Постанова

від 27.11.2018 по справі 581/527/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м.Суми

Справа №581/527/18

Номер провадження 22-ц/788/2072/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СК-АГРО ,

відповідачі - ОСОБА_1, Фермерське господарство Мельник-МІ ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СК-АГРО

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року, ухвалене у складі судді Кузьмінського О.В., у приміщенні Липоводолинського районного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 25 вересня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

01 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СК-АГРО (далі - ТОВ СК-АГРО звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства Мельник-МІ про визнання укладеною додаткової угоди, визнання правочину недійсним. Свої вимоги мотивує тим, що 19 листопада 2012 року за № 592320004002535 відділом Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області було зареєстровано договір оренди землі, підписаний 05 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ СК-АГРО . 10 жовтня 2017 року, з метою реалізації свого переважного права, позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди. Жодних заперечень щодо поновлення договору оренди землі або вимог про повернення земельних ділянок від ОСОБА_1 не надходило. 04 квітня 2018 року на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на умовах, визначених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Однак, жодних відповідей від неї не надходило. 18 січня 2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Мельник-МІ укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, яка була об'єктом оренди за договором оренди землі від 05 березня 2012 року, про поновлення якого заявляв позивач. 16 січня 2018 року право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Фермерським господарством Мельник МІ . Позивач вважає, що за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендаря щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, переважне право ТОВ СК-АГРО , передбачене ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі порушене та підлягає захисту.

Просить визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 00090 від 05 березня 2012 року та визнати недійсним договір оренди землі від 15 січня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Мельник-МІ .

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року в задоволенні позову ТОВ СК-АГРО відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ СК-АГРО , посилаючись на ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що судом не враховані норми чинного законодавства України та обставини, які є важливими для правильного вирішення справи по суті, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов ТОВ СК-АГРО задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що процедура і строки реалізації переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена п. 8 договору оренди, повністю відповідає процедурі і строкам, визначеним у частинах 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Вважає, що судом не надано правової оцінки та не враховано факт того, що ТОВ СК-АГРО , відповідно до п. 8 договору, ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Крім того, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , так як сторони договору прямо не вказали, що вони при виконанні договору відступають від положень актів цивільного судочинства, а тому положення ст. 764 ЦК України та ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі регулюють орендні відносини між сторонами договору та є обов'язковими для учасників договору.

Від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу ТОВ СК-АГРО залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача Фермерське господарство Мельник-МІ ОСОБА_4, який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони договору визначили умовою його поновлення письмову згоду орендодавця, якої надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,933 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 0,201 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а. с. 10-12).

05 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ СК-АГРО укладено договір № 00090 оренди земельної ділянки (далі - Договір) площею 3,134 га, в тому числі 2,933 га - рілля, 0,204 га- сіножаті, що знаходиться на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області 19 листопада 2012 року за № 592320004002535 (а. с. 13-16).

Пунктом 8 Договору передбачено, що його укладено на строк п'ять років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення договору оренди земельної ділянки проводиться за письмовою згодою орендодавця. Орендодавець повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити дію договору.

Відповідно до п. 44 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Тобто договір набрав чинності 19 листопада 2012 року після його державної реєстрації відділом держкомзему.

Актом від 05 березня 2012 року було визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а. с. 17).

19 листопада 2012 року підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, що надається в оренду (а. с. 17) .

10 жовтня 2017 року ТОВ СК-АГРО направило на адресу ОСОБА_1 лист - повідомлення про намір поновити договір оренди землі на 7 років з орендною платою 10%, до якого додано проект додаткової угоди. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримала 18 жовтня 2017 року (а. с. 18-22).

Відповідно до копії шляхового листа трактора 22 листопада 2017 року ТОВ СК-АГРО проводився обмолот кукурудзи на належній відповідачу ОСОБА_1 земельній ділянці (а. с. 29).

15 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Мельник-МІ було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надала орендарю на 10 років до 14 січня 2028 року з орендною платою 10 % від нормативної грошової оцінки землі, належну їй земельну ділянку загальною площею 2,9325 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована на території Саївської сільської ради Липоводолинського району (а. с. 70-73).

Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2018 року (а. с. 26-27).

03 квітня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом, у якому зазначив про намір скористатися переважним правом на укладення додаткової угоди про поновлення оренди землі на новий строк, оскільки продовжує користуватися земельною ділянкою, при цьому послався на положення ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , якою врегульовані відносини щодо поновлення договору оренди землі та надіслав ОСОБА_1 три примірники додаткової угоди від 19 листопада 2017 року про поновлення договору оренди землі №00090 від 5 березня 2017 року (а. с. 23-25).

Частиною четвертою статті 124 ЗК передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У справі № 594/376/17-ц ОСОБА_5 Верховного Суду дійшла висновку, що правовий аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

В той же час, як вже зазначалося вище, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

В пункті 8 Договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2012 року сторони визначили порядок поновлення договору оренди на новий строк, а саме: орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення договору оренди земельної ділянки проводиться за письмовою згодою орендодавця. Орендодавець повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити дію договору.

Таким чином сторони, при укладенні Договору оренди, обов'язковою умовою поновлення договору оренди на новий строк, крім повідомлення орендарем орендодавця в установлений строк про намір продовжити дію Договору, визначили наявність письмової згоди орендодавця у вигляді письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору.

Судом першої інстанції встановлено, що орендодавець у встановлений Договором строк не направила орендарю письмове повідомлення про намір продовжити дію договору, що свідчить про відсутність її згоди на поновлення договору оренди та фактичне заперечення зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем.

Вказані обставини, виходячи з умов, укладеного сторонами Договору оренди, дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, не порушено.

Пунктом 38 Договору оренди визначено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Оскільки станом на 15 січня 2018 року дія Договору оренди від 05 березня 2012 року припинилася та ОСОБА_1 за 30 днів до закінчення строку дії договору не направила попередньому орендарю письмового повідомлення про намір продовжити дію договору, переважне право ТОВ СК-АГРО на поновлення договору оренди земельної ділянки припинилося, а тому орендодавець мала право передати належну їй земельну ділянку в оренду новому орендарю ФГ Мельник-МІ .

Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин частини 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Позивач на підтвердження факту продовження користування спірною земельною ділянкою надав копію шляхового листа від 22 листопада 2017 року, з якого вбачається, що на належній ОСОБА_1 земельній ділянці здійснювався обмолот кукурудзи, однак це свідчить лише про те, що позивач здійснив збір урожаю, який посіяв в період дії договору оренди. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту продовження користування спірною земельною ділянкою позивачем суду не надано. Крім того представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив, що в кінці 2017 року ТОВ СК-АГРО було зібрано урожай на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, у 2018 році використання земельної ділянки товариством не здійснювалось і орендна плата ОСОБА_1 не сплачувалась.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СК-АГРО залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді : С.Г. Хвостик

С.С. Ткачук