УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"30" листопада 2018 р. Справа № 906/1010/18.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Сікорської Н.А.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича фірма"Бранд Майстер"
До: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТФ Авантіс"
про
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1260000,00грон. вартості поставленого товару.
Ухвалою господарського суду від 15.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.12.2018.
28.11.2018 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходів забезпечення позлву шляхом накладання арешту на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТФ Авантіс" в межах розміру ціни позову.
Обґрунтовуючи вищевказану заяву позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогами щодо належного усунення недоліків товару та з претензією про повернення, сплачених за товар неналежної якості коштів в сумі 1260000,00 грн., однак відповідачем недоліки товару усунуті не були та проігноровано претензію про повернення коштів.
Заявник вважає, що у випадку незастосування заходу забезпечення позову існує реальна загроза того, що до вирішення спору відповідач матиме можливість вільно розпоряджатися коштами позивача, з метою їх приховування, що може призвести до ускладнення примусового виконання рішення у разі задоволення позову.
Водночас, позивач наголошує, що даний захід забезпечення позову жодним чином не порушує інтересів відповідача, в той же час дозволить уникати непорозумінь на період вирішення спору і запобігати порушенню прав позивача.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича фірма "Бранд Майстер" про забезпечення позову, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зауважує, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Предметом спору є стягнення з відповідача 1260000,00 грн. вартості неякісного товару.
В частині обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачем наведено лише ті підстави, які вказані ним при звернені до суду з позовом, а саме, що позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогами про усунення недоліків товару та з претензією про повернення коштів, які залишені останнім без задоволення.
Водночас заявником викладено його власне міркування щодо наслідків незастосування заходу забезпечення позову, а саме: можливість вільного розпорядження коштами, з метою їх приховування, що може призвести до ускладнення примусового виконання рішення у разі задоволення позову.
Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, зокрема, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Водночас, позивачем до заяви не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича фірма"Бранд Майстер" про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя ОСОБА_1
Друк:
1 - в справу
2-позивачу ( рек. з пов)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2018 |
Оприлюднено | 30.11.2018 |
Номер документу | 78213678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні