Рішення

від 15.11.2018 по справі 826/7426/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2018 року 16:44 № 826/7426/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Глобенко Л.В., представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - Задорожка К.В., представника товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Буд" - Шукліна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївської міської ради третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Буд" Комунальне підприємство "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" Головне управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 листопада 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Буд" (далі - третя особа 1, ТОВ "Альянс-Буд"), Комунальне підприємство "Київький міський центр земельного кадастру та приватизації землі" (далі - третя особа 2), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - третя особа 3), в якому просить:

- визнати бездіяльність Київської міської ради щодо обов'язку вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 вхідний № 08/Д-2013 протиправною;

- зобов'язати Київську міську раду вирішити земельний спір щодо меж земельних ділянок на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 вхідний № 08/Д-2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київська міська рада на день звернення позивача до суду не вирішила земельний спір щодо меж земельних ділянок, хоча позивач неодноразово звертався з відповідним клопотанням до Київської міської ради.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що доводи позивача щодо бездіяльності відповідача стосовно не розгляду звернень необґрунтовані та не відповідають дійсності.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві надало пояснення, в яких також просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, з підстав які зазначенні в поясненнях.

ТОВ "Альянс-Буд" також надало пояснення до суду щодо предмету спору та просило відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розгляд справи за правилами загального провадження, та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 06 вересня 2018 року суд, за попередньою згодою сторін, протокольною ухвалою ухвалив закінчити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 15 листопада 2018 року позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні 15.11.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві розробник - КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі надав на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: вул. Макарівська, 27 у Шевченківському районі міста Києва, замовником якого є ОСОБА_1.

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві розглянуто у відповідності до положень статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою та надано висновок від 29.07.2015 № 19-26-7777.3-1401/20-15 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, де було зазначено вичерпний перелік недоліків до проекту землеустрою, зокрема:

1. Відповідно до вимог cт. 50 Закону України Про землеустрій до проекту землеустрою долучити:

1.1. акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (з додатками) приведений у відповідність до cт.ст. 158, 159 Земельного кодексу України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 (із змінами);

1.2. письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

2. В матеріалах проекту землеустрою посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких встановлено обмеження, привести у відповідність до норм чинного законодавства.

3. Після усунення вищевказаних недоліків, у разі необхідності, привести проект землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства України.

21 жовтня 2015 року Держгеокадастр листом № 31-26-7777.31-4724/20-15 надав уточнення зауважень викладених у висновку від 29.07.2015 № 19-26-7777.3-1401/20-15, в якому вказав на необхідність вирішення земельного спору із суміжним землекористувачем ТОВ Альянс-Буд та органом місцевого самоврядування у відповідності до cт.ст. 158, 159 Земельного кодексу України.

Як зазначає позивач, він неодноразово (17.08.2015, 26.10.2015) звертався до відповідача з клопотаннями про вирішення земельного спору, але відповіді на вказані клопотання позивач до моменту звернення з позовною заявою не отримав.

23 квітня 2018 року позивач знову звернувся до відповідача із клопотанням щодо вирішення земельного спору, проте також відповіді не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність дій Київської міської ради, суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Водночас, земельне законодавство базується, серед іншого, на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю (п. "в", "г" ч. 1 ст. 5 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 198 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), виконуваних для визначення меж земельних ділянок, які включають, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Порядок встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженого наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 (далі - Інструкція).

Пунктом 2.8. Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж.

Згідно пункту 3.12. Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особами.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено склад проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Однією зі складових матеріалів проекту землеустрою є письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішенням суду.

Судом встановлено, що з матеріалів, які були наявні у проекті землеустрою під час його розгляду вбачається, що земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ Альянс-Буд від 04.03.2015 № 04/03-АБ та запис, зроблений на акті приймання-передачі межових знаків на зберігання від 05.03.2015.

Також згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2008 по справі № 2-2567/08, припинено дію договору оренди земельної ділянки від 16.03.2004 № 91-6-00227 ТОВ Альянс-Буд та зобов'язано Київську міську раду передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1000 кв.м. на вул. Макарівській, 27, про що було зроблено запис в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі та міському земельному кадастрі.

Апеляційний суд міста Києва рішенням від 17.09.2009 по справі № 22-6457 скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2008 та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ Альянс-Буд про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передачі земельної ділянки.

Ухвалою Верховного суду України від 09.11.2009 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ Альянс-Буд про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передачі земельної ділянки.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2012 по справі № 2/2610/8629/2012 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ Альянс-буд про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.02.2013 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2012 залишено без змін.?

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2012 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 25.02.2013 залишено без змін.

Виходячи із вищевикладеного, та те що до 01.01.2013 документи, що посвідчують право власності/користування на земельну ділянку за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Макарівська, 27, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, територіальним органом земельних ресурсів у місті Києві не реєструвались, позивачу було зроблено зауваження долучити письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Разом з тим судом встановлено, що не погоджуючись із вищевказаним висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 оскаржив його у судовому порядку, шляхом подачі позову до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві через Печерський районний суд міста Києва.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20.12.2016 по справі №757/48471/16-ц, залишеному в силі ухвалою Апеляційного суду міста Києва та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.05.2017 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Крім цього, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20.12.2016 по справі № 757/48471/16-ц залишеного в силі, наголошено на тому, що чинність договору оренди від 04.03.2004, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Альянс-Буд встановлено рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2012, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва, а тому доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 серпня 2015 року позивач звернувся із клопотання щодо вирішення земельного спору до Київської міської ради.

Листами від 17.09.2015 № 08/281-2079 та 09.10.2015 № 08/281-2244 позивачу надано відповіді, зокрема як вбачається зі змісту листа від 09.10.2015 № 08/281-2244, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2003 № 316/1191 укладено договір оренди від 16.03.2004 на 25 років між Київською міською радою та ТОВ Альянс-Буд , який було оскаржено позивачем та за рішенням Апеляційного суду м. Києва залишено чинним.

26 жовтня 2015 року позивач знову звернувся до Київської міської ради стосовно чинності вищевказаного договору оренди, на що йому відповідачем також надана відповідь, в якій повторно позивачу роз'яснено щодо чинності договору оренди земельної ділянки.

23 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням щодо вирішення земельного спору.

На виконання доручення заступника міського голови-секретаря Київської міської ради була надана відповідь Департаментом земельних ресурсів листом від 16.05.2018 № 0570291-08/Д-2013-2349.

Таким чином, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо обов'язку вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 вхідний № 08/Д-2013 є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, земельний спір, який позивач просив в своїх клопотаннях вирішити відповідача на думку суду відноситься до приватноправового спору між позивачем та ТОВ Альянс-Буд , а втручання у вирішення приватноправових спорів не належить до повноважень відповідача.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (04073, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 листопада 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа