ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6801/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
29 листопада 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лісовенко Вікторії Вікторівни до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року.
Первинна апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом І інстанції 03 серпня 2018 року за № 79277/18.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року - відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повторну апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року зареєстровано судом І інстанції 12 листопада 2018 року за вх. № 114611/18.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
До апеляційної скарги додано клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт вказує, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений тим, що на крайню дату подачі апеляційної скарги на рахунках ГУ ДФС у місті Києві були відсутні кошти для сплати судового збору.
Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Неможливість сплати судового збору на момент подачі апеляційної скарги не доведена відповідачем, оскільки апелянтом не надано доказів про вчинення дій, спрямованих на здійснення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року.
Окрім того, відповідач звертається з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Перевіривши клопотання відповідача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року становить 4 228 грн. 80 коп. (2 819, 20*150%).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, складністю процедури виділення відповідних коштів тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
Суд звертає увагу, що до клопотання не додано доказів вчинення відповідачем дій, направлених на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 4 228 грн. 80 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: 34312206081055 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У клопотанні Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року - відмовити.
У клопотанні Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2018 |
Оприлюднено | 02.12.2018 |
Номер документу | 78233921 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні