Рішення

від 23.11.2018 по справі 709/1140/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1140/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Богодухівське" про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до СТОВ "Богодухівське" (далі - відповідач) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування вказаного позову зазначалося, що 3 листопада 2013 року померла мати позивача - ОСОБА_2, після смерті якої останній успадкував земельну ділянку, право власності на яку зареєстрував 21 травня 2014 року. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 21 січня 2013 року, державна реєстрація якого здійснена 26 листопада 2014 року, передана в оренду відповідачу. Зазначений договір оренди землі підписаний позивачем як орендодавцем, однак на момент його укладення позивач ще не був власником земельної ділянки, та не мав повноважень на його укладення. У зв'язку з цим позивач просив суд визнати спірний договір оренди землі недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_3 подала заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду не заперечувала. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач є сином ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 13 грудня 1977 року серії І-СР № 459618 (а.с. 16).

3 листопада 2013 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 6 листопада 2013 року серії І-СР № 217226 (а.с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 травня 2014 року позивач після смерті матері - ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8687 га з кадастровим номером 7125180400:04:000:0733, розташовану на території Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 13).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачем 21 травня

2014 року, про що свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 травня 2014 року № 21916174 (а.с. 14).

Водночас між позивачем, як орендодавцем, і відповідачем, як орендарем, 21 січня

2013 року укладено договір оренди землі, згідно з яким вказана земельна ділянка передану в оренду на строк 5 років (а.с. 5-6).

Згідно з актом визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 (позивача) від 10 січня 2013 року визначено в натурі (на місцевості) встановлені (відновлені) тимчасові межі земельної ділянки ОСОБА_1, тобто позивача, (пай-рілля) згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕА

№ 016071, індексний номер 21916174 від 21 травня 2014 року (а.с. 8).

Відповідно до копії акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 26 листопада 2014 року на виконання п. 1 Договору оренди землі від 21 січня 2013 року позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею

2,8687 га, межі якої перенесені в натурі 10 січня 2013 року (а.с. 7).

Право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 21 січня 2013 року зареєстровано 26 листопада 2014 року, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 119053461 від 30 березня 2018 року (а.с. 10).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами ЗК України ЦК України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

У ч. 1 ст. 215 ЦК України вказано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України. Частиною 4 цієї статті Кодексу визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Виходячи із системного аналізу приписів законодавства, що регулює відносини у сфері оренди землі, договір оренди землі має укладатися між власником земельної ділянки або уповноважено ним на те особою з однієї сторони та особою, яка згідно із законом вправі набувати право оренди землі, з іншої сторони.

Натомість спірний договір оренди землі укладений позивачем, який на момент укладення не був власником земельної ділянки, що є предметом оренди, та не мав повноважень на його укладення, що прямо суперечить положенням ЗК України та Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання спірного договору оренди землі недійсним підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп "а" п. 2

ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи зазначене, та наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди землі за відповідачем, як наслідок недійсності правочину.

Отже позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 січня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Богодухівське", щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8687 га з кадастровим номером 7125180400:04:000:0733, розташованої в адміністративних межах Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125180400:04:000:0733, зареєстрованого за СТОВ "Богодухівське" 26 листопада 2014 року державним реєстратором Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області.

Стягнути зі СТОВ "Богодухівське" (код ЄДРПОУ 03793515) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Чубай