Рішення

від 21.11.2018 по справі 805/5130/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. Справа№805/5130/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Андрєєв П.С.

представник відповідача Пономарьов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "СІНІАТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДФС від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "Р" на збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 172 940,00 грн. та від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "В4" на зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 17 627,00грн.-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Сініат (надалі - позивач, ТДВ Сініат ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 30.03.2018 № 0001804710 форма Р , №000180470 форма В4 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив наступне:

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем:

вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ст.. 123 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 172 940,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 138 352, 00 грн. та 34 588,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

та п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 17 627,00 грн.

є необгрунтованими, оскільки позивачем сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто з дотриманням усіх вимог формальних вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача можливості фактично реалізовувати укладену угоду, не можуть бути покладені в основу висновку про порушення вимог податкового законодавства саме позивачем, що відповідає принципу, сформованого практикою Європейського суду з прав людини та національними судовими інстанціями про те, що платник податків не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів при відсутності власної вини.

Податковим органом на підставі належних доказів не встановлено, що позивач порушив податкове законодавство в тій мірі, що є підставою для зменшення податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість. В свою чергу посилання на податкову інформацію не є тим доказом, що доводить наявність підстав для таких донарахувань.

Зі свого боку позивач, належними доказами, а саме, оформленими у відповідності із вимогами закону, первинними документами довів наявність у нього права на формування податкового кредиту за результатами таких господарських операцій.

Зазначає, що спірний акт перевірки містить висновки про порушення вимог податкового законодавства виключно контрагентом позивача, тоді як недотримання вимог податкового законодавства саме позивачем, податковим органом не встановлено.

27 липня 2018 року судом отримано відзив на адміністративний позов Офісу ВПП ДФС від 23.07.2018 № б/н, за змістом якого відповідач зазначає, що встановлені в ході перевірки дані та факти свідчать про нереальність господарських операцій між ТДВ Сініат та ТОВ ВКФ Горизонт 2088 , фактично ТДВ Сініат здійснено безпідставне документування оформлення нереальних операцій з надання послуг від ТОВ ВКФ Горизонт 2088 . Таким чином, документи, складені за результатами відповідних операцій не можуть слугувати для підтвердження даних податкового обліку та звітності. Податкова інформація отримана Офісом ВПП ДФС свідчить про неможливість проведення перевірки ТОВ ВКФ Горизонт 2088 , оскільки останнє знаходиться на непідконтрольній території України, а наявна податкова інформація свідчить про відсутність у вказаного підприємства майна та трудових ресурсів для виконання робіт, в обсязі, згідно укладеного з ТДВ Сініат договору. Крім того, відповідач зазначає про відсутність у ТОВ ВКФ Горизонт 2088 будь-яких дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, будь-яка інформація щодо залучення субпідрядників з боку ТОВ ВКФ Горизонт-2088 відсутня.

07 серпня 2018 року ТДВ Сініат надано до суду відповідь на відзив, де позивачем зокрема наводяться аргументи у спростування доводів, викладених податковим органом у відзиві на позов, а саме:

Необґрунтованість висновків про відсутність у контрагента позивача дозволів на здійснення робіт підвищеної небезпеки;

Неправомірність покладення відповідальності за можливі порушення ТОВ ВКФ Горизонт-2088 на позивача.

Відсутність у відповідача підстав проводити перевірку, оскільки питання, які ним досліджувались, вже були предметом перевірки, що проводилась Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області за результатами яких складено відповідну довідку та констатовано реальність господарських операцій між ТДВ Сініат та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 .

28 серпня 2018 року позивачем надано додаткові пояснення в частині реальності здійснюваних позивачем операцій, зокрема зазначено про постійний контроль за станом організації техніки безпеки та охорони праці шляхом проведення Safety tours , зокрема проведено аудит з охорони праці у гіпсовій шахті у листопаді 2014, який підтверджує перебування комбайну КСП-32 у такій шахті та додано відповідні фото матеріали, де відображений вказаний агрегат.

29 серпня 2018 року до суду надійшли заперечення Офісу ВПП ДФС від 22.08.2018, за змістом яких відповідач звертає увагу суду на наступне:

Аналіз можливості виконання робіт з видобутку гіпсу наявними трудовими ресурсами (1 особа), свідчить про неможливість виконання таких силами ТОВ ВКФ Горизонт-2088 , що встановлено згідно даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого, сплаченого на користь фізичних осібі сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за звітний період 1 квартал 2015 року, тому слід критично ставитись до даних Журналів реєстрації вхідного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці, оскільки заявлені в ньому особи не обліковуються, як працівники ТОВ ВКФ Горизонт - 2088 .

В договорі оренди Комбайна прохідницького КСП-32 від 31.05.2013 № 31/05, укладений між ТОВ ВКФ Горизонт-2088 та ТОВ Будівельні сили відсутні посилання на номер державної реєстрації такого комбайна, відсутні посилання на заводські номери його вузлів та агрегатів, за якими можливо провести ідентифікацію такого обладнання.

Крім того, ТОВ ВКФ Горизонт-2088 з 2015 року припинено подання фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва, останній подано за 2014 рік.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка у справі, клопотання про призначення у справі експертизи позивач просив не розглядати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні від 23 жовтня 2018 року заслухано свідка у справі ОСОБА_3, який у своїх поясненнях зазначив, що є працівником ТДВ Сініат - головний інженер шахти та приймав безпосередню участь у реалізації господарських операцій з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 та стверджує про реальність вказаних операцій.

Крім того, у судовому засіданні від 23 жовтня 2018 року повноважними представниками сторін заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для надання часу для досягнення примирення.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 клопотання представників позивача та відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 190 та п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України на строк до 05.11.2018.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 14 листопада 2018 року.

06 листопада до суду відповідачем надано пояснення щодо правової позиції відповідача, де зокрема зазначено наступне.

Перевіркою, що була проведена Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не було охоплено податкову інформацію ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ ВКФ Горизонт-2088 від 13.08.2015 № 12/22-04/38035050, інформації щодо наявності у ТОВ ВКФ Горизонт-2088 свідоцтв та ліцензій на здійснення господарської діяльності.

Крім того, період, охоплений перевіркою, яка проведена Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не включає березень 2015 року.

Також відповідач звертає увагу суду, що контрагент позивача ТОВ ВКФ Горизонт - 2088 не має власного комбайну прохідницького КСП-32, останній був орендований у ТОВ Будівельні Сили , про що укладений договір оренди від 31.05.2013 № 31/05-2а.

Однак, згідно наявної податкової інформації за ТОВ Будівельні Сили транспортні засоби не зареєстровані, інформаційна довідка від 06.11.2018 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно свідчить про відсутність відомостей про нерухоме майно, власником якого є ТОВ Будівельні Сили . Фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва (включає баланс та звіт про фінансові результати) ТОВ Будівельні Сили за 2014, 2015 та наступні року не подавались.

Перелічені обставини, на думку податкового органу, свідчать про неможливість надання послуг оренди прохідницького комбайну ТОВ Будівельні Сили .

Розгляд справи з 14 листопада 2018 року відкладено на 21 листопада 2018 року, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

У судовому засіданні від 21 листопада 2018 року позивач вимоги позовної заяви підтримав, з підстав зазначених у останній, просив позов задовольнити повністю. Відповідач проти позову заперечувала, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

ТДВ Сініат зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 00290601), місцезнаходження юридичної особи: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, 2-й провулок Ломоносова, будинок 3, перебуває на обліку як платник податків у Запорізького управління Офісу ВПП ДФС.

Основним видом діяльності є виготовлення виробів з гіпсу для будівництва (код КВЕД 23.62), підприємство здійснює діяльність на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 28.11.2006 № 4126.

На підставі наказу Офісу ВПП ДФС від 20.02.2018 № 264 Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТДВ Сініат з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 (код ЄДРПОУ 38035050) за період січень-березень 2015 року.

Перевірку проведено на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 28.02.2018 № 24/28-10-47-10/00290601 (надалі акт від 28.02.2018, (а.с. 23-42 т.1).

У висновках вказаного акта перевірки встановлено порушення: п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого:

Завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року у розмірі 17 627,00 грн.;

Занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, у розмірі 138 352 грн., у т.ч. по періодах січень 2015 року - 47 480,00 грн., лютий 2015 року - 90 872,00 грн.

На підставі вказаних висновків Акта від 28.02.2018 року Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2018:

№ 0001804710 форма Р , яким встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ст.123 ПК України, у зв'язку із чим згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму172 940,00, у тому числі за основним платежем 138 352,00 грн. та 34 588,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. (а.с. 18 т.1).

№ 0000954609 форма В4 , яким згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України, відповідно до пп 75.1.2 п.75.1 ст.75 пп78.1.1 та п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.. 79 ПК України за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 17 627,00 грн. (а.с. 20 т.1)

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки від 28.02.2018 ТДВ Сініат звернулось до відповідача із запереченнями від 14.03.2018 № 01/01-0190, за змістом яких спростовувало висновки ваказаного Акта, з мотивів їх необґрунтованості, відсутності доказів про визнання судом недійсним договору, укладеного між ТДВ Сініат та його контрагентом, та зазначило, що Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підприємстві вже було проведено позапланову виїзну перевірку, результати якої відображено у Довідці від 02.12.2015 №74/22/00290601, де зокрема підтверджено взаємовідносини з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 за січень 2015 року на суму ПДВ 47 480,40 грн. та за лютий 2015 року на суму ПДВ 90 872,00 грн., таким чином у податкового органу підстави для проведення повторної перевірки з цих же питань, за аналогічний період взагалі відсутні, згідно вимог ПК України. (а.с. 43-46 т.1).

Листом про надання відповіді на заперечення від 29.03.2018 № 14159/10/28-10-47-10 відповідачем надано відповідь на вказані заперечення до акта перевірки, де зазначено, що висновок, викладений у акті перевірки відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи, наведені у запереченнях не можуть бути підставою для його перегляду. Так, зокрема встановлені факти та дані доводять, що укладений між ТДВ Сініат та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 договір не опосередковується реальним виконанням операцій, з огляду на що висновок Акта перевірки від 28.02.2018 залишено без змін. (а.с. 47-52 т. 1).

Не погоджуючись із прийнятими на підставі вказаного Акта перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 30.03.2018 № 0001804710, №0001804710, ТДВ Сініат звернулось із скаргою від 11.04.2018 № 01/01-0245 (а.с. 53-59 т.1) до ДФС України, за результатами розгляду якої ДФС України прийнято рішення про розгляд скарги від 15.06.2018 № 20484/6/99-99-01-01-02-25, яким залишено без розгляду вказану скаргу. (а.с. 61-61 т.1).

На підставі зібраних у справі письмових доказів, досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України, судом встановлені такі фактичні обставини справи.

У розділі 3.1.2 Податковий кредит акта від 28.02.2018 встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 на суму 155 979,20 грн. за період січень-березень 2015 року, у тому числі січень 2015 року - 47 480,00 грн., лютий 2015 - 90 872,00 грн., березень 2015 року 17 627,00 грн. (а.с. 28 т.1).

Підставою для такого висновку стали наступні обставини

25 червня 2014 року між ТДВ Сініат (замовник) та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 (код ЄДРПОУ 38035050) укладено договір про проведення робіт по видобутку гіпсу №250714 (а.с. 71-74). Предметом вказаного договору є надання підрядником робіт з видобування гіпсу, згідно переліку, передбаченого у п. 1.2 договору. Замовник приймає та оплачує виконані роботи щомісячно, на умовах, передбачених даним договором, згідно актів виконани робіт. Приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісяця, шляхом підписання Актів виконаних робіт, разом із Актом підрядник надає податкову накладну (п. 3.1 Договору). Оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів виконаних робіт. (п.3.2 Договору). Загальна вартість визначається на підставі Актів виконаних робіт, але не більше 4 000 000,00 грн (п.3.5 Договору). Строк дії до 31.12.2014 (п.6.1 Договору). (а.с. 71-74 т.1)

До вказаного договору складені додаткові угоди № 1 від 25.12.2014, № 1 від 19.01.2015, № 3 від 25.02.2015 (а.с. 78-81 т. 1).

Висновок податкового органу обґрунтований:

Інформацією отриманою від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 13.08.2015 № 12/22-04/38035050, відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення операцій з постачання ТМЦ/надання послуг, які були реалізовані в адресу ТДВ Сініат ;

Інформацією наявною у вільному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Держгірпромнагляду України, про те, що ТОВ ВКФ Горизонт-2088 не отримувало будь-яких дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

Аналізом податкової інформації, яка міститься в податкових деклараціях, інших звітних документах, податкових накладних, а також інформацією, що періодично надається органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та державної статистики, яка наявна в АІС Податковий блок , АС Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладжних , Єдиного реєстру податкових накладних, картки платника податків, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідно до якої встановлено, що ТОВ ВКФ Горизонт-2088 не володіє достатніми матеріальними та трудовими ресурсами для здійснення робіт на користь ТДВ Сініат . В ході аналізу можливості придбання/реалізації вищезазначених послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних у звітному періоді ТОВ ВКФ Горизонт-2088 придбавало послуги з видобутку гіпсу у ТОВ Рудак Ком , ТОВ Кіт-Саунд проте вказані підприємства не декларують надання таких послуг, тобто встановлено обрив ланцюга, по вказаним підприємствам відсутні відповідні дозволи на здійснення робіт підвищеної небезпеки.

Крім того, встановлено за результатами перевірки, про відсутність інформації щодо залучення ТОВ ВКФ Горизонт-2088 субпідрядних організацій.

Податковим органом зазначено, що при детальному огляді наданих до перевірки копій актів виконаних робіт, візуально виявлено, що підписи директора ТОВ ВКФ Горизонт-2088 ОСОБА_4 відрізняються між собою.

Висновок податкового органу про безпідставність формування ТДВ Сініат податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 полягає у тому, що укладений між ТДВ Сініат та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 договір від 25.07.2014 № 250714 не опосередковується реальним виконанням операцій, що становлять його предмет.

Передумовою для проведення вказаної перевірки були обставини пов'язані з направленням позивачу запиту від 19.01.2018 № 2540/10/28-10-47-10 щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень. (а.с. 208 т. 2)

За змістом вказаного запиту вбачається, що Запорізьким Офісом ВПП ДФС виявлено факти, що свідчать про допущене ТДВ Сініат порушення норми пп. в п. 198.1 ст. 198 ПК України та недостовірність даних у рядку 17 поданих ТДВ Сініат податкових декларацій за січень-березень 2015 р., внаслідок включення до податкового кредиту січня-березня 2015 року сум по ТОВ ВКФ Горизонт-2088 (код ЄДРПОУ 38035050) у розмірі 155 979 тис грн., відповідно до виписаних податкових накладних:

від 20.03.2015 за номенклатурою товару видобуток гіпсу на загальну суму коштів 105 760, 80 грн., сума пдв - 17 626,80 грн.

від 28.02.2015 за номенклатурою товару видобуток гіпсу на загальну суму коштів 545 232, 00 грн., сума пдв -90 872,00 грн.

від 31.01.2015 за номенклатурою товару видобуток гіпсу на загальну суму коштів 284 882,40 грн., сума пдв - 47 480,40 грн.

В зв'язку із наданням ТДВ Сініат пояснень та їх документальних підтверджень, які не спростовують виявлені факти, що свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень-березень 2015 на обов'язковий запит Запорізького Офісу ВПП ДФС від 19.01.2018 № 2540/10/28-10-47-10, останнім видано наказ від 20.02.2018 №264 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ Сініат (а.с. 207 т. 2).

Судом встановлено, що позивач був зареєстрований та перебував на обліку в Артемівській ОДПІ з 13.08.1994 року, починаючи з 01.01.2016 та станом на дату складання акту перебуває на обліку в Запорізькому Офісі ВПП ДФС.

В матеріалах справи наявна довідка Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 02.12.2015 № 74/22/0029/0601 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ Сініат з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт - 2088 за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 28.02.2015. (107 - 128 т. 2).

Підставою для проведення вказаної перевірки стало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 днів з дня отримання запиту, податкової інформації по ТОВ ВКФ Горизонт-2088 (код ЄДРПОУ 38035050) від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 13.08.2015 № 312/22-04/38035050 з причин неможливості проведення перевірки за періоди декларування ПДВ жовтень-грудень 2014р., січень-лютий 2015 р., та у зв'язку із тим, що ТОВ ВКФ Горизонт-2088 перебуває на непідконтрольній уряду України території… . Про що зазначено в наказі Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 11.11.2015 № 160 Про проведення документальної позапланової перевірки ТДВ Сініат відповідно до пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України.

Суд зазначає, що у частині 1 Вступна частина зазначено, що перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1, пп. 78.1.11 п. 78.1, 78.4 ст. 78, ст. 82.2 ст. 82 ПК України.

Проте, у ході розгляду справи встановлено помилкове зазначення у вказані довідці п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, як підстави для проведення перевірки, що слідує за змістом останньої та наказу Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 11.11.2015 № 160 Про проведення документальної позапланової перевірки ТДВ Сініат , оскільки підставою в даній частині був пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Як вбачається з п. 3.1 Перевірка підприємства ТДВ Сініат з питань дотримання вимог податкового законодавства підприємством по взаємовідносинам з …ТОВ ВКФ Горизонт - 2088 за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 28.02.2015 (а.с. 117-121 т. 2) перевіркою охоплені взаємовідносини, що склались між позивачем та ТОВ ВКФ Горизонт - 2088 на підставі договору на проведення робіт по видобутку гіпсу від 25.07.2014 № 250714.

Відповідно умов договору виписані акти здачі та прийняття робіт та податкові накладні:

акт № ОУ-0000003 від 30.12.2014 на загальну суму 450 885,60 грн., утч пдв 75 147,60 грн.,

акт № ОУ-0000001 від 31.01.2015 на загальну суму 284 882,40 грн., утч пдв 47 480,40 грн.,

акт № ОУ-0000001 від 28.02.2014 на загальну суму 545 232,00 грн., утч пдв 90 872,00 грн.,

податкова накладна від 30.12.2014 на загальну суму 450 885,60 грн., утч пдв 75 147,60 грн.,

податкова накладна від 31.01.2015 на загальну суму 284 882,40 грн., утч пдв 47 480,40 грн.,

податкова накладна від 28.02.2015 на загальну суму 545 232,00 грн., утч пдв 90 872,00 грн., (а.с. 121 т. 2).

Крім того, у п. 3.1 довідки зазначено, що до перевірки надано відносно ТОВ ВКФ Горизонт-2088 дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме Дозвіл №0134.13.14 (переоформлений № 1431.12 від 27.06.2012) Державна служба гірного нагляду та промислової безпеки України. (а.с. 118, т. 2).

Таким чином вбачається, що у данній довідці проаналізовано правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 28.02.2015 на підставі договору на проведення робіт по видобутку гіпсу від 25.07.2014 № 250714. При проведенні перевірки взято до уваги інформацію від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 13.08.2015 №312/22-04/38035050, а також з'ясовано наявність дозволів у ТОВ ВКФ Горизонт-2088 на проведення робіт підвищеної небезпеки.

Висновок за результатами перевірки Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області свідчить, що перевіркою підтверджено взаємовідносини ТДВ Сініат з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 у січні 2015 на суму ПДВ - 47 480, 40 грн., та лютому 2015 на суму ПДВ 90 872,00 грн. (а.с. 127 т. 2).

Встановлення даних обставин, дає підстави суду констатувати наступне:

Необгрунтованість тверджень відповідача, що Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не охоплено податкову інформацію ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 13.08.2015 №312/22-04/38035050

Не встановлення обставин щодо наявності/відсутності дозволів, ліцензій у ТОВ ВКФ Горизонт-2088 на здійснення робіт підвищеної небезпеки.

Тобто вбачається, що період січень-лютий 2015 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ Горизонт-2088 був двічі перевірений податковими органами за аналогічними підставами та питаннями, про що складено відповідно: довідка Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 02.12.2015 року № 74/22/00290601 та акт перевірки Офісу ВПП ДФС від 28.02.2018 року № 24/28-10-47-10/00290601.

Правова позиція суду за таких встановлених обставин відносно правомірності висновків акта перевірки Офісу ВПП ДФС від 28.02.2018 року № 24/28-10-47-10/00290601 за січень-лютий 2015 року обгрунтована наступним.

Відповідно п. 78.2 ПК України (в редакції, чінній на момент проведення відповідачем перевірки) контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

(Пункт 78.2 статті 78 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

В свою чергу:

Пункт 78.1.1 ПК України передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Пункт 78.1.4 передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Пункт 78.1.8 передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

За результатами співставлення підстав проведення позапланових перевірок ТДФ Сініат здійснених Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та Запорізьким управлінням офісу ВПП ДФС встановлено:

Згідно акта перевірки від 28.02.2018 пп 78.1.1, п. 78.1.4 ст. 78 ПК України. (а.с. 23 т. 1)

Згідно довідки Артемівської ОДПІ пп. 78.1.1 п. 78.1, п.78.4 ст.78 ПК України. (а.с. 107 т.2)

Предмет перевірок є тотожним за змістом.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки позивача за період січень-лютий 2015 року.

При постановленні даного висновку суду бере до уваги правову позицію викладену у постановах Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 817/1921/15 та від 13.06.2018 року справа №803/266/16.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 0001804710 форми Р , яке складається з донарахувань за основним платежем: січень 2015 - 47 480,00, лютий 2015 - 90 872,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі: 11 870,00 грн. та 22 718, 00 грн відповідно, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач був неправомочним здійснювати перевірку за окреслений період, а тому висновки, що стали підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є неправомірними та не можуть породжувати легітимних правових наслідків у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0001804710 форми В4 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за березень 2015 на суму 17 627,00 грн., суд встановив наступне.

Господарські взаємовідносини між ТДВ Сініат та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 у березні 2015 року здійснювались на підставі вказаного вище договору від 25.07.2014 року № 250714 та додаткових угод до нього

У березні 2015 року виконання названого договору опосередковано наступними податковими та первинними бухгалтерськими документами:

Податкова накладна від 20.03.2015 № 1, за номенклатурою видобуток гіпсу, на загальну суму 105 760,80 грн. утч ПДВ 17 626,80 грн.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.03.2015 № ОУ-0000003 на загальну суму 88 134,00 грн. (без ПДВ);

Сплата грошових коштів здійснено відповідно платіжного доручення від 07.04.2015 № 4260 на суму 105 760,80 грн., на підставі рахунку фактури СФ-0000003 від 20.03.2015.

Вказані обставини відображені відповідачем у спірному Акті перевірки.

Позивачем на підтвердження реальності вказаних операцій до матеріалів справи надано, зокрема, наступні докази.

Проект організації робіт по видобутку гіпсу комбайном КСП-32;

Дозвіл Держгірпромнагляду України № 0134.13.14 (переоформлений №1431.12.14 від 27.06.2012) строк дії до 27.06.2017;

Дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 0133.13.14 (переоформлений № 1936.12.14 від 17.08.2012) строк дії до 17.08.2017

Дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 0135.13.14 (переоформлений № 3024.12.14 від 14.12.2012) строк дії до 14.12.2017

Договір від 31.05.2013 №31/05-2а, укладений між ТОВ БУДІВЕЛЬНІ СИЛИ (орендодавець) та ТОВ ВКФ Горизонт-2088 (орендар ) про зобов'язання орендодавця передати орендарю у строкове платне користування обладнання зазначене в додатках до цього договору.

Додаток № 1 від 31.05.2013 до договору від 31.05.2013 №31/05-2а, де в якості орендованого майна зокрема визначено Комбайн прохідницький КСП-32.

Акт від 27.06.2013 передавання-приймання до договору № 31/05-2а від 31.05.2013, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування Комбайн прохідницький КСП-32;

Акт комісії у складі працівників ТДВ Сініат ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника підрядної організації ТОВ ВКФ Горизонт 2088 про те, що протягом періоду з 01.03. по 31.03.2015 року видобуто 1 191т. гіпсового щебеню.

Звіт про видобуток у гіпсовій шахті ТДВ Сініат за березень 2018 - видобуто гіпсового щебеню - 1 191т.

Судом також оглянуто оригінали Журналу реєстрації вхідного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці та Книгу обліку спуску та виїзду за період березень 2015 року та встановлено документування проведення вхідного інструктажу за березень 2015 року.

На противагу, правова позиція податкового органу в тезовому вигляді полягає в наступному:

Відсутність достатніх трудових та матеріальних ресурсів у ТОВ ВКФ Горизонт-2088 ; відсутність у контрагента ТОВ ВКФ Горизонт 2088 ТОВ Будівельні сили рухомого та нерухомого майна; аналіз податкової інформації по контрагентам ТОВ ВКФ Горизонт-2088 та встановлення обриву ланцюга постачання , візуальна недостовірність підпису директора ТОВ ВКФ Горизонт-2088 ОСОБА_8 на актах здачі-приймання робіт.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розділ V ПК України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту. (застосовується в редакції, чинній станом на березень 2015)

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пункт 198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:

Пункт 198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Однак, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

За приписами норм пункту 44.1 та пункту 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) (далі по тексту - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно частиною 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV).

Аналіз вищевикладених норм Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд констатує відсутність юридично значимих дефектів у наданих позивачем податкових та первинних бухгалтерських документах.

Твердження податкового органу про візуальну недостовірність підпису директора ТОВ ВКФ Горизонт-2088 не є встановленим у належний спосіб юридичним фактом, ґрунтується на припущенні податкового органу, обов'язок щодо доказування обґрунтованості такого висновку відповідачем не виконано.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів контрагента позивача та встановлення обриву ланцюга постачання є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Верховний суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. .

Висновки суду за такого правового регулювання наступні.

Щодо відсутності матеріальних та трудових ресурсів із посиланням на звітність 1-ДФ та податкову інформацію.

Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року справа №810/4391/16 констатовано, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Євпропейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) в пунктах 70,71 рішення Рисовський проти України від 02.10.2011 (заява № 29979/04) застосовує принцип належного урядування як багатоаспектний принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов'язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. (за усталеною практикою ЄСПЛ до цивільних належать всі правовідносини відмінні від кримінальних, тобто податкові правовідносини охоплюються категорією цивільних правовідносин. на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок . . Водночас згідно з концепцією принципу належного урядування Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються .

Судом досліджено обставини, покладені в основу висновків як довідки Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, так і спірного акта перевірки, останні існували на момент складення обох документів, нововиявлених обставин, які б не існували при проведенні перевірки Артемівською ОДПІ ГУ ДФС, та могли б свідчити про правомірність висновків Офісу ВПП ДФС, судом не встановлено та відповідачем, власне, не надано.

Посилання на звітність 1-ДФ за перший квартал 2015 року судом сприймається критично, оскільки у названій довідці Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області наведено перелік прізвищ працівників ТОВ ВКФ Горизонт-2088 , які проводили роботи на ТДВ Сініат , станом на дату складення довідки - 02.12.2015 Артемівська ОДПІ ГУ ДФС мала змогу використати дані такої звітності, яка була подана 27.04.2015 (про що зазначено у відзиві), проте жодних зауважень щодо названих робітників вказаним податковим органом висловлено не було.

В свою чергу Офісом ВПП ДФС із посиланням на ту ж звітність констатовано відсутність у позивача трудових ресурсів протягом усього періоду січень-березень 2015, окремих підстав чому ті ж працівники не могли виконувати роботу саме у березні 2015 року відповідачем не надано.

Суд наголошує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами від 20.08.2015 № 727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745:

акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

довідка документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У рішенні ЄСПЛ від 26.04.2018 справа Чикаревич проти Хорватії , заява № 48921/13, Суд вказав, що заявник (особа) повинна мати право покладатися на дійсність остаточного адміністративного рішення на його користь, тобто таке рішення не може бути помилковим (неправильним). Це також означає, що адміністративне рішення не повинно бути поставлено під сумнів ретроспективно та повинне бути законним.

На підставі викладеного, суд вважає, що держава, в особі податкового органу, зобов'язана діяти в послідовний спосіб, із дотриманням принципу юридичної визначеності, висновки про порушення податкового законодавства за період березень 2015 року не можуть ґрунтуватись на доказовій базі, яка є ідентичною тій, що покладена в основу довідки про відсутність порушень за аналогічними господарськими операціями за попередній період, за відсутності встановлення доказів, які б поза розумним сумнівом доводили обґрунтованість висновків податкового органу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для визнання правомірним податкового повідомлення рішення від 30 березня 2018 року № 0001804710 форма В4 .

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю "СІНІАТ" (84501, Донецька область, м. Бахмут, 2-й пров. Ломоносова, 3, ЄДРПОУ 00290601) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДФС від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "Р" на збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 172 940,00 грн. та від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "В4" на зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 17 627,00грн. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "Р" на збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 172 940,00 грн. та від 30 березня 2018 року №0001804710 форма "В4" на зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 17 627,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, ЄДРПОУ 39440996) на користь товариства з додатковою відповідальністю "СІНІАТ" (84501, Донецька область, м. Бахмут, 2-й пров. Ломоносова, 3, ЄДРПОУ 00290601) суму сплаченого судового збору у розмірі 2858 грн (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 52 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 21 листопада 2018 року, повний текст рішення виготовлений 30 листопада 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.