Постанова

від 26.11.2018 по справі 910/12783/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Справа№ 910/12783/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

представники учасників апеляційного провадження в судове засідання 26.11.2018 не з'явились,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018

у справі № 910/12783/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті ,

ОСОБА_2

про солідарне стягнення 479 801, 15 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У вересні 2018 Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті (далі - ТОВ Бастіон Сіті ) та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 479 801, 15 грн.

Позовні вимоги про солідарне стягнення обґрунтовані тим, що відповідачем 1 не було виконано взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості за договором Кредиту КУБ , а відповідач 2 є солідарним боржником за договором Кредиту КУБ , оскільки 25.09.2017, в забезпечення договору Кредиту КУБ , уклав з позивачем договір поруки.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 відмовлено АТ КБ Приватбанк у відкритті провадження за позовом до ТОВ Бастіон Сіті , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 479 801,15 грн.

Ухвала Господарського суду міста Києва обґрунтована тим, що розгляд спорів між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду, а фізична особа, яка не є підприємцем, стороною у господарському процесі бути не може. За наявності у позивача вимог до цієї особи такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів.

05.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ КБ Приватбанк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018, в якій позивач просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язані з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом.

АТ КБ Приватбанк зазначило, що суд першої інстанції у зв'язку з помилковим трактуванням ст. ст. 20, 21 ГПК України, дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

ТОВ Бастіон Сіті та ОСОБА_2 відзивів на апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк не надали.

5. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

09.10.2018 АТ КБ Приватбанк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі № 910/12783/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ Приватбанк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018, запропоновано учасникам провадження надати відзиви та заперечення на відзив, встановлено строк для подачі відповідних заяв, скаргу призначено до розгляду. Заяв про продовження процесуального строку в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України не надійшло.

У судове засідання 26.11.2018 представники сторін не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку ст. ст. 120, 242 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

АТ КБ Приватбанк звернулося до суду першої інстанції із позовом до ТОВ Бастіон Сіті та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

Як зазначає АТ КБ Приватбанк у позовній заяві, 27.09.2017 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк та ТОВ Бастіон Сіті укладено кредитний договір шляхом приєднання відповідача 1 до публічної оферти через підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуг Куб від 25.09.2017 шляхом накладення електронного цифрового підпису.

25.09.2017, в забезпечення виконання зобов'язання за договором від 27.09.2017 Кредит КУБ між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 укладено договір поруки №POR1506320412328, згідно з яким відповідач 2 поручається перед позивачем за виконання ТОВ Бастіон Сіті зобов'язань за угодами-приєднання Кредит КУБ .

Як зазначає позивач, ТОВ Бастіон Сіті належним чином не виконало своїх зобов'язання за договором Кредит КУБ , у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед АТ КБ Приватбанк , що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом до боржника (відповідача 1) та поручителя (відповідача 2) як солідарних боржників.

Приписи ст. 21 ГПК України визначають, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

ГПК України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Тобто, господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15, яка, згідно з ч. 4 ст. 237 ГПК України є обов'язковою.

Заявлена у цій справі позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника та поручителів могла бути предметом розгляду як в порядку цивільного, так і в порядку господарського судочинства.

Проте поряд з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб'єктний критерій.

Вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором була заявлена у цій справі до ТОВ Бастіон Сіті як позичальника за кредитним договором, а також до його поручителя - ОСОБА_2, який, за умовами договору поруки, погодився розділити відповідальність із позичальником за наслідки невиконання останнім зобов'язання за кредитним договором.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що позовні вимоги до кількох відповідачів мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших. Такий розгляд не допускався, коли була відсутня спільність предмета позову.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідальність поручителя перед позивачем є солідарною разом з ТОВ Бастіон Сіті як боржником за основним зобов'язанням. Вказане випливає з договору поруки №POR1506320412328.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У цій справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього. (Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15).

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована, а ухвала суду першої інстанції така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 20 та п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Отже, керуючись ст. ст. 2, 269, 270, 271 п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, 281, 282 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування ухвали суду першої інстанції.

8. Судові витрати

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі № 910/12783/18 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі № 910/12783/18 скасувати.

3. Справу № 910/12783/18 направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/12783/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України лише у випадках, встановлених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 03.12.2018.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

М.Г. Чорногуз