Рішення

від 28.11.2018 по справі 914/1639/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 Справа №914/1639/18

місто Львів

За позовом: державного підприємства "Боринське лісове господарство", до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Процесінг", предмет позову: стягнення 35'382,10 грн. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засіданняКушта А.М. Представники: позивача:Симканич В.В. - ордер ЛВ №089795 від 20.09.2018, відповідача:не з'явився. Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов державного підприємства "Боринське лісове лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Процесінг" про стягнення 35'382,10 грн. Ухвалою суду від 07.09.2018 позовну заяву залишено без руху. У зв'язку з виправленням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 28.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07.11.2018.

В судове засідання 07.11.2018 представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Ухвала про відкриття провадження у справі не була отримана відповідачем та повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. У зв'язку з відсутністю відповідача суд ухвалив відкласти розгляд справи на 21.11.2018.

В судове засідання 21.11.2018 представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив. Ухвала-виклик в судове засідання від 07.11.2018 не була отримана відповідачем та повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. Представник позивача повідомив суд про можливе позасудове врегулювання спору між сторонами та у зв'язку з цим заявив клопотання про відкладення судового засідання. Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 28.11.2018.

В судове засідання 28.11.2018 представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Ухвала-виклик в судове засідання від 21.11.2018 не була отримана відповідачем та повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З урахуванням наведеного, оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на відсутність підстав, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення біржової угоди купівлі-продажу лісоматеріалів не в повному обсязі оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30'348,70 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 1'442,61 грн. штрафу, 3'978,52 грн. інфляційних втрат та 1'085,00 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 28.11.2018 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, разом зі зміненими розрахунками 3% річних та інфляційних втрат. Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача 30'348,70 грн. основного боргу, 1'442,61 грн. штрафу, 2'737,79 грн. інфляційних втрат і 853,00 грн. - 3% річних.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позов.

Фактичні обставини справи.

Приватним підприємством "Колорит" на підставі Договору-доручення №2/11-15 від 16.11.2015 від імені та в інтересах позивача та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Захід" на підставі Договору-доручення №13-РА/11-16 від 11.11.2016 від імені та в інтересах відповідача укладено біржову угоду купівлі-продажу лісоматеріалів №13-РА/11-16 від 11.11.2016 (далі - Угода) (а.с. 23). Відповідно до пункту 1.1. Угоди продавець (позивач у справі) зобов'язується продати покупцю (відповідач у справі), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти наступний товар: техсировина для ВТП, Бук, D36 і > см., L 2,0-4,0 м., 10 м.куб. Техсировина для ВТП, Бук D26-35 см., L2,0-4,0 м., 10 м.куб. Техсировина для ВТП, Бук, D18-25 см., L2,0-4,0 м., 10 м.куб. (всього 30 м.куб.).

Позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 55'021,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: ЛВА №073684 від 13.01.2017 на суму 20'186,49 грн. (а.с. 92); ЛВА №074177 від 03.05.2017 на суму 34'834,81 грн. (а.с. 26).

Товарна біржа "Львівська універсальна" та відповідач здійснили часткову оплату поставленого товару у розмірі 24'672,60 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 45-46): від 29.11.2016 на суму 1'306,26 грн., від 22.12.2016 на суму 23'366,34 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію №1 (вих. №419 від 11.09.2017) про стягнення боргу в сумі 30'348,70 грн. (а.с. 28) разом з рахунком №43 від 11.09.2017 на суму 30'348,70 грн. (а.с. 29). Позивач підтверджує цю обставину копіями конверта зі штампом відділення поштового зв'язку (а.с. 30). У зв'язку з поганою якістю копій конверта, у судовому засіданні 28.11.2018 позивач пред'явив суду його оригінал разом з довідками публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 93-95). Так, з оригіналів зазначених доказів вбачається, що поштове відправлення не вручене відповідачу, 16.09.2017 відділення поштового зв'язку оформило повідомлення про невручення відправлення відповідачу (а.с. 94) та повернуло конверт за зворотною адресою.

Позивач надіслав відповідачу лист №60 від 06.02.2018 про скерування рахунку №12 від 06.02.2018 на суму 30'348,70 грн. (а.с. 31-32), у якому просить оплатити зазначений рахунок впродовж трьох робочих днів з дня отримання. Цю обставину позивач підтверджує копією поштового конверта зі штампом відділення поштового зв'язку (а.с. 33), а також листом публічного акціонерного товариства "Укрпошта" №12.2.1-04-195 від 05.03.2018 (а.с. 34), у якому йдеться про те, що за адресою: 81634, Львівська область, Миколаївський район, село Розвадів, вулиця Сагайдачного, 72 відповідач відсутній, а також відсутній договір на обслуговування відповідача.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем боргу, не надано суду інших доказів, які б мали значення для правильного вирішення спору.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеної Угоди в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 та 5.4 Угоди вартість товару по цій Угоді складає 28'825,20 грн. і встановлена за результатами аукціонних торгів від 11.11.2016, проведених ЛУТБ. Кошти в розмірі 5%, що отримані біржею від покупця в якості гарантійного внеску, зараховуються покупцю в рахунок оплати за товар, які ЛУТБ перераховує на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти банківських днів з моменту реєстрації цієї Угоди. Кошти в сумі 27'518,94 грн. покупець оплачує за фактично наявний на базисі поставки товар протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від продавця.

Як установлено судом, позивач поставив, а відповідач прийняв товару на загальну суму 55'021,30 грн. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконав частково, в розмірі 24'672,60 грн. Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення 30'348,70 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 6.3 Угоди за прострочення оплати товару на умовах цієї Угоди покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від суми цієї Угоди. Суд погоджується з правильністю визначення позивачем суми штрафу, таким чином, стягненню підлягає 1'442,61 грн. штрафу .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних з огляду на пункт 5.4 Угоди. Зокрема, обов'язок відповідача сплатити вартість товару виник протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку від продавця . Зазначене положення Угоди щодо направлення продавцем покупцю рахунку, за своєю суттю, є пред'явленням вимоги кредитором боржнику у зобов'язальних правовідносинах. Враховуючи ту обставину, що відповідач не отримував кореспонденції від позивача за своєю юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, для визначення дати, з якої у відповідача виник обов'язок сплатити вартість поставленого товару, суд бере до уваги позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену у пункті 1.7 постанови № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Зокрема, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Зважаючи на зазначене, оскільки позивач 14.09.2018 надіслав відповідачу рахунок №43 від 11.09.2017 про оплату 30'348,70 грн., а відділенням поштового зв'язку 16.09.2017 поставлено відмітку на конверті про неможливість вручення поштового відправлення, прострочення відповідача з оплати товару почалось 21.09.2017.

Розрахунок інфляційних втрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 21.09.2017 - 29.08.2018 30'348,70 1,069 2'089,09 Отже, до стягнення підлягає 2'089,09 грн. інфляційних втрат .

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 30'348,70 21.09.2017 - 29.08.2018 343 3 % 855,'58 Таким чином, в межах заявлених позивачем вимог, до стягнення підлягає 853,00 грн. 3% річних .

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 1'729,70 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, проаналізувавши договір про надання правової допомоги №05/06/18 від 05.06.2018 (а.с. 35), додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2018 (а.с. 84), акт здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) №1 від 27.11.2018 (а.с. 85), який містить детальний опис виконаних робіт та їх вартість, платіжне доручення №2964 від 20.07.2018 на суму 5'000,00 грн. (а.с. 86) визнав обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, до відшкодування підлягає 4'908,33 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Процесінг" (адреса: 81634, Львівська область, Миколаївський район, село Розвадів, вулиця Сагайдачного, будинок 72; ідентифікаційний код 40286679) на користь державного підприємства "Боринське лісове господарство" (адреса: 82547, Львівська область, Турківський район, селище міського типу Бориня; ідентифікаційний код 20762097 ) 30'348 (тридцять тисяч триста сорок вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 1'442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 61 коп. штрафу, 2'089 (дві тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. - 3% річних, 1'729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 70 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору та 4'908 (чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 33 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.12.2018.

Суддя Рим Т.Я.