Рішення

від 29.11.2018 по справі 826/3937/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 листопада 2018 року                      № 826/3937/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» (далі – позивач, ТОВ «Торговий дім «Геокс») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Торговий дім «Геокс» за березень 2014 року в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») інформацію на підставі акта відповідача від 05.12.2014 за № 1164/26-55-22-13/37265947; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») показники податкової звітності ТОВ «Торговий дім «Геокс», що зазначені в податкових деклараціях з ПДВ за березень 2014 року. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015, адміністративний позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що для правильного вирішення даного спору необхідним є з'ясування усіх обставин справи та надати їм правильну юридичну оцінку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2016 справу прийнято до провадження. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в акті перевірки від 05.12.2014 №1164/26-55-22-13/37265947 висновки податкового органу щодо безтоварності та нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами в період, що перевірявся, є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб органів податкової служби, а відтак вважає вказані висновки такими, що не відповідають дійсності та є протиправними. При цьому позивач зазначає, що за результатами перевірки будь-яких податкових повідомлень-рішень не приймалось, однак до зазначеної вище інформаційної системи були внесені дані на підставі вказаних висновків акту перевірки щодо непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача із його контрагентами, дії відповідача щодо чого, як вважає позивач, є протиправними. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначив, що за результатами перевірки позивача відсутні відомості щодо негативних наслідків для позивача, як і для третіх осіб, а відтак ДПІ вважає, що права та інтереси позивача не порушені. При цьому відповідач зазначає, що внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу, та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків. Відтак, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними. З урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що у грудні 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснені заходи з метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Геокс» (код ЄДРПОУ 37265947) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Укртрейдбуд» (код ЄДРПОУ 38291653), ТОВ «Рті-Київ» (код ЄДРПОУ 33900920), ТОВ «Мілленіум Білд» (код ЄДРПОУ 38913342) за березень 2014 року, за результатом яких складено акт від 05.12.2014 №1164/26-55-22-13/37265947. Як висновок у акті перевірки зазначено про відсутність у ТОВ «Торговий дім «Геокс» (код ЄДРПОУ 37265947) об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ «Укртрейдбуд» (код ЄДРПОУ 38291653), ТОВ «Рті-Київ» (код ЄДРПОУ 33900920), ТОВ «Мілленіум Білд» (код ЄДРПОУ 38913342) за березень 2014 року та по операціях з подальшого продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємству покупцю ТОВ «Іптеркабель Київ» (код ЄДРПОУ 32739864) в розумінні статей 22, 135, 138, 185, 198 Податкового кодексу України. Також, перевіркою не підтверджено податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, надання послуг) ТОВ «Торговий дім «Геокс» (код ЄДРПОУ 37265947) з ТОВ «Укртрейдбуд» (код ЄДРПОУ 38291653), ТОВ «Рті-Київ» (код ЄДРПОУ 33900920), ТОВ «Мілленіум Білд» (код ЄДРПОУ 38913342) за березень 2014 року та не підтверджено задекларовані ТОВ «Торговий дім «Геокс» (код ЄДРПОУ 37265947) податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2014 року з ТОВ «Інтеркабель Київ» (код ЄДРПОУ 32739864). Представником позивача направлено адвокатський запит від 06.02.2015 вих. № 5/15, яким останній просив контролюючий орган повідомити чи були складені відповідні податкові повідомлення-рішення на підставі надісланого ТОВ «Торговий дім «Геокс» акту перевірки від 05.12.2014 №1164/26-55-22-13/37265947 та повідомити чи було здійснення коригування показників податкової звітності ТОВ «Торговий дім «Геокс» за березень 2014 року в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах («Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань по податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»). Листом від 14.02.2015 №10549/10/26-55-22-13 контролюючий орган повідомив позивача, що на підставі акту перевірки від 05.12.2014 №1164/26-55-22-13/37265947 податкові повідомлення-рішення не складались. Крім того, відповідачем повідомлено про здійснення коригування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок». Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V. У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це  система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України). Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2). Так, згідно правової позиції Верховного суду України щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, викладеної в постанові цього суду від 03.11.2015 по справі №21-99а15, останній дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. З огляду на викладене та на підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 10 листопада 2015 року у справі № 2479а15 та від 17 листопада 2015 року у справі №2944а15, а також підтримана Верховним судом, зокрема у постановах від 26 червня 2018 року у справі №806/831/14, від 01 серпня 2018 року у справі №804/169/14. В даному випадку відповідачем визнається, що контролюючим органом на підставі акта перевірки 05.12.2014 №1164/26-55-22-13/37265947 внесено до АІС «Податковий блок» інформацію та здійснено коригування показників податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2014 року. Доказів же оскарження позивачем дій податкового органу щодо проведення вказаної перевірки та, відповідно, доказів визнання судом таких дій протиправними суду не надано, як і не надано доказів прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу зобов'язань на підставі вказаного акта перевірки. Отже, дії контролюючого органу щодо виключення з електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, беручи до уваги вищенаведену правову позицію Верховного Суду України та Верховного суду, а також висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у даній справі, суд дійшов висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, є функціональним процедурним обов'язком органів фіскальної служби. Внесення інформації до баз даних та коригування показників податкової звітності само по собі, без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача в контексті спірних відносин. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають. Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, В И Р І Ш И В: У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літ.А, ідентифікаційний код 37265947) відмовити повністю. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                І.А. Качур