Рішення

від 03.12.2018 по справі 1440/1716/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 грудня 2018 р.справа № 1440/1716/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: Герман О.С.,

представника відповідача: Мерзлікіна О.С.,

у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ПГС-Юг", пр. Героїв Сталінграду, 1 Р (вул. Садова, 1, оф. 206, 54001), м. Миколаїв, 54025

до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

проскасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.18 р. № 00053021407

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГС-Юг" (надалі - позивач або Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 4 липня 2018 р. № 00053021407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та застосована штрафна санкція.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок ГУ ДФС про безтоварність його господарських операції із низкою контрагентів помилковий та спростовується належним чином оформленими документами бухгалтерської і податкової звітності.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив відмовити в його задоволенні (т. 2 а. с. 62-68). Зазначає, що перевіркою Товариства встановлені і зафіксовані факти укладення договорів на виконання будівельних робіт і постачання товарів із суб'єктами господарювання, які не мають матеріально-технічної бази, штату спеціалістів, що унеможливлює виконання ними договірних зобов'язань. Також, відповідач послався на вирок суду, яким встановлена вина групи осіб у створенні фіктивних підприємств, в тому числі і деяких контрагентів позивача.

Справа розглянута у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи. В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені в процесуальних заявах.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У червні 2018 р. ГУ ДФС провела документальну позапланову виїзну перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо взаємовідносин із ТОВ "Арт Світ Стар" за грудень 2015 р. і травень-червень 2016 р., ТОВ "Сітіпрайс" за квітень 2016 р., ТОВ "Дрім Евро Трейд" за квітень-травень 2016 р., ТОВ "Харлоу" за серпень 2016 р. і ТОВ "Кепітал-ЛТД" за березень-травень 2017 р. Результати перевірки оформлені актом від 18 червня 2018 р. № 1517/14-29-14-07/38313577 (надалі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 21-100).

У висновку Акту перевірки зазначено, що Товариством порушено вимоги ст. 198 п. 198.1., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2. Податкового кодексу України, в результаті чого занижений ПДВ на суму 168 554,0 грн.

На підставі Акту перевірки, 4 липня 2018 р. ГУ ДФС прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 00053021407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 168 554,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 42 138,0 грн. (т. 1 а. с. 11).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, у період охоплений перевіркою, позивач уклав низку договорів, а саме:

1) із ТОВ "Арт Світ Стар":

- договір на виконання роботи від 2 листопада 2015 р., за яким контрагент виконував роботи з влаштування металевих конструкцій (т. 1 а. с. 102);

- договір на виконання роботи від 9 грудня 2015 р., відповідно до якого контрагент виконував комплекс земляних та фундаментних робіт (т. 1 а. с. 111);

- ідентичні за змістом договори на виконання роботи від 10 травня, 3 і 14 червня 2016 р. з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" (т. 1 а. с. 120, 128, 136);

2) із ТОВ "Сітіпрайс":

- договір на виконання роботи від 18 березня 2016 р. з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" (т. 1 а. с. 143);

3) із ТОВ "Дрім Евро Трейд":

- договір про виконання роботи від 28 березня 2016 р. з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" (т. 1 а. с. 155);

- договір про надання послуг № 21 від 1 квітня 2016 р., за яким контрагент надавав позивачу послуги будівельних машин і механізмів (т. 1 а. с. 151);

- договір про виконання роботи від 7 квітня 2016 р. з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" (т. 1 а. с. 162);

4) із ТОВ "Харлоу":

- договори про виконання роботи від 21 і 28 липня 2016 р. з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" (т. 1 а. с. 170, 177);

5) із ТОВ "Кепітал-ЛТД":

- договір поставки № 22 від 6 березня 2017 р., відповідно до якого контрагент постачав позивачу будівельні матеріали (т. 1 а. с. 190);

- договір № 14/01 на виконання робіт від 14 квітня 2017 р. на комплекс робіт з облаштування монолітного залізобетонного покриття автомобільної дороги (т. 1 а. с. 184).

Проводячи перевірку, відповідач зробив висновок, що контрагенти не могли виконати свої зобов'язання перед позивачем, зумовлені змістом вищеперелічених договорів, так як вони не мають для цього жодних передумов: ліцензії на право проведення будівельних робіт у них відсутні, також відсутні будівельна техніка, штат спеціалістів, їх статистична звітність свідчить про відсутність систематичної профільної господарської діяльності.

Доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги, фактично зводяться до того, що він не несе відповідальність за діяльність контрагентів, його господарські правовідносини із ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "Сітіпрайс", ТОВ "Дрім Евро Трейд", ТОВ "Харлоу" і ТОВ "Кепітал-ЛТД" відображені в бухгалтерській і податковій звітності.

Суд зазначає, що будь-який нормативний акт при регулюванні правовідносин, виходить в першу чергу з добросовісності дій суб'єктів, яким він адресується. Стосовно спору що розглядається судом, це слід розуміти таким чином, що акти приймання виконаних робіт, податкові накладні мають силу документів, на підставі яких платник податків визначає власні податкові зобов'язання тільки в тому разі, коли за такими документами стоїть реальна господарська операція і саме між тими суб'єктами, які зазначені в цих документах, яка призвела до зміни в активах платників податків - сторін правочину. Сам по собі факт наявності у позивача первинних бухгалтерських документів, не може слугувати єдиним і беззаперечним доказом здійснення господарських операцій.

Згідно із ст. 7 ч. 1 п. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про архітектурну діяльність".

Стаття 32 ч. 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає що усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

У відповідності до цього Закону, об'єктами із значними наслідками (СС3) є будівлі з рівнем можливої небезпеки для людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті, а до споруд із середніми наслідками (СС2) серед іншого відносяться великі готелі, гуртожитки; будiвлi видовищних i спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров'я.

Будівельні роботи з реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" за змістом Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підпадають під визначення об'єктів із середніми наслідками (СС2).

Як передбачено ст. 9 ч. 1-2 цього Закону, ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її одержання - відповідати ліцензійним умовам. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.

В загальному виді ліцензійні умови передбачені ст. 9 ч. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а ліцензійні умови у галузі будівництва встановлені нормами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 256 (надалі - Ліцензійні умови).

Так, п. 7 Ліцензійних умов передбачені організаційні, кадрові, технологічні вимоги до суб'єктів, які провадять будівельну діяльність і які передбачають наявність в організаційній структурі суб'єкта господарювання підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, власних або орендованих виробничих приміщень, засобів виробництва; укомплектованість суб'єкта господарювання керівниками, професіоналами, фахівцями і робітниками необхідних професій та кваліфікацій; наявність будівельних машин, технологічних комплектів засобів малої механізації, устаткування, оснащення, інвентарю, пристроїв та інструменту відповідно до технологічних вимог виконання робіт та інше.

Отже, сама сутність будівельних робіт, навіть тих, які не підпадають під ліцензування, вимагає наявності певних ресурсів, як матеріальних так і людських, але у всіх без винятку контрагентів позивача вони відсутні, що суперечить наведеним приписам законодавства.

Позивач сам є будівельною організацією і як зафіксовано в Акті перевірки (т. 1 а. с. 24-26, 28, 30) має основні фонди і штат працівників і ним жодним чином не обґрунтована виробнича чи економічна необхідність (доцільність) залучення у якості субпідрядників ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "Сітіпрайс", ТОВ "Дрім Евро Трейд", ТОВ "Харлоу" і ТОВ "Кепітал-ЛТД".

Суд звертає увагу, що для виконання реконструкції спального корпусу бази відпочинку "Троянда" позивач протягом короткого строку залучив 4 з 5 контрагентів, при чому умови договорів із ними сформульовані загально і не дозволяють індивідуалізувати, які саме роботи і протягом якого строку виконувало кожне з залучених підприємств. Так наприклад, із ТОВ "Харлоу" однакові за змістом договори укладені 21 і 28 липня 2016 р., тобто протягом лише одного тижня, а із ТОВ "Арт Світ Стар" 3 і 14 червня 2016 р.

Суд враховує і те, що всі контрагенти, окрім ТОВ "Кепітал-ЛТД", знаходяться в іншій області ніж об'єкт будівництва, що призводить до виробничої необхідності переміщення людей і техніки на значну відстань, що в свою чергу, призводить до збільшення витрат позивача.

Аналогічним чином суд оцінює можливість ТОВ "Дрім Евро Трейд" надати послуги будівельних машин і ТОВ "Кепітал-ЛТД" поставити позивачу будівельні матеріали - ці контрагенти не мають для цього передумов.

До свого відзиву ГУ ДФС додала вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р., з якого слідує, що у 2015-2016 р.р. група осіб створила або ввійшла до складу керівництва ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "Сітіпрайс", ТОВ "Дрім Евро Трейд" і в подальшому використовувала ці підприємства для прикриття незаконної діяльності (т. 2 а. с. 69-77). Вироком суду особи визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

За правилами ст. 78 ч. 6 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлення вироком суду фіктивності підприємництва ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "Сітіпрайс", ТОВ "Дрім Евро Трейд", є доказом відсутності здійснення законної господарської діяльності цими підприємствами.

Що стосується посилань позивача на судову практику Європейського Суду з прав людини, то у п. 38 рішення Суду у справі "Інтерсплав проти України" від 9 січня 2007 р. зазначено таке: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань" (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Отже, Суд допускає можливість втручання податкового органу з метою запобігання порушенням у податковій сфері, за умови доведення ним зловживань з боку платника податків.

Оцінюючи достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що встановлені обставини цієї справи, а саме: відсутність у контрагентів матеріальних і людських ресурсів для виконання будівельних робіт, які за своєю суттю потребують наявності у виконавців матеріальної бази, сумнівність доцільності покладення на інших суб'єктів робіт, які позивач міг здійснити власними силами, наявність вироку суду щодо фіктивності діяльності деяких контрагентів позивача, дозволяє суду стверджувати, що доводи ГУ ДФС про відсутність реального виконання саме сторонами договорів своїх зобов'язань, є цілком обґрунтованими і такими, що підтверджуються дослідженими судом доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПГС-Юг" (пр. Героїв Сталінграду, 1 Р (вул. Садова, 1, оф. 206, 54001), м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 38313577) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 липня 2018 р. № 00053021407, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз