Рішення

від 27.11.2018 по справі 911/1839/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1839/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рудницький екопродукт , с. Садове, Баришівський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Ван , с. Луб'янка, Бородянський район, Київська область

про повернення передоплати

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: М.І.Миколаєнко

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рудницький екопродукт (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №47 від 17.08.2018 року (вх.№1905/18 від 20.08.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Ван (далі - відповідач) про стягнення 16500,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ним здійснено попередню оплату у сумі 76500,00 грн. на рахунок відповідача за Контрактом №210715/а від 21.07.2015 року, що укладений за допомогою електронного засобу зв'язку, однак, відповідачем не виконано свої зобов'язання за контрактом та не повернуто частину сплаченої позивачем передоплати. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача сплачену передоплату у сумі 16500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1839/18. Підготовче засідання призначено на 16.10.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103265771886, у судове засідання 16.10.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року розгляд справи відкладено на 06.11.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103266243832, у судове засідання 06.11.2018 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі №911/1839/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2018 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103266494096, у судове засідання 27.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2018 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 27.11.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Ван (відповідач) електронною поштою запропонувало Товариству з обмеженою відповідальністю Рудницький екопродукт (позивачу) придбати курчат підрощених бройлерів КОББ-500 в кількості 11325 голів за ціною 13,51 грн. (у т.ч. ПДВ) та 2% гратіса 227 голів за ціною 0,012 грн. (у т.ч. ПДВ), загальною вартістю поставок на 153003,48 грн. (з ПДВ).

Позивачем на підставі виставленого відповідачем по електронній пошті рахунку від 21.07.2015 року №2 на суму 153003,48 грн. та Контракту №210715/а від 21.07.2015 року було здійснено попередню оплату за поставку товару (курчат та гратісу), що підтверджується платіжними дорученнями №276 від 24.07.2015 року на суму 76500,00 грн.

31 липня 2015 року на електронну адресу позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Ван надійшов новий Контракт №210715/б від 21.07.2015 року, умовами якого передбачається поставка більшої кількості курчат бройлерів та гратісу, зокрема, на суму 186150,00 грн. та рахунок на оплату №2 від 21.07.2015 року на суму 186154,08 грн.

Не погодившись із запропонованим відповідачем Контрактом №210715/б від 21.07.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови Контракту №210715/а від 21.07.2015 року, однак, відповідачем умови контракту виконано не було та платіжним дорученням №659 від 19.08.2015 року частково повернуто позивачу здійснену ним передоплату у сумі 60000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 25.09.2015 року надсилалась претензія №1 від 23.09.2015 року з вимогою повернути 16500,00 грн. передоплати (докази надіслання та отримання якої наявні в матеріалах справи), проте відповідачем зазначена претензія залишена поза увагою.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану передоплату не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 16500,00 грн. заборгованості.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч. 8 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відтак, судом встановлено, що шляхом прийняття відповідачем попередньої оплати за товар сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виконання зобов'язання щодо повернення відповідачем отриманих в рахунок передоплати за поставку товару коштів у розмірі 16500,00 грн., є предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позивач звернувся до суду з вимогою про повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, вимога позивача про повернення отриманої відповідачем суми попередньої оплати 16500,00 грн. є обґрунтованою, законною, підтвердженою матеріалами справи та не спростованою відповідачем.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Ван (07831, Київська обл., Бородянський район, с. Луб'янка, вул. Чкалова, 39, код 38023355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рудницький екопродукт (07534, Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Садова, 13, код 39122374) 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. передоплати, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.12.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць