Ухвала

від 13.09.2019 по справі 826/5793/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №826/5793/17

адміністративне провадження №К/9901/25905/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №826/5793/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кнауф Гіпс Донбас до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2018.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 апеляційну скаргу відповідача у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.08.2018 подано повторно у лютому 2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 вперше подану апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 05.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху - несплатою судового збору.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що відсутність належного фінансування податкових органів призвело до повернення апеляційної скарги поданої вперше, що є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки повернення заявнику апеляційної скарги, поданої вперше через невиконання вимог щодо сплати судового збору не є такою обставинною, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 04.03.2019 скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтоване тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно через відсутність коштів. Крім того, відповідач наполягав, що ним вчинялися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору, зокрема, Харківське управління Офісу великих платників податків своєчасно звернулось до Офісу великих платників ДФС щодо сплати судового збору з доповідними записками, однак сплата судового збору була проведена лише 28.12.2018 та 30.01.2019. Разом з тим, в період з вересня по грудень 2018 відповідач був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору у зв`язку з зупинення операції з бюджетними коштами.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у цій заяві, апеляційний суд виходив з того, що причин неможливості подання апеляційної скарги вчасно у зв`язку з відсутністю коштів для своєчасної сплати судового збору, а сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Апеляційний суд також зазначив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

У зв`язку з цим, апеляційний суд у відповідності до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження відмовив.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, суду було надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а вперше апеляційну скаргу було подано вчасно. Звертає увагу, що Харківське управління Офісу великих платників податків є структурним підрозділом Офісу великих платників ДФС без самостійного бюджету та ним вчинялися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №826/5793/17 .

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду