Постанова

від 30.11.2018 по справі 752/6560/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6560/18

Провадження №: 1-кс/752/10746/18

У Х В А Л А

30.11.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32017100010000044 від 20.10.17, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в :

слідчий з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 21.11.2018 під час проведення обшуку за адресою фактичного місцезнаходження службових осіб ТОВ «АЛЬФА 77»: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 59, а саме: грошові кошти у сумі 48 815 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що першим СВРКП СУФР ГУДФС ум.Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32017100010000044 від 20.10.17, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено ряд осіб, що розробили та організували злочинний механізм, який полягає у формуванні штучного податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат підприємств реального сектору економіки, відображення у податковій звітності безтоварних операцій з використанням підконтрольних підприємств, а саме: ТОВ «АГРОПЛЮСАКТИВ» (код 40164920), ТОВ «АГРОМІКСПОСТАЧ» (код 39524541), ТОВ «ЗЕРНОЛЕНД» (код 40841382), ТОВ «РЕЙНХАУ» (код 40520901), ТОВ «ЗЕРНОПРОДТЕХ» (код 41446232), ТОВ «АЛЬФА 77» (код 37237333), ТОВ «МІКС АГРО» (код 19261476), ТОВ «ТД» АЛЬФА КОРМ» (код 41068217), ТОВ «АКТУАЛС» (код 40875296), ТОВ «АЛЬФА КОРМ» (код 39465214), ТОВ «ДЕЙЛІ СЕРВІС ГРУП» (код 40538180) та ін.

Встановлено, що вказані підприємства здійснюють операції з сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, та декларують сумнівні операції з реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до проведеного аналізу, використовуючи Єдиний реєстр податкових накладних з Інформаційного ресурсу ДФС України встановлено, що упродовж 2017-2018 службові особи ТОВ «АЛЬФА 77» (код 37237333) ухиляються від сплати податків, шляхом відображення фінансово-господарських операцій з підприємствами, які мають ознаки «фіктивності»: ТОВ «ЗЕРНОЛЕНД» (код 40841382), ТОВ «РЕЙНХАУ» (код 40520901), ТОВ «ЗЕРНОПРОДТЕХ» (код 41446232), ТОВ «МІЛЕНІУМ-ПРАЙМ» (код 40205280) взаємовідносини з якими оформлені документально без фактичного руху товарів. На вказані підприємства кошти перераховуються безготівковим шляхом, а в подальшому обготівковуються, або не перераховуються в повному обсязі взагалі.

21.11.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вищевказане майно.

22.11.2018 постановою слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 48 815 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень визнано речовими доказами .

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий вказує на те, що з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, для слідства є необхідним провести та дослідити всі наявні та встановлені дії, пов`язані з походженням майна. Для унеможливлення здійснити дії, пов`язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв`язку з чим слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.

У судове засідання слідчий не з`явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ч. 2ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК Українив редакції № 4651-VI).

Відповідно ж до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1ст. 98 КПК Україниє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності дост. 170 КПК України,оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієїстатті Кодексу.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядкуст. 94 КПК Українивстановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріямст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Саме клопотання відповідає вимогамст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою17РозділуІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не єпропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-29,131-132,170-173,309,369-372,376 КПК України, слідчий судя

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арештна майно,яке буловилучено 21.11.2018 року під час проведення обшуку за адресою фактичного місцезнаходження службових осіб ТОВ «АЛЬФА 77»: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 59, а саме: на грошові кошти у сумі 48 815 (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: