Постанова

від 26.11.2018 по справі 905/471/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Справа №905/471/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. , суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №7 від 03.04.2018,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Сигма Капітал (вх.№663Д/1 від 26.10.2018) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 (м. Харків, суддя Лейба М.О.) у справі №905/471/18,

за заявою Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область №17/944-2311 від 11.09.2018,

про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/471/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал , м. Запоріжжя,

до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька обл.,

про стягнення суми основного боргу в розмірі 906694,93 грн., пені в розмірі 83689,09 грн., 3% річних у сумі 8570,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 31168,83 грн.-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 заяву Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь №17/944-2311 від 11.09.2018 про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2018 у справі №905/471/18 задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2018 у справі №905/471/18 на 6 місяців від дати постановлення цієї ухвали.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 по справі №905/471/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ Енергомашспецсталь в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач зазначає, що оскаржуваною ухвалою суду підприємство позивача позбавляється гарантованого державою права своєчасного та справедливого виконання рішення суду. Крім того, у позивача відсутня впевненість в тому, що через шість місяців відповідач буде належним чином погашати заборгованість. Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства як на підставу для надання відстрочки, на думку позивача, не заслуговують уваги, оскільки не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов'язання, а є наслідком комерційного ризику відповідача та тільки він повинен нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності, а не його контрагенти.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено справу до розгляду на 26.11.2018 12:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№991 від 13.11.2018), в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін; судові витрати покласти на відповідача. Зокрема, позивач зазначає, що наявність виключних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення Господарського суду ПАТ Енергомашспецсталь , зокрема, велика заборгованість контрагентами за договорами, здійснення антитерористичної операції на території, яку обслуговує відповідач, а також, скрутний фінансовий стан, вказують на доцільність відстрочення рішення господарського суду та дотримання балансу інтересів сторін, реальні наміри відповідача виконати боргові зобов'язання перед позивачем, оскільки на даному етапі значний обсяг суми примусового стягнення може привести до несприятливих наслідків діяльності підприємства відповідача і поставити під загрозу можливість відновлення його становища.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 26.11.2018 відповідач у справі не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Енергомашспецсталь отримало ухвалу суду про відкладення розгляду справи - 06.11.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Враховуючи, що учасники розгляду були повідомлені належним чином, а суд обмежений стислими строками розгляду ухвали суду, продовження вказаних строків чинним процесуальним законодавством не передбачено, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив задовольнити її в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2018 у справі №905/471/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 906694,93 грн., 3% річних в розмірі 8570,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 31168,83 грн., та судовий збір у сумі 14196,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.

13.09.2018 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь №17/944-2311 від 11.09.2018 про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/471/18 на 1 рік.

В обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/471/18 заявник зазначає про:

- наявність загрози банкрутства боржника при необхідності відразу виконати судове рішення перед ТОВ Сигма Капітал , а саме сплатити заборгованість в сумі понад 1 млн. грн.;

- надзвичайні події, які суттєво вплинули на діяльність підприємства (форм-мажорні обставини);

- обставини, що утруднюють виконання рішення саме в даний момент і можливість його виконання.

За твердженнями заявника, обставини на підтвердження тимчасової неможливості виконання зобов'язання, встановлені висновком Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014 та станом на теперішній час не змінилися. Непередбачувані обставини, що почали діяти з квітня 2014 року, призвели до різкого спаду виробничої діяльності, зокрема, невиконання виробничого плану. У зв'язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ Енергомашспецсталь продукцію; до теперішнього часу мають місце випадки відмови контрагентів від вже замовленої продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої продукції. Внаслідок зменшення оборотних активів ПАТ Енергомашспецсталь не має можливості погасити заборгованість всієї кредиторської заборгованості, термін сплати якої настав. Станом на теперішній час ПАТ Енергомашспецсталь знаходиться у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду, в підтвердження чого суду надані фінансові документи за 1 квартал 2017 року та 2018 року, в тому числі баланс підприємства станом на 31.03.2018, звіти про фінансові результати.

Крім того, за переконаннями заявника, стягнення суми боргу за рішенням без надання відстрочки виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, сплатити заробітну плату працівникам підприємства, а також провести обов'язкові платежі з податків та зборів.

При цьому, заявник звертає увагу, що незважаючи на ситуацію, яка склалася на підприємстві, ПАТ Енергомашспецсталь продовжує приймати заходи для подальшої можливості взаєморозрахунків зі своїми контрагентами, на підприємстві ведеться робота зі стягнення заборгованості Державного бюджету з відшкодування ПДВ та претензійно-позовна робота щодо стягнення дебіторської заборгованості. Також, у 2017 році ПАТ Енергомашспецсталь укладено довгострокові контракти, та в подальшому планується укладання інших контрактів, які дозволять збільшити оборотні кошти підприємства, поліпшити фінансове становище та відповідно провести розрахунок по заборгованості з контрагентами.

Отже, боржник посилається на неможливість виконання рішення суду та сплату суми, що підлягає до стягнення у даній справі у найближчий час, оскільки це може значно погіршити фінансовий стан, призведе до значних негативних наслідків для підприємства, невчасної виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, до повної неплатоспроможності підприємства перед іншими контрагентами. Негайне та примусове виконання рішення суду заблокує господарську діяльність товариства-боржника та унеможливить виконання підприємством своїх зобов'язань як перед стягувачем в даній справі, так і перед іншими контрагентами.

Суд першої інстанції, враховуючи інтереси позивача та приймаючи до уваги його заперечення проти відстрочки виконання судового рішення, матеріальний стан відповідача та ступінь його вини у виникненні спору, дійшов висновку за можливе частково задовольнити вказану заяву відповідача та відстрочити виконання рішення суду у даній справі щодо сплати відповідачем стягнутої суми заборгованості строком на 6 місяців.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

За судовою практикою, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки (відстрочки) його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Як зазначає відповідач, ПАТ ЕМСС - найбільший український виробник спеціальних литих і кованих виробів індивідуального і дрібносерійного виробництва для металургії, суднобудування, енергетики (вітро-, паро-, гідро-, атомної) та загального машинобудування. Непередбачувані обставини, що почали діяти з квітня 2014 року, призвели до різкого спаду виробничої діяльності, зокрема, невиконання виробничого плану. У зв'язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ ЕМСС продукцію, до теперішнього часу мають місце випадки відмови контрагентів від вже замовленої підприємству продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої ПАТ ЕМСС продукції.

Внаслідок зменшення оборотних коштів ПАТ ЕМСС не має можливості зробити погашення всієї кредиторської заборгованості, за якою настав термін оплати. Як наслідок цього контрагенти звертаються до судових інстанцій та відділи державної виконавчої служби для примусового стягнення грошових коштів.

Так, у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ПАТ ЕМСС боргу на користь юридичних осіб.

В підтвердження свого тяжкого фінансового стану відповідачем до заяви надано копії балансів, звітів про фінансові результати товариства.

Колегією суддів, також, враховується, що незважаючи на ситуацію, що склалася, ПАТ ЕМСС продовжує приймати заходи для подальшої можливості взаєморозрахунків ГОВ ДТЕК Високовольтні мережі та з іншими контрагентами: на підприємстві ведеться робота зі стягнення заборгованості Державного бюджету з відшкодування ПДВ та претензійно-позовна робота щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Згідно винесених судами рішень приблизна сума, яку розраховує отримати ПАТ ЕМСС від контрагентів в 2018-2019 роках, складає майже 17 млн. грн. (6 875 249,65 грн., 9 059 261,00 руб.РФ, 207 412,80 Євро).

Крім того відповідачем надано докази вжиття заходів зі стабілізації об'ємів виробництва, отримання прибутку та подальшого функціонування підприємства, а саме: у 2017 році ПАТ Енергомашспецсталь укладено довгостроковий контракт. Зокрема, 16.06.2017 був укладений контракт з UMP Trading SA на виготовлення та поставку продукції, даний контракт дасть можливість підприємству отримати в 2018-2019 прибуток на суму 5 000 000,00 євро.

Таким чином, зазначений міжнародний договір, з урахуванням його вартості та строків поставки, може вважатися підтвердженням реальної можливості виконання відповідачем рішення суду через певний проміжок часу.

Також заявником надано копію звіту з праці за січень 2018 року, згідно якого заборгованість по заробітній платі працівників ТОВ Техмолпром становить понад два мільйона гривень.

Крім цього, відповідач надав звіт про дебіторську та кредиторську заборгованість за 9 місяців 2017 року, згідно якого дебіторська заборгованість товариства становить 723087 тис. грн., а кредиторська заборгованість - 529128 тис. грн.

Отже, одночасне і повне виконання рішення суду в даній справі може призвести до виникнення у відповідача заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів, заробітної плати, і як наслідок припинення господарської діяльності боржника, повної його неплатоспроможності та банкрутства, що унеможливить виконання рішення суду взагалі.

Відтак, заходи примусового стягнення з відповідача заборгованості зможуть не тільки не надати очікуваного результату, а й можуть мати своїм наслідком зупинення діяльності відповідача та накопичення нових боргів при неможливості їх погашення.

Надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії , заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ( Корнілов та інші проти України , заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (справа Крапивницький та інші проти України , заява N60858/00).

Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення, на який просить відстрочити його виконання апелянт надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Колегія суддів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані відповідачем, зазначає про те, що строк на який суд першої інстанції відстрочив виконання рішення суду не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем.

Відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника.

Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки буде дотриманий.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №917/747/16 та від 16.11.2016 у справі №921/830/15-г/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 Чижів проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

У ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи фінансовий стан обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no.4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку залишення ухвали змін.

Керуючись статтями 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі №905/471/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук