Постанова

від 21.11.2018 по справі 814/832/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/832/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.

при секретарі Кучмій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська наукова екологічна компанія до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська наукова екологічна компанія звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству екології та природних ресурсів України, а саме: визнання протиправним та скасування наказу № 77 від 03 березня 2018 року, в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю Українська наукова екологічна компанія серії АЕ № 263993 від 17 липня 2013 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як під час проведення позапланової перевірки товариства, останнє не знаходилось за адресою своєї реєстрації у м. Миколаєві, а також за адресою здійснення своєї господарської діяльності у м. Житомирі.

При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги того факту, що контролюючим органом проводилась перевірка товариства не лише у м. Житомир, а й у м. Миколаїв, що підтверджується зібраними матеріалами справи.

В свою чергу, товариством подано відзив на вказану апеляційну скаргу, відповідно до якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято правомірне рішення про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом здійснено виїзд на перевірку товариства не за місцем його державної реєстрації у м. Миколаїв.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року у справі № 757/7374/18-к, призначено позапланову перевірку ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ (код ЄРПОУ 37843793) з питань дотримання вимог ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, за період з 22 серпня 2013 року по 01 січня 2018 року, організацію якої покладено на фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України.

На підставі зазначеної ухвали 22 лютого 2018 року відповідачем видано наказ "Про проведення позапланових перевірок" та виписано посвідчення (направлення) від 22 лютого 2018 року № 01/18.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ (код ЄРПОУ 37843793) 28 лютого 2018 року складено акт № 01/18 про відмову ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

При цьому, у вказаному акті зазначено, що посадовими особами відповідача здійснено виїзд за місцем провадження господарської діяльності товариства до м. Житомир де встановлено відсутність останнього за адресою реєстрації.

Внаслідок чого, 03 березня 2018 року міністерством видано наказ № 77 про анулювання ліцензії ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ від 12 липня 2013 року № 307, з підстави відмови у проведенні позапланової перевірки додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що зафіксована актом №01/18-1 від 28 лютого 2018 року.

Не погоджуючись з вказаним наказом про анулювання ліцензії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення про позбавлення товариства ліцензії щодо провадження господарської діяльності з небезпечними відходами, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ Про ліцензування видів господарської діяльності , цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ Про ліцензування видів господарської діяльності , анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЗУ Про ліцензування видів господарської діяльності , підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

Між тим, згідно ч. 1 ст. 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

При цьому, згідно положень ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України анульовано ліцензію ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ від 12 липня 2013 року № 307 згідно акту про відмову у проведенні позапланової перевірки додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з провадження з небезпечними відходами від 28 лютого 2018 року № 01/18-1.

В даному випадку, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що однією з підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії суб'єкта господарювання є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, яка, зокрема, може мати вияв у відсутності протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки.

Між тим, з зібраних матеріалів у справі вбачається, що на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України про проведення позапланових перевірок від 22 лютого 2018 року № 64-к виписано посвідчення (направлення) № 01/18 від 22 лютого 2018 року на перевірку ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ за місцезнаходженням останнього у м. Миколаєві.

Крім того, місцезнаходження ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ у м. Миколаєві підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, із тексту вказаного акту про відмову у проведенні позапланової перевірки додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з провадження з небезпечними відходами від 28 лютого 2018 року № 01/18-1, який став підставою для ануляції ліцензії позивача вбачається, що виїзд за адресою філії позивача здійснено до м. Житомир.

Проте, як вже зазначалось вище колегією суддів, будь-яких посвідчень (направлень) на перевірку філії ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ у м. Житомирі суб'єктом владних повноважень не видавалось.

Більш того, як зазначено міністерством у поданій апеляційній скарзі, позивачу не видавалось ліцензій на здійснення відповідних видів діяльності його філії у м. Житомирі, а тому колегія суддів вважає безпідставною проведену перевірку додержання вимог ліцензійних умов у м. Житомирі.

При цьому, суб'єктом владних не надано, а судом не зібрано, жодного доказу, що підтверджує факт виїзду посадових осіб міністерства за зареєстрованою адресою позивача у м. Миколаєві, яка безпосередньо зазначалась у виписаних направленнях на його перевірку.

Між тим, багаторазові посилання апелянта, як суб'єкта владних повноважень та центрального органу виконавчої влади, що зобов'язаний довести правомірність своїх рішень та дій належними доказами, на факт виїзду його посадових осіб до м. Миколаєва, без надання відповідних доказів, може свідчити виключно про намагання останнього ввести суд в оману.

Крім того, суб'єктом владних повноважень не заперечується того факту, що його посадовими особами взагалі не складався акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування у м. Миколаєві.

В свою чергу, є безпідставними посилання представника міністерства на відсутність у останнього обов'язку щодо складання відповідного акта, так як саме такий акт у подальшому є належною підставою для анулювання виданої суб'єкту господарювання ліцензії.

Також, колегія суддів критично відноситься до наданих міністерством листів від інших суб'єктів господарювання щодо встановлення місцезнаходження позивача у м. Житомирі, так як у межах спірних правовідносин посадові особи міністерства мали виключно здійснити виїзд за зареєстрованою та зазначеною у направленнях на перевірку адресою позивача у м. Миколаєві.

При цьому, міністерством у межах спірних правовідносин не надсилалось аналогічних листів до власників винайманих позивачем приміщень у м. Миколаєві.

Більш того, надана міністерством копія листа, направленого на адресу товариства у м. Миколаєві, що не отриманий останнім, як доказ, що підтверджує його відсутність за зареєстрованою адресою, не приймається колегією суддів, так як повернення поштової кореспонденції не є обставиною, що безумовно підтверджує факт відсутності юридичної особи за місцем її реєстрації.

Більш того, такий лист повернуто міністерству 12 квітня 2018 року, тобто вже після здійснення ануляції ліцензії позивача.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство екології та природних ресурсів України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Ю.М. Градовський

А.В. Крусян