Рішення

від 28.11.2018 по справі 923/657/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Херсон Справа № 923/657/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі судового засідання Степановій Н.Д., розглянувши клопотання відповідача про стягнення судових витрат по справі

за позовом: Керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23, код ЄДРПОУ 04059964)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" (м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 68-б, код ЄДРПОУ 22740909 )

про стягнення 919 362 грн. 74 коп.

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: прокурор Волкова Н.М., посвідчення № 046508 від 29.03.2017;

від позивача: ОСОБА_1Ю, представник, довіреність № 29/04 від 03.01.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, ордер ХС № 113430 від 18.09.2018, договір про надання правничої допомоги від 17.09.2017.

в с т а н о в и в:

Керівник Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" (відповідач), яким просить стягнути збитки у сумі 919362,74 грн.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв'язку з розглядом справи, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд вирішити питання про стягнення з позивача та Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. (т.1 а.с. 59-60).

За результатами розгляду справи господарським судом прийнято рішення від 09.11.2018, за яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Повний текст рішення складено 19.11.2018.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 ст. 244 ГПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення у цій справі не вирішено питання щодо повернення та розподілу судового збору, судових витрат на професійну правничу допомогу, визначених у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.

В ст. 126 ГПК України закріплено, що витрати , пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги адвоката за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

В судових дебатах адвокат відповідача ОСОБА_2 висловив думку, що має наміри протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

До суду 14.11.2018 надійшло клопотання про вирішення питання стягнення з позивача та прокурора на користь відповідача витрат на оплату правничої допомоги від адвоката ОСОБА_2, який надавав правничу допомогу відповідачу в цьому судовому провадженні. До клопотання додані опис наданих послуг та дві квитанції прибуткового касового ордеру на загальну суму 20 000 грн. ( квитанція б/н від 09.11.2018 на суму 10 000 грн. та квитанція б/н від 12.11.2018 на суму 10 000 грн.). В квитанціях зазначено, що грошові кошти отримані адвокатом ОСОБА_2 від ТОВ "Торгівельна компанія" Синтекс" ЛТД, призначення - оплата правничої допомоги згідно договору від 17.09.2018. Згідно доданого опису наданих послуг на виконання договору про надання правничої допомоги від 17 вересня 2018 року по справі №923/657/18 заявник доводить, що ним витрачено часу:

1) підготовка до розгляду справи, визначення правової позиції - 10 годин;

2) підготовка відзиву на позовну заяву - 5 годин;

3) участь у судовому засіданні 19 вересня 2018 року - 0,5 година;

4) участь у судовому засідання 10 жовтня 2018 року - 2 години;

5) підготовка до участі у судовому засіданні 17 жовтня 2018 року з урахуванням подачі позивачем та прокуратурою відповідей на відзив на позовну заяву та додаткових доказів - 2 години;

6) складання письмових пояснень - 4 години;

7) участь у судовому засідання 17 жовтня 2018 року - 2 години;

8) участь у судовому засіданні 09 листопада 2018 року - 2 години.

В описі також зазначено, що розмір винагороди адвокату становить близько 2% від ціни позову.

Суд звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Не підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.08.2017 адвокат ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 449 та ТОВ " Торгівельна компанія "Сінтекс" ЛТД уклали договір, за яким адвокат зобов'язався представляти інтереси Клієнта як відповідача у господарській справі № 923/657/18 за позовом керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради про стягнення збитків у сумі 919 362 грн.74 коп.

Адвокат ОСОБА_2 пояснив, що договір був укладений у 2018 році, хоча помилково зазначена дата на договорі від 2017 року.

Адвокат не надав до матеріалів копію свідоцтва про адвокатську діяльність. Однак, в матеріалах справи прокурором додано інформацією з Єдиного реєстру, що адвокат ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Також до матеріалів справи додано ордер серія ХС № 113430 від 18.09.2018, за яким адвокат надає відповідачу правничу допомогу в межах даної справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правничу допомогу відповідачу надавала особа, яка займається адвокатською практикою.

Визначальним в господарському судочинстві за ст. 2 ГПК України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів пов'язаних з господарською діяльністю з метою ефективного захисту порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав законних інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, держави.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що понесені ним витрати на професійну допомогу в розмірі 20 000 грн. пов'язані з розглядом цієї справи №923/657/18, а зазначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним предмету спору, з урахуванням ціни позову, співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатами робіт, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатами послуг.

Отже, 20 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем цій справі, покладаються на позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 13790 грн. 44 коп., які підтверджені платіжним дорученням №851 від 18.06.2018, у відповідності до ст.129 ГПК України покласти на прокурора, який звернувся з позовом до суду та у сукупності з позивачем представляв інтереси останнього в судовому провадженні.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 233, 244, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" про стягнення судових витрат по справі № 923/657/18 задовольнити.

2. Стягнути з Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23, код ЄДРПОУ 04059964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" (73013, м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 68-б, код ЄДРПОУ 22740909) 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію додаткового рішення направити сторонам по справі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.11.2018

Суддя Л.М. Немченко