Рішення

від 29.11.2018 по справі 826/6635/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 листопада 2018 року                      № 826/6635/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вєномєт Метал» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи – Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство «Вєномєт Метал» (далі – позивач, ПП «Вєномєт Метал») до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України), за участю третьої особи – Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – третя особа, Запорізька ОДПІ), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1  730  817 грн., зазначеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданому ПП «Вєномєт Метал» до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період – червень 2015 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1  730  817 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ на суму в розмірі 1  730  817,00 грн. не відбулося, внаслідок незабезпечення ДФС України автоматичного збільшення від'ємного значення у відповідній системі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2017 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, представник відповідача зазначив, що згідно положень п.34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України «реєстраційна сума» збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ за інші періоди, а відтак у відповідача не було правових підстав для здійснення коригувань у системі електронного адміністрування ПДВ на підставі уточнюючого розрахунку до декларацій з ПДВ за червень 2015 року. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017. Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Крім того, частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи у порядку письмового провадження ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як свідчать матеріали справи, ПП «Вєномєт Метал» подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, прийняту згідно квитанції №2. В звітній податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року від 18.07.2015 за №9152040603, згідно якої відображено нульове (0) значення рядків 24 та 31, в системі електронного адміністрування ПДВ показник формули «суми В3» дорівнює « 0». 24 лютого 2016 року ПП «Вєномєт Метал» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, прийняту згідно квитанції №2, у відповідності до якої сума від'ємного значення, яка зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду склала 5  612  141 грн. (рядок 24 уточненого розрахунку). Листом від 19.10.2016 №19/10-157 ПП «Вєномєт Метал» звернулося до Державної фіскальної служби України з проханням збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму ПДВ, що задекларована уточнюючим розрахунком до податкової декларації за червень 2015 року у сумі 1  730  817 грн. Листом від 21.12.2016 №27607/6/99-99-12-03-01-15 ДФС України повідомило позивача про те, що сума від'ємного значення по уточнюючому розрахунку, поданому 24.02.2016 до декларації за червень 2015 року у розмірі 1  630  902 грн., не відображена в СЕА, оскільки не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, так як збільшення показників формули відбулось разово 03.08.2015. Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні вимог відобразити у системі електронного адміністрування ПДВ, заявлених позивачем в уточнюючому розрахунку відомостей, останній звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України. З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань. Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ. З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569). Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (пункт 4 Порядку №569). Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року. Судом встановлено, що контролюючий орган після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, які прийняті згідно квитанцій, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ. Пунктом 34 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: 2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2015 року в лютому 2016 року, з урахуванням якого було зазначене від'ємне значення з податку на додатну вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 5  612  141 грн. Слід зазначити, що податкова декларація та уточнюючий розрахунок надійшли до контролюючого органу, були прийняті та зареєстровані, жодних зауважень з боку контролюючого органу не надходило. Проте, контролюючий орган після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, своєчасно не забезпечив відображення показників у системі електронного адміністрування ПДВ, що відповідачем не заперечується. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Норми статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, хоча і не передбачають врахування уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та липень 2015 року, але не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на коригування податкової звітності у порядку, визначеному нормами статтею 50 Податкового кодексу України. Не містять таких положень й інші норми Податкового кодексу України. В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: - податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; - розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Таким чином, суд вважає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані органами ДФС при визначенні суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування на величину від'ємного значення за червень 2015 року на 1  730  817 грн. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 03 квітня 2018 року у справі №813/4006/16, від 17 квітня 2018 року у справі №826/7659/16. При цьому, для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку наступним чином: - з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року) ДФС України буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року. Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: - суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт); - суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл); - суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; - суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року. На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл. До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року. Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ (рядки 24) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару. Проте, відповідачем на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ. Система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. За таких підстав та враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про наявність бездіяльності відповідача по незабезпеченню збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1  730  817 грн., зазначеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданому ПП «Вєномєт Метал» до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період – червень 2015 року, як наслідок, судом вбачається наявність підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії по збільшенню у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1  730  817 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання цих вимог, ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надала. З огляду на зазначене, системно проаналізувавши норми законодавства, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати. Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, В И Р І Ш И В: Адміністративний позов приватного підприємства «Вєномєт Метал» (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.50, ідентифікаційний код 30958428) задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку приватне підприємство «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 730 817 грн., зазначеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданому ПП «Вєномєт Метал» до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період – червень 2015 року. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку приватне підприємство «Вєномєт Метал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 730 817 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Стягнути на користь приватного підприємства «Вєномєт Метал» (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.50, ідентифікаційний код 30958428) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Головуючий суддя                                                                                          І.А. Качур Суддя                                                                                                              В.І. Келеберда Суддя                                                                                                              А.Б. Федорчук