Постанова

від 08.08.2006 по справі 8/129-06-2874

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/129-06-2874

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р. Справа № 8/129-06-2874

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

     головуючого Петрова М.С.,  

     суддів Разюк Г.П., Колоколова С.І.

     при секретарі судового засідання Сем'янової К.А.

     за участю представників сторін

від позивача: Панкеєва Т.В., довір. №13-01 від 10.01.06 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Юридичне агентство «Аграрно-правові технології»

      на рішення господарського суду Одеської області від  22.06.2006 р.

      у справі № 8/129-06-2874

за позовом ТОВ «Укрбізнесенерго»

до  ТОВ «Юридичне агентство «Аграрно-правові технології»(далі по тексту ТОВ «Юридичне агентство»)

      про стягнення 479752,6 грн.

                                                          В С Т А Н О В И Л А:

28.03.06р. ТОВ «Укрбізнесенерго»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Юридичне агентство»про стягнення з останнього неповернутої фінансової допомоги у сумі 310000 грн. за договором №42-04/4 від 15.07.04 р., штрафу у розмірі 156860 грн., 3% річних у сумі 12892,6 грн. за несвоєчасне повернення основного боргу.

10.05.06 р. ТОВ «Укрбізнесенерго»уточнило позовні вимоги та просило стягнути з відповідача 310000 грн. основного боргу, 156240 грн. штрафу, 3% річних у сумі 12841,64 грн., збитки у сумі 96363,29 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.06р. (суддя Атанова Т.О.) позов ТОВ «Укрбізнесенерго»задоволено, з відповідача стягнуто 310000 грн. основного боргу, з огляду на те, що останній не повернув залишок фінансової допомоги і наявність цього боргу доведена позивачем належними доказами. За прострочення повернення вказаної фінансової допомоги з відповідача стягнуто 156240 грн. штрафу та 3% річних у сумі 12841,64 грн. Крім того, з ТОВ «Юридичне агентство »стягнуто збитки у сумі 96363,29 грн., які позивач сплатив за користування кредитами, отриманими ним для здійснення господарської діяльності у зв'язку із неповерненням відповідачем залишку фінансової допомоги.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ «Юридичне агентство»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення про стягнення 479752,60 грн. та визнати недійсним договір про поворотну фінансову допомогу від 15.07.04 р.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення проігнорував його відзив на позов, що призвело до неповного встановлення всіх обставин справи та неправильного застосування законодавства.

Так, скаржник вважає, що правова природа поворотної фінансової допомоги  суперечить змісту договору №42-04/4 від 15.07.04 р., оскільки із змісту договору випливає, що грошові кошти передаються Позичальнику у власність, тому цей договір слід визнати недійсним.

На думку скаржника позивач та місцевий господарський суд неправильно розрахували суму стягнутих 3% річних, оскільки цю суму відповідно із ст.625 ЦК України і п.5.4 договору необхідно було розраховувати виходячи не з 3%, а 0,1 % як це передбачено договором. Також відповідно до п.6 ст.232 ГК України неправильно розрахована сума штрафних санкцій тому, що розрахунок штрафних санкцій здійснюється тільки за 6 місяців.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем відповідно до ст.38,101 ГПК України додаткові докази, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до наступного.

15.07.2004 р. між ТОВ „Укрбізнесенерго” (Позикодавець) та ТОВ «Юридичне агенство»(Позичальник)  укладено договір поворотної фінансової допомоги № 42-04/4, за умовами якого Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти у сумі 350 000,00 грн., а останній повернути їх у строк, встановлений у пунктах 4.1; 5.1 договору.

Згідно із платіжними дорученнями № 1667 від 20.07.2004 р.; № 1668 від 21.07.2004 р.; № 1669 від 22.07.2004 р., випискою  від 26.07.2004 р. із банківського рахунку ТОВ „Укрбізнесегнерго”, останнє перерахувало на рахунок ТОВ „Юридичне агентство” 350 000, 00грн., з яких Позичальником повернуто лише 40 000, 00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 42-04/4 від 15.07.2004 р., складає 310 000, 00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про сплату відповідачем вказаного боргу у строки, вказані пунктами 5.1; 4.1 договору, тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із умовами договору та вимогами ст. 525; 526 ЦК України стягнув з ТОВ „Юридичне агентство” основний борг у сумі 310 000, 00 грн.

Згідно із п. 5.4 договору, у випадку неповернення фінансової допомоги в строк, визначений у п. 5.1 договору Позичальник сплачує Позикодавцеві штраф в розмірі 0.1% від неповерненої суми за кожний день прострочення.

Із змісту вищезазначеного пункту договору вбачається, що сторони фактично обумовили виплату Позичальником не штрафу, а пені, оскільки розмір плати за несвоєчасне повернення фінансової допомоги визначено у відсотках від простроченої суми за кожний день прострочення, що за своєю правовою природою згідно із п. 3 ст. 549 ЦК України є пенею.

З врахуванням умов пунктів 4.1; 5.1;8.1 договору останній день повернення відповідачем фінансової допомоги є 12.12.2004 р.

Позовні вимоги щодо стягнення пені позивачем  заявлений    28.03.2006 р., тобто після спливу 1 року.

Відповідно із п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність до вимог про стягнення неустойки застосовується в один рік.

Таким чином, ТОВ „Укрбізнесенерго” пропустило строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 156 240, 00 грн., але відповідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

В наявних матеріалах справи відсутня така заява, тому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно не застосував позовну давність щодо позовних вимог про стягнення пені.

Однак, судова колегія погоджується з доводами скаржника про те, що господарський суд першої інстанції помилково стягнув з нього пеню за період більше ніж шість місяців з моменту прострочення повернення фінансової допомоги, оскільки відповідно із п. 6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеню за шість місяців у сумі 27 823, 56 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги наведеної статті ЦК України, а також те, що відповідач прострочив повернення фінансової допомоги, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Одеської області щодо стягнення 3% річних  з ТОВ „Юридичне агентство” у сумі 12 841, 64 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд при стягненні з нього річних повинен був у відповідності із ст. 625 ЦК України розрахувати річні виходячи з 0,1% від простроченої суми, оскільки 0,1% договором (п. 5.4) встановлено для визначення суми пені, яку як зазначалося вище, сторони вказали як штраф.

Щодо стягнення збитків судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача збитки, тому що неповернення ТОВ „Юридичне агентство” 310 000, 00 грн. боргу змусило позивача брати кредит для здійснення своєї господарської діяльності на 310 000. 00 грн. більше, тобто на суму неповерненої фінансової допомоги і сплачувати за них відсотки по кредиту.

Однак судова колегія не погоджується з розміром стягнутих місцевим господарським судом збитків, так як при розрахунку цих збитків судом першої інстанції не враховано дату отримання і повернення позивачем за кредитними договорами траншив   після настання строку повернення фінансової допомоги.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представником позивача наданий уточнений розрахунок збитків, який складає 91 522, 19 грн.

Отримання позивачем реальних збитків у зв'язку із неповерненням відповідачем залишку фінансової допомоги у сумі 310 000, 00 грн., підтверджується кредитними договорами, випискою з банківського рахунку позивача, довідками банку про сплату позивачем відсотків за отриманими кредитами.

Відповідно із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За таких обставин з відповідача згідно із уточненим розрахунком позивача підлягають стягненню збитки у сумі 91 522, 19 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що договір поворотної фінансової допомоги № 42-04/4 від 15.07.2004 р. підлягає визнанню недійсним, оскільки такі позовні вимоги в суді першої інстанції не заявлялися. Крім того, підстави для визнання недійсним цього договору відсутні.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про те, що господарський суд першої інстанції проігнорував відзив ТОВ „Юридичне агентство” у зв'язку із тим, що це спростовується наявними матеріалами справи.

Як вбачається із оскарженого рішення місцевий господарський суд надав оцінку запереченням відповідача, але не погодився з ними посилаючись на їх невідповідність матеріалам справи та чинному законодавству.

Враховуючи вищенаведене судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Юридичне агентство” підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення зміні на підставі пунктів 1; 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Юридичне агентство „Аграрно-правові технології” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2006 р. змінити виклавши його в наступній редакції:

„Позов ТОВ „Укрбізнесенерго” задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Юридичне агентство „Аграрно-правові технології”( м. Одеса, вул. Успенська, 2) р/р 26004310738801 в АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209, ЗКПО 32428506 на користь ТОВ „Укрбізнесенерго” ( 03150, м. Київ, вул. Предславінська, 34 Б р/р 260072473 в АКБ „Легбанк”, МФО 300056, код 30631107, ЗКПО 30631107) - 310 000 грн. 00 коп. основного боргу; 27 823 грн. 56 коп. пені; 3% річних в сумі 12 841 гн. 64 коп; збитки у сумі 91 522 грн. 19 коп.; державне мито у сумі 4321 грн. 87 коп.; витрати на ІТЗ судового процесу  - 88 грн.62 коп.

В решті позову відмовити.”

2. Стягнути з ТОВ „Укрбізнесенерго” (03150, м. київ, вул. Предславінська, 34 Б, р/р 260072473 в АКБ „Легбанк”, МФО 300056, ЗКПО 30631107) на користь ТОВ „Юридичне агентство „Аграрно-правові технології” ( м. Одеса, вул. Успенська, 2, р/р 26004310738801 в АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209, ЗКПО 32428506) - державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 237 грн. 72 коп.

          3. Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

             Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

             Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

                Головуючий суддя                                                                 М.С. Петров

                Суддя                                                                                           Г.П.  Разюк       

                Суддя                                                                                           С.І.  Колоколов