Постанова

від 20.02.2019 по справі 814/832/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа №814/832/18

адміністративне провадження №К/9901/69601/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому засіданні

касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 (суддя Мельник О.М.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 (колегія у складі суддів Яковлєва О.В., Градовського Ю.М., Крусяна А.В.)

у справі № 814/832/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська наукова екологічна компанія"

до Міністерства екології та природних ресурсів України

про визнання протиправним та скасування рішення, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 02.04.2018 позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №77 від 03.03.2018 в частині анулювання ліцензії ТОВ "УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ" серії АЕ №263993 від 17.07.2013.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 позовні вимоги було задоволено повністю.

3. Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач 03.09.2018 подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 було відкрито апеляційне провадження. У зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного адміністративного суду відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 №455/2017 справу було передано до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у задоволенні апеляційної скарги відповідача було відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6. 26.12.2018 позивач подав касаційну скаргу, яка надійшла до Суду 28.12.2018, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

7. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2019 було відкрито касаційне провадження та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Сторони просили розглядати справу за їх участю. Відповідно до ст. 343 КАС України попередній розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників сторін, тому сторони в судове засідання не викликалися.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. 12.07.2013 рішенням №307 Міністерства екології та природних ресурсів України видано ліцензію №263993 ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 37843793).

10. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 12.02.2018 № 757/7374/18-к, призначено позапланову перевірку ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ (код ЄРПОУ 37843793) з питань дотримання вимог ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 22.08.2013 по 01.01.2018, організацію якої покладено на фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України

11. 22.02.2018 № 64-н на підставі зазначеної вище ухвали суду, Відповідачем видано наказ "Про проведення позапланових перевірок" та видано посвідчення (направлення) на перевірку від 22.02.2018 №01/18 ОСОБА_1 та ОСОБА_2

12. 28.02.2018 перевіряючими складено акт №01/18 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ (код ЄРПОУ 37843793) в строк з 27.02.2018 10:00 по 28.02.2018 18:00.

13. В акті було зазначено, що місцезнаходження суб'єкта господарювання - 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 16-а, місце провадження діяльності 10009, Житомирська область, м. Житомир, вул. Селецька, 35.

14. 28.02.2018 перевіряючими було складено акт про відмову ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Згідно зазначеного акту, у перший день проведення перевірки представники Комісії Мінприроди протягом дня намагалися зв'язатися з представниками ліцензіата, проте номери телефонів, що були зазначені у ліцензійній справі виявились недійсними.

15. Було здійснено виїзд за місцем провадження господарської діяльності: Житомирська область, м. Житомир, вул. Селецька, 35 та встановлено, що термін дії договору оренди приміщень за вказаною адресою ліцензіата з ТОВ Замкове вичерпався ще у 2014 році та не був пролонгований.

16. Представники Комісії Мінприроди звернулись з офіційним запитом від 27.02.2018 № 7/909-18 стосовно надання інформації стосовно провадження господарської діяльності ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ за вищевказаною адресою.

17. Листом від 28.02.2018 № 1 TOB КАРАВАН-ММН було повідомлено, що ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ не здійснює жодної господарської діяльності за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул, Селецька, буд. 35.

18. На підставі цих відомостей було зроблено висновок про відсутність ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ за вказаним у ліцензії Мінприроди фактичним місцем провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

19. 03.03.2018 відповідачем було видано наказ № 77 про анулювання ліцензії ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ від 12.07.2013 № 307, з підстави відмови позивача у проведенні позапланової перевірки додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, зафіксованої актом від 28.02.2018 №01/18-1.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. Позивач зазначав, що оскаржуваний наказ не ґрунтується на фактичних обставинах справи, суперечить нормам чинного законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та підлягає скасуванню.

21. З оскаржуваного наказу позивачу стало відомо, що нібито проводилась перевірка і саме 28.02.2018. Позивачу не було відомо ні про наказ на проведення перевірки, ні про погодження центрального органу виконавчої влади на здійснення позапланового заходу, ні про підстави для її проведення. Зазначена в оскаржуваному наказі інформація не відповідає дійсним обставинам справи, так як посадові особи органів державного нагляду на перевірку підприємства не виходили взагалі, а отже позивач не мав змоги відмовити відповідачу у проведенні перевірки.

22. Виїзд на перевірку позивача був здійснений не за місцем провадження його господарської діяльності за адресою: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 16-А, на яку Мінприроди позивачу видано ліцензію, а до м.Житомира. Цей факт підтверджено терміном надання відповіді ТОВ Караван ММН № 1 від 28.02.2018р. на лист Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності № 7/909-18 від 27.02.2018. З 01.02.2012 до 20.12.2014, філія знаходилась за адресою: 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 35, на даний час філія ніякої господарської діяльності не здійснює. Відповідач безпідставно посилається на інформацію з ЄДРПОУ щодо оренди приміщення в м.Житомир, вул. Селецька, 35, оскільки місцезнаходження позивача (ліцензіата): 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.16-А.

23. Позивач вважає, що твердження відповідача про те, що працівниками Мінприроди вживались заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача, є безпідставними.

24. Інформація про ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ , в тому числі, місцезнаходження та контакти керівника, є у відкритому доступі. Підприємство постійно бере участь у тендерах (в електронних торгах у системі Prozorro), також на підприємстві періодично проводяться перевірки органами, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності позивача.

25. Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначав, що працівниками Мінприроди 28.02.2018 проведено позапланову перевірку на предмет дотримання позивачем вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з небезпечними відходами, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва № 757/7374/18-к та наказу від 22.02.2018 № 64-н.

26. Під час проведення перевірки працівниками Мінприроди встановлено відсутність ліцензіата за адресою: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 16-А.

27. У перший день перевірки працівники Мінприроди протягом дня намагалися зв'язатися із керівництвом суб'єкта господарювання, проте номери телефонів, зазначені ліцензіатом у заяві про видачу ліцензії виявилися недійсними. Згодом було виявлено, що позивач орендує приміщення в м.Житомирі за адресою: вул.Селецька, буд.35, але було встановлено, що позивач за вказаною адресою свою господарську діяльність не здійснював.

28. Позивач фактично відмовився від перевірки, яку працівники Мінприроди мали провести. Складено акт від 2802.2018 № 01/18-1 про відмову позивача від проведення перевірки, який листом надіслано на адресу, визначену у ліцензії, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення. Окрім того, позивачем, в порушення вимог п. 2 Ліцензійних умов, у встановлений двомісячний термін господарську діяльність до вимог нових ліцензійних умов не приведено, про вказане орган ліцензування жодним чином не повідомлено. За наслідками перевірки, на підставі ч. 2 ст. 16 Закону, позивачу ліцензію анульовано у зв'язку з фактичним не допуском до проведення перевірки.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що під час здійснення позапланової перевірки в 2018 році, відповідачем фактично не було здійснено виїзд на зазначене у ліцензії №263993 від12.07.2013 року місцезнаходження ліцензіату ТОВ УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ м. Миколаїв, вул. Нікольська, 16-а, а здійснено виїзд на перевірку до м. Житомира вул. Селецька, буд. 35, тому фактичного не допуску до проведення перевірки не було.

30. Отже, підстави для анулювання ліцензії, встановлені у п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", були відсутні.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

32. Відповідач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення факту не виїзду працівниками Міністерства до місця реєстрації позивача у м.Миколаєві для проведення перевірки.

33. Стверджує, що виїзд підтверджувався актом від 28.02.2018 №01/18-1, направленням на проведення перевірки.

34. Факт відсутності позивача за адресою місця реєстрації підтверджується копією поштового повідомлення №10014 98167098, адже відповідна поштова кореспонденція не вручена за адресою місця реєстрації позивача.

35. Позивачем здійснено розширення виробництва шляхом відкриття філіалу у м.Житомир проте ліцензії на здійснення там відповідної діяльності він не отримував.

36. Вважає, що позивачем умисно було не допущено працівників Мінприроди для проведення перевірки та умисно не отримано кореспонденції від відповідача.

37. У відзиві позивач зазначає, що відповідно до відомостей ЄДРПОУ місце реєстрації підприємства є у м.Миколаїві. Водночас, в тексті акту зазначено, що виїзд за адресою філії позивача здійснено до м.Житомир.

38. Крім того, у зв'язку з тим, що ліцензія позивачу на здійснення відповідної діяльності у м.Житомирі не видавалася, то не зрозумілими є підстави, з яких було здійснено виїзд перевіряючими до м.Житомир.

39. Відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту виїзду перевіряючими за адресою реєстрації позивача у м.Миколаєві. Відповідачем не заперечувався факт, що його посадовими особами не складався акт про відмову ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування у м.Миколаєві.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов таких висновків.

41. Доводи касаційної скарги, які стосуються переоцінки фактичних обставин справи, відхиляються Судом як такі, що виходять за межі завдань та повноважень суду касаційної інстанції.

42. Правовим питанням, щодо якого виник спір, є застосування норм Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" щодо відмови у допуску до перевірки та її правових наслідків.

43. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

44. Частиною 3 зазначеної статті передбачене право залучати фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки, а також встановлюється обов'язок належного обґрунтування та детального викладення фактів порушення законодавства.

45. Для фіксування факту недопуску до перевірки відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" вихід посадових осіб за адресою, вказаною у наказі та направленні на перевірку, повинен здійснюватися безпосередньо.

46. Отже, у разі скасування ліцензії з підстав відмови ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування, факт недопуску повинен бути зафіксований в акті та підтверджуватися відповідними доказами. При цьому тягар доказування факту недопуску та усіх інших істотних обставин, які з цим пов'язані, покладається на суб'єкта владних повноважень, який це стверджує.

47. Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було вірно застосовано процесуальні норми щодо збирання та оцінки доказів.

48. Окрім того, Суд звертає увагу, що за п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" самостійними проявами недопуску до перевірки (об'єктивна сторона цього порушення) є:

- відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню;

- відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню;

- відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки за місцезнаходженням ліцензіата.

49. З наведеного слідує, що недопуск до перевірки може проявлятися в активних діях - відмові в доступі до певних місць чи об'єктів, а також в пасивній формі - відсутності представника ліцензіата за місцем його знаходження.

50. Розширене тлумачення п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" не допускається, оскільки йдеться про застосування відповідальності до ліцензіата - її невиконання має наслідком анулювання ліцензії.

51. Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

52. Відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 89 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

53. Отже, відсутність уповноваженого представника ліцензіата протягом першого дня перевірки саме за тим місцезнаходженням ліцензіата, яке зазначене в Єдиному державному реєстрі, або відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до фактичного місця провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, свідчить про недопуск до перевірки та є підставою для анулювання ліцензії.

54. Відповідно до акту № 01/18 від 28.02.2018 у розділі опис порушення зазначено: ліцензіат відсутній за місцем провадження господарської діяльності. (с. 13 акту - т.1, а.с. 125). В акті від 28.02.2018 про відмову ТОВ Українська науково екологічна компанія у проведенні позапланової перевірки зазначено, що товариство за вказаним у ліцензії фактичним місцем провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами відсутнє (т.1, а.с. 131).

Отже перевірка проводилася за місцем провадження господарської діяльності, яким відповідач вважав м. Житомир, вул. Селецька, 35. При цьому відповідачем не встановлено, що за цією адресою позивач веде фактичну господарську діяльність. Ці обставини не було встановлено і під час розгляду справи судами.

Відтак, за відсутності відповідних доказів, зазначене місце (м. Житомир, вул. Селецька, 35) не може вважатися місцезнаходженням ліцензіата для цілей застосування п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

55. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про ненадання відповідачем доказів, які б підтверджували виїзд на перевірку та факт недопуску посадових осіб відповідача за адресою місця реєстрації ТОВ "Українська наукова екологічна комісія": м.Миколаїв, вул. Нікольська, 16-а.

56. Відповідно до ч.1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права при ухвалені судових рішень, суд доходить до висновку в необхідності залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі № 814/832/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб