Постанова

від 27.11.2018 по справі 5603/11/2070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №5603/11/2070

адміністративне провадження №К/9901/8423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 (головуючий суддя Панов М.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 (головуючий суддя Катунов В.В., судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М.)

у справі за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ДП завод "Електроважмаш" звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, третя особа ТОВ "Український стандарт", в якому з урахуванням заяви про уточнення предмету позову, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 03.11.2010 №0000550840/0, від 06.01.2011 №0000550840/1, від 10.02.2011 №000060840 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування у розмірі 1750966,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість . Відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи не додано первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Український стандарт .

Таким чином, на думку відповідача судами по справі не було повністю та всебічно досліджено обставини по справі. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не відповідають дійсності. Обставини, на які посилається відповідач у касаційній скарзі - повно та всебічно досліджені судами, їм надана правова оцінка, за результатами розгляду справи винесено законне та обґрунтоване рішення. Позивач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Ухвалою від 23.11.2018 Верховний Суд визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи №5603/11/2070, призначив попередній розгляд справи на 27.11.2018.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведена документальна невиїзна перевірка ДП завод "Електроважмаш" з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року на рахунок платника у банку

За результатами перевірки складений акт від 21.10.2010 №3915/40-128/00213121. Відповідно до висновків якого були встановлені порушення позивачем вимог:

підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"- завищення суми податкового кредиту за серпень 2010 р. на суму 2287499,0 грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ);

підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2010 року у розмірі 2287499,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 №0000550840/0, яким ДП завод "Електроважмаш" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1832803,00грн.

Не погодившись з податковим повідомлення-рішенням від 03.11.2010 №0000550840/0 позивачем подана скарга від 12.11.2010, за результатами розгляду якої, рішенням відповідача від 04.01.2011 №29/10/25-010 скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. З урахуванням розгляду скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 №0000550840/1.

Позивач звернувся зі скаргою від 14.01.2011 до Державної податкової адміністрації у Харківській області. За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 31.01.2011, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 №0000550840/0 (від 06.01.2011 №0000550840/1) в частині зменшення бюджетного відшкодування у розмірі 81837,00грн.

У зв'язку з винесенням ДПА у Харківській області рішення від 31.01.2011, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2011 №000060840, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1750966,0 грн.

З повторною скаргою від 14.02.2018 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 №0000550840/0, від 06.01.2011 №0000550840/1, від 10.02.2011 №0000060840. За результатами розгляду скарги рішенням ДПА України від 15.04.2011 спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 у задоволенні адміністративного позову ДП завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, третя особа ТОВ "Український стандарт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 №0000550840/0, від 06.01.2011 №0000550840/1, від 10.02.2011 №000060840 відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд виходили з того, що позивачем не доведено отримання товару від контрагента, тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що суди обох інстанцій не в повному обсязі дослідили фактичні обставини справи. Направивши справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що при розгляді справи для перевірки законності формування платником податкового кредиту, судам необхідно з'ясовувати реальність виконання операцій за договором постачання продукції у рамках господарських правовідносин з контрагентом, характер та зміст спірних операцій з надання послуг, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з надання послуг, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

За результатами повторного розгляду справи суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності та мав право на бюджетне відшкодування відповідних сум ПДВ. Тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 81.3. статті 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України Про податок на додану вартість , об'єктом оподаткування є операції платників податку з: передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП завод "Електроважмаш" (Замовник) та ТОВ "Український стандарт" (Постачальник) були укладені договори на поставку продукції, відповідно до умов яких Постачальник, зобов'язується поставити Замовнику мідний прокат, перелік, номенклатура, ціна якої зазначено у специфікаціях до цих договорів.

10.06.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 1,35*25,00 НД М1 у кількості 1620 кг та проволоку ПММ замовлень №22600, №24000, №24500, для ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс", ТОВ Укртрансдизель".

17.06.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано проволоку ПММ 2,8x8,00 у кількості 99 кг, проволоку ПММ 4,25x7,10 у кількості 112 кг, проволоку ПММ 4,50x8,00 у кількості 71 кг стрічку ДПРНМ 3,00x50,00 НД МІ у кількості 140 кг. Замовлення вказаного товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва агрегатів; згідно заводських замовлень ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс", ТОВ Укртрансдизель".

23.06.2010 на виконання договору від 17.10.2008 поставлено та оприбутковано провід ППТСД 1,12x4,00 в кількості 118 кг, провід ППТСД 1,70x5,00 у кількості 128 кг, провід ППТСД 1,70x9,50 у кількості 2028 кг, провід ППТСД 2,24x6,30 у кількості 1799 кг, провід ПСДКТ-Л 1,12x4,50 у кількості 100 кг, провід ПСДКТ-Л 1,60x5,00 у кількості 111 кг, провід ПСДКТ-Л 1,80x5,60 у кількості 98 кг, провід ПСДКТ-Л 2,24x8,00 у кількості 325 кг, провід ПСДКТ-Л 2,65x8,00 у кількості 60 кг, шину ШММ 10,00x25,00 у кількості 1341 кг, шину ШММ 5,60x30,00 у кількості 1776 кг, шину ШММ 8,00x25,00 у кількості 3377 кг, шину ШММ 10,00x35,00 у кількості 430 кг, шину ШММ 20,00x40,00 у кількості 224 кг, шину ШММ 20,00x60,00 у кількості 727 кг, шину ШММ 3,00x50,00 у кількості 285 кг, шину ШММ 4,00x40,00 у кількості 2681 кг, шину ШММ 5,00x50,00 у кількості 256 кг, шину ШММ 6,00x50,00 у кількості 170 кг, шину ШММ 8,00x30,00 у кількості 206 кг, шину ШММ 8,00x45,00 у кількості 551 кг, шину ШММ 8,00x50,00 у кількості 628 кг, шину ШММ 8,00x60,00 у кількості 184 кг, шину ШММУС 9,00x28,00 у кількості 705 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва електродвигунів, збуджувача, агрегату, генераторів, апарату АД917, генератору, електродвигунів, збуджувача, машини постійного струму, електродвигуна, контакторів, генераторів, двох-машинного агрегату, генератору, контакторів, електродвигунів; згідно заводських ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс", ТОВ Укртрансдизель".

23.06.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 1,35x25,00 НД МІ у кількості 1493 кг, стрічку ДПРНМ 3,00x32,00 НД МІ у кількості 41 кг, проволоку МТ ф 0,50 у кількості 317,20 кг, стрічку ДПРНМ 2,26x50,00 НД МІ у кількості 85 кг. Замовлення вказаного товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва генераторів; згідно заводських замовлень для ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

25.06.2010 на виконання договору від 18.06.2010 поставлено та оприбутковано провід ППТСД у кількості 1028 кг. Замовлення вказаного товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва електродвигунів; згідно заводського замовлення ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

01.07.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 3,00x50,00 НД МІ у кількості 297 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва 4П 630 28УХЛ2, згідно заводського замовлення ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

01.07.2010 на виконання договору від 18.06.2010 поставлено та оприбутковано провід ППТСД 2,12x4 у кількості 143 кг, шину ШММ 3,8x38,00 у кількості 456 кг, шину ШММ 6x35 у кількості 931 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва деталей електродвигунів; згідно заводського замовлення ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

06.07.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 3,00x50,00 НД МІ у кількості 417 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, згідно заводського замовлення ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

06.07.2010 на виконання договору від 18.06.2010 поставлено та оприбутковано провід ПСД-1 2,00x9,00 в кількості 9360 кг, провід ППТСД 1,70x9,50 у кількості 1219 кг, провід ПСД-Л 1,50 у кількості 43 кг, шину ШММС 5,60x30,00 у кількості 1436 кг, шину ШММ 6,00x35,00 у кількості 1095 кг, шину ШММ 8,00x25,00 у кількості 2035 кг, шину ШММУС ^9,00x28,00 у кількості 1579 кг, шину ШММ 10,00x25,00 у кількості 944 кг, шину ШММ 14,00x20,00 у кількості 701 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва ТГВ -320-2Л, ТГВ-235-2УЗ; електродвигунів, збуджувача, генератора; згідно заводських замовлень ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс", ТОВ "Укртрансдизель".

12.07.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 1,95x90,00 НД МІ у кількості 1002 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме виробництвом генератору, реактору; згідно заводського замовлення ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

12.07.2010 на виконання договору від 18.06.2010 поставлено та оприбутковано провід ПСД-1 2,00x9,00 в кількості 4310 кг, провід ППТСД 1,70x9,50 у кількості 1716 кг, провід ППТСД 2,120x4,00 у кількості 117 кг, провід ППТСД 1,60x5,00 у кількості 91 кг, шину ШММС 5,60x30,00 у кількості 2812 кг, шину ШММ 6,00x35,00 у кількості 2351 кг, шину ШММ 8,00x25,00 у кількості 2249 кг, шину ШММУС 9,00x28,00 у кількості 1478 кг, шину ШММ 10,00x25,00 у кількості 1425 кг, шину ШММ 10,00x60,00 у кількості 214 кг. Замовлення вказаного товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва турбогенератора, електродвигунів, двох-машинного агрегата, контактора, збуджувача, агрегату; згідно заводських замовлень ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс", ТОВ "Укртрансдизель".

12.07.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 1,08x22,00 НД МІ у кількості 248 кг, проволоку ПММ 2,00x5,60 у кількості 106 кг, проволоку ПММ 2,00x6,30 у кількості 100 кг, стрічку ДПРНМ 3,00x50,00 НД МІ у кількості 368 кг, стрічку ДПРНМ 1,35x25,00 НД МІ у кількості 553 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва агрегату, генератору, агрегату, збуджувача; згідно заводських замовлень ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

21.07.2010 на виконання договору від 18.06.2010 поставлено та оприбутковано провід ПСД-1 2,8x8,5 у кількості 2263 кг, провід ППТСД 1,70x9,50 у кількості 1713, шину ШММС 4,00x40,00 у кількості 1384 кг, шину ШММ 6,00x35,00 у кількості 2799 кг, шину ШММ 6,00x50,00 у кількості 477 кг, шину ШММ 8,00x25,00 у кількості 2065 кг, шину ШММУС 9,00x28,00 у кількості 5968 кг, шину ШММ 14,00x20,00 у кількості 410 кг. Замовлення вказаного товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва гідрогенератора, електродвигуна, електродвигуна, генераторів, агрегату, збуджувача, електродвигунів, генератора, електродвигуна; згідно заводських замовлень ПАТ "Луганськтепловоз", ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

21.07.2010 на виконання договору від 07.05.2010 поставлено та оприбутковано стрічку ДПРНМ 1,35x25,00 у кількості 240 кг, профіль ПФЄ-5 8x11,7x32 у кількості 1202 кг. Замовлення товару зумовлено виробничою необхідністю, а саме для виробництва генераторів, контакторів; згідно заводських замовлень ТОВ "ВІРА МТ", ТОВ "ВЕД Сервіс".

28.07.2010 на виконання договору від 17.10.2008 було поставлено та оприбутковано кабель комп'ютерній БК ШЕ (305м) у кількості 22 шт., Використання вищевказаної продукції у діяльності ДП завод "Електроважмаш" підтверджується вимогою, відповідно до якої вказаний кабель було видано начальнику 217 управління (управління інформаційних технологій та розробок). Замовлення вказаного товару зумовлено необхідністю здійснення організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві, а саме для прокладення локальної комп'ютерної мережі підприємства.

Розрахунки між ДП завод "Електроважмаш" та вказаними суб'єктами господарювання відображені у відомостях оборотів по рахункам №№361, 362.

Поставка товару та його оприбуткування підтверджується податковими накладними, прибутковими ордерами, видатковими накладними, записами в журналі обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш" та виписками з електронної бази реєстрації ввізних документів.

Використання продукції у виробництві ДП завод "Електроважмаш" підтверджується лімітно-забірними картками та вимогами, в яких зазначено номер складу, що видав ТМЦ, їх кількість, ціна, наявні підписи осіб, що здійснили передавання-приймання ТМЦ.

Разом з цим, висновки податкового органу про непідтвердження вчинення позивачем господарських відносин з контрагентом, зумовлено відсутністю окремих реквізитів у наданих до перевірки первинних документах,

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням факту виконання договорів поставки є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а саме: копії рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних на товар, товарно-транспортна документація, які складені у відповідності до зазначених вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та узгоджуються з іншими документами, дослідженими судами попередніх інстанцій, а саме відомостями щодо оприбуткування та використання поставленого товару.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що надані позивачем до перевірки документи, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судами, в цілому відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а виявлення податковим органом окремих незначних недоліків у їх складанні не може тягнути їх невизнання як первинних документів. Оцінка таким документам повинна надаватись у сукупності з оцінкою інших документів, зокрема, відомостей щодо оприбуткування та використання поставленого товару у власній господарський діяльності.

Також, роблячи висновок про нереальність здійснених господарських операцій із зазначеним контрагентом, відповідач посилається на відсутність у контрагента персоналу та достатнього обсягу основних засобів для здійснення господарських операцій. У процесі розгляду справи судами досліджені надані ТОВ "Український стандарт" до матеріалів справи письмові пояснення з письмовими доказами наявності персоналу та достатнього обсягу основних засобів для здійснення господарських операцій.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування слугували висновки контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ Українській стандарт .

Згідно відповіді ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова на письмовий запит відповідача, за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ Український стандарт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.08.2010 встановлено, що декларації з податку на додану вартість ТОВ Український стандарт від 07.10.2010 №47524 за липень 2010 року, від 22.09.2010 №50208 за серпень 2010 року, присвоєно статус не визнано як податкова декларація , про що листом повідомлено посадових осіб підприємства та запропоновано надати нову податкову звітність, яка відповідає вимогам чинного законодавства. У зазначений строк ТОВ Український стандарт податкові декларації не надані. 20.10.2010 податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Український стандарт , у ході здійснених заходів встановлено відсутність останнього за місцезнаходженням.

Суд касаційної інстанції зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у справі не встановлено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб'єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 71 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Частиною першою-другою статті 77 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду