Постанова

від 20.11.2018 по справі 921/715/17-г/4

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 921/715/17-г/4

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордвест"

на рішення Господарського суду Тернопільської області (суддя Н.М. Бурда) від 30.03.2018

та постанову Львівського апеляційного господарського суду (головуючий О.В. Зварич, судді О.П. Дубник, М.І. Хабіб) від 23.07.2018

за позовом Фізичної особи-підприємця Чорного Михайла Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордвест"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області

про розірвання договору суборенди землі (земельної ділянки водного фонду).

Учасники справи:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 06.12.2017 Фізична особа-підприємець Чорний Михайло Петрович (далі - Позивач) подав позовну заяву про розірвання договору від 27.03.2006 суборенди землі (земельної ділянки водного фонду) (далі Договір), укладеного між Позивачем та приватним підприємством "ВАЛМАРТ ПЛЮС", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордвест" (далі - Відповідач).

2. Позовна заява мотивована істотним порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором через систематичну несплату ним орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду, заборгованість зі сплати якої складає 28 058 грн 33 коп., за період користування ділянкою 2008-2017 роки, а також непогашенням заборгованості за Договором за 2006-2008 роки попереднього суборендаря за Договором - приватного підприємства "ВАЛМАРТ ПЛЮС", права та обов'язки якого за Договором перейшли до Відповідача внаслідок укладення між вказаними особами 24.11.2008 договору про відступлення права вимоги за Договором та внаслідок укладення між вказаними особами та Позивачем 01.12.2008 додаткової угоди № 1 до Договору, згідно з якою приватне підприємство "ВАЛМАРТ ПЛЮС" передало свої права та обов'язки за Договором Відповідачу. Як на підтвердження фактів укладення вказаної додаткової угоди та Договору, Позивач послався на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016, що винесені у справі № 876/2661/16, якими встановлені ці факти. При цьому Позивач вказав, що він набув права орендаря переданої в суборенду земельної ділянки за укладеним з Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області (далі - Третя особа) 20.07.2004 договором оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 91,05 га, що розташована на території Жуківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, а Договір був погоджений з Третьою особою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 30.03.2018 Господарський суд Тернопільської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2018) про задоволення позовних вимог та розірвання Договору з усіма додатками.

4. Рішення судів мотивовані систематичним та тривалим невиконанням Відповідачем умов Договору щодо сплати орендних платежів, правонаступником за яким є Відповідач, що є підставою для дострокового розірвання Договору, укладеного до 20.07.2029 року, на вимогу Позивача. При цьому судами встановлено набуття Відповідачем прав та обов'язків суборендаря за Договором внаслідок укладення ним з приватним підприємством "ВАЛМАРТ ПЛЮС" (первісним суборендарем) 24.11.2008 договору про відступлення права вимоги за Договором та внаслідок укладення між вказаними особами та Позивачем 01.12.2008 додаткової угоди № 1 до Договору, згідно з якою приватне підприємство "ВАЛМАРТ ПЛЮС" передало свої права та обов'язки за Договором Відповідачу.

5. Погодившись із наведеними висновками суду першої інстанції, апеляційний суд додав, що окрім доказів сплати орендної плати на банківський рахунок Позивача, Відповідачем також не було надано доказів отримання Позивачем від Відповідача в рахунок проведення орендної плати за Договором продукції чи послуг, як передбачено умовами Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 14.08.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Відповідач сплатив орендну плату за Договором, оскільки ним надано апеляційному суду докази, що банківський рахунок Позивача, на який слід за умовами Договору перераховувати суму орендної плати, закритий з 2010 року, а оплата здійснювалась за рахунок оплати рахунків Позивача директором приватне підприємство "ВАЛМАРТ ПЛЮС" - ОСОБА_6, яка на підставі виданої їй Позивачем довіреності представляла його інтереси як суб'єкта господарської діяльності. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагробуд" поставило від імені попереднього суборендаря - приватного підприємства "ВАЛМАРТ ПЛЮС", матеріали та обладнання для виробництва бетонної бруківки, бетонної огорожі на суму 52 550 грн 00 коп. як оплату вказаного підприємства перед Позивачем за Договором, і ця сума перевищує заявлену Позивачем до Відповідача (який є правонаступником первісного суборендаря - приватного підприємства "ВАЛМАРТ ПЛЮС") суму заборгованості з орендної плати за Договором.

Позиція Верховного Суду

Щодо розірвання договору у разі істотного порушення умов договору другою стороною

8. Правовідносини щодо користування земельною ділянкою на правах суборенди врегульовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), який є спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини з передачі земельної ділянки в оренду та суборенду.

Згідно з частиною 6 статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до статті 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З аналізу наведених норм законодавства, з урахуванням положень статті 283 ("Оренда у сфері господарювання"), статті 288 ("Суборенда державного та комунального майна") ГК України, та статті 1 Закону Суд доходить висновку, що до договору суборенди земельної ділянки застосовуються як загальні вимоги щодо договору суборенди (піднайму), що визначені ЦК України та ГК України, так і спеціальні норми, які визначені ЗК України та Законом України "Про оренду землі" щодо оренди земельної ділянки, а за змістом статті 8 Закону, з урахуванням приписів статті 774 ЦК України та статті 288 ГК України до договору суборенди земельної ділянки застосовуються правила про договір оренди земельної ділянки.

Частинами 1, 2 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 24 Закону серед прав орендодавця визначено право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

9. Відповідно до статті 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Абзацом 1 статті 32 Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" та статтею 792 ЦК України з урахуванням приписів статті 8 Закону України "Про оренду землі" щодо вимог до умов договору суборенди земельної ділянки передбачено, що однією із істотних умов договору суборенди є плата за користування майном (орендна плата з урахуванням її індексації).

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору суборенди земельної ділянки орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в суборенду, полягає в отриманні орендної плати за договором суборенди. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендар) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору суборенди земельної ділянки.

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в розділі 4 Договору сторони погодили серед обов'язків суборендаря (Відповідача) внесення щорічно, не пізніше 25 грудня поточного року, орендної плати в грошовій формі, а також за взаємною згодою сторін плата може вноситись і продукцією та послугами, що повинно оформлятись відповідними актами.

Також, як встановлено судами, права та обов'язки суборендаря за Договором перейшли до Відповідача. Судами встановлено, що Відповідач, набувши права та обов'язки за Договором, між тим систематично не виконує умови Договору щодо внесення орендної плати за період з 2008 по 2017 роки на користь орендаря (Позивача) у погодженому в Договорі розмірі в грошовій формі - в сумі 2405 грн. 00 коп.

Суд відхиляє аргумент скаржника (пункт 7) про неможливість виконати умови Договору щодо внесення орендної плати на рахунок Позивача в уставові банку через закриття з 2010 року цього рахунку з огляду на те, що судами не було встановлено обставин, які вказують на те, що мало місце прострочення кредитора (Позивача) у розумінні статті 613 ЦК України, оскільки судами не було встановлено обставин, що Позивач відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником (Відповідачем відповідно до умов Договору, або не вчинив дій, що встановлені Договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Суд при цьому враховує, що умови Договору (пункт 2 розділу 4) також передбачають натуральну форму внесення орендної плати (продукцією або наданням послуг).

Однак судами не було встановлено обставин внесення Відповідачем на користь Позивача орендної плати за заявлений Позивачем період у натуральній формі відповідно до наведених умов, через що Суд не бере до уваги як такі, що не стосуються предмета доказування у цьому спорі, аргументи скаржника (пункт 7), які зводяться до тверджень про існування правовідносин між особами, які не є сторонами Договору та не є учасниками справи: фізичною особою - директором приватного підприємства "ВАЛМАРТ ПЛЮС" - ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райагробуд" з поставки матеріалів та обладнання, оскільки судами не встановлено, що вказана поставка матеріалів та обладнання для виробництва бетонної бруківки була здійснена на виконання Відповідачем перед Позивачем умов Договору щодо внесення орендної плати за відповідний період.

11. У зв'язку із викладеним та виходячи із приписів статей 31, 32 Закону, статті 651 ЦК України, Суд погоджується з правильними висновками судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для розірвання Договору між сторонами з підстав тривалого та систематичного невиконання Відповідачем істотної умови Договору - щодо внесення орендної плати, що призвело до позбавлення Позивача (орендаря) значною мірою того, на що він розраховував при укладенні Договору.

12. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про розірвання Договору через тривале та систематичне порушення Відповідачем його умови щодо внесення орендної лати, а також про задоволення з цих підстав позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 8, 15, 22, 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 93, 96 Земельного кодексу України, статей 651, 759, 772, 774, 792 Цивільного кодексу України, статті 284, 291 Господарського кодексу України. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

13. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордвест"залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 921/715/17-г/4 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак