Постанова

від 16.05.2019 по справі 1440/1716/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/1716/18 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника відповідача - Мерзлікіна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПГС-Юг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПГС-Юг до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 року № 00053021407,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю ПГС-Юг звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2018 р. № 00053021407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосована штрафна санкція.

Позивач вважає, що висновок ГУ ДФС про безтоварність його господарських операції із низкою контрагентів помилковий та спростовується належним чином оформленими документами бухгалтерської і податкової звітності. Факт надання послуг (виконання робіт) контрагентами позивача та дійсність господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача підлягає скасуванню з огляду також на те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Позивачем були надані пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, відповідно визначені пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави для призначення документальної позапланової перевірки були відсутні.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що перевіркою Товариства встановлені і зафіксовані факти укладення договорів на виконання будівельних робіт і постачання товарів із суб`єктами господарювання, які не мають матеріально-технічної бази, штату спеціалістів, що унеможливлює виконання ними договірних зобов`язань. Також, відповідач послався на вирок суду, яким встановлена вина групи осіб у створенні фіктивних підприємств, в тому числі і деяких контрагентів позивача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року

у задоволенні адміністративного позову ТОВ ПГС-Юг відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням ТОВ ПГС-Юг звернулось з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ ПГС-Юг .

Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи містяться докази того, які роботи виконувало кожне з підприємств, порядок, виконання строки, витрачений час та акти виконаних робіт. Недосконалість форми договору, про яку зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, обумовлена виключно відсутністю у штаті юристів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ стосовно взаємовідносин з ТОВ Арт Світ Стар за грудень 2015 р. і травень-червень 2016 р., ТОВ Сітіпрайс за квітень 2016 р., ТОВ Дрім Евро Трейд за квітень-травень 2016 р., ТОВ Харлоу за серпень 2016 р. і ТОВ Кепітал-ЛТД за березень-травень 2017 р. Результати перевірки оформлені актом від 18 червня 2018 р. № 1517/14-29-14-07/38313577 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків перевірки, Товариством порушено вимоги ст. 198 п. 198.1., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2. Податкового кодексу України, в результаті чого занижений ПДВ на суму 168 554,0 грн.

На підставі Акту перевірки, 04.07.2018 р. прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 00053021407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 168 554,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 42 138,0 грн.

Перевіркою було встановлено, що контрагенти не мали можливості виконати свої зобов`язання перед позивачем, зумовлені змістом договорів, оскільки не мають для цього жодних передумов: ліцензії на право проведення будівельних робіт відсутні, також відсутні будівельна техніка, штат спеціалістів, їх статистична звітність свідчить про відсутність систематичної профільної господарської діяльності.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що він не несе відповідальність за діяльність контрагентів, його господарські правовідносини із ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Дрім Евро Трейд , ТОВ Харлоу і ТОВ Кепітал-ЛТД відображені у бухгалтерській і податковій звітності.

При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні мають силу документів, на підставі яких платник податків визначає власні податкові зобов`язання, лише у тому разі, коли за такими документами стоїть реальна господарська операція і саме між тими суб`єктами, які зазначені в цих документах, яка призвела до зміни в активах платників податків - сторін правочину.

Сам по собі факт наявності у позивача первинних бухгалтерських документів, не може слугувати єдиним і беззаперечним доказом здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до положень ст.7 ч.1 п.9 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про архітектурну діяльність .

Положеннями ст.32 ч.5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

У відповідності до вказаного Закону, об`єктами із значними наслідками (СС3) є будівлі з рівнем можливої небезпеки для людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті, а до споруд із середніми наслідками (СС2) серед іншого відносяться великі готелі, гуртожитки; будiвлi видовищних i спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров`я.

Будівельні роботи з реконструкції спального корпусу бази відпочинку Троянда за змістом Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підпадають під визначення об`єктів із середніми наслідками (СС2).

Також, пунктом 7 Ліцензійних умов передбачені організаційні, кадрові, технологічні вимоги до суб`єктів, які провадять будівельну діяльність і які передбачають наявність в організаційній структурі суб`єкта господарювання підрозділів та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, власних або орендованих виробничих приміщень, засобів виробництва; укомплектованість суб`єкта господарювання керівниками, професіоналами, фахівцями і робітниками необхідних професій та кваліфікацій; наявність будівельних машин, технологічних комплектів засобів малої механізації, устаткування, оснащення, інвентарю, пристроїв та інструменту відповідно до технологічних вимог виконання робіт та інше.

Тобто, сама сутність будівельних робіт, навіть тих, які не підпадають під ліцензування, вимагає наявності певних ресурсів, як матеріальних так і людських, але у всіх без винятку контрагентів позивача вони відсутні, що суперечить наведеним приписам законодавства.

Колегією суддів також враховується той факт, що Товариство є будівельною організацією, має основні фонди, штат працівників, при цьому жодним чином не обґрунтована виробнича чи економічна необхідність (доцільність) залучення в якості субпідрядників ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Дрім Евро Трейд , ТОВ Харлоу і ТОВ Кепітал-ЛТД .

Крім того, для виконання реконструкції спального корпусу бази відпочинку Троянда позивач протягом короткого строку залучив 4 з 5 контрагентів, при цьому умови договорів з ними сформульовані загально та не дозволяють індивідуалізувати які саме роботи і протягом якого строку виконувало кожне із залучених підприємств. Зокрема, з ТОВ Харлоу однакові за змістом договори укладені 21 і 28 липня 2016 р., тобто протягом лише одного тижня, а з ТОВ Арт Світ Стар 3 і 14 червня 2016 р.

Контрагенти позивача, крім ТОВ Кепітал-ЛТД , знаходяться в іншій області ніж об`єкт будівництва, що призводить до виробничої необхідності переміщення людей і техніки на значну відстань, що в свою чергу, призводить до збільшення витрат позивача.

Також, сумнівною є можливість у ТОВ Дрім Евро Трейд надати послуги будівельних машин, а у ТОВ Кепітал-ЛТД поставити позивачу будівельні матеріали, оскільки ці контрагенти не мають для цього передумов.

Колегія суддів також бере до уваги наданий відповідачем вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р., відповідно до якого у 2015-2016 р.р. група осіб створила або ввійшла до складу керівництва ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Дрім Евро Трейд і в подальшому використовувала ці підприємства для прикриття незаконної діяльності. Вироком суду особи визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Тобто, вироком суду встановлено фіктивність підприємництва ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Дрім Евро Трейд , що в свою чергу свідчить про відсутність здійснення законної господарської діяльності цими підприємствами.

Враховуючи наведені обставини, а також відсутність у контрагентів апелянта матеріальних і людських ресурсів для виконання будівельних робіт, які за своєю суттю потребують наявності у виконавців матеріальної бази, сумнівність доцільності покладення на інших суб`єктів робіт, які позивач мав можливість здійснити власними силами, наявність вироку суду щодо фіктивності діяльності певних контрагентів позивача, колегія суддів погоджується з доводами ГУ ДФС про відсутність реального виконання саме сторонами договорів своїх зобов`язань, та вважає рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року законним і обґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПГС-Юг залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20.05.2019 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.