Рішення

від 20.11.2018 по справі 910/6161/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2018Справа № 910/6161/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1

про стягнення 109 927,92 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: Маковецька Т.І. за довіреністю б/н від 22.01.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1 (відповідач) про стягнення 109 927,92 грн. на підставі Договору № Б/27/04/17 на поставку товару від 27.04.2017 (далі - Договір), з яких: 85 548,73 грн. основного боргу, 16 180,05 грн. пені, 6 593,58 грн. інфляційних нарахувань, 1 605,56 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали суду.

04.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6161/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

15.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

20.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

25.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач підтверджує погашення відповідачем основної заборгованості та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та суму інфляційних нарахувань.

25.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, із змісту якої вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасний розрахунок за поставлений товар у розмірі 81 007,64 грн., 8 461,92 грн. 3% річних, 35 866,76 грн. інфляційних нарахувань.

02.07.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що відповідач не погоджується зі змістом зазначеної заяви та просить суд відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО про збільшення розміру позовних вимог.

10.07.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що 26.06.2018 відповідачем отримано від позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, наведений позивачем розрахунок збільшення розміру позовних вимог відповідач вважає невірним, у зв'язку з чим хоче надати суду відповідні пояснення, а тому просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

З огляду на завдання господарського судочинства, а також необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2, ст. 4 ГПК України, врахувавши характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд за власною ініціативою дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі.

Враховуючи призначення підготовчого засідання у справі, подане позивачем клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 призначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.09.2018 о 09:40 год., явку учасників справи у підготовче засідання визнано не обов'язковою.

15.08.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2018.

27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, зі змісту якої вбачається, що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині нарахування пені та просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасний розрахунок за поставлений товар у розмірі 66 764,13 грн., 8 461,92 грн. 3% річних, 35 866,76 грн. інфляційних нарахувань.

У підготовче засідання, призначене на 03.09.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.09.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.09.2018, було оголошеного перерву до 24.09.2018 о 10:20 год

05.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

07.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

18.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

18.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, зі змісту якої вбачається, що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині нарахування пені та просить суд стягнути з відповідача 85639,62 грн. штрафних санкцій за усіма видатковими накладними, з яких: 41 310,94 грн. - пеня, 8 461,92 грн. - 3% річних, 35 866, 76 грн. - інфляційні нарахування.

18.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення, якими відповідач надав суду контррозрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних.

У підготовче засідання, призначене на 24.09.2018, з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, здійснювався розгляд заяв позивача, поданих 27.08.2018 та 18.09.2018 через відділ діловодства суду, про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у підготовчому засіданні 24.09.2018 не підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, подану 27.08.2018 через відділ діловодства суду. Натомість представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, подану 18.09.2018 через відділ діловодства суду, та просив суд стягнути з відповідача 85 639,62 грн. штрафних санкцій за усіма видатковими накладними, з яких: 41 310,94 грн. - пеня, 8 461,92 грн. - 3% річних, 35 866, 76 грн. - інфляційні нарахування.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 представник відповідача підтримав пояснення, подані ним 18.09.2018 через відділ діловодства суду.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 18.09.2018 через відділ діловодства суду, суд встановив, що така заява подана позивачем з дотриманням приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і законні інтереси інших осіб, у зв'язку з чим заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої має розглядатися спір є 85 639,62 грн., з яких: 41 310,94 грн. - пеня, 8 461,92 грн. - 3% річних, 35 866, 76 грн. - інфляційні нарахування.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 7 ст. 183 ГПК України у разі відкладення підготовчого засідання підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (ч. 8 ч. 202 ГПК України).

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про продовження строку підготовчого провадження відкладення підготовчого засідання у справі № 910/6161/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 22.10.2018 о 10:20 год.

17.10.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалам справи. Клопотання судом задоволене.

18.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі.

18.10.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на пояснення відповідача № б/н від 17.09.2018.

22.10.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.10.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.10.2018, суд долучив до матеріалів справи подані позивачем та відповідачем заяви по суті справи з долученими до них доказами.

У підготовчому засіданні 22.10.2018 представники позивача та відповідача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.10.2018, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2018 о 09:40 год.

19.11.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на пояснення від 19.10.2018.

19.11.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2018 о 09:40 год.

20.11.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2018 о 09:40 год.

В судове засідання, призначене на 20.11.2018, з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання 20.11.2018 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 19.11.2018 та 20.11.2018 через відділ діловодства суду, клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні, призначеному на 20.11.2018, судом розглянуті та відхилені як безпідставні та необґрунтовані клопотання позивача, подані 19.11.2018 та 20.11.2018 через відділ діловодства суду, про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 20.11.2018, здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 20.11.2018 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України та для ухвалення рішення суд вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1 (покупець, відповідач) був укладений Договір поставки № Б/27/04/17 (надалі - Договір, Договір № Б/27/04/17 від 27.04.2017), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, товар, найменування, кількість, ціна якого вказані в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.

В якості додатку № 1 до Договору поставки № Б/27/04/17 від 27.04.2017 сторони підписали Специфікацію № 1 від 27.04.2017 (надалі - Специфікація № 1 від 27.04.2017), згідно якої погодили ціни, умови оплати та умови поставки.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна на партію товару, яка буде поставлена постачальником в межах терміну дії Договору, вказується в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору і діє до моменту зміни ціни у постачальника. Про зміну ціни постачальник зобов'язаний повідомити покупця не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати змінення ціни.

Пунктом 4.8 Договору сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку і в строки:

- покупець оплачує товар на умовах та у строки, визначені у Специфікації (п. 4.8.1 Договору);

- датою здійснення платежу буде дата сплати коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.8.2 Договору);

- розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі платіжними дорученнями або готівкою через касу постачальника (п. 4.8.3 Договору);

- підтвердженням факту погодження сторонами умов оплати партії товару та його вартості є підписання Специфікації та прийняття покупцем товару по видатковій накладній (п. 4.8.4 Договору);

- у разі якщо вартість фактично поставленого товару і витрат на його транспортування буде меншою, ніж сума коштів, сплачених покупцем, постачальник за письмовою вимогою покупця або поверне надміру сплачену суму протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання оригінальних документів (лист-вимогу, акт звірки), або прийме її в рахунок оплати наступних поставок (п. 4.8.5 Договору);

- у разі якщо вартість фактично поставленого покупцю товару і витрат на його транспортування буде більше, ніж сума коштів, сплачених постачальнику, покупець зобов'язаний здійснити доплату не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення поставки (п. 4.8.6 Договору).

Пунктом 2 Специфікації № 1 від 27.04.2017 сторони передбачили умови оплати. Стовідсоткова попередня оплата або відстрочка платежу 5 (п'ять) банківських днів з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 300 000,00 гривень. Якщо поточна заборгованість перевищує зазначену суму, покупець зобов'язаний погасити її в день виникнення такої заборгованості до моменту поставки наступної партії товару згідно умов Договору (п. 2.1 Специфікації № 1 від 27.04.2017).

Згідно п. 4.10 Договору при наявності заборгованості за поставлений товар постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця незалежно від призначення платежу, в тому числі кошти, що надійшли в якості попередньої оплати майбутніх поставок, на погашення заборгованості, що утворилася.

Розділом 6 Договору встановлена відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, винна сторона несе відповідальність згідно з цим розділом та чинним законодавством України (п. 6.1 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання проти термінів, обумовлених у п. 4.8 Договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому:

- суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України;

- 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 11.5 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017 року. У разі якщо до закінчення терміну дії Договору сторони не виявлять бажання розірвати Договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Про намір розірвати Договір сторони зобов'язані повідомити один одного за 15 робочих днів до закінчення дії Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № Б/27/04/17 від 27.04.2017 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що на підставі Договору № Б/27/04/17 від 27.04.2017, та Специфікації № 1 від 27.04.2017, відповідно до видаткових накладних № 1497 від 12.05.2017 на загальну суму 14 207,59 грн., № 1512 від 13.05.2017 на загальну суму 16 330,56 грн., № 1552 від 16.05.2017 на загальну суму 38 703,43 грн., № 1706 від 26.05.2017 на загальну суму 162 456,36 грн., № 3781 від 19.09.2017 на загальну суму 12 007,66 грн., № 3803 від 20.09.2017 на загальну суму 32 773,72 грн., № 3909 від 26.09.2017 на загальну суму 25 714,03 грн. та № 3932 від 27.09.2017 на загальну суму 28 355,38 грн. позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 330 548,73 грн.

Наведені видаткові накладні на загальну суму 330 548,73 грн. приймається судом у якості належних доказів по справі, що підтверджує факт поставки позивачем товару на загальну суму 330 548,73 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості та якості.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.8.1 Договору, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу за товар на умовах та у строки, визначені у Специфікації. Умовами п. 2.1 Специфікації № 1 від 27.04.2017 встановлено, що відповідач оплачує отриманий товар на умовах стовідсоткової попередньої оплати або відстрочки платежу протягом 5 (п'яти) банківський днів з моменту одержання товару відповідачем.

Враховуючи зазначені положення, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу:

- 14 207,59 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 1497 від 12.05.2017 до 19.05.2017 (включно);

- 16 330,56 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 1512 від 13.05.2017 до 19.05.2017 (включно);

- 38 703,43 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 1552 від 16.05.2017 до 23.05.2017 (включно);

- 162 456,36 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 1706 від 26.05.2017 до 02.06.2017 (включно);

- 12 007,66 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 3781 від 19.09.2017 до 26.09.2017 (включно);

- 32 773,72 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 3803 від 20.09.2017 до 27.09.2017 (включно);

- 25 714,03 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 3909 від 26.09.2017 до 03.10.2017 (включно);

- 28 355,38 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної № 3932 від 27.09.2017 до 04.10.2017 (включно).

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідачем були здійснені оплати у період з 06.06.2017 по 13.11.2017 за отриманий товар та надані транспортні послуги на загальну суму 245 000,00 грн. Відповідач оплачував отриманий товар платіжними дорученнями, де в графі Призначення платежу вказував оплата за бетон згідно Договору № Б/27/04/17 від 27.04.2017 р. . Зазначене підтверджується позивачем доданими до пояснень, поданих 04.06.2018 через відділ діловодства суду, виписками з банку за період з 07.06.2017 по 14.11.2017. Відповідно до п. 4.10 Договору, позивач спрямовував платежі, що надходили від відповідача, на погашення заборгованості згідно з черговістю її виникнення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не здійснив оплату за товар, поставлений позивачем на підставі видаткової накладної № 3803 від 20.09.2017 в сумі 32 773,72 грн., за видатковою накладною № 3909 від 26.09.2017 в сумі 25 714,03 грн. та видатковою накладною № 3932 від 27.09.2017 в сумі 28 355,38 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений останнім товар станом на момент подання позову (14.05.2018) становила 85 548,73 грн. Сума боргу підтверджена позивачем наявною в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 27.04.2017-29.05.2018.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, 20.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якості додатків до якого відповідачем додано копії платіжних доручень № 224 від 30.05.2018, № 231 від 01.06.2018, № 249 від 06.06.2018 та № 268 від 11.06.2018 на загальну суму 85 548,73 грн. Зі змісту зазначеного відзиву вбачається, що у період з 30.05.2018 по 11.06.2018 відповідачем було сплачено 85 548,73 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар згідно Договору № Б/27/04/17 від 27.04.2017.

Крім того, матеріали справи містять заяву позивача, подану 25.06.2018 позивачем через відділ діловодства суду про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, зокрема, підтвердив факт сплати відповідачем в період з 30.05.2018 по 11.06.2018 боргу у розмірі 85 548,73 грн. Однак позивач зазначив, що вказана сума була сплачена відповідачем після подання ним позову до суду.

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що 85 548,73 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар було сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі № 910/6161/18 ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018.

Матеріали справи містять заяву, подану позивачем 18.09.2018 через відділ діловодства суду, про зменшення розміру позовних вимог, подану 18.09.2018 через відділ діловодства суду, зі змісту якої вбачається, що позивач, зокрема, зменшив позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 85 548,73 грн.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договором, позивач також заявив до стягнення з відповідача 41 310,94 грн. пені за несвоєчасний розрахунок за поставлений товар, 8 461, 92 грн. 3% річних, 35 866,76 грн. інфляційних нарахувань (позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 18.09.2018 через відділ діловодства суду).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної та повної сплати за поставлений товар, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором.

По матеріалам справи судом встановлено, що, відповідно до положень Договору та Специфікації № 1 від 27.04.2017 відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату за кожну отриману поставку товару зі стовідсотковою передоплатою або з відстрочкою платежу 5 (п'ять) банківських днів з моменту одержання товару.

Отже, враховуючи, що, відповідно до п. 3.6 Договору, перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає з дати видаткової накладної, строк оплати товару:

- за видатковими накладними № 1497 від 12.05.2017 та № 1512 від 13.05.2017 сплинув 19.05.2017;

- за видаткової накладною № 1552 від 16.05.2017 сплинув 23.05.2017;

- за видаткової накладною № 1706 від 26.05.2017 сплинув 02.06.2017;

- за видаткової накладною № 3781 від 19.09.2017 сплинув 26.09.2017;

- за видаткової накладною № 3803 від 20.09.2017 сплинув 27.09.2017;

- за видаткової накладною № 3909 від 26.09.2017 сплинув 03.10.2017;

- за видаткової накладною № 3932 від 27.09.2017 сплинув 04.10.2017.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на час розгляду справи по суті, відповідач з порушенням строків оплати, передбачених умовами Договору та Специфікації № 1 від 27.04.2017, здійснював оплату за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних № 1497 від 12.05.2017, № 1512 від 13.05.2017, № 1552 від 16.05.2017, № 1706 від 26.05.2017, № 3781 від 19.09.2017, № 3803 від 20.09.2017, № 3909 від 26.09.2017 та № 3932 від 27.09.2017 товар.

Таким чином, дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданий відповідачем 02.07.2018 через відділ діловодства суду, а також пояснення, подані відповідачем 18.09.2018 через відділ діловодства суду, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із розрахунками штрафних санкцій наданими позивачем. На думку відповідача, позивач неправомірно донарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних по видатковим накладним № 1497 від 12.05.2017, № 1512 від 13.05.2017, № 1552 від 16.05.2017, № 1706 від 26.05.2017 та № 3781 від 19.09.2017 по дату подачі позову до суду, оскільки відповідач оплатив зазначені видаткові накладні раніше. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду картку рахунку 631 за 27.04.2017 - 30.06.2017 та платіжні доручення № 1035 від 07.06.2017, № 1080 від 14.06.2017, № 1090 від 16.06.2017, № 1272 від 14.07.2017, № 782 від 23.08.2017, № 1078 від 17.10.2017, № 1455 від 14.11.2017 на загальну суму 245 000,00 грн.

Відповідач також надав власний котррозрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих по видатковим накладним № 1497 від 12.05.2017, № 1512 від 13.05.2017, № 1552 від 16.05.2017, № 1706 від 26.05.2017 та № 3781 від 19.09.2017. За вказаним котррозрахунком розмір пені становить 24 619,58 грн., інфляційних втрат - 13 238,96 грн., 3% річних - 2 623,00 грн.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони узгодили, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання проти термінів, обумовлених у п. 4.8 Договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому, зокрема, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що позивач не врахував положення, ч. 6 ст. 232 ГК України та невірно визначив періоди нарахування пені за видатковими накладними № 1497 від 12.05.2017, № 1512 від 13.05.2017, № 1552 від 16.05.2017, № 1706 від 26.05.2017 та № 3781 від 19.09.2017. Натомість, дослідивши контррозрахунок відповідача, наведений у поясненнях, поданих відповідачем 18.09.2018 через відділ діловодства суду, судом встановлено, що відповідачем вірно визначено періоди нарахування пені з урахуванням всіх здійсненних ним оплат по кожній видатковій накладній окремо, однак допущено арифметичні помилки при здійсненні контррозрахунку.

Здійснивши перевірку розрахунку пені по кожній видатковій накладній окремо за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 41 310,94 підлягають задоволенню частково в сумі 24 733,38 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної та повної сплати за поставлений товар, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором.

Здійснивши перевірку за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга наданих позивачем розрахунків 3% річних в сумі 8 461,92 грн. та інфляційних втрат в сумі 35 866,76, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумах 2 635,88 грн. та 10 723,55 грн. відповідно.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивач разом із позовною заявою № 1405/1-18 від 14.05.2018 подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається тільки з суми судового збору. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що за розгляд позовних вимог (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 18.09.2018 через відділ діловодства суду) в сумі 85 639,62 грн. позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн., тоді як ним фактично сплачено 1 880,04 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 783,74 грн. покладається на відповідача, а судовий збір в сумі 978,26 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ УКРБУДПРОЕКТ 1 (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33550340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОР І КО (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152; ідентифікаційний код 39812547) 24 773,28 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні 28 коп.) пені, 2 635,88 грн. (дві тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 88 коп.) 3% річних, 10 723,55 грн. (десять тисяч сімсот двадцять три гривні 55 коп.) інфляційних втрат та 783,74 грн. (сімсот вісімдесят три гривні 74 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України..

Повне рішення складено 29.11.2018.

Суддя Гумега О.В.