Рішення

від 30.11.2018 по справі 826/15325/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2018 року № 826/15325/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тандем-Фінанс доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про представники сторінвизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позивача - ОСОБА_1; відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тандем-Фінанс (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2017 №0060021406. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що виписка про операції з цінними паперами, надана депозитарною установою, є первинним документом, який підтверджує господарської операції, а тому в діях позивача відсутні порушення п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки ним надано належним чином оформлені первинні документи, правомірно врахувало суму витрат за господарською операцією щодо придбання іменних інвестиційних сертифікатів в кількості 638 шт. у ТОВ Юніс Голд за 5 100 000,00 грн. при визначенні об'єкту оподаткування. Висновок позивача про те, що позивач неправомірно завищив витрати при визначенні об'єкту оподаткування на суму 1 269 000,00 грн. внаслідок відображення витрат, понесених на купівлю у ТОВ Улан-Експо векселя АА0355391 емітента ЗАТ Краматорський завод металургійного обладнання з огляду на те, що останній не звітує в податкових органах та НКЦПРФ, а тому його цінні папери є такими, що мають ознаки фіктивності, не відповідає фактичним обставинам та не узгоджуються з практикою застосування норм податкового законодавства: позивач надавши доручення на придбання цінних паперів особі, що здійснює професійну діяльність з торгівлі цінними паперами та має відповідну ліцензію видану НКЦПФР, правомірно розраховував, що брокером при укладанні договору з придбання цінних паперів буде неухильно дотримано всіх вимог чинного законодавства; позивач не знав і не міг знати про ті обставини, що придбаний вексель є фіктивним, оскільки брокер не повідомляв його про наявність таких обставин. Більш того, позивач продав вказаний вексель за ціною 1 312 000,00 грн., внаслідок чого отримав прибуток, що підтверджує реальність господарської операції з придбання векселя, понесення витрат на придбання, а також економічну доцільність операцій з придбання та продажу цінного паперу.

27.11.2017 справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано для вирішення судді Пащенку К.С.

30.11.2017 було відкрито провадження в адміністративній справі №826/15352/17, проведено підготовку до її розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2018.

29.01.2018 відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому він посилався на обставини, викладені в акті перевірки.

19.02.2018 у судовому засіданні представники сторін виклали свої доводи в частині позовних вимог та заперечень проти них, зазначили про відсутність додаткових доказів, окрім того заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, з огляду на що суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.08.2013 рішенням НКЦПФР №1561 визнано цінні папери емітента ВАТ Краматорський завод металургійного обладнання (код ЄДРПОУ 32788602) такими, що мають ознаки фіктивності.

30.09.2014 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Юніс Голд (від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Абсолют Інвест , яке володіло ліцензією на провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами - брокерською діяльністю АЕ №263273, виданою НКЦПФР 10.09.2013) було укладено договір №АІ-БВ14-1147 купівлі-продажу цінних паперів, за яким позивач придбав 638 іменних інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ Абсолют Платинум ТОВ КУА Абсолют Капітал номінальною вартістю 1 000,00 грн./шт. за 5 100 000,00 грн.

01.10.2014 позивач сплатив ТОВ Юніс Голд 5 100 000,00 грн за договором від 30.09.2018 №АІ-БВ14-1147 купівлі-продажу цінних паперів, що підтверджується банківською випискою.

20.11.2015 між позивачем (від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю Ван Капітал , яке володіло ліцензією на провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами - брокерською діяльністю АЕ №294786, виданою НКЦПФР 21.04.2015) та Товариством з обмеженою відповідальністю Улан-Експо було укладено договір №БВ-20151120/00000007 купівлі-продажу цінних паперів, за яким позивач придбав простий вексель серії АА 0355391 номінальною вартістю 1 410 000,00 грн, емітований 21.03.2008 ЗАТ Краматорський завод металургійного обладнання (код 32788602) з терміном погашення - за пред'явленням, але не раніше 21.03.2015, за 1 269 000,00 грн.

У період з 29.09.2017 по 20.10.2017 на підставі направлень від 29.09.2017 №2294/26-15-14-06-02, №2296/26-15-14-06-02, №3364/26-15-14-03-02, №2308/26-15-14-06-03, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_3, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за небанківськими фінансовими установами управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД ГУ ДФС у м. Києві, ОСОБА_4, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві, ОСОБА_5, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок юридичних осіб з податку на майно, доходів з фізичних осіб та сплати єдиного внеску управління аудиту окремих об'єктів та категорій платників ГУ ДФС м. Києва, ОСОБА_6, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ЗЕД у сфері торгівлі та послуг управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до ст.ст. 20, 77, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за III квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 01.09.2017 №8472, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тандем-Фінанс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.09.2014 по 31.12.2016, валютного законодавства за період з 23.09.2014 по 31.12.2016, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.09.2014 по 31.12.2016.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1286/26-15-14-06-02/39405417, згідно висновків якого позивачем порушено:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну у сумі 1 146 420,00 грн.: за 2014 рік - на 918 000,00 грн. та за 2015 рік - на 228 420,00 грн.;

- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265) в частині проведення розрахункових операції в період з 23.09.2014 по 31.12.2016 за надані фінансові послуги із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим реєстраторів розрахункових операцій.

Так зокрема позивачем на порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України неправомірно завищено витрати, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 5 100 000,00 грн. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що під час перевірки було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку відображені взаємовідносини між ТОВ Тандем-ФК (код 39405286) та ТОВ Юніс Голд (код 38998887). Відповідно ж ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2017 по справі №757/42746/17-к в кримінальному проваджені №32017100000000066 від 13.05.2017, за фактами фіктивного підприємництва, вчиненого повторно та за фактами умисного ухилення від сплати податків у значних та особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 3 ст. 212 КК України, встановлено, що невстановленими слідством особами розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництво ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій з купівлі-продажу цінних паперів, що фактично не мають жодної цінності від підприємств, які мають ознаки фіктивності, службові особи яких не мають жодного відношення до ведення господарської діяльності підприємствами, безпосередньо: ТОВ Юніс Голд (код 38998887) та інші. Таким чином, на думку відповідача, позивачем було занижено податок на прибуток за період з 23.09.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 918 000,00 грн.

Окрім того, в порушення пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України позивачем неправомірно віднесено до складу інших витрат витрати на придбання векселя ВАТ Краматорський завод металургійного обладнання (код ЄДРПОУ 32788602) серії АА 0355391 у загальній сумі 1 269 000,00 грн. Відповідно до рішення від 16.04.2013 №641 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), обіг цінних паперів, емітованих ПАТ Краматорський завод металургійного обладнання (код 32788602) зупинений на виконання постанови старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинами організаціями СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8 від 01.04.2013 та відповідно до ст. 110 КПК України. Крім того, відповідно до рішений НКЦПФР від 20.08.2013 №1561 цінні папери емітента ВАТ Краматорський завод металургійної обладнання (код ЄДРПОУ 32788602) визнаються такими, що мають ознаки фіктивності. Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) втрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондовою ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами та деривативами.

21.11.2017 заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 на підставі акта перевірки від 27.10.2017 №1286/26-15-14-06-02/39405417 прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0060021406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на 1 146 420,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) у сумі 229 500,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд акцентує увагу на тому, що ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такий підхід узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який, серед іншого у п. 110 свого рішення від 23.07.2002 (справа Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ) зазначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так відповідно до умов договору №АІ-БВ14-1147 від 30.09.2014, укладеного з ТОВ Юніс Голд , позивач придбав цінні папери: 638 іменних інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ Абсолют Платинум ТОВ КУА Абсолют Капітал номінальною вартістю 1 000,00 грн./шт. за 5 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV Про цінні папери та фондовий ринок (далі - Закон №3480), цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735 (далі - Положення №735), виписка про стан рахунку в цінних паперах є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу, указаний у виписці, прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента. Виписка про операції з цінними паперами повинна містити перелік всіх відомостей про збільшення та/або зменшення кількості прав на цінні папери упродовж визначеного строку на рахунку в цінних паперах депонента.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України від 06.07.2012 №5178-VI Про депозитарну систему України (далі - Закон №5178), набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Відповідно до наданої позивачем виписки про операції з цінними паперами, складеної 02.10.2014 о 12 год. 01 хв. ОСОБА_9, керівником спеціалізованого підрозділу депозитарної установи - ПАТ Український професійний банк (код 19019775, ліцензія АЕ №263478 від 01.10.2013), 01.10.2014 на рахунок позивача у цінних паперах було зараховано 638 іменних інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ Абсолют Платинум ТОВ КУА Абсолют Капітал (операція №17169). Відповідно до наданої суду копії банківської виписки позивачем було сплачено 5 100 000,00 грн. на користь ТОВ Юніс Голд за вказані цінні папери. Отже, висновок відповідача про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України є необґрунтованим.

Доказів того, що зазначені цінні папери були визнані НКЦПФР такими, що мають ознаки фіктивності, відповідачем суду не подано. Посилання ж на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2017 по справі №757/42746/17-к в кримінальному проваджені №32017100000000066 від 13.05.2017, за фактами фіктивного підприємництва, вчиненого повторно та за фактами умисного ухилення від сплати податків у значних та особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 3 ст. 212 КК України, суд відкидає, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Однак ухвала слідчого судді, постановлена ним під час досудового розслідування не може бути джерелом доказів в адміністративній справі, оскільки під час розгляду клопотань сторони обвинувачення слідчий суддя не діє від імені суду та не здійснює правосуддя, а лише здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Більш того, існування у органу досудового розслідування обґрунтованих підозр щодо фіктивності ТОВ Юніс Голд (код 38998887) жодним чином не впливає на фіктивність емітента цінних паперів, які були придбані у цього товариства, та, власне, самих таким цінних паперів.

З огляду на викладене, на переконання суду, в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, оскільки ним надано належним чином оформлені первинні документи і правомірно враховано суму витрат за вказаною господарською операцією при визначенні об'єкту оподаткування у 2014 році, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на 918 000,00 грн. (за 2014 рік) та застосування штрафної (фінансової) санкції (нарахування пені відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123, п. 31 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) у сумі 229 500,00 грн. (25%) не є законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Щодо висновку відповідача про неправомірне завищення позивачем витрати при визначенні у 2015 році об'єкту оподаткування на суму 1 269 000,00 грн. внаслідок відображення витрат, понесених на купівлю векселя АА0355391 емітента ЗАТ Краматорський завод металургійного обладнання , у ТОВ Улан-Експо за договором №БВ-20151120/00000007 від 20.11.2015 суд виходить з такого.

Відповідно до абз. 15, яким було доповнено пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України Законом України від 07.07.2011 №3610-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг , що набув чинності 07.08.2011, якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.

Ухвалюючи 20.08.2013 рішення №1561, НКЦПФР, виходячи зі змісту зазначеного рішення, керувалась п. 2 свого рішення від 22.12.2010 №1942 Про встановлення ознак фіктивності цінних паперів та деривативів , яке було чинним до 25.11.2014.

Відповідно до п. 2 рішення НКЦПФР від 22.12.2010 №1942, комісія приймає рішення про визнання цінних паперів та/або деривативів такими, що мають ознаки фіктивності, у разі відповідності цінних паперів та/або деривативів щонайменше одночасно чотирьом критеріям із зазначених у пункті 1 цього рішення при одночасній обов'язковій відповідності критерію, зазначеному в підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення.

Відповідно до п. 1 рішення НКЦПФР від 22.12.2010 №1942, цінні папери та деривативи, що знаходяться в обігу, вважаються такими, що мають ознаки фіктивності, у разі відповідності нижченаведеним критеріям:

1.1. Встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) факт відсутності емітента цінних паперів та/або деривативів за місцезнаходженням.

1.2. Нерозкриття емітентом цінних паперів та/або деривативів регулярної інформації відповідно до законодавства.

1.3. Відсутність чистих доходів відповідно до звіту про фінансові результати, поданого до Комісії станом на кінець звітного періоду.

1.4. Переважна частка активів емітента складається з фінансових інвестицій та/або дебіторської заборгованості відповідно до балансу емітента, поданого до Комісії станом на кінець звітного періоду.

1.5. Кількість працівників емітента цінних паперів та/або деривативів станом на кінець звітного періоду становить менше двох осіб та/або середньомісячні витрати емітента на оплату праці менше двократного мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством.

Посилання відповідача на ту обставину, що він не знав і не міг знати про те, що придбаний вексель визнано фіктивним, оскільки брокер не повідомляв про наявність таких обставин, що брокер зобов'язаний подавати інформацію до НКЦПФР про здійснену за його участі операцію з цінними паперами, тому про вказану операцію було відомо і НКЦПФР, яка не повідомляла позивача про придбання цінних паперів, визнаних фіктивними, суд відкидає, оскільки рішення НКЦПФР №1561 від 20.08.2013 було оприлюднене, по-перше, у бюлетені Відомості НКЦПФР від 23.08.2013 - 2013 р., №158, стор. 13, по-друге, на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, до укладення 20.11.2015 позивачем із ТОВ Улан-Експо договору №БВ-20151120/00000007 купівлі-продажу цінних паперів, а відтак позивач міг при належній обачливості ознайомитися із зазначеним рішенням і зобов'язаний був враховувати це рішення при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами. Більш того саме позивачем за договором №БД-20151120/00000007 від 20.11.2015 було доручено ТОВ Ван Капітал придбати саме цей конкретний вексель.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України (заниження податку за 2015 рік на 228 420,00 грн.) і в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень. Проте, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не в повінй мірі виконано передбаченого процесуальним законом обов'язку доказування правомірності своїх дій, а саме не надано доказів порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015) та заниження податку на прибуток у 2014 році на 918 000,00 грн., з огляду на що, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку про часткове скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання позовної заяви платіжним дорученням від 27.11.2017 №21603 сплачено судовий збір у сумі 20 638,00 грн. З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, слід стягнути судові витрати у сумі 20 638,00 * ((1 379 920,00 - 228 420,00) / 1 379 920,00 ) = 17 221,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.11.2017 №0060021406 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тандем-Фінанс суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ, розташованих на території України, за винятком страхових організацій на 918 000,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (нарахування пені) у сумі 229 500,00 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Тандем-Фінанс (07074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код ЄДРПОУ 39405417) судовий збір у розмірі 17 221,76 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення, відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко