ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2018 р. Справа № 911/1429/18
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області
до Приватного підприємства Деснатехносервіс
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Відкрите акціонерне товариство Броварисільбуд
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку
Представники:
від прокуратури: Шайтанова М.Г.
від позивача 1: не з'явилися
від позивача 2: Котовський В.М.
від відповідача: Давиденко Н.О., Давиденко О.Л.
від третьої особи: не з'явилися
Обставини справи:
Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області до Приватного підприємства Деснатехносервіс про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2007 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Приватним підприємством Деснатехносервіс , а також зобов'язання Приватного підприємства Деснатехносервіс повернути Рожнівській сільській раді Броварського району Київської області земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нормативна грошова оцінка якої становить 2 509 124, 78 грн., за актом приймання-передачі.
В обґрунтування позовних вимог, керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області посилається на те, що власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, що передана в оренду відповідачу, є Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області, а тому останнє має право на належне оформлення свого права користування спірною земельною ділянкою.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 27.08.2018 та витребувано у прокуратури і сторін певні документи.
До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшло клопотання № 1005 від 27.08.2018 (вх. № 17555/18 від 27.08.2018) про відкладення підготовчого засідання у даній справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2018, враховуючи неявку в судове засідання представників позивачів та відповідача, невиконання прокуратурою і сторонами вимог суду, а також з метою виконання завдань підготовчого провадження, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.09.2018.
13.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли відзив на позовну заяву (вх. № 18924/18 від 13.09.2018) та заява про застосування позовної давності (вх. № 18925/18 від 13.09.2018), у яких він заперечує проти задоволення позову.
До господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 18941/18 від 13.09.2018).
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2018, з метою виконання завдань підготовчого провадження та основних засад господарського судочинства, у зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.10.2018.
До господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення та документи по справі (вх. № 19111/18 від 17.09.2018).
25.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 19733/18 від 25.09.2018) про долучення документів до матеріалів справи.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшли уточнена заява про застосування позовної давності (вх. № 19840/18 від 26.09.2018) та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 19914/18 від 27.09.2018).
01.10.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 20098/18 від 01.10.2018), до якого додано документи по справі.
До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшли письмові пояснення № 1091 від 01.10.2018 (вх. № 20123/18 від 01.10.2018) про неможливість надання витребуваних судом документів.
У судовому засіданні 01.10.2018 судом, в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 22.10.2018.
10.10.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 20752/18 від 10.10.2018) про долучення доказів до матеріалів справи.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.10.2018 (вх. № 30245/18 від 17.10.2018) про долучення документів до матеріалів справи.
22.10.2018 до господарського суду Київської області від відповідача надійшли заява б/н від 22.10.2018 (вх. № 30474/18 від 22.10.2018) про надання дозволу на подання пояснень щодо відсутності інформації про укладення та нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна, письмові пояснення (вх. № 30530/18 від 22.10.2018 та вх. № 30531/18 від 22.10.2018) щодо відсутності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо укладення договору оренди нерухомого майна, а також заява б/н від 22.10.2018 (вх. № 30532/18 від 22.10.2018) про надання дозволу на подання пояснень про стан бази відпочинку Будівельник .
Присутній у судовому засіданні 22.10.2018 представник позивача 1 надав суду документи по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2018 залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Відкрите акціонерне товариство Броварисільбуд та викликано останнє у судове засідання.
У судовому засіданні 22.10.2018 судом, в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.10.2018.
24.10.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли письмові пояснення б/н б/д (вх. № 30712/18 від 24.10.2018) щодо строків позовної давності.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення щодо набуття права розпорядження земельною ділянкою (вх. № 30767/18 від 25.10.2018) та пояснення щодо стану бази відпочинку Будівельник (вх. № 30773/18 від 25.10.2018).
25.10.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшли відповідь на відзив відповідача (вх. № 30771/18 від 25.10.2018) та письмові пояснення на уточнену заяву про застосування позовної давності (вх. № 30772/18 від 25.10.2018).
Присутній у судовому засіданні 25.10.2018 представник позивача 1 подав клопотання (вх. № 30778/18 від 25.10.2018) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.11.2018.
До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшла заява № 1216 від 12.11.2018 (вх. № 31912/18 від 12.11.2018) про перенесення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю його представника в іншій справі.
12.11.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення б/н від 12.11.2018 (вх. № 31992/18 від 12.11.2018) на відповідь прокурора на відзив відповідача.
У судовому засіданні 12.11.2018 судом, в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.11.2018.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.11.2018 (вх. № 32076/18 від 13.11.2018) про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.11.2018 судом, в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.11.2018.
Представники позивача 1 та третьої особи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 26.11.2018 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Присутні у судовому засіданні 26.11.2018 представники прокуратури та позивача 2 усно клопотали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивача 1 та третьої особи.
Розглянувши вищезазначене усне клопотання представників прокуратури та позивача 2, враховуючи положення ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення і вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності представників позивача 1 та третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Крім того, присутній у судовому засіданні 26.11.2018 представник позивача 2 усно клопотав про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання щодо визнання недійсним договору оренди бази відпочинку Будівельник , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, зазначає таке.
Статтями 227 та 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки, за яких суд зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються певні процесуальні дії, встановлюються законом, а згідно з ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом строку.
Частиною 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.11.2018.
Згідно з ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частиною 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що строки, в межах яких вчиняються певні процесуальні дії у справі визначені Господарським процесуальним кодексом України та зважаючи на відсутність у суду права і обов'язку зупиняти провадження у справі на стадії її розгляду по суті з підстав, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність доказів відкриття провадження у справі про визнання недійсним договору оренди бази відпочинку Будівельник , усне клопотання представника позивача 2 про зупинення провадження у даній справі залишається без задоволення.
Присутні у судовому засіданні 26.11.2018 представники прокуратури та позивача 2 підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представники відповідача у судовому засіданні 26.11.2018 проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 26.11.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача 2 та відповідачів, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
06.03.2007 Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення № 322 Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки для оформлення оренди , яким надано згоду Приватному підприємству Деснатехносервіс на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,03 га для оформлення оренди, на якій розташовані будівельні споруди бази відпочинку Будівельник за адресою: АДРЕСА_2.
14.11.2007 Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення № 622 Про затвердження проекту відведення, земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради ПП Деснатехносервіс , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП Деснатехносервіс площею 1,0000 га, на якій розташована база відпочинку Будівельник в межах АДРЕСА_2, а також вирішено передати земельну ділянку площею 1,0000 га, забудованих земель, в оренду терміном на 49 років ПП Деснатехносервіс для бази відпочинку Будівельник в межах АДРЕСА_2.
04.12.2007 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області (орендодавець - позивач 1) та Приватним підприємством Деснатехносервіс (орендар - відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач 1 надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку забудованих земель, для бази відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 гектарів.
Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці розташована база відпочинку Будівельник .
Пунктом 6 договору передбачено, що договір укладено на 49 років.
Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування бази відпочинку Будівельник .
Згідно з п. 19 договору передача земельної ділянки відповідачу здійснюється у трьохденний строк після підписання цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 20 договору передбачено, що після припинення дії договору відповідач повертає позивачу 1 земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 30 договору відповідач зобов'язаний після закінчення строку дії договору або його припинення відповідно до умов договору повернути позивачу 1 земельну ділянку у належному стані.
Згідно з п. 33 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання відповідачем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-відповідача. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 34 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 35 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Згідно з п. 39 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 12569 та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис за № 040832500001 від 16.01.2008.
На виконання умов договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 позивач 1 передав, а відповідач прийняв земельну ділянку площею 1,0000 гектарів, забудованих земель, для бази відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, про що вони склали акт прийому-передачі земельної ділянки площею 1,0000 гектарів від 04.12.2007, який підписаний представниками позивача 1 та відповідача і скріплений їх печатками.
23.12.2010 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області (орендодавець - позивач 1) та Приватним підприємством Деснатехносервіс (орендар - відповідач) укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007, яким сторони внесли зміни до пунктів договору, що стосуються предмету договору та орендної плати.
Так, пункт 1 договору сторони виклали в наступній редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку забудованих земель, для бази відпочинку Будівельник , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, була передана в оренду відповідачу для обслуговування бази відпочинку Будівельник , що розташована на вказаній земельній ділянці.
Щодо бази відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд встановив таке.
16.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством Броварисільбуд та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_7 придбала у власність комплекс, а саме базу відпочинку Будівельник , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що складається з будівель та споруд.
26.12.2006 між ОСОБА_7 та Закритим акціонерним товариством Техносистема був укладений договір купівлі-продажу, за яким Закрите акціонерне товариство Техносистема придбало у власність комплекс, а саме базу відпочинку Будівельник , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що складається з будівель та споруд.
06.03.2007 між Закритим акціонерним товариством Техносистема та Приватним підприємством Деснатехносервіс укладено договір оренди, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство Техносистема передало в строкове (на 49 років) платне користування Приватному підприємству Деснатехносервіс базу відпочинку Будівельник , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У зв'язку з укладенням вищезазначеного договору оренди бази відпочинку Будівельник від 06.03.2007, відмовою Закритого акціонерного товариства Техносистема від свого права на оренду земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку Будівельник за умови її відведення Приватному підприємству Деснатехносервіс , що викладена у листі № 26/03 від 06.03.2007, між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Приватним підприємством Деснатехносервіс 04.12.2007 було укладено договір оренди земельної ділянки для бази відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, умови якого описано вище.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2007 у справі № 60/19-05/5-07 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Броварисільбуд до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації , Броварської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання недійсними рішень Державного комунального підприємств Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації від 13.07.2004 про відмову в реєстрації права власності на гуртожитки в м. Бровари і на базу відпочинку Будівельник у с. Рожни, визнання права власності на ці об'єкти та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності.
Постановою Верховного Суду України від 07.10.2008 рішення господарського суду Київської області від 12.07.2007 у справі № 60/19-05/5-07 залишено в силі.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу від 16.08.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством Броварисільбуд та ОСОБА_7; визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу від 26.12.2006, укладений між ОСОБА_7 та Закритим акціонерним товариством Техносистема ; Закритому акціонерному товариству Техносистема повернути базу відпочинку Будівельник , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1010000 грн. 00 коп. у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Вказане рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц набрало законної сили.
22.03.2016 об'єкт нерухомого майна - база відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц, зареєстровано за Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 81414308 від 28.02.2017, № 137754306 від 14.09.2018, № 139569818 від 28.09.2018.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що на даний час власником бази відпочинку Будівельник , що розташована на земельній ділянці площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області, в той час як користувачем (орендарем) вказаної земельної ділянки, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007, є відповідач.
Прокурор стверджує, що відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області, як власник бази відпочинку Будівельник , має право на оформлення свого права користування земельною ділянкою, на якій розміщена вказана база, задля належної реалізації права власності на об'єкти нерухомого майна та їх обслуговування, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на таке: він як орендар нерухомого майна має всі правові підстави для користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене; рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 14.11.2007, на підставі якого було вирішено передати в оренду спірну земельну ділянку відповідачу, є одностороннім правочином, який на сьогодні є чинним та не визнано недійсним; суд під час розгляду даної справи не має правових підстав посилатися на обставини, що встановлені в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц, оскільки відповідач не брав участь у вказаній справі, а у змісті зазначеного рішення містяться інформація щодо особи, яка не має відношення до правовідносин, що склалися з приводу нерухомого майна; прокурором не доведено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, а відповідач є добросовісним землекористувачем. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Оцінюючи подані прокуратурою та сторонами докази і наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, оглянувши оригінали наявних у справі документів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Цивільний кодекс України у статях 181, 381 передбачав принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
У даній справі судом встановлено, що за договором оренди земельної ділянки від 04.12.2007 спірна земельна ділянка була надана відповідачу в користування саме для обслуговування бази відпочинку Будівельник .
22.03.2016 базу відпочинку Будівельник , яка знаходиться на спірній земельній ділянці, зареєстровано відповідно до вимог законодавства за Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області.
Таким чином, внаслідок набуття у встановленому порядку права власності на нерухоме майно позивач 2 в силу ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України отримав право користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з п. 33 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 договір припиняється у випадках, передбачених законом.
Пунктом 34 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Станом на час звернення прокурора із даним позовом до суду договір оренди земельної ділянки від 04.12.2007 є чинним, вимоги щодо визнання його недійсним не заявлятися, у позасудовому порядку він не розривався, рішення органу місцевого самоврядування про припинення користування відповідачем спірною земельною ділянкою не приймалося.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв'язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована, зважаючи на те, що в силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, а також припинення права користування земельною ділянкою попереднього власника нерухомості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2007 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Приватним підприємством Деснатехносервіс є доведеними та обґрунтованими.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Приватного підприємства Деснатехносервіс повернути Рожнівській сільській раді Броварського району Київської області земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нормативна грошова оцінка якої становить 2 509 124, 78 грн., за актом приймання-передачі, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У відповідності до умов п. 19 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 передача земельної ділянки в оренду відповідачу здійснювалася за актом її приймання-передачі.
Згідно з п. 20 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 після припинення дії договору відповідач повертає позивачу 1 земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 30 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 відповідач зобов'язаний після закінчення строку дії договору або його припинення відповідно до умов договору повернути позивачу 1 земельну ділянку у належному стані.
Статтею 34 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Таким чином, суд вважає, що вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу 1 земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нормативна грошова оцінка якої становить 2 509 124, 78 грн., за актом приймання-передачі є доведеною та обґрунтованою.
Посилання відповідача на те, що він як орендар нерухомого майна має всі правові підстави для користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене та те, що він є добросовісним землекористувачем не спростовує заявлених позовних вимог, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц встановлено незаконність набуття нерухомого майна особою, яка в подальшому передала його в оренду відповідача, а нормами цивільного та земельного законодавства встановлено спеціальний правовий режим земельної ділянки, який перебуває у прямій залежності від права власності на нерухоме майно.
Щодо посилання відповідача на те, що рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 14.11.2007, на підставі якого було вирішено передати в оренду спірну земельну ділянку відповідачу, є одностороннім правочином, який на сьогодні є чинним та не визнано недійсним, суд зазначає таке.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
З аналізу наведеного вище вбачається, що у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
Таким чином, чинність рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 14.11.2007, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпало свою дію після його реалізації, а саме укладення договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007, не впливає на спірні правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі.
Щодо посилань відповідача на те, що суд під час розгляду даної справи не має правових підстав посилатися на обставини, що встановлені в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц, оскільки відповідач не брав участь у вказаній справі, а у змісті зазначеного рішення містяться інформація щодо особи, яка не має відношення до правовідносин, що склалися з приводу нерухомого майна, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2013 у справі № 361/7242/2013-ц визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна - бази відпочинку Будівельник та зобов'язано повернути вказане нерухоме майно у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області.
У даній справі бере участь Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області - особа, щодо якої встановлено обставину, яка не підлягає доказуванню - належність нерухомого майна та незаконність його продажу.
Таким чином, преюдиційним може бути судове рішення для учасників провадження, суб'єктний склад сторін якого не є повністю тотожним, однак стосується конкретного учасника або встановлює певну обставину.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2016 у справі № 361/7242/2013-ц виправлено описку у виконавчому листі, що був виданий по вказаній справі, вказавши вірне найменування боржника, а неточності, які містяться у змісті рішення у справі № 361/7242/2013-ц не вказують на те, що зазначене рішення стосується особи, яка не має відношення до правовідносин, що склалися з приводу нерухомого майна.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не спростовано заявлені до нього позовні вимоги та наявність порушеного права позивача 2 на оформлення в користування земельної ділянки.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, відповідачем у даній справі заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Положеннями ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Як вбачається з позовної заяви, керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області з обґрунтуванням щодо належності нерухомого майна Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області та необхідності останньому оформити своє право користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.
Таким чином, суд вважає, що позовна давність у даній справі має обчислюватись від дня, коли про порушення прав, що є предметом розгляду довідався або міг довідатись позивач 2 - Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області.
Разом з тим, суд вертає увагу, що за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Отже, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 Цивільного кодексу України).
Зі змісту положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , ст. 182, ч. 2 ст. 331, ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України вбачається, що набувач нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
За таких обставин, суд вважає, що позивач 2 набув права вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, а отже і з цього моменту набув права на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, що стосується такого нерухомого майна.
Як вже зазначалося судом, об'єкт нерухомого майна - база відпочинку Будівельник , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області 22.03.2016, що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 81414308 від 28.02.2017, № 137754306 від 14.09.2018, № 139569818 від 28.09.2018, в той час як керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся з даним позовом до господарського суду Київської області 25.06.2018.
З огляду на вищезазначене, вбачається, що керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся з даним позовом до господарського суду Київської області в межах визначеної законом позовної давності.
Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України та рішенні у справі Трофимчук проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2007 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Приватним підприємством Деснатехносервіс , а також про зобов'язання Приватного підприємства Деснатехносервіс повернути Рожнівській сільській раді Броварського району Київської області земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нормативна грошова оцінка якої становить 2 509 124, 78 грн., за актом приймання-передачі, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Судовий збір з позовної заяви про повернення майна у договірних зобов'язаннях, якщо ця вимога є похідною від розірвання договору сплачується як зі спору немайнового характеру.
У разі коли визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсному розміру судового збору, суд за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
Таким чином, враховуючи те, що позов у дані справі об'єднує дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за який складає 3 524, 00 грн., а прокуратурою Київської області сплачено 39 398, 87 грн., суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн. та повернути прокуратурі Київської області 35 874, 87 грн. надмірно сплаченого, згідно платіжного доручення № 1490 від 23.06.2018, судового збору.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 04.12.2007 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області (07412, Київська область, Броварський район, село Рожни, вулиця Свободи, будинок 41-В, ідентифікаційний код - 04359092) та Приватним підприємством Деснатехносервіс (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 24, квартира 170, ідентифікаційний код - 34892151), який зареєстровано в реєстрі за № 12569, про що вчинено запис за № 040832500001 від 16.01.2008 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
3. Зобов'язати Приватне підприємство Деснатехносервіс (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 24, квартира 170, ідентифікаційний код - 34892151) повернути Рожнівській сільській раді Броварського району Київської області (07412, Київська область, Броварський район, село Рожни, вулиця Свободи, будинок 41-В, ідентифікаційний код - 04359092) земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нормативна грошова оцінка якої становить 2 509 124, 78 грн., за актом приймання-передачі.
4. Стягнути з Приватного підприємства Деснатехносервіс (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 24, квартира 170, ідентифікаційний код - 34892151) на користь прокуратури Київської області (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код - 02909996) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.
5. Повернути прокуратурі Київської області (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код - 02909996) 35 874 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 87 коп. надмірно сплаченого, згідно платіжного доручення № 1490 від 23.06.2018, судового збору.
6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 30.11.2018.
Суддя Т.В. Лутак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2018 |
Оприлюднено | 30.11.2018 |
Номер документу | 78214261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лутак Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні