Ухвала

від 30.11.2018 по справі 922/3087/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"30" листопада 2018 р.м. Харків Справа № 922/3087/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову вих.№28/11-18-1 від 28.11.2018 (вх. №33373 від 28.11.2018) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахімтрейд» , 6116, м.Харків, вул.. Бакуліна, буд. 11, офіс 4-46а, код ЄДРПОУ 33527128;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.А.-Лайн» , 01133, м. Київ, бул. ОСОБА_1, буд. 26, оф.804, код ЄДРПОУ 34046854;

про стягнення грошових коштів (передоплати) за договором поставки №18/10/04 від 04.10.2018 у розмірі 320597,64грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфахімтрейд» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.А.-Лайн»» з позовом вих.№12/11-18 від 12.11.2018 (вх. №3087/18 від 12.11.2018) в якому просить стягнути з останнього грошові кошти (передоплату) за договором поставки №18/10/04 від 04.10.2018 у розмірі вартості замовлення, що становить 320597,64грн..

Ухвалою від 14.11.2018 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.12.2018 о 11:00;

Водночас, 28.11.2018 через канцелярію господарського суду Харківської області позивачем подано заяву про забезпечення позову вих.№28/11-18-1 від 28.11.2018 (вх. №33373 від 28.11.2018), в якій ТОВ «Альфахімтрейд» просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на два розрахункових рахунки відповідача (№26007052719068 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, МФО 300711 та №26057052715874 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, МФО 300711) в межах суми 332287,60грн., або зобов'язати відповідача внести на депозитний рахунок суду 332287,60грн., в якості зустрічного забезпечення позивач пропонує внести на депозитний рахунок суду суму, що не буде перевищувати 1% від ціни позову, що складає 3323,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог щодо забезпечення позову позивач вказує на те, що розмір статутного капіталу відповідача унеможливлює їх задоволення за рахунок статутного капіталу, окрім цього, ТОВ Альфахімтрейд вказує на те, керівництво відповідача не виходить на зв'язок з позивачем та уникає будь-яких контактів, у зв'язку з чим позивач допускає, що відповідач намагається вивести грошові кошти з свого розрахункового рахунку за для уникнення їх повернення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У зв'язку з чим, суд встановивши що заява про забезпечення позову подана позивачем відповідає вимогам встановлених ст. 139 ГПК України, приймає таку заяву до провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову вих.№28/11-18-1 від 28.11.2018 (вх. №33373 від 28.11.2018), суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Окрім цього, суд зазначає про те, що підставами ж застосування заходів забезпечення позову є наявність заяви учасника справи про вжиття заходів забезпечення позову у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України в своїй постанові від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , суд зазначає, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України в своїй постанові від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначив, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на два розрахункових рахунки відповідача (№26007052719068 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, МФО 300711 та №26057052715874 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ, МФО 300711) в межах суми 332287,60грн., або зобов'язати відповідача внести на депозитний рахунок суду 332287,60грн.. Підставами застосування саме таких заходів забезпечення позову позивач вказує власні допущення позивача про намагання відповідача вивести грошові кошти з розрахункових рахунків з метою унеможливлення їх повернення позивачу, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, а також посилається на розмір статутного капіталу відповідача, який унеможливлює виконання судового рішення.

Щодо доводів позивача про намагання відповідача вивести грошові кошти з розрахункових рахунків з метою унеможливлення їх повернення позивачу і виконання судового рішення, суд зазначає про те, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а тому вараховуючи, що позивачем в порушення ст. 74 ГПК України, не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність намагань відповідача вивести грошові кошти з розрахункових рахунків з метою унеможливлення їх повернення позивачу, суд вважає такі доводи позивача необгрунтовними та безпідставними.

Твердження позивача про те, що розмір статутного капіталу відповідача унеможливлює задоволення позовних вимог, в обгрунтування чого позивачем подані відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та інших громадських формувань про відповідача, суд оцінює критично та зазначає про те, що розмір статутного капіталу товариства - відповідача не є підставою, яка свідчить про неможливість чи ускладнення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому, доводи позивача з посиланням на розмір статутного капіталу відповдіача не можуть бути визначені судом в якості підстави вжиття заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що самі лише допущення позивача про наміри відповідача вивести грошові кошти за для унеможливлення виконання рішення суду є безпідставним та необгрунтованимита не можуть бути достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову, враховуючи що розмір статутного капіталу відповідача не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, суд, аналізуючи підстави встановлені законом, як підстави для вжиття заходів забезпечення позову та співставляючи їх з підставами застосування заходів забезпечення позову вказаних позивачем, зазначає про те, що останнім не доведено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову вих.№28/11-18-1 від 28.11.2018 (вх. №33373 від 28.11.2018) задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 2, 42, 74, 136, 137, 138, 140, 234, 235 254, 255, 256 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахімтрейд» про забезпечення позову вих.№28/11-18-1 від 28.11.2018 (вх. №33373 від 28.11.2018) відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно після її підписання.

Ухвала, відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України, може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254, 255 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення(ч.1,2 ст.256 ГПК України)

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 перехідних положень ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 30.11.2018.

Суддя ОСОБА_2