Рішення

від 03.12.2018 по справі 826/7129/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2018 року № 826/7129/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Реенерджи (далі - позивач та/або ТОВ Реенерджи ) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач та/або ДАБІ України) та просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №А-0804/1-10/10-65/0804/06/02 від 08.04.2016

В обгрунтування позовних вимог ТОВ Реенерджи вказує, що в акті перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2016 та протоколі №1-Л-З-2503/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Департамент) вказано недостовірні відомості, зокрема, що позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за результатами перевірки, про присутність директора підприємства на об'єкті будівництва та його відмову від підписання відповідних документів, що були складені за наслідок проведення перевірки.

Поряд з цим, позивач стверджує про порушення Департаментом пунктів 9, 12, 23 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок).

Окрім цього, ТОВ Реенерджи зазначає, що при винесенні Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанови №А-0804/1-10/10-65/0804/06/02 від 08.04.2016 було застосовано норми законодавства, яке втратило чинність станом на час проведення перевірки.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи, серед іншого вказавши, що при прийнятті спірної постанови Департамент діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

В судове засідання 14.02.2018 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав.

Поряд з цим, у судовому засіданні 14.02.2018 представником позивача подано заяву про розгляду справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вказані обставини судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.12.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за вхідним номером №10/10-0212/1 отримано лист Бородянського РВ ГУ МВС України в Київської області від 06.11.2015 №12015110120000536 (т. 1, а.с. 134-135) про залучення спеціалістів Департаменту для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12015110120000536 за фактом незаконного проведення будівельних робіт ТОВ "Утілсервіс" (постанова про залучення спеціалістів від 06.11.2015).

В подальшому, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України прийнято направлення на проведення позапланової перевірки на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 та звернення Бородянського РВ ГУ МВС України в Київської області від 02.12.2015, вх. №10/10-0212/1 (т. 1, а.с. 136).

Строк дії направлення встановлено з 24.03.2016 по 25.03.2016.

За результатами перевірки Департаментом складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2016 та протокол №1-Л-З-2503/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 (т. 1, а.с. 137-152).

08.04.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України прийнято постанову №А-0804/1-10/10-65/0804/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана та/або спірна постанова) (т. 1, а.с. 142-144), якою визнано товариство з обмеженою відповідальністю Реенерджи винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 1 240 000, 00 грн.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI).

Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю, в контексті приписів ч. 3 ст. 6 Закону №3038-VI, належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок).

Підпунктом 1 п. 2 вказаного Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку №553).

При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).

Згідно з п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

В силу приписів п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства суд приходить до висновку, що уповноваженими суб'єктами, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль є, зокрема, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, серед іншого, позапланової перевірки, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та строк проведення якої не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Водночас, п. 7 Порядку №553 передбачає, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Тобто, п. 7 Порядку №553 не містить в собі норм, які б зобов'язували орган державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти суб'єкт містобудівної діяльності про проведення позапланової перевірки.

Таким чином, доводи позивача про не повідомлення про дату, час та місце проведення перевірки, як підстава для задоволення адміністративного позову, не можуть бути взяті до уваги судом.

З приводу зазначення недостовірних даних в акті перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2016 та протоколі №1-Л-З-2503/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 Департаменту про присутність директора підприємства на об'єкті будівництва та його відмову від підписання відповідних документів, що були складені за наслідком проведення перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Наказом ТОВ Реенерджи від 23.03.2016 №12 Про відрядження повідомлено колектив підприємства про відрядження О.Д. Поліщука 24 та 25 березня до смт. Гребінка, Васильківського району, Київської області (т. 1, а.с. 9).

Разом з цим, в матеріалах справи наявне посвідчення про відрядження, згідно якого директор ТОВ Реенерджи О.Д. Поліщук вибув у відрядження 24.03.2016 та прибув на відрядження КП Гребінківський комбінат комунальних послуг.

В свою чергу, з КП Гребінківський комбінат комунальних послуг директор ТОВ Реенерджи О.Д. Поліщук вибув 25.03.2016 і 25.03.2016 прибув до ТОВ Реенерджи .

Тобто, з вказаного слідує, що директор ТОВ Реенерджи О.Д. Поліщук фактично прибув на підприємством 25.03.2016, в день перевірки.

Згідно з п. 12 Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон, що затверджена наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 №59, питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що директор ТОВ Реенерджи О.Д. Поліщук перебував на підприємстві в день проведення позапланового заходу.

В той же час, позивачем в ході розгляду справи не надано правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, що б підтверджувало право працівника, у тому числі керівника підприємства, не виходити на роботу в день прибуття відрядження.

Крім цього, суд додатково звертає увагу на те, що відповідним наказом про відрядження директора ТОВ Реенерджи не визначено виконуючого його обов'язки.

Приписи ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90 КАС України).

Таким чином, оцінюючи докази в цій частині суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні вважає, що наказ на відрядження та й відповідно посвідчення на відрядження не підтверджує факт відсутності директора ТОВ Реенерджи Поліщука О.Д. на об'єкті будівництва при проведенні планового заходу та й відповідно зазначення Департаментом у документах недостовірних даних.

Додатково суд акцентує увагу, що в матеріалах справи міститься копія містобудівних умов та обряджень забудови земельної ділянки, що була надана до перевірки та засвідчена підписом директора ТОВ Реенерджи Поліщука О.Д.

З урахуванням вказаного в сукупності суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача в цій частині.

З приводу тверджень позивача про порушення Департаментом п.п. 12 та 13 Порядку №553 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 Порядку визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка органом державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства, має право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом в ході розгляду справи не встановлено допущення Департаментом норм чинного законодавства при здійснення позапланового заходу.

З аналогічних підстав суд не бере до уваги доводи ТОВ Реенерджи в частині порушення Департаментом п. 17 порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №224, оскільки дата, час та місце розгляду справи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, було зазначено у протоколі №1-Л-З-2503/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016, від підпису якого уповноважена особа ТОВ Реенерджи відмовилась.

Поряд з цим, відповідні документи, у тому числі, протокол було скеровано відповідачем та отримано позивачем 08.04.2016.

Водночас, п. 17 вказаного Порядку встановлено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З вказаного слідує, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, однак участь відповідного суб'єкта не є обов'язковою.

Підсумовуючи наведене в сукупності суд вважає, що доводи ТОВ Реенерджи в частині порушення Департаментом п.п. 12 та 13 Порядку №553 та п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №224 є хибними та безпідставними.

Оцінюючи ж наявність/відсутність правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд виходить з наступного.

Так, зі змісту акту перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2016 та спірного рішення слідує, що Департаментом в ході перевірки встановлено, що: Замовником отримано містобудівні умови та обтяження земельної ділянки №229 від 26.06.2016, видані відділом містобудування та архітектури Бородянської РДА, авторський нагляд виконує ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1), технічний нагляд виконує ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2). Проектувальником визначено, що об'єкт Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення відноситься до III категорії складності.

Під час проведення перевірки встановлено наступні порушення:

Відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 та п.п. 4.9, 4.10 ДСІУ-ІІ Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків відповідальності та категорії складності об'єктів будівництва (далі - ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013), згідно Таблиці А.1 Додатку А , обсяг можливого економічного збитку виходячи з вартості основних фондів виробничого призначення об'єкту (керуючись кошторисною вартістю проекту-аналога) становить понад 150000м.р.з.п.

Відповідно до п. А.2 Додатку А ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 виходячи з того, що об'єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою КМУ за №808 від 28.08.2013р, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації те техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком занесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності Затвердженого постановою КМУ за №557 від 27.04.2011. Клас наслідків (відповідальності) таких будинку, будівлі, споруди або лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури визначається та застосовується при проектуванні відповідно до розділів 4 та 6 цього стандарту. Відповідно до вищезазначеного даний об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3 та V категорії складності.

Будівельні роботи по об'єкту Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення розпочато без документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою (договір суборенди від 28.05.2015 року за №153 не завірений нотаріально), без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за №229 від 26.06.2015р., що були видані відділом містобудування та архітектури Бородянської РДА та надавалися TOB Порттехінвест на інший об'єкт будівництва) та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. ст. 29, 31, 37 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач у позовній заяві вказує, що висновки відповідача про порушення ТОВ Реенерджи ст.ст. 29, 31, 37 Закону №3038-VI та віднесення об'єкту будівництва до п'ятої категорії складності є безпідставним та необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).

В свою чергу, в розрізі приписів ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Частиною 1 ст. 31 Закону №3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону №3038-VI експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.

Разом з цим, в контексті приписів п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону №3038-VI обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

В той же час, ч. 1 ст. 32 Закону №3038-VI визначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 32 Закону №3038-VI).

При цьому, віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва (ч. 3 ст. 32 Закону №3038-VI).

В свою чергу, порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 32 Закону №3038-VI).

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 затверджено Порядок віднесення об'єктів будівництва до ІV і V категорії складності, який визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності (далі - Порядок №557).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва (п. 3 Порядку №557).

Разом з цим, клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта (п. 4 Порядку №557).

В розрізі п. 6 Порядку №557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Статтею 1 Закону України від 18.01.2011 №2245-ІІІ "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (далі - Закон №2245-ІІІ) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків, об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Частиною 1 ст. 12 Закону №2245-ІІІ встановлено, що будівництво (реконструкція) об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як вже було зазначено судом вище, відповідачем при здійсненні позапланового заходу визначено об'єкт будівництва V категорії складності, у той час коли, позивач стверджує , що останній відноситься до ІІІ категорії складності.

Національним стандартом ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 визначення класів наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва установлено вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва та призначено для застосування замовниками та проектувальниками; розробниками будівельних норм та стандартів; експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю (далі - ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013).

Згідно з п. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 категорія складності об'єкту будівництва приймається на підставі визначеного класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А. 1.

Відповідно до таблиці 1 п. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 СС3 значні наслідки визначаються за характеристикою можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури можлива небезпека для здоров'я та життя людей, які постійно перебувають на об'єкті понад 400 осіб; обсяг можливого економічного збитку для здоров'я та життя людей, які періодично перебувають на об'єкті понад 1000; втрата об'єктів культурної спадщини для життєдіяльності людей, які перебувають в зоні об'єкта понад 50000; припинення функціонування інженерно-транспортної інфраструктури понад 150000 м.р.з.п.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що категорія складності об'єкта встановлюється на підставі визначеного класу наслідків (відповідальності). Клас наслідків (відповідальності) визначають за характеристикою можливих наслідків від відмови в роботі об'єкту: можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті; можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті;можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об'єкта; обсяг можливого економічного збитку; можливість втрати об'єктів культурної спадщини; можливість припинення функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

В свою чергу, наказом Мінрегіону України №135 від 12.05.2014, який набув чинності з 01.07.2014, внесено зміни №1 до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013.

Вказаними змінами, зокрема, п. А.2 Додатку А, на який посилається відповідач в письмових запереченнях та у акті перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2016, протоколі №1-Л-З-2503/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016, виключено з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013.

Тобто, фактично відповідачем при визначення класу наслідків застосовано норми ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013, які були виключені та не діяли ані станом на час проведення перевірки, ані станом на час визначення позивачем категорії складеності об'єкту будівництва.

Разом з цим, суд не може взяти до уваги твердження відповідача в частині того, що обсяг можливого економічного збитку виходячи з вартості основних фондів виробничого призначення об'єкту становить понад 150000 м.з.р.п мотивуючи це наступним.

Так, зазначені висновки відповідача зроблені на підставі кошторисної вартості проекту - аналога, який, в свою чергу, до суду не надано.

В той же час, в матеріалах справи міститься зведений кошторис розрахунку вартості об'єкту будівництва, об'єктний кошторис №2-1, відомість трудомісткості і вартості об'єкта будівництва до об'єктного кошторису №2-1, локальний кошторис на будівельні роботи №2+-1-1, пояснювальна записка, відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, кошторисний розрахунок №П122, згідно якого можливий економічний збиток виходячи з вартості основних фондів виробничого призначення об'єкту становить 5436 м.р.з.п., що відповідає класу наслідків СС2 та й відповідно ІІІ категорії складності.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що відповідачем при здійсненні позапланового заходу помилково визначено об'єкт будівництва V категорії складності.

При цьому, суд наголошує, що матеріали справи не містять відповідного розрахунку складності об'єкта будівництва поданого відповідачем.

Розрахунок також і не міститься в документах, що були складені Департаментом за наслідком проведення позапланового заходу позивача.

Оцінюючи ж доводи відповідача в частині інших порушень, які зазначені в акті перевірки слід звернути увагу на наступне.

Так, судом в ході розгляду справи встановлено, що 28.05.2015 позивачем та TOB Утілсервіс було укладено договір суборенди земельної ділянки № 153 (далі - Договір суборенди № 153).

29.05.2015 на виконання умов Договору суборенди № 153 TOB Утілсервіс передало, а ТОВ Реенерджи прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1.5 га. кадастровий номер 3221082200:05:001:0741, розташовану за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, Новозаліська сільська рада, полігон ТПВ TOB Утілсервіс , про що було підписано Акт приймання-передачі.

В подальшому, між ТОВ Реенерджи та ТОВ Еліт Інжиніринг було укладено Договір № 02/06/15 на виконання проектних робіт з розробки робочого проекту одностадійне проектування по будівництву котельні.

Надалі, 10.06.2015 позивач уклав договір з Державним підприємством Міністерства оборони України Монтажник-Україна на виконання загальнобудівельних робіт з підготовки площадки до будівництва за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., Новозаліська сільська рада.

26.06.2015 ТОВ Реенерджи отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво котельні.

Як зазначає відповідач у акті перевірки та письмових запереченнях, містобудівні умови та обтяження забудови земельної ділянки №229 від 26.06.2015 видані відділом містобудування та архітектури Бородянської РДА ТОВ Реенерджи на інший об'єкт будівництва, що підтверджується актом планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил сектору містобудування та архітектури Бородянської райдержадміністрації від 13.11.2015.

Дослідивши вказаний акт суд зверне увагу на наступне.

В акті планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил сектору містобудування та архітектури Бородянської райдержадміністрації від 13.11.2015 міститься посилання на містобудівні умови та обтяження №229 від 17.07.2015, а не №229 від 26.06.2015.

Тобто, Департаментом досліджено та покладено в основу акту перевірки зовсім інші містобудівні умови та обтяження, аніж ті, які були отриманні позивачем 26.06.2015.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про порушення ТОВ Реенерджи ст. ст. 29, 31 Закону №3038-VI є безпідставними.

Що ж стосується питання початку ТОВ Реенерджи будівництва без документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою (договір суборенди від 28.05.2015 року за №153 не завірений нотаріально) суд зверне увагу на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений (ч. 4 ст. 209 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Таким законом є Закон України Про оренду землі .

Статтею 14 Закону України від 06.10.1998 №161-XІV Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

З вказаного слідує, що при укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується ж нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін.

Приймаючи до уваги наведе в сукупності суд дійшов до висновку про те, що обставини порушення ТОВ Реенерджи вимог Закону №3038-VI не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до статті 157 КАС України суд скасовує заходи забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали суду від 02.01.2018.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77, 143, 157, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Реенерджи (04201, м. Київ, проспект Маршала Рокосовського, б. 3, код ЄДРПОУ 39799322) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №А-0804/1-10/10-65/0804/06/02 від 08.04.2016.

3. Судові витрати в розмірі 18 603 (вісімнадцять тисяч шістсот три) грн. 00 коп. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Реенерджи (04201, м. Київ, проспект Маршала Рокосовського, б. 3, код ЄДРПОУ 39799322) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912).

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева