Рішення

від 23.11.2018 по справі 160/7455/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Справа № 160/7455/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі Драготі С.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів 1 та 2 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Солар-Профі до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Солар-Профі (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1) та Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач - 2, разом - відповідачі), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.07.2018 року №839993/42017383 як незаконне;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2018 року №21070/42017383/2 як незаконне;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (код за ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати податкову накладну №6 від 05.06.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018 року №911801/42017383;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 24.09.2018 року №32301/42017383/2;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (код за ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати податкову накладну №18 від 10.08.2018 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/7455/18 передана судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що податковим органом протиправно відмовлено в реєстрації податкових накладних, оскільки, враховуючи специфіку діяльності підприємства, останнім було надано усі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по відмовленим накладним. Рішення про відмову не містять конкретних причин відмови. Також, підприємство не відповідає критеріям ризиковості платників податків, квитанції про зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування не містять розрахунків таких показників.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р. відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання на 24.10.2018 р. о 10:20 год.

24.10.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого повідомлено, що повноваженнями ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні є дискреційними, вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати спірні накладні є необґрунтованими, оскільки без правової оцінки рішення комісії регіонального рівня, такі дії будуть передчасними. Також, скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

24.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого повідомлено, що позивачу було відмовлено в реєстрації накладних, оскільки ним не надані договори на оренду складських приміщень, на транспортування товару, калькуляції товару, жодних документів підтверджуючих походження даного товару, не надання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.

Судове засідання 24.10.2018 р. у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткових доказів по справі було перенесено на 07.11.2018 р. о 11:00 год.

У судове засідання 07.11.2018 р. прибули уповноважені представники сторін, у зв'язку із необхідністю надання відповіді на відзив, у судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 год. 23.11.2018 р.

У судове засідання 23.11.2018 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача надав відповідь на відзив, відповідно до якого вимоги позову підтримує. Також надав додаткові докази по справі. Просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві. У задоволенні позову просив відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №839993/42017383 від 13.07.2018 р. відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6 від 05.06.2018 р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем було подано скаргу №9 від 18.07.2018 р., за результатами розгляду якої рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (рішення Комісії з питань розгляду скарг Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2018 р. №21070/42017383/2).

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №911801/42017383 від 13.07.2018 р. відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №18 від 10.08.2018 р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем було подано скаргу №11 від 14.09.2018 р., за результатами розгляду якої рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (рішення Комісії з питань розгляду скарг Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.09.2018 р. №32301/42017383/2).

За поданими податковими накладними позивачу були направлені квитанції щодо кожної ПН окремо, відповідно до яких підприємству визначено критерій ризиковості та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для реєстрації ПН у ЄРПН.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є правомірність відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ Солар-Профі №6 від 05.06.2018 р. та №18 від 10.08.2018 р. з підстав, наведених у рішеннях №839993/42017383 від 13.07.2018 р., №911801/42017383 від 13.07.2018 р. та від 27.07.2018 р. №21070/42017383/2, від 24.09.2018 р. №32301/42017383/2.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

ОСОБА_2 оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст. 188 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Солар - Профі (ЄДРПОУ 42017383) зареєстровано як юридичну особу приватного права 23.03.2018 р. Основними видом діяльності є 25.11. Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, 25.62. Механічне оброблення металевих виробів, 49.41. Вантажний автомобільний транспорт .

Згідно Договору поставки від 29.05.2018 р. №29/0518 позивачем отримано передплату за продукцію від покупця (ТОВ Купянскспецпереробка ), на яку складено податкову накладну №6 від 05.06.2018 р.

Згідно Договору поставки від 08.08.2018 р. №8-08/18 позивачем отримано передплату за продукцію від покупця ТОВ Племінне сільськогосподарське підприємство Ізюмські Кролики , на яку було складено податкову накладну №18 від 10.08.2018 р.

Господарські операції за вказаними Договорами відповідають основному виду діяльності підприємства.

Позивач є виробником та реалізує готову продукцію у переробленому стані за замовленням. Сировина для готової продукції - це рулони металу різного асортименту та марки, яка закуповується згідно Договору постачання №42 від 01.06.2018 р. у ТОВ Азовбудвентиляція (ЄДРПОУ 33244305). Виробництво здійснюється орендованим обладнанням за Договором з ТОВ Дніпростальпрофіль (ЄДРПОУ 41334885) №02/05-1 від 02.05.2018 р. (перелік видів обладнання перелічений у Специфікації №1 від 02.05.2018 р. до Договору №02/05-1 від 02.05.2018 р.) на виробничій ділянці 500 кв.м. за адресою: вул. Байкальська 9Б, м.Дніпро, орендованій у ТОВ Дніпростальпрофіль (ЄДРПОУ 41334885) згідно Договору оренди №15/05-1 від 15.05.2018 р.

Офісне приміщення 11 кв.м знаходиться за адресою: вул. Теплична 27-А, смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області на другому поверсі, орендованого у ФОП ОСОБА_3 згідно Договору оренди нежитлового приміщення №23/03/18 від 23.03.2018 р.

Отже, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними до матеріалів справи долучені договори поставки, якими передбачено передплату за замовлення, договір оренди нежитлового приміщення (офісу), договір оренди виробничої ділянки, договір оренди виробничого обладнання, договір з постачальником сировини, акти та специфікації до них, банківські платіжні доручення.

Договори підписані директором ОСОБА_4, що відповідає даним ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З характеру спірних господарських відносин вбачається, що позивач обумовив умовами Договорів передплату за товар (п. 2.2 Договору від 29.05.2018 р. №29/0518, п. 6.2, п.6.3 Договору від 08.08.2018 р. №8-08/18), після чого закуповує сировину, перероблює та готову продукцію постачає покупцю, що є його встановленим законодавством правом на ведення підприємницької діяльності у спосіб, що не заборонений законом. Слід зазначити, що виконання умов Договорів, в даному випадку, займає певний проміжок часу, у зв'язку із чим, на момент реєстрації податкових накладних, сировина не була придбана, а готова продукція не була транспортована.

Перелічена документація у повному обсязі була надана податковому органу на його вимогу для реєстрації спірних накладних, що підтверджується роздруківками створених та переданих файлів програмного комплексу MeDOC, де міститься опис та дати відправлених/отриманих документів на адресу відповідача 1.

Надання позивачем до податкового органу наявної документації на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за якими складені спірні податкові накладні, відповідачами не спростоване.

Доводи відповідача 1 про ненадання позивачем договорів оренди складських приміщень, транспортування товару, калькуляції товару, походження товару (згідно рішень про відмову у реєстрації податкових накладних) не є підставами для відмови у реєстрації податкових накладних №6 від 05.06.2018 р. та №18 від 10.08.2018 р. з підстав наведених вище.

Згідно квитанцій до податкових накладних №6 від 05.06.2018 р. та №18 від 10.08.2018 р. реєстрація ПН/РК відповідає п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачем не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов'язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов'язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 та N 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Саме на ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, як на підставу відмови для реєстрації податкових накладних, посилаються відповідачі.

Так, у рішеннях не зазначено, які саме документи, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях, складені з порушенням законодавства, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних - чи щодо постачання /придбання товарів, чи щодо зберігання і транспортування, чи відносно навантаження, розвантаження продукції, чи складські документи.

При цьому, з огляду на відсутність у Квитанціях конкретного переліку документів, які слід надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, позивач міг не виконати вимоги суб'єкта владних повноважень.

Тому суд зазначає, що відповідачі обмежилися лише загальною інформацією, не врахувавши специфіку господарських операцій підприємства за спірними накладними.

Суд дійшов висновку, що обставини наведені податковим органом в обґрунтування відмови в реєстрації податкових накладних не мають під собою ніякого правового підґрунтя та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак позовні вимоги 1, 2 та 4, 5 підлягають задоволенню.

Крім того, суд критично відноситься до посилань відповідачів в ході судового розгляду справи на обставини відмови, серед яких такі, що не обумовлені рішеннями, які оскаржуються.

Також, суд акцентує увагу, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У постанові від 16.09.2015 р. (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством обов'язок щодо реєстрації ПН після зупинення покладено на Державну фіскальну службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДФС здійснити реєстрацію спірних накладних, що водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, а є належним способом відновлення порушеного права позивача.

Відтак позовні вимоги 3 та 6 підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, правомірність своїх дій та рішень, не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, у суду наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у відповідності до ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Солар-Профі до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.07.2018 року №839993/42017383 як незаконне;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2018 року №21070/42017383/2 як незаконне;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код за ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати податкову накладну №6 від 05.06.2018 року;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018 року №911801/42017383;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 24.09.2018 року №32301/42017383/2;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код за ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати податкову накладну №18 від 10.08.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Солар-Профі (ЄДРПОУ 42017383) судовий збір у розмірі 6142,00 грн. (шість тисяч сто сорок три грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 листопада 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 28.11.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_6