Постанова

від 27.11.2018 по справі 813/8438/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1289/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, головуючий суддя - Грень Н.М., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 04.06.2018 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступник - Залізнична об єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року позивач - ПТЕП Автотрансекспедиція звернулося в суд з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002922204 від 26.08.2014 року, №0002932204 від 26.08.2014 року, №0003272204 від 30.04.2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що викладені в акті перевірки № 1738/13-03-22-04/25544907 від 07 серпня 2014 року висновки, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного податкового законодавства, а тому, податкові повідомлення-рішення контролюючого орану прийняті на підставі вказаного акту, на переконання позивача слід визнати протиправними та скасувати.

Позивач також зазначав, що вказаний акт перевірки повністю ґрунтується на даних інших актів, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача. Такі акти, на думку позивача, не можуть розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності (нереальності вчинення) ним господарських операцій. Реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП Імпел ЛТД (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП Сьомий день (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТзОВ ТГ Євроінвест (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 року, ТзОВ ТД Енергокомфорт (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 року, ТзОВ Транслем (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ ПКФ Восток Трейд (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року, підтверджується договорами-заявками, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними, що були представлені до перевірки та долучені до матеріалів справи. На переконання позивача, вказані первинні документи відповідачем не були досліджені належним чином.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002922204 від 26.08.2014 року, №0002932204 від 26.08.2014 року, №0003272204 від 30.04.2014 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, а укладений цивільно-правовий договір не свідчить про реальність вчинення господарської операції, оскільки його реалізація та фактичне виконання має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПТЕП Автотрансекспедиція зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.02.1998 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 25544907 та взяте на податковий облік 01.10.1998 року за №2860; станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПТЕП Автотрансекспедиція з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП Імпел ЛТД (ЄДРПОУ 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП Сьомий день (ЄДРПОУ 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТзОВ ТГ Євроінвест (ЄДРПОУ 35444515) за період серпень 2011 року, ТзОВ ТД Енергокомфорт (ЄДРПОУ 31189735) за період червень 2013 року, ТзОВ Транслем (ЄДРПОУ 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ ПКФ ВостокТрейд (ЄДРПОУ 38961066) за період січень лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 1738/13-03-22-04/25544907 від 07 серпня 2014 року .

Листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 22.08.2014 №12560/10/13-03-22-04-09/499 внесено зміни до акту перевірки та визначено порушення:

1) завищення валового доходу та доходу що враховується при визначенні об єкта оподаткування, а саме: п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено завищення доходів, що враховуються при визначенні об єкта оподаткування по транзитних операціях з реалізації послуг, попередньо придбаних у ТзОВ ТГ Євроінвест та ТзОВ ТД Енергокомфорт на загальну суму 11 500 грн. в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 108 33,33 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 666,67 грн.;

2) завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, а саме: в порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об єкта оподаткування всього на загальну суму 188300 грн., а саме по операціях з придбання послуг у ПП Сьомий День у 1 та 2 кварталі 2011 року на суму 63 300 грн., у ТзОВ ТГ Євроінвест у 3 кварталі 2011 року на суму 10 000 грн., у ПП Імпел ЛТД у 4 кварталі 2011 року на суму 114 500 грн., у ТзОВ ТД Енергокомфорт у 2 кварталі 2013 року на суму 500 грн.;

3) завищення суми податкових зобов язань, а саме: в порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України завищено податкове зобов язання з податку на додану вартість по операціях з реалізації послуг покупцям, попередньо придбаних у ТзОВ ТГ Євроінвест , ТзОВ ТД Енергокомфорт , ТзОВ ПКФ Восток Трейд , ТзОВ Транслем , які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ПТЕП Автотрансекспедиція всього у сумі 3 556, 66 грн., зокрема: за серпень 2011 року в сумі 2 166, 67 грн.; за червень 2013 року в сумі 133,33 грн.; за січень 2014 року в сумі 533, 33 грн.; за лютий 2014 року в сумі 733,33 грн.;

4) завищення суми податкового кредиту, а саме: в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПТЕП Автотрансекспедиція завищено податковий кредит за період, що перевірявся, по операціях з придбання послуг без реального факту вчинення господарської операції у ТзОВ ТГ Євроінвест, ТзОВ ТД Енергокомфорт, ТзОВ ПКФ Восток Трейд, ТзОВ Транслем на загальну суму 38 726, 67 грн., зокрема: за березень 2011 року на суму 8 460 грн.; за травень 2011 року на суму 4 200 грн.; за серпень 2011 року на суму 2 000 грн.; за листопад 2011 р. на суму 14 000 грн.; за грудень 2011 року на суму 8 900 грн.; за червень 2013 року на суму 100 грн.; за січень 2014 року на суму 416, 67 грн.; за лютий 2014 року на суму 650 грн.

Контролюючим органом на підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №0002922204 про збільшення позивачу суми грошового зобов язання з податку на додану вартість в розмірі 34 350, 00 грн., у т.ч. 22 900, 00 грн. за основним платежем і 11 450,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 26 серпня 2014 року №0002932204, яким позивачу зменшено суму від ємного значення об єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 500, 00 грн. (а.с.11, 12).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, що підтверджується копією рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014 року № 25461/10/13-01-10-08-05/1611 та рішення ДФС України від 18.11.2014 року № 6987/6/99-99/0-01-25 (а.с.77-82, 83-86).

30.10.2014 року контролюючим органом на підставі акта перевірки від 07 серпня 2014 року №1738/13-03-22-04/25544907 та, з врахуванням рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014 року №25461/10/13-01-10-08-05/1611, прийнято податкове повідомлення-рішення №0003272204, яким позивачу також додатково зменшено суму від ємного значення об єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 63 300,00 грн. (а.с. 13).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки та зміни до акту перевірки обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів про перевірки або не можливості звірки контрагентів позивача. Однак, такі акти самі по собі не можуть бути підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов язаних з визначенням об єктів оподаткування та/або податкових зобов язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК).

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення податкових зобов язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (надалі по тексту - ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України Платник податку зобов язаний нарахувати податкові зобов язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 189.1 ст. 189 ПК передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб єктів господарської діяльності, які зобов язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Також слід зауважити, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте при цьому дають змогу, як у наведеній ситуації, ідентифікувати постачальника, містять достатні дані про змін господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обігу.

Так, основним видом економічної діяльності ПТЕП Автотранекспедиція є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, кількість працюючих осіб підприємства складає 25 осіб, серед яких 15 осіб менеджери з логістики, зокрема до компетенції яких входить організація міжнародних і внутрішніх перевезень, побудова та ведення логістичних маршрутів, координація і контроль переміщення вантажу на всіх етапах шляху. Дані фахівці визначають вартість перевезень, беруть участь у підборі транспортних компаній, здійснюють моніторинг ринку транспортних послуг. Обов язки менеджерів з (транспортної) логістики включають взаємодію з митними брокерами та органами сертифікації, ведення товарно-транспортної документації, складання звітів тощо.

Як видно з матеріалів справи, позивач мав фінансового-господарські відносини з ПП Імпел ЛТД за період листопад, грудень 2011 року, ПП Сьомий день за період березень, травень 2011 року, ТзОВ ТГ Євроінвест за період серпень 2011 року, ТзОВ ТД Енергокомфорт за період червень 2013 року, ТзОВ Транслем за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ ПКФ ВостокТрейд за період січень лютий 2014 року на підставі:

- договору на надання маркетингових послуг без номера від 2 грудня 2010 року з ПП Сьомий день , на виконання такого було складено акт від 31.03.2011 року про отримання позивачем маркетингових послуг на суму 50 760,00 грн. з ПДВ, виписано податкову накладну №70 від 31.03.2011 року на суму 50 760,00 грн. з ПДВ, здійснено оплату за маркетингові послуги в сумі 50 760,00 грн. з ПДВ згідно рахунку-фактури № СФ-0310307 від 31.03.2011 року, що підтверджується копією банківської виписки; складено акт 05.05.2011 року про отримання позивачем маркетингових послуг на суму 25 200,00 грн. з ПДВ, виписано податкову накладну №19 від 05.05.2011 року на суму 25 200,00 грн. з ПДВ, здійснено оплату за маркетингові послуги в сумі 25 200,00 грн. з ПДВ згідно рахунку-фактури б/н від 05.05.2011 року, що підтверджується копією банківської виписки, складено звіт про надання маркетингових послуг згідно вказаного договору від 05.05.2011 року;

- спрощеної форми договору в порядку ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, про надання рекламних послуг з ПП Імпел ЛТД , що підтверджується складанням акту №ОУ-0261206 , №ОУ-0291104, згідно якого позивачем отримано рекламні послуги на суму 53 400,00 грн. з ПДВ та на суму 84 000,00 грн. з ПДВ відповідно, виписано податкову накладну № 169 від 26.12.2011 року на суму 53 400,00 грн. з ПДВ та №109 від 29.11.2011 року на суму 84000,00 грн. з ПДВ, здійснено оплату за маркетингові послуги, що підтверджується копією банківських виписок у відповідних розмірах, складено звіт про виконану роботу з проведення рекламних заходів за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 року ;

- договору № 5052-11-Т про надання транспортних послуг від 25.08.2011 року з ТзОВ ТГ Євроінвест , на виконання такого договору було складено акт № ОУ-0000030, виписано ТТН № 189 від 22.08.2011 року, виписано податкову накладну 25.08.2011 р. № 10, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 6200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки; - договору № 5155-11-Т про надання транспортних послуг від 30.08.2011 року з ТзОВ ТГ Євроінвест , на виконання такого договору було виписано ТТН №197 від 30.08.2011 року, складено акт № ОУ-0000033 , виписано податкову накладну від 30.08.2011 року №14, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 5 800, 00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки; - договору перевезення №3459-13-Т від 06.06.2013 року з ТзОВ ТД Енергокомфорт , на виконання такого було виписано ТТН № І-1710 від 6 червня 2013 року , складено акт № ОУ-0000339, виписано податкову накладну 07.06.2013 року №13, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 600,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки;

- заявки про надання транспортних послуг №797-14-Т від 14.02.2014 року до Договору № 493/14 від 14.02.2014 р. з ТзОВ Транслем на виконання такої було складено акт № 8011 від 17.02.2014 р., виписано податкову накладну 17.02.2014 р. № 8011, виписано ТТН згідно якої вантажовідправником є ТзОВ Акку-енерго , укладено 03.03.2014 р. договір № 03034 про уступку права вимоги, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 3900,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки ;

- заявки про надання транспортних послуг №395-14-Т від 28.01.2014 р. до договору №308/14 АТЕ від 29.01.2014 року з ТзОВ ПКФ Восток Трейд , на виконання такої було виписано ТТН № Р70 від 29 січня 2014 року, складено акт №ОУ-300106 від 30 січня 2014 р., видано податкову накладну 30.01.2014 року № 4253, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 2 500,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки.

Зазначені договори перевезення та заявки були укладені з перевізниками вантажів на виконання інших договорів із замовниками позивача таких перевезень вантажів, а саме: згідно з договором транспортного експедирування №204/14 від 16.01.2014 року з ТзОВ МІРА будматеріали , договору транспортного експедирування № 40/14 від 10.01.2014 року з ТзОВ Акку-енерго , договору транспортного експедирування №26/14АТЕ від 08.01.2014 року з ТзОВ БІОВАК Україна .

Відтак, на підтвердження реальності виконання правочинів з транспортних послуг та експедирування товарів, позивачем надано належні первинні документи: договори, заявки, відповідні податкові та товарно-транспортні накладні та банківські виписки, які дають можливість встановити зміст і обсяг наданих послуг, характеристики кількісних показників та їх ціновий вираз.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх фіктивність , відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у рішенні від 11.04.2017 р. по справі №826/18925/14.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на вирок Галицького районного суду м. Львова у справі №461/10489/13-к, яким встановлено внесення недостовірних відомостей у первинні документи щодо реалізації товарів, робіт, послуг реально діючим суб єктам підприємницької діяльності для формування податкової вигоди третім особам, оскільки даним вироком не встановлено факту підроблення первинних документів у господарській діяльності ПТЕП Автотранекспедиція з ТзОВ Сьомий день та ПП Імпел ЛТД .

Також зазначеним вироком не було встановлено факту фіктивності зазначених підприємств.

На недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 9 січня 2007 року у рішенні Інтерсплав проти України .

Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії та Булвес проти Болгарії . При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477, мають в Україні значення джерела права, і чітко констатують правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Також слід наголосити, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а тому підприємство позивача не зобов язане володіти інформацією відносно виконання контрагентом його податкових зобов язань.

Виходячи з вищенаведеного, що не спростовано податковим органом, долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити і відомості, та відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №813/8438/14 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 30.11.2018 року.