П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 2140/1290/18
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Потапчук В.О.
суддів: Шляхтицький О.І. , Семенюк Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення від 09 серпня 2018 року, прийняте Херсонським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, у складі головуючого судді Дубровної В.А.,
у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
05 липня 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 380/21-22-08-01-20 від 11 грудня 2017 року Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням від 09 серпня 2018 року, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс у повному обсязі, а саме:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 380/21-22-08-01-20 від 11 грудня 2017 року Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а з цих підстав підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вірно надав оцінку прийнятому рішенню № 380/21-22-08-01-20 від 11 грудня 2017 року Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зробив помилковий висновок щодо відсутності повноважень у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на прийняття такого рішення.
Крім того, апелянт зазначає, що відсутність в податкових деклараціях оподаткованих операцій підтверджується реєстром податкових декларацій № 342/21-22-12-01 від 11.12.2017 року та копіями декларацій по податку на додану вартість.
Апелянт зазначає, що на момент прийняття рішення, відповідно до реєстраційних даних товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс перебував на обліку в Херсонській ОДПІ ДФС у Херсонській області у стані Основне місце обліку , а в Вишгородській ОДПІ Макарівське відділення у стані Неосновне місце обліку , отже фактично Вишгородська ОДПІ Макарівське відділення не мало можливості прийняти таке рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс перебував у стані Неосновне місце обліку .
Таким чином, апелянт зазначає, що оскаржене рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийнято відповідно та на підставі вимог діючого законодавства, а суд першої інстанції прийняв помилкове рішення, яке має бути скасовано.
На підставі Указів Президента України № 455/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах та № 296/2018 від 28 вересня 2018 року Про переведення суддів , частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів проведено заходи з передачі справ та матеріалів, що перебували в провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого перерозподілу дану справу передано колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Потапчук В.О., Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.
Відзиву на апеляційну скаргу від товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс до П'ятого апеляційного адміністративного суду не надходило.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно ст. 257, ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Справу розглянуто відповідно ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи.
Задовольняючи адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс , суд першої інстанції встановив наступні обставини справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Комунсервіс зареєстровано, як юридична особа 28.01.1992 року, з 05.08.2008 року є платником податку на додану вартість.
Відповідно до витягу АІС Податковий блок Реєстраційні дані платника стосовно зміни місцезнаходження ( місце проживання), що пов'язані зі зміною адміністративного району містять таку інформацію - 15.06.2017 року зареєстровано зміну місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс .
При цьому, реєстраційні дані платника стосовно інформації про місця обліку товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс . містять інформацію -
основне місце обліку Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, стан 0-платник податків за основним місцем обліку, дата взяття на облік в даному випадку органі ДФС - 15.07.2017 року; неосновне місце обліку Вишгородська ОДПІ Макарівське відділення, стан 15-перейшов до іншої ДПІ, дата зняття з обліку в даному органі ДФС - 09.01.2018 року.
Отже, у зв'язку зі зміною місцезнаходження, позивач 15.06.2017 року взято на облік за основним місцем обліку - Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, 09.01.2018 року знято з обліку за неосновним місцем обліку - Вишгородською ОДПІ Макарівське відділення.
11 грудня 2017 року комісією з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДФС у Херсонській області від 26.01.2017 року № 16-Р, встановлено, що платник ТОВ Комунсервіс .
- протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання, чи податкового кредиту, підлягає анулюванню відповідно до пп. г 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України , що підтверджено реєстром податкових декларацій від 11.12.2017 року № 342/21-22-12-01;
- платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з листопада 2016 року по квітень 2017 року, червень, серпень - жовтень 2017 року, а також не подає за травень, липень 2017 pоку, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій гривень.
Висновком комісії є те, що перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс . відповідно до пп. г 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України . Датою анулювання реєстрації є 11.12.2017 року.
11 грудня 2017 року керівником ГУ ДФС в Херсонській області підписано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 380/21-22-08-01-21, яке є предметом оскарження.
Джерела права й акти їх застосування.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі без задоволення з огляду на таке.
Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положення п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України передбачають що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Відповідно пункту 10.1 та 10.2 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 , що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300, яким визначено особливості перебування на обліку платників податків внаслідок зміни їх місцезнаходження.
Процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів: відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків; заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП із позначкою Зміни , поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (пункт 10.4 розділу X цього Порядку).
У разі отримання з Єдиного державного реєстру даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до Єдиного державного реєстру відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків (пункт 10.5 розділу Х Порядку № 15880.
Протягом двадцяти днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненими І та ІІ розділами).
Згідно п. 10.7 розділу Х Порядку № 1588 дані про надсилання повідомлення за формою № 11-ОПП заносяться до журналу реєстрації заяв, повідомлень, інших документів про припинення чи зняття з обліку платників податків за формою № 6-ОПП (додаток 13), а також до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.
Протягом двох робочих днів після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку), про що вносить відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб. Відмітки про взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) проводяться в журналі за формою № 2-ОПП (за формою № 7-ОПП).
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку (пункт 10.8 розділу X Порядку).
У відповідності до п. 10.9, п. 10.10, п. 10.11 розділу Х Порядку дані про взяття на облік вносяться до двох примірників повідомлень за формою № 11-ОПП (заповнюється ІІІ розділ) та надсилаються до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків (основне місце обліку). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.
Як вбачається з повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження ( місце проживання) (Форма № 11-ОПП) від 15.06.2017 року № 17101406000, то:
- у розділі ІІ Дані контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) відображено, що адміністрування податків, зборів продовжується до закінчення поточного бюджетного періоду.
- у розділ ІІІ. Дані контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) відображено, що платник податків взятий на облік за основним місцем обліку - 15.07.2017 року, платник податків обліковується з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;
- у розділі IV. Дані контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання відображено, що знятий з обліку за основним місцем обліку 01.01.2018 року.
Як вказано в пункті 10.14 розділу Х Порядку після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;
- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
Водночас, відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України , у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
У такому випадку, відповідно до пункту 10.13 розд. Х Порядку, юридичні особи - платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 розд. VII Порядку).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у зв'язку зі зміною місцезнаходження товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс до закінчення поточного бюджетного періоду 2017 року, обліковувався у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням - Макарівське відділення Вишгородського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області - обліковувався з ознакою того, що він є платником податків з наступного року, тобто з 01.01.2018 року.
Крім цього, такі висновки підтверджуються листом Макарівського відділення Вишгородська ОДПІ від 09.01.2018 року за № 22/7/10-14, яким відповідно до п. 10.15 Порядку № 1588 облікова справа ТОВ Комунсервіс була надіслана до Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області по закінченню бюджетного року, тобто у 2018 року.
Підпунктом 10.15. Порядку № 1158 передбачено, що контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку разом з одним примірником повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненим IV розділом) у такі строки: після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у пункті 10.13 цього розділу; протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.
При цьому, відповідно до пп. 14.1.1-1 . п. 14.1 . ст. 14 Податкового кодексу України адміністрування податків - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Пунктом 5.6. розділу V. Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість , затвердженого наказом Мінфіна, від 14.11.2014, № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість контролюючим органом визначено підпункт г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України , а саме: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130 .
Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового коедксу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Згідно п. 5.5 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що в якості документа, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, контролюючим органом вказано реєстр податкових декларацій ТОВ Комунсервіс від 11.12.2017 року № 342/21-22-12-01, зі змісту якого вбачається факт не подання ТОВ Комунсервіс декларації з ПДВ за звітні періоди травень 2017 року, липень 2017 року та відсутність показників щодо загальних обсягів постачання товарів звітного періоду та загальних обсягів придбання товарів звітного періоду, що на думку суду, не можуть підтверджувати висновок комісії відповідача про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, без фактичного здійснення моніторингу вказаної звітності позивача у зв'язку з її неподанням, що також свідчить про суперечливість висновку, покладеного податковим органом в основу оскаржуваного рішення.
Оцінка суду.
Отже анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин:
- неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців;
- та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи та судом апеляційної інстанції підтверджується, що за період з листопада 2016 року по травень 2017 року, та з серпня 2017 року по листопад 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс подавало до Макарівського відділення Вишгородської ОДПІ, які були прийняті вказаним контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 1, за виключенням декларації з ПДВ за травень 2017 року, яка відповідно до квитанції № 1 не була прийнята у зв'язку з невірним підписом - сертифікат відсутній в базі сертифікатів. При цьому, податкові декларації з ПДВ за звітні періоди з червня до липень 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс подавало до Херсонського ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, що підтверджується квитанціями № 1, № 2, проте не прийняті у зв'язку з невірним підписом - сертифікат відсутній в базі сертифікатів та заповненням недостовірного значення обов'язкових реквізитів щодо контролюючого органу до якого подається звітність (а.с 109).
Колегія суддів зазначає і про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення ГУ Державної фіскальної служби у Херсонській області не здійснювало адміністрування, зокрема ПДВ стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс , а тому не мало повноважень на прийняття рішень до закінчення бюджетного року 2017 року, що підтверджується реєстраційними даними платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс , повідомленням форми № 11-ОПП та супровідним листом Макарівського відділення Вишгородська ОДПІ від 09.01.2018 року за № 22/7/10-14 щодо перебування ТОВ Комунсервіс на обліку в Макарівському відділенні Вишгородської ОДПІ до 01.01.2018 року.
Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи обґрунтованих доказів на підтвердження існування обставин, з якими норма підпункту г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України пов'язує можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі не було законних підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс .
Натомість узагальнююча податкова інформація, на яку посилається Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, за своєю юридичною природою не є такою, що в силу згаданих положень законодавства свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, робіт (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку.
Більше того така узагальнююча податкова інформація у матеріалах цієї справи відсутня.
Безпідставними є й посилання Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс , оскільки, це не може слугувати підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України , який застосований відповідачем у даному випадку.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . За правилами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 6, ст. 9, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 325, ст. 328 КАС України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст рішення суду складений та підписаний колегією суддів 27 листопада 2018 року.
Головуючий суддя- доповідач Потапчук В.О. Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2018 |
Оприлюднено | 02.12.2018 |
Номер документу | 78229586 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Потапчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні