Рішення

від 22.11.2018 по справі 1640/3038/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3038/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гром-Кременчук" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Гром-Кременчук" /надалі - позивач, ПП "Гром-Кременчук"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1619/584/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13 серпня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він не вчиняв виявлене інспекційним відвідуванням та зафіксоване актом №ПЛ1619/584/АВ від 27 липня 2018 року порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки гр. ОСОБА_2 надавав послуги за цивільно-правовою угодою №0106-1 від 01 червня 2018 року та вказана угода не має ознак трудового договору /а.с. 6-7/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки Приватне підприємство "Гром-Кременчук" допустило до роботи працівника без укладення з ним трудового договору та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття його на роботу. Зміст наданої в ході інспекційного відвідування цивільно-правової угоди №0106-1 від 01 червня 2018 року, укладеної між позивачем та гр. ОСОБА_2, свідчить про трудовий характер правовідносин, що склалися між позивачем та вказаною особою. Крім того, в штатному розписі ПП "Гром-Кременчук" на 2018 рік значаться 9 штатних посад "охоронець" та в правилах внутрішнього трудового розпорядку по підприємству зазначений режим роботи для цієї категорії працівників: з 8:00 до 20:00 та з 20:00 до 8:00 /а.с. 49-54/.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що режиму роботи з 8:00 до 20:00 та з 20:00 до 8:00 підпорядковуються тільки ті охоронці, які на постійній основі працюють в ПП "Гром-Кременчук", тоді як з гр. ОСОБА_2 була досягнута домовленість про тимчасову роботу. Виплата грошових коштів гр. ОСОБА_2 мала разовий, а не систематичний характер. Акт прийому виконаних послуг до цивільно - правового договору №0106-1 від 01 червня 2018 року складений не 30 червня 2018 року, а 26 червня 2018 року у зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_2 26 червня 2018 року. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 вересня 2018 року у справі № 524/7116/18, яка набрала законної сили 08 жовтня 2018 року, встановлено, що правовідносини між ПП "Гром-Кременчук" та гр. ОСОБА_2 мали цивільно-правовий характер /а.с. 87-88/.

У запереченнях відповідач, серед іншого, зазначив про те, що цивільно - правова угода №0106-1 від 01 червня 2018 року не містить посилання на об'єм виконаної роботи та адресу, за якою необхідно виконувати роботу з охорони об'єкта, майна і матеріальних цінностей, що знаходяться в його межах /а.с. 96-99/.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, надіславши до суду клопотання про відкладення судового засідання через зайнятість в іншому судовому процесі /а.с. 110/.

Будь-яких доказів на підтвердження вказаній обставині до клопотання не додано, у зв'язку з чим суд визнав причину неявки представника позивача в судове засідання неповажною та у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовив.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом пункту 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання та причина неявки його представника визнана судом неповажною, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Гром-Кременчук" (ідентифікаційний код 37812697, місцезнаходження: АДРЕСА_1, 39605) зареєстроване як юридична особа 22 липня 2011 року /а.с.40-42/.

На підставі наказу про проведення заходів державного контролю № 123П від 25 липня 2018 року та направлення на проведення заходу державного контролю №1284 від 26 липня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області у період з 26 липня 2018 року по 27 липня 2018 року проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства "Гром-Кременчук" на предмет додержання вимог законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 9837/06-23 від 13 липня 2018 року /а.с. 55-57/.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ПЛ1619/584/АВ від 27 липня 2018 року, яким зафіксовано порушення ПП "Гром-Кременчук" частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України внаслідок допущення до роботи без укладення трудового договору працівника: ОСОБА_2 /а.с. 58-73/.

З опису виявленого порушення слідує, що під час інспекційного відвідування інспектором праці опрацьована цивільно-правова угода №0106-1 від 01 червня 2018 року, укладена між Приватним підприємством "Гром-Кременчук" в особі керівника ОСОБА_3 (замовник) та громадянином ОСОБА_2 (виконавець), з якої вбачається, що правовідносини між підприємством та громадянином мають ознаки трудових правовідносин, оскільки робота з охорони об'єкту, майна і матеріальних цінностей, яка виконувалася за цивільно-правовою угодою, відноситься до обов'язків охоронця за посадою, яка передбачена штатним розписом підприємства на 2018 рік, а також робота виконувалася відповідно до вказівок і під контролем роботодавця та відповідно до графіка (режиму) роботи підприємства на робочому місці, узгодженому з роботодавцем /а.с. 70 зворот - 71 зворот/ .

13 серпня 2018 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1619/584/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, згідно з якою на Приватне підприємство "Гром-Кременчук" накладено штраф у сумі 111690,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України /а.с. 76-77/.

Не погодившись з прийняттям постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /частина третя статті 24 КЗпП України /.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються Цивільним кодексом України /надалі - ЦК України/.

За нормою пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Відповідно до частини першої статті 626 вказаного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 згаданого Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору /стаття 902 ЦК України/.

Якщо договором передбачено надання послуг за таку плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором /частина перша статті 903 ЦК України/.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами /стаття 905 ЦК України/.

Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що предметом трудового договору є власне праця працівника, тоді як предметом цивільного - правового договору є конкретна індивідуально - визначена робота (послуга). Трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно - правовим договором не робиться. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або нормами цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 350/403/16-ц.

Судовим розглядом встановлено, що між Приватним підприємством "Гром-Кременчук" в особі керівника ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_2 укладена цивільно-правова угода №0106-1 від 01 червня 2018 року, предметом якої згідно з пунктом 1.1 є надання послуг охорони об'єкту, майна і матеріальних цінностей, що знаходяться в його межах /а.с.78-79/.

Пунктом 1.2 вказаної угоди встановлено, що послуги мають відповідати вимогам державних стандартів та вимогам, які висуваються до даного виду робіт: здійснювати охорону стаціонарних об'єктів; пропускати працівників, відвідувачів, автомобільний та інші види транспорту, випускати їх з території в установленому порядку та за зразками документів, затверджених власником об'єкта або уповноваженим ним органом; перевіряти цілісність об'єктів, що охороняються на наявність замків та інших замикальних пристроїв, наявність пломб і відбитків печаток у місцях, які визначено для опломбування, візуально контролює периметр огорожі, правильність застосування комплексу організаційно-технічних заходів захисту місць зберігання; періодично перевіряти справність засобів зв'язку, інших засобів охорони, освітлення тощо; при виявленні порушень терміново повідомляти про це старшого зміни охорони; сприяти правоохоронним органам під час виконання покладених на них завдань та обов'язків за місцем виконання своїх охоронних функцій.

Таким чином, предметом укладеної угоди є конкретна індивідуально - визначена послуга, яку отримує замовник за результатами здійснення виконавцем певної діяльності щодо охорони об'єкту, майна та матеріальних цінностей.

Згідно з пунктом 8.2. цивільно-правової угоди №0106-1 від 01 червня 2018 року на виконавця не розповсюджується правила внутрішнього трудового розпорядку замовника. Виконавець самостійно й на власний ризик організовує виконання цього договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства.

Виконавець виконує послуги за цим договором самостійно та не має права залучати третіх осіб (субпідрядників) інакше ніж як за погодженням із замовником /пункт 1.4./.

Отже, вказані положення угоди дозволяють виконавцю самостійно організовувати виконання роботи і не підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Також пунктом 10.1 цивільно-правової угоди №0106-1 від 01 червня 2018 року встановлено, що термін дії угоди визначено з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року, що свідчить про строковість та обмеженість в часі надання послуг.

Після надання вказаної послуги відносини між сторонами договору вважаються припиненими.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.2, 2.3 цивільно-правової угоди №0106-1 від 01 червня 2018 року замовник зобов'язаний своєчасно прийняти й оплатити виконані виконавцем послуги /пункт 1.3/. Підставою для підписання документа, який підтверджує виконання послуг виконавцем за цим договором є підписаний акт приймання виконаних послуг охорони об'єкту /пункт 2.1/. За виконані послуги замовник сплачує виконавцеві винагороду 3800,00 грн за місяць /пункт 2.2/. Виплата винагороди виконавцеві замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт /пункт 2.3/.

Згідно з актом прийому виконаних послуг до цивільно-правового договору № 0106-1 від 01 червня 2018 року виконавцем надані, а замовником прийняті послуги з: охорони стаціонарних об'єктів; пропуску працівників, відвідувачів, автомобільного та іншого виду транспорту; перевірки цілісності об'єктів, що охороняється на наявність замків та інших замикальних пристроїв, пломб і відбиток печаток у місцях, які визначено для опломбування; візуального контролю периметру огорожі, правильності застосування комплексу організаційно-технічних заходів захисту місць зберігання; перевірки справності засобів зв'язку, інших засобів охорони, освітлення тощо . Враховуючи обсяг наданих послуг сума винагороди склала 3800,00 грн /а.с. 80/.

Виходячи з вказаних положень угоди та акта, оплачувався не процес праці, а результат наданої послуги, який визначався після закінчення роботи з охорони об'єкту, майна та матеріальних цінностей. Оплата здійснювалася за результатами отриманої послуги та на підставі акта прийому виконаних послуг.

Пунктом 3.1, розділом 4 та пунктом 6.1 цивільно-правової угоди № 0106-1 від 01 червня 2018 року визначено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов'язань за цією угодою відповідно до чинного законодавства /пункт 3.1/. Угоду може бути розірвано за погодженням сторін. У разі порушення однією із сторін зобов'язань за угодою інша сторона має право розірвати угоду в односторонньому порядку /розділ 4/. Сторони не несуть відповідальність за невиконання даного договору в разі виникнення форс-мажорних обставин /пункт 6.1/.

Таким чином, вказаною угодою встановлена відповідальність сторін за невиконання умов угоди та підстави припинення цивільно-правової угоди, тоді як відповідальність працівників у трудових відносинах та підстави звільнення працівника регулюються лише імперативними нормами законів про працю та не можуть визначатися і змінюватися роботодавцем та працівником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цивільно-правова угода №0106-1 від 01 червня 2018 року, яка укладена між Приватним підприємством "Гром-Кременчук" в особі керівника ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_2, за своїм змістом є цивільно-правовою угодою, а відносини, що склалися між сторонами вказаної угоди, - суто цивільно-правовими.

При вирішенні спору суд врахував і ту обставину, що на підприємстві позивача працюють охоронці, відносини з якими оформлені трудовими договорами, що також свідчить про виникнення у позивача необхідності скористатися послугами гр. ОСОБА_2 на певний термін (тимчасово) на підставі цивільно-правової угоди та про несистематичний характер правовідносин між підприємством та громадянином.

Довід відповідача про те, що функції (обов'язки) з охорони виконувались гр. ОСОБА_2 відповідно до графіка (режиму) роботи підприємства з 8:00 до 20:00 та з 20:00 до 8:00, не ґрунтується на умовах цивільно-правової угоди №0106-1 від 01 червня 2018 року та документально не підтверджений.

Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду факту перебування гр. ОСОБА_2 у трудових відносинах з Приватним підприємством "Гром-Кременчук", а відтак і правомірності прийнятого ним рішення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1762,00 грн, що підтверджується квитанцією №4786071 від 27 серпня 2018 року.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Гром-Кременчук" (АДРЕСА_2, 39605, ідентифікаційний код 37812697) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1619/584/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13 серпня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь Приватного підприємства "Гром-Кременчук" (АДРЕСА_1, 39605, ідентифікаційний код 37812697) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 29 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_5