Ухвала

від 29.11.2018 по справі 1140/2942/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2942/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітанівський цегельний завод" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 на товариство з обмеженою відповідальністю "Капітанівський цегельний завод" у розмірі 781830 грн..

Ухвалою судді від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

26 листопада 2018 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення старшим державним виконавцем Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Сопільняк Оленою Володимирівною на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 (а.с.60-62).

В період з 26 по 28 листопада 2018 року суддя Кармазина Т.М. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим заяву позивача про забезпечення позову отримано суддею 29 листопада 2018 року.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на те, що 12.11.2018 старшим державним виконавцем Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Сопільняк О.В. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 про накладення штрафу на ТОВ "Капітанівський цегельний завод" у розмірі 781830 грн.. При цьому зазначав, що відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови дає право виконавчій службі проводити виконавчі дії, пов'язані з накладенням арешту на рахунки та майно позивача, передачею його майна на реалізацію та інші дії, що передбачені законом України "Про виконавче провадження", чим можуть бути порушені майнові права товариства.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову з таких підстав.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про працю - порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України у розмірі 781830 грн..

Згідно наданої позивачем суду копії постанови державного виконавця Новомиргородського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Сопільняк О.В. 12.11.2018 відкрито виконавче провадження №57650127 щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 про стягнення з ТОВ "Капітанівський цегельний завод" штрафу в сумі 781830 грн. (а.с.63).

Також, судом встановлено за результатами пошуку виконавчих проваджень у автоматизованій системі виконавчого провадження, міститься інформація про те, що у Новомиргородського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області перебуває на виконанні виконавче провадження №57650127 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 про стягнення з боржника з ТОВ "Капітанівський цегельний завод" штрафу в сумі 781830 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 5, 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Пунктом 2 частини 1 статті 34, частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа - до розгляду питання по суті.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про накладення штрафу №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання цієї постанови та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафу, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також арешту та реалізації його майна.

Зважаючи на те, що розгляд справи починаючи з суду першої інстанції, а також в разі подачі апеляційної скарги та її розгляду апеляційною інстанції, може тривати досить тривалий час, то стягнення штрафу на підставі оскаржуваної постанови з цілком об'єктивних причин, створить обставини за яких захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

Отже, застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Запропонований позивачем захід забезпечення позову стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача, внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови відповідача, для відновлення яких необхідно буде докласти позивачу значних зусиль.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Капітанівський цегельний завод" про вжиття заходів забезпечення його позовної заяви до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу №КР2098/380/АВ/ТД-ФС від 03.10.2018 у виконавчому провадженні №57650127 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1140/2942/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітанівський цегельний завод" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи та до Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина