Рішення

від 26.11.2018 по справі 904/4266/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4266/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Альфа-Дніпро", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 64 637, 28 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Стирнік Ю.В., довіреність № 001 від 23.08.2018;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Альфа-Дніпро" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 511150690 від 14.05.2015 (далі - Договір) у розмірі 64 637, 28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленого за Договором товару.

Ухвалою суду від 26.09.2018 відкрито провадження у справі №904/4266/18, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Альфа-Дніпро" прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 29.10.2018 справу №904/4266/18 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, судове засідання призначено на 20.11.2018 о 11:40 год.

Ухвалою суду від 29.10.2018 за клопотанням позивача витребувано у Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби докази по справі.

Ухвалою суду від 20.11.2018 судове засідання відкладено на 26.11.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 за клопотанням позивача витребувано у Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби додаткові докази по справі.

Відповідач не направив уповноваженого представника в судове засідання 26.11.2018, письмовий відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належно, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причини неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.05.2015 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №511150690 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець - прийняти і сплатити продукцію матеріально - технічного призначення (далі - товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і термін постачання Товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до Договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна товару, що поставляється за Договором, визначається у гривнях і вказана, в Специфікаціях до Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений відповідною Специфікацією до Договору (п.2.1 Договору)

Товар за цим Договором поставляється на умовах, вказаних в Специфікаціях до цього Договору, згідно Інкотермс 2000 (п.3.1 Договору)

Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в Специфікаціях (п.3.2 Договору)

Розрахунки за Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору. При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість) (п.4.1 Договору)

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено поставку товару на наступних умовах:

- відповідно до Специфікації №1 від 14.05.2015 сторони погодили поставку товару на загальну суму 279 000, 00 грн. з ПДВ; умови поставки: СРТ (Інкотермс 2000) м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; термін поставки: на протязі 15 днів після підписання специфікації; умови оплати: 100% фактичне постачання 30 календарних днів;

- відповідно до Специфікації №2 від 11.09.2015 сторони погодили поставку товару на загальну суму 41 184, 00 грн. з ПДВ; умови поставки: ЕХW (Інкотермс 2000) м. Дніпропетровськ, склад Постачальника; термін поставки: на протязі 15 днів після підписання специфікації; умови оплати: 100% фактичне постачання 30 календарних днів;

- відповідно до Специфікації №4 від 11.09.2015 сторони погодили поставку товару на загальну суму 66 387, 00 грн. з ПДВ; умови поставки: FСА (Інкотермс 2000); склад постачальника, термін поставки: на протязі 15 днів після підписання специфікації; умови оплати: 100% фактичне постачання 30 календарних днів.

Позивач вказує, що згідно накладних №159 від 21.09.2015, №180 від 16.10.2015, №160 від 21.09.2015 відповідачу поставлено обумовлений Договором товар на загальну суму 331 887, 00 грн., проте внаслідок часткової оплати виставлених на оплату позивачем рахунків №126 від 18.08.2015, №144 від 16.10.2015, №138 від 21.09.2015, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 64 637, 28 грн.

Між тим, 23.11.2018 (після подання позову до суду) відповідачем здійснена часткова оплата поставленого товару на загальну суму 2 280, 00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку позивача, з якої вбачається наступне:

- 23.11.2018 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 600, 00 грн., з призначенням платежу - мовою оригіналу ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ ОПЛ ЗА ТОВАР ЗГІДНО ДОГ.511150690 ОТ 14.05.2015 РАХ. №138 від 21.09.2015, ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ ,

- 23.11.2018 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 480, 00 грн., з призначенням платежу - мовою оригіналу ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ ОПЛ ЗА ТОВАР ЗГІДНО ДОГ.511150690 ОТ 14.05.2015 РАХ. №144 від 21.09.2015, ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ

- 23.11.2018 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 1 200, 00 грн. з призначенням платежу - мовою оригіналу ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ ОПЛ ЗА ТОВАР ЗГІДНО ДОГ.511150690 ОТ 14.05.2015 РАХ. №126 від 21.09.2015, ПАТ ИНТЕРПАЙП НТЗ .

За викладених обставин, грошові зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 2 280, 00 грн. в силу положень ст.202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю, згідно приписів ст.231 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України)

Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до приписів пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 N 22 (з наступними змінами та доповненнями) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів відсутності заборгованості перед позивачем, в той час як дії відповідача щодо часткової оплати рахунків, виставлених позивачем на оплату поставленого за Договором товару, вказують на визнання останнім наявної перед позивачем заборгованості за поставлений товар, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованими вимоги позивача, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91,129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, Дніпро, вул. Столєтова, буд.21; код 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Альфа-Дніпро" (49041, м.Дніпро, вул. Панікахи, 36/3, код 35864460) суму 62 357, 28 грн. основного боргу, 1 699, 85 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 2 280, 00 грн. основного боргу провадження у справі - закрити .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 03.12.2018

Суддя А.В. Суховаров