ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2018 Справа №914/1715/18
За позовом: В.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: позивача: ОСОБА_1 міської ради Яворівського району Львівської області, м. Новояворівськ Львівської обл., до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фаріон , м. Новояворівськ Львівської області, про: розірвання договору оренди землі від 01.11.2016р. та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Суддя Козак І.Б.
При секретарі Гелеш Г.М.
Представники:
Прокурор: Леонтьєва Н.Т.,
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача: ОСОБА_2 - директор.
На розгляд господарського суду Львівської області в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Яворівського району Львівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Фаріон про розірвання договору оренди землі від 01.11.2016р. та зобов'язання повернути земельну ділянку. Ухвалою суду від 21.09.2018р. відкрито провадження у справі, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 02.10.2018р. У судовому засіданні 02.10.2018р. оголошувалася перерва. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по цій справі. Ухвалою суду від 12.11.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.11.2018 р.
22.11.2018р. розпочато розгляд справи по суті.
У судове засідання 22.11.2018р. прокурор з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору оренди №676 від 01.11.2016р. систематично не сплачував оренду плату, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 30.07.2018р. в розмірі 58' 996,97 грн. Так, за період 30.04.2017р. - 30.06.2018р. відповідачем взагалі не вносилася орендна плата. Враховуючи наведене порушення, на підставі ст.ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі просить розірвати договір оренди землі №676 від 01.11.2016р. та зобов'язати ТзОВ Фаріон повернути в розпорядження ОСОБА_1 орендовану земельну ділянку.
Представник позивача 11.10.2018р. подав клопотання про закриття провадження у цій справі з підстав повної оплати відповідачем суми орендної плати за орендовану земельну ділянку. У попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги не підтримав. У судове засідання 22.11.2018р. не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду цієї справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання через перебування на амбулаторному лікуванні.
Прокурор заперечив проти відкладення розгляду цієї справи. Відповідач зазначив про вирішення цього клопотання на розсуд суду.
Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, вирішив відмовити у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи третю неявку в судове засідання представника позивача, відсутність доказів перебування на амбулаторному лікуванні представника міської ради, недоведеність неможливості заміни позивачем іншого представника для участі у судовому засіданні, обмеження строків розгляду цієї справи, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2018р. заперечив проти позову, просив закрити провадження у цій справі, оскільки заборгованість з орендних платежів повністю погашена.
12.11.2018р. прокурором подано заперечення (вх..№43288/18 від 12.11.2018р.) на клопотання про закриття провадження у цій справі.
Ухвалою суду від 12.11.2018р. щодо поданого позивачем та відповідачем клопотання про закриття провадження у цій справі, суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні. Стягнення орендної плати з відповідача не є предметом спору у цій справі, а є розірвання договору оренди землі від 01.11.2016р. та зобов'язання ТзОВ Фаріон повернути земельну ділянку ОСОБА_1 Оскільки сторонами не подано доказів розірвання спірного договору та повернення орендованої земельної ділянки, відсутні підстави для закриття провадження у цій справі.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, з'ясувавши обставини, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, встановив наступне.
Рішенням ОСОБА_1 від 19.03.2014р. №1168 поновлено ТзОВ Фаріон терміном на 5 років договір оренди земельної ділянки площею 0,20га по вул.. І.Мазепи в м. Новояворівську (кадастровий №4625810500:007:0025) для влаштування автостоянки.
01.11.2016р. між ОСОБА_1 та ТзОВ Фаріон укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,20га по вул.І.Мазепи в м. Новояворівську (кадастровий №4625810500:007:0025) для влаштування автостоянки.
Розмір орендної плати сторони погодили у п.8 договору і він визначений у розмірі 3922,66 грн. в місяць, 47071,86 грн. в рік.
Орендна плата згідно з п.10 договору перераховується щомісячно на банківський рахунок орендодавця (позивача у справі) не пізніше 20-го числа наступного місяця.
У разі закінчення строку оренди, припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний в десятиденний термін повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду (п.20 договору).
Відповідно до п.36 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний рішенням господарського суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
24.01.2017р. сторони договору підписали Акт прийому-передачі орендованої земельної ділянки.
Листом №2242/10 від 13.11.2017р. та №2354/10 від 29.11.2017р. ВК ОСОБА_1 звертався до ТзОВ Фаріон з проханням/претензією погасити існуючу заборгованість по орендних платежах за договором оренди землі.
Листом від 12.07.2018р. №1219/10 ОСОБА_1 надіслала Городоцькій місцевій прокуратурі супровідний лист з додатковими документами щодо орендаря ТзОВ Фаріон .
Листом від 11.08.2018р. №7 ТзОВ Фаріон повідомило ОСОБА_1 про те, що заборгованість за договором оренди від 01.01.2016р. буде повністю погашено до 30.09.2018р.
Листом №8396/9/13-01-12-93 від 14.08.2018р. Головне управління ДФС у Львівській області інформувало Городоцьку місцеву прокуратуру про заборгованість з орендної плати ТзОВ Фаріон в розмірі 58' 996,97 грн. станом на 30.07.2018р.
ОСОБА_1 та ТзОВ Фаріон підписали Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до даних якого заборгованість орендаря станом на 01.09.2018р. становить 3839,74 грн.
Листом №05/25-649-18 від 03.09.2018р. Городоцька місцева прокуратура проінформувала голову ОСОБА_1 про звернення прокуратури до господарського суду Львівської області з позовною заявою про розірвання договору оренди землі від 01.11.2016р. та зобов'язання повернути земельну ділянку.
У матеріалах справи міститься квитанція №20 від 01.10.2018р. на суму 3839,74 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Щодо звернення з даним позовом в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Яворівського району Львівської області, суд бере до уваги позицію Верховного Суду України, викладену у постанові №806/1000/17 та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) ящо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. 77.
У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У даній справі Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Львівської області. Прокурор зазначив, що у даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у необхідності розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, оскільки орендар ухиляється від виконання істотних умов договору щодо внесення орендної плати, що призводить до недонадходження коштів до місцевого бюджету. Протягом періоду 30.04.2017р. - 30.06.2018р. відповідачем взагалі не вносилася орендна плата та ОСОБА_1 позбавляється можливості отримувати орендну плату за договором оренди землі, що тягне за собою недоотримання коштів місцевим бюджетом, та є порушенням інтересів держави.
Виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду. Вимоги Закону України Про прокуратуру , Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурором дотримані.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею ст. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи, зокрема, Листом №8396/9/13-01-12-93 від 14.08.2018р. Головне управління ДФС у Львівській області, Листом від 11.08.2018р. №7 ТзОВ Фаріон , Актом звірки розрахунків підтверджується існування триваючої заборгованості відповідача перед позивачем в частині сплати орендних платежів за договором оренди землі.
Судом встановлено, що частина заборгованості була погашена відповідачем після звернення прокурора з позовом до суду та відкриття провадження у справі № 914/1715/18. Проте, стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки не є предметом цього позову.
Судом встановлено, що орендна плата за землю за період 30.04.2017р. - 30.06.2018р. відповідачем взагалі не вносилася, тобто сплачувалася відповідачем несвоєчасно.
Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з пунктом д статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.
Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, така обставина може бути підставою для розірвання договору.
При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 по справі № 925/549/17.
Також, згідно з п. 20 Договору після розірвання договору орендар протягом 10 днів повертає земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Наведене узгоджується з положеннями ст. 34 Закону України Про оренду землі , якою визначено що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
За таких обставин, та враховуючи те, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, суд дійшов висновку про достатність підстав для розірвання договору та повернення земельної ділянки ОСОБА_1 міській раді.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати прокурора по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 10,12,20,73-76,79,123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд , -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі №676 від 01.11.2016р., укладений між ОСОБА_1 міською радою Яворівського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Фаріон про передачу в строкове платне користування земельної ділянки площею 0,2000га для влаштування автостоянки по вул.І.Мазепи в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фаріон ( 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул.Шухевича, 8/156, код ЄДРПОУ 25554113 ) повернути в розпорядження ОСОБА_1 міської ради Яворівського району Львівської області ( 81053, львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04373301 ) земельну ділянку кадастровий №4625810500:04:007:0025, площею 0,2000га, що знаходиться по вул.Мазепи в м. Новояворівську Яворівського р-ну Львівської області.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фаріон ( 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул.Шухевича, 8/156, код ЄДРПОУ 25554113 ) на користь Прокуратури Львівської області ( 79000, м.Львів, пр. Шевченка,17-19, ідентифікаційний код 02910031 ) 3' 524,00грн судового збору.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2018р.
Суддя Козак І.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 04.12.2018 |
Номер документу | 78279056 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Мирутенко Олександр Леонтійович
Господарське
Господарський суд Львівської області
Козак І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні