Ухвала

від 27.11.2018 по справі 910/13243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/13243/18 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД"

про забезпечення позову

у справі № 910/13243/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ІТ"

про стягнення 40 312,40 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Крамар А.О.,

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ІТ" (далі - відповідач) про стягнення 40 312,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів № 76/2017 від 22.03.2017.

У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 40 312,40 грн., з яких: 35 033,66 грн. - основана заборгованість, 3 253,76 грн. - пеня, 279,30 грн. - 3% річних та 5% річних у розмірі 1 751,68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13243/18, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 06.11.2018.

01.11.2018 позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ІТ", яку ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2018 повернуто без розгляду.

27.11.2018 від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ІТ", які знаходяться на рахунку № 26005538285 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" із забороною використання та розпорядження цими коштами, зупинивши будь-які операції з ними та на все рухоме і нерухоме майно підприємства в межах ціни позову.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що направив 14.09.2018 відповідачу претензію вих. № 8 з вимогою сплатити заборгованість за товар в сумі 35 033,66 грн., однак відповідач для отримання претензії не з'явився, відповіді не надав. Представником позивача неодноразово були здійснені телефонні дзвінки до контактних осіб відповідача, але останні відмовляли в поверненні боргу, посилаючись на те, що у підприємства відсутні кошти. За твердженням позивача, така поведінка посадових осіб відповідача дає привід сумніватись у реальній відсутності засобів для погашення боргу. Поряд з наведеним, дії відповідача, які полягають у несплаті боргу, свідчать, на думку позивача, про його ухилення від виконання свого обов'язку, відповідно невжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в подальшому унеможливить виконання рішення суду.

Розглянувши вищевказану заяву позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

У порушення наведених вимог закону позивачем в обґрунтування поданої ним заяви не наведено фактичних обставин, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить позивач, а також не надано відповідних доказів на підтвердження наявності таких обставин.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у відповідача грошових коштів у необхідному розмірі для задоволення вимог позивача у разі прийняття судом рішення на користь останнього. Крім того, позивачем не доведено, що відповідач здійснює дії, спрямовані на витрачання ним грошових коштів з іншою метою, ніж оплата заборгованості перед позивачем, та умисно спрямовує їх на користь інших фізичних або юридичних осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД" про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 27.11.2018. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Повний текст ухвали складено 30.11.2018.

Суддя О.Г. Удалова