Ухвала

від 29.11.2018 по справі 401/2691/17(2-а/401/67/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 401/2691/17(2-а/401/67/18)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2018 року (суддя суду 1 інстанції ОСОБА_2М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2018 року та з заявою про поновлення строків для звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування вказаної заяви апелянт посилається на те, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку встановленого чинним законодавством, проте ухвалою суду від 25.10.2018 апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. ОСОБА_1 не було відомо про ухвалу якою апеляційну скаргу залишено без руху, тому він був позбавлений права на справедливий судовий захист, що є підставою, на думку позивача, для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Положеннями статті 295 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, вперше з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 звернувся до суду 10 вересня 2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у розмірі 1920грн.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 08 жовтня 2018 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику, у зв'язку із невиконанням вимог встановлених ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала про повернення апеляційної скарги відповідачем не оскаржена.

Положеннями статті 169 КАС України передбачено, що в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

Вдруге позивачем подано апеляційну скаргу до суду 06.11.2018, тобто з пропуском строку передбаченого статтею 295 КАС України.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/5529/15.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Європейський суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata.

Так, у силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, доводи наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції при зверненні з апеляційною скаргою вдруге, інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження представником ОСОБА_1 не зазначено.

Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, для вирішення судом питання щодо наявності підстав визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 необхідно надати до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у заяві.

Разом з тим, частиною 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно з матеріалами справи позивачем подано адміністративний позов безпосередньо до суду першої інстанції 24.10.2017, що підтверджено реєстраційним штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції

Позовні вимоги носять немайновий характер.

З огляду на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Частиною третьої статті 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня - 1600,00 гривень.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 1920 грн.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 1920 грн. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету 22030101 та заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у заяві.

Керуючись ст. 169, 241-245, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2018 року залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 1920 грн. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету 22030101 та заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Ясенова