Постанова

від 03.12.2018 по справі 826/5793/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5793/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Кузьмишиної О.М., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" (представники Медведєва О.Ю., Городецька А.Д., довіреність №429 від 15.02.2018 року) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000035011 від 19.04.2017, визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №1122 від 16 грудня 2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Кнауф Гіпс Донбас .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000035011 від 19.04.2017, в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити вказане судове рішення та прийняти нове, яким виключити з мотивувальної частини рішення висновки стосовно взаємовідносин з ТОВ Ікон Премум , ПП Оптима , ТОВ Укракрос , з огляду на те, що донарахування за операціями з вказаними контрагентами були скасовані на стадії адміністративного оскарження.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили змінити рішення суду першої інстанції в частині висновків по взаємовідносинам з ТОВ Ікон Премум , ПП Оптима , ТОВ Укракрос .

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України на підставі повідомлення №12788/10/28-10-50-11-21 від 19 грудня 2016 року та наказу №1122 від 16 грудня 2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Кнауф Гіпс Донбас (код ЄДРПОУ 31279540) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, квітень, травень, червень 2015 року, лютий 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ Укракрос (код ЄДРПОУ 38484095) за лютий, квітень, травень 2015 року, ПП Оптима (код ЄДРПОУ 21784081) за червень 2015 року, ТОВ Укрпаллетпром (код ЄДРПОУ 34767626) за червень 2015 року, ТОВ Ікон Преміум (код ЄДРПОУ 38969510) за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №120/28-10-50-11-05/31279540 від 30 грудня 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог: пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 304 658 грн. та до завищення суми податку на додану вартість, яка сплачується до бюджету, а саме: за лютий 2014 року в сумі 92 294 грн., за лютий 2015 року у сумі 67 397 грн., за квітень 2015 року у сумі 63 736 грн., за травень 2015 року у сумі 27 593 грн., за червень 2015 року у сумі 53 638 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що формування активу ТОВ Кнауф Гіпс Донбас за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому) з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ Укракрос , ПП Оптима , ТОВ Укрпаллетпром , ТОВ Ікон Преміум , які фактично не здійснювали постачання. Тобто такі товари не постачались. Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ Укракрос , ПП Оптима , ТОВ Укрпаллетпром , ТОВ Ікон Преміум на ТОВ Кнауф Гіпс Донбас зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв'язку з чим податкові накладні не мають юридичної сили первинних документів і, як наслідок, ТОВ Кнауф Гіпс Донбас неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

30 січня 2017 року відповідачем видано податкове повідомлення-рішення №0000025011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 380 822,50 грн., в т.ч. за основним платежем 304 658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76 164,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Державна фіскальна служба України скасувала вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ Укракрос , ПП Оптима , ТОВ Ікон Преміум та у відповідній частині штрафні санкції з вказаного податку.

В подальшому, 19 квітня 2017 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000035011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38 438,75 грн., за основним платежем в сумі 30 751,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 687,75 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Укрпаллетпром (постачальник) та ТОВ Кнауф Гіпс Донбас (покупець) 20 квітня 2015 року укладено договір №К1/63/15 поставки сировини, матеріалів, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця піддон згідно сертифікатів якості макетів П-008 (1200*900), які є невід'ємною частиною договору, для використання в господарській діяльності товариства на умовах, визначених дійсним договором і Міжнародними правилами тлумачення торговий термінів (Інкотермс-2010).

Відповідно до умов пункту 1.2 договору покупець зобов'язується прийняти у власність товар, який поставляється, і своєчасно оплатити його вартість у відповідності до умов розділу 4, 5 даного договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору у відповідності з заявками покупця сторони погоджують асортимент, кількість, а також терміни поставки.

У відповідності до даного договору постачальник зобов'язується поставити при наявності відповідних заявок: піддонів згідно ТУ П-016 (1200*800) - 36000 шт., на суму 36000*54,05=1945800 грн.; піддонів згідно ТУ П-008 (1200*900) - 80000 шт., на суму 80000*55,20=4416000 грн., всього на суму без ПДВ - 6361800 грн.

Пунктом 3.1 передбачено, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам нормативних документів (ДСТУ) та технічних умов (ТУ) на поставлений товар.

При цьому, якість поставленого товару повинна підтверджуватись документом про якість (сертифікатом, паспортом, посвідчення), що супроводжують кожну партію товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України.

Загальна сума до даного договору складає 7 634 160,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 272 360,00 грн. Фактична сума дійсного договору складається із вартості поставленого товару згідно накладних в межах загальної суми договору.

Пунктом 4.4 передбачено, що форма розрахунку покупця з постачальником безготівкова, шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний постачальником в договорі.

Розрахунок покупця з постачальником за поставлений товар здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару, і на основі оригіналів супровідних документів, що підтверджують відвантаження товару (ТТН, залізничних накладних, рахунки-фактури).

На підтвердження виконання умов вказаного договору представник позивача надав видаткову накладну №20 від 05 червня 2015 року, видаткову накладну №21 від 08 червня 2015 року, видаткову накладну №22 від 09 червня 2015 року, видаткову накладну №25 від 20 червня 2015 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №108647 від 23 жовтня 2015 року, податкову накладну №20 від 05 червня 2015 року, податкову накладну №21 від 08 червня 2015 року, податкову накладну №22 від 09 червня 2015 року, податкову накладну №25 від 20 червня 2015 року, докази здійснення розрахунків за вказаним договором, ТТН №20 від 05 червня 2015 року, ТТН №21 від 08 червня 2015 року, ТТН №22 від 09 червня 2015 року, №25 від 20 червня 2015 року, сертифікат якості №00001 від 05 червня 2015 року, сертифікат якості №00002 від 08 червня 2015 року, сертифікат якості №00003 від 09 червня 2015 року, сертифікат якості №00004 від 20 червня 2015 року, карантинний сертифікат №75/12-038/ВК-454479 від 11 червня 2015 року, карантинний сертифікат №75/12-038/ВК-454490 від 04 червня 2015 року, карантинний сертифікат №75/12-038/ВК-454491 від 04 червня 2015 року, акт №75/12-038/000473-В фітосанітарного контролю підкарантинних матеріалів, об'єктів та транспортних засобів, а також відбору зрізків для фітосанітарної експертизи від 04 червня 2015 року, акт №75/12-038/000474-В фітосанітарного контролю підкарантинних матеріалів, об'єктів та транспортних засобів, а також відбору зрізків для фітосанітарної експертизи від 04 червня 2015 року, акт №75/12-038/000505-В фітосанітарного контролю підкарантинних матеріалів, об'єктів та транспортних засобів, а також відбору зрізків для фітосанітарної експертизи від 11 червня 2015 року.

21 грудня 2015 року між ТОВ Кнауф Гіпс Донбас (постачальник) та ICS KNAUF-GIPS SRL (покупець) укладено контракт на поставку №К7/174/15, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення в кількості 900 000 м2 - плита гіпсокартонна ГКПВ-Н2-НСЛК-2500*1200*12,5 вологостійка, 100 000 м2 плита гіпсокартонна ГКПВ-Н2-НСЛК-2500*1200*9,5 вологостійка, 20 000 м2 плита гіпсокартонна ГКПВ-Н2-НСЛК-2500*1200*12,5 вогнетривка по цінах згідно специфікацій, що являються невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.1 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати ТУ У В.2.7-26.6-00290966-003:2010, підтверджуватись паспортом якості, виданим виробником товару.

Згідно з пунктом 3.1 договору товар поставляється залізничним транспортом партіями у вагонах.

Поставка товару здійснюється на умовах DAP-кордон ст.Могилів-Подільський-екс. (у відповідності до правил Інкотермс-2010). Пункт переходу вказаний в залізничній накладній - ст. Могилів-Подільський-екс. Грузовідправник - ТОВ Кнауф Гіпс Донбас (п.3.2 договору).

У відповідності до вимог пункту 3.3 договору постачальник забезпечує слідування з товаром наступних документів: упакувальний лист, сертифікат походження (СТ-1), паспорт якості, рахунок-фактуру, копію ГТД, залізничну накладну.

Відповідно до пункту 4.3 договору загальна сума контракту на момент його укладення складає 818 200,00 євро.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано ВМД №700030000/2016/001533, МТТН №0765665, №0764859, №101569.

В той же час, посилання податкового органу на те, що ТОВ Кнауф Гіпс Донбас до перевірки не надано документи, що посвідчують якість товару, які є обов'язковими для підтвердження поставки товару згідно договору поставки сировини, матеріалів №К1/14/14 від 13 січня 2014 року не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про підтвердження відповідності сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Аналіз наведеної норми свідчить, що сертифікат відповідності продукції не є первинним документом, який фіксує та підтверджує здійснення платником податків господарської операції.

Згідно з підпунктом 7 пункту 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011, перевірка наявності сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності такої продукції, якщо її внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації належить належить саме до повноважень Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Наведене свідчить, що органи Державної фіскальної служби України не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції інших органів виконавчої влади.

Крім того, посилання в акті перевірки на відсутність ТТН та/або їх неправильне оформлення не береться судом до уваги, оскільки товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте протиправно та підлягає скасуванню.

Посилання позивача на помилковість висновків суду першої інстанції, стосовно того, що позивачем не було надано до суду копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ Укракрос , ПП Оптима та ТОВ Ікон Преміум не беруться судом до уваги, адже за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000025011 від 30 січня 2017 року Державна фіскальна служба України скасувала вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ Укракрос , ПП Оптима , ТОВ Ікон Преміум та у відповідній частині штрафні санкції з вказаного податку, з огляду на що, означені взаємовідносини взагалі не були предметом дослідження в означеній справі, а тому не можуть слугувати підставою для настання будь-яких негативних наслідків для позивача у майбутньому.

Що стосується оскарження позивачем наказу на проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 62 ПК України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, п. 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами п. 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену п. 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами пп 17.1.6 п. 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Зі змісту такого наказу вбачається, що він прийнятий, зокрема, на підставі пп. 78.1.4 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно, прийняттю такого наказу обов'язково має передувати процедура направлення платнику податків запиту контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію. В інакшому випадку контролюючий орган не має право приймати наказ про проведення перевірки на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Матеріали справи підтверджують надіслання контролюючим органом на адресу позивача запиту на надання копій первинних документів.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не спростовано наявність законних підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки і правомірність її проведення відповідачем, що визначені пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, то суд вважає твердження представника позивача про незаконність перевірки безпідставними, а відтак відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Водночас, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ реалізовано шляхом проведення перевірки та складення за її результатами оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак такий наказ уже не породжує для позивача жодних наслідків та не може призвести до припинення або виникнення у позивача будь-яких прав або обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя О.М.Кузьмишина

суддя Є.В.Чаку