Постанова

від 21.11.2018 по справі 813/566/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Качур Р.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1084/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

апелянта: ОСОБА_2

представника апелянта: ОСОБА_3

представника відповідача: Гурняк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 813/566/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2018 р. ОСОБА_2 звернувся в суд до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2017 р. № 0156581307 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі - 53267,50 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. скасувати та прийняти нове яким позов задовольнити.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Представник відповідача Гурняк О.О. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період 31.08.2017 р. - 13.09.2017 р. Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р.- 31.12.2016р., про що складено акт № 1512/13-01-13-07-2724312216 від 20.06.2017 р. (а.с. 12-45).

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

-вимог п. 177.2 п. 177.4, п. 177.5.1, п. 177.5.3 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб та за період 01.01.2014р.- 30.06.2014р. в сумі 1005,58 грн. та за період 01.07.2015р.-31.12.2015р. в сумі 19,64 грн.;

-вимог п. 177.10 ст. 177 ПК України, в частині не ведення обліку доходів та витрат.

-пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.5 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 ПК України у зв'язку з чим донараховано ПДВ за грудень 2016 року в сумі 42614,00 грн.;

-п. 16.1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України, в результаті чого занижено військовий збір за період 01.07.2015р.-31.12.2015р. в сумі 1,96 грн.;

- вимог п. 4 ч. І ст. 4, п. 4 ч. 2 ст.6, ч. 1 п. 3 ст. 7, п. 11 ст. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок за період з 01.07.2015 р. - 31.12.2015 р. на загальну суму 22,74 грн. (а.с.44)

За результатами перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0156581307 від 04.10.2017 р., про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53267,50 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 10653,50 грн.) (а.с.53).

Щодо заниження суми податкового зобов'язання на суму 42614 грн. у зв'язку з не включенням позивачем до складу податкового зобов'язання сум ПДВ за придбаний товар, який не використовується в операціях, що є об'єктом оподаткування.

Заниження сум податкового зобов'язання по ПДВ (відповідно до податкових накладних від 21.12.2016 р. № 1962; на суму ПДВ 7254 грн.; від 19.12.2016 р. № 1690 на суму ПДВ 9373,50 грн.; від 21.12.2016 р. № 1963 на суму ПДВ 10360 грн.; від 19.12.2016 № 1689 на суму ПДВ 15626,50 грн. які видані ТзОВ Кроноспан ) податковий орган обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 зобов'язаний нарахувати коригуючи податкові зобов'язання по ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПК України.

В п. 198.5 ст. 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України та скласти не пізніше останнього дня звітного(податкового) періоду та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в термін встановлений ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту ) у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись в операціях, за якими не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ ( крім випадків проведення операцій, передбачених п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України ).

У випадку якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково-ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України та скласти не пізніше останнього дня звітного ( податкового ) періоду та зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого ( нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподаткованих операціях ( п. 199.1 ст. 199 ПКУ ).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової ( часткової ) інвентаризації, проведеної платник податку, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів ( крім випадку, якщо нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства ) для цілей розділу ПК України такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи видно, що доказами вчинення ОСОБА_2 податкового правопорушення є акт перевірки та пояснення ( довідка ) останнього. Податковий орган в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно пояснень позивача встановив що станом на 01.01.2014 р.- 31.12.2016 р. відсутні залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2016 р.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, про те, що пояснення ( довідка ) від 13.09.2017р. ФОП ОСОБА_2 про відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей є неналежним доказом в даній справі виходячи з наступного. ( а.с. 54 )

Як пояснив апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні інформація яка міститься в поясненні ( довідці) не відповідає дійсності та наявним матеріалам справи первинним документам та написана на вимогу ревізора.

Із змісту ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є виключно: документи, визначені цим Кодексом ( 83.1.1 ), податкова інформація ( 83.1.2), експертні висновки ( 83.1.3 ), судові рішення ( 83.1.4), податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотримання яких покладений на контролюючі органи. (83.1.6 )

Отже, серед вказаних підстав відсутня така підстава як пояснення ( довідка) платників податків. Тобто, пояснення ( довідка ) не є первинним бухгалтерським документом, фінансовою звітністю, тощо.

В п.1 ст. 85 ПК України передбачено, що забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими ( службовим ) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що про наявність у ФОП ОСОБА_2 у податковому періоді станом на 01.01.2014 р - 31.12.2016 р. товарно-матеріальних цінностей свідчать первинні документи про таке придбання, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями про їх оплату, банківські виписки, договорами тощо. Свідчення про їх відсутність у такому ж податковому періоді є первинні бухгалтерські документи про їх використання (реалізацію).

З матеріалів справи видно, що позивач в грудні 2016 р. придбав у контрагента ТзОВ Кроноспан УА товарно-матеріальні цінності ( ДСП пакувальне ), що підтверджується первинними документами а саме: договором поставки № 309п\2015 від 03.09.2015 р.; податковою накладною від 19.12.2016 р. № 1690 на суму ПДВ 9373,50 грн., податковою накладною від 19.12.2016 р. № 1689 на суму ПДВ 15626,50 грн., податковою накладною від 21.12.2016 р. № 1962 на суму ПДВ 7254 грн., податковою накладною від 21.12.2016 р. № 1963 на суму ПДВ 10360 грн., видатковою накладною від 21.12.2016 р. № 180703 на суму 93759 грн. ( ПДВ - 15626,50 грн.), видатковою накладною від 27.12.2016 р. на суму 99765 ( ПДВ 16627,50 грн.), видатковою накладною від 05.01.2017 р. № 18.1724 на суму - 62598 грн., випискою по рахунку за період з 01.12.2016 -30.12.2016 р., дорученням від 19.12.2016 р., дорученням від 21.12.2016 р.

Відповідно до видаткових накладних позивач отримав товарно-матеріальні цінності 21.12.2016 р., 27.12.2016 р., а частину в січні 2017 р.

Придбані товарно-матеріальні цінності в грудні 2016р. використовувалися позивачем в 2017 р. ( період не охоплений перевіркою ) в операціях з ТзОВ Кроноспан , згідно якого ФОП ОСОБА_2 є постачальником товару а ТзОВ Кроноспан є покупцем, що підтверджується договором поставки № 24\2015 р. від 03.09.2015 р.

Отже, колегія суддів вважає, протиправними висновки податкового органу про обов'язок позивача нарахування податкового зобов'язання по ПДВ в грудні 2016 р. на податковий кредит по товарно-матеріальним цінностям що придбані в грудні 2016 р. в ТзОВ Кроноспан УА .

В п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлені виключні підстави коли платник податків зобов'язаний нарахувати собі (компенсуючі) податкові зобов'язання на свій податковий кредит.

Зобов'язуючи нарахувати податкове зобов'язання в грудні 2016 р. на товарно-матеріальні цінності які позивач придбав в грудні 2016 р. податковий орган не встановив жодної з виключних підстав.

ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. Податковий орган всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів вчинення позивачем податкового правопорушення визначеного п. 198.5 ст. 198 ПК України, а тому податкове повідомлення № 01565581307 від 04.10.2017 р. слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 813/566/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017р. № 0156581307.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя З.М. Матковська

Постанова складена в повному обсязі 03.12.2018р.