Постанова

від 29.11.2018 по справі 922/3152/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Справа № 922/3152/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І. , суддя Дучал Н.М.

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - адвокат ОСОБА_2,

адвокат ОСОБА_3

третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - АК «Харківобленерго» (вх. № 124Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2018 (повний текст якого складений 09.08.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Байбак О.І., суддя Калініченко Н.В. у приміщенні зазначеного суду) по справі №922/3152/16

за позовом АК «Харківобленерго» , м. Харків;

до 1) ТОВ "Приватний виконавчий сервіс", м. Харків;

2) ПАТ "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача ТОВ "Західні енергетичні транзити", м. Івано-Франківськ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третього відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Трансфербутик", м. Київ;

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.10.2016) до першого відповідача - товариства обмеженою відповідальністю "Приватний виконавчий сервіс", м. Харків, другого відповідача - публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м. Черкаси, третього відповідача - публічного акціонерного товариства "Запоріжобленерго" та просив:

- стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та товариства з обмеженою відповідальністю "Приватний виконавчий сервіс" на користь акціонерної компаній "Харківобленерго" заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 у сумі 51000000,00 грн.;

- стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та товариства з обмеженою відповідальністю "Приватний виконавчий сервіс" на користь акціонерної компаній "Харківобленерго" заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015р. у сумі 51000000,00 грн.;

Ухвалою господарського суду від 25.10.2016 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача - ТОВ "Західні енергетичні транзити", м. Івано-Франківськ, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третього відповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Трансфербутик", м. Київ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2017 по справі № 922/3152/16 за позовом АК Харківобленерго до ТОВ Приватного виконавчого сервісу , до ПАТ Черкасиобленерго , до ВАТ Запоріжжяобленерго ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача - ТОВ Західні енергетичні транзити ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третього відповідача - ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик про стягнення коштів в позові було відмовлено. Визнано недійсним договір поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015, укладений між акціонерною компанією Харківобленерго та відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго . Визнано недійсним договір поворотної фінансової допомоги № 2 від 23.07.2015, укладений між АК Харківобленерго та ПАП Черкасиобленерго . Стягнуто з ВАТ Запоріжжяобленерго на користь АК Харківобленерго грошові кошти у розмірі 51000000,00 грн. Стягнуто з ПАТ Черкасиобленерго на користь АК Харківобленерго грошові кошти у розмірі 51000000,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2017 по справі №922/3152/16 задоволено клопотання ПАТ Черкасиобленерго про передачу справи № 922/3152/16 за підсудністю до господарського суду Черкаської області, справу №922/3152/16 передано за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 задоволено скаргу АК Харківобленерго , ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2017 скасовано та матеріали справи №922/3152/16 передано до господарського суду Харківської області для розгляду.

19.02.2018 до господарського суду Харківської області надійшла касаційна скарга ПАТ Черкасиобленерго на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у цій справі.

Ухвалою суду від 20.02.2018 провадження у справі №922/3152/16 на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України було зупинено до закінчення розгляду Верховним судом касаційної скарги ПАТ Черкасиобленерго у справі №922/3152/16.

У зв'язку із закриттям 06.04.2018 ухвалою Верховного суду касаційного провадження за скаргою ПАТ Черкасиобленерго матеріали справи №922/3152/16 були повернуті 03.05.2018 до господарського суду Харківської області.

14.05.2018 ухвалою господарського суду Харківської області на підставі ст.230 ГПК України провадження у справі №922/3152/16 було поновлено та призначене підготовче засідання на 21.05.2018 16:15 год.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2018 до місцевого господарського суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просив витребувати у Шевченківського районного суду міста Києва засвідчену належним чином копію вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 12.03.2018 по справі №761/19378/17, а також відомості щодо набрання таким судовим рішенням законної сили.

Також, позивачем 21.05.2018 подана заява про залишення без розгляду позовних вимог АК Харківобленерго до ПАТ Черкасиобленерго щодо стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 у сумі 51 000 000,00.

Крім цього, просив виключити зі складу відповідачів ПАТ Черкасиобленерго та залучити його до участі у справі третьою особою. Позовні вимоги АК Харківобленерго розглядати в наступній редакції:

- Стягнути з ТОВ Приватний виконавчий сервіс (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, б.7, код ЄДРПОУ 40820336) на користь АК Харківобленерго (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015р. у сумі 51 000 000,00 грн. (п'ятдесят один мільйон грн.00 коп.).

- Стягнути солідарно з ПАТ Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б.14, код ЄДРПОУ 00130926) та ТОВ Приватний виконавчий сервіс (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, б.7, код ЄДРПОУ 40820336) на користь АК Харківобленерго (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015р. у сумі 51 000 000,00 грн. (п'ятдесят один мільйон грн. 00 коп.).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2018 від ПАТ Запоріжжяобленерго до місцевого господарського суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Київської області.

05.06.2018 від ПАТ Запоріжжяобленерго до суду надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи копії документів (вх.№16199). Вказані документи після огляду судом були долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2018 в задоволенні заяви позивача про залишення без розгляду позовних вимог АК Харківобленерго до ПАТ Черкасиобленерго було частково відмовлено, а саме в частині залучення до участі у справі ПАТ Черкасиобленерго третьою особою. Залишено без розгляду позовні вимоги АК Харківобленерго до ПАТ Черкасиобленерго щодо стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 у сумі 51 000 000,00 грн. Подальший розгляд справи відбувається з урахуванням цих змін.

Крім цього, цією ж ухвалою, зокрема, задоволено клопотання АК Харківобленерго вх. № 14832 від 21.05.2018 про витребування доказів, відмовлено ПАТ Запоріжжяобленерго в задоволенні клопотання вх. № 16198 від 05.06.2018 про передачу справи для розгляду до господарського суду Київської області.

Як свідчать матеріали справи, 14.06.2018 від ПАТ Запоріжжяобленерго до місцевого господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№17211).

27.06.2018 за вх.№18577 відповідачем (ПАТ Запоріжжяобленерго ) було повторно надано клопотання про закриття провадження по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2018 у справі № 922/3152/16 в позові відмовлено.

Позивач - АК "Харківобленерго" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, на те, що виконання зобов'язання з повернення фінансової допомоги на рахунок третьої особи можливе лише у випадку наявності відповідного застереження у договорі поворотної фінансової допомоги або після внесення до нього відповідних змін. Проте, сторони такої можливості ані у договорі № 1, ані у договорі № 2 не передбачили, а отже перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ "ФК "Трансфербутик" та ТОВ "Західні енергетичні транзити" не є належним виконанням зобов'язань ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПАТ "Черкасиобленерго" відповідно.

Також, апелянт зазначає, що наявність довіреності, яка визначає обсяг прав повіреного у взаємовідносинах з третьою особою (у тому числі з посиланням на конкретні правовідносини довірителя з третьою особою та їх зміст) є обов'язковою.

Вказана позиція підтверджується практикою застосування ст. 1007 ЦК України Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 23.10.2014 по справі №924/190/14.

Так, у вказаній постанові зазначено, що аналіз ч. 1 ст. 1007 ЦК України дає підстави вважати, що повірений вважається не уповноваженим вчиняти дії, передбачені договором, за відсутності в нього довіреності.

Однак, означені довіреності позивачем ані ТОВ "ФК "Трансфербутик", ані ТОВ "Західні енергетичні транзити" не надавалися.

Через відсутність дослідження та оцінки судом першої інстанції зазначених аргументів позивача, неврахування зазначених норм матеріального права, суд першої інстанції, на думку апелянта, порушив ст. ст. 236, 238 ГПК України, наслідком чого стало прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Також суд першої інстанції, в обґрунтування факту належного виконання ПАТ "Черкасиобленерго" зобов'язань за договором № 2 посилаючись на платіжні доручення ПАТ "Черкасиобленерго" від 25.12.2015 № 740 на суму 25 млн. грн., від 28,12.2015 №750 на суму 10 млн. грн., від 29.12.2015 №№ 751, 756 на суми 11 та 5 млн. грн. відповідно, не надав належної оцінки таким доказам, чим порушив ч. 3 ст. 86 ГПК України, та аргументам позивача, чим знову порушив ст. 236 ГПК України.

Як стверджує апелянт, всі ці платіжні доручення мають призначення платежу: "повернення фінансової допомоги згідно з договором 370-01/18-15 від 10.07.2015 та вимоги б/н від 24.10.2015. Без ПДВ". Однак предметом спору є виконання ПАТ "Черкасиобленерго" договору поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 № 2, а тому такі платіжні доручення взагалі не відносяться до предмету спору по цій справі та не можуть бути доказами виконання ПАТ "Черкасиобленерго" умов договору фінансової допомоги від 23.07.2015 № 2.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано не враховано аргументи позивача та відповідно наведені ним в їх обґрунтування докази, а саме вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2018 по справі № 761/19378/17 та вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2017 по справі № 761/19384/17, відповідно яких встановлено, що ТОВ "Західні енергетичні транзити" та ТОВ "ФК "Трансфербутик" наміру здійснювати законну господарську діяльність не мали, а вживали заходи виключно з метою незаконного заволодіння коштами АК "Харківобленерго". Зважаючи на наведене вище договори доручення від 23.12.2015 (між АК "Харківобленерго" та ТОВ "Західні енергетичні транзити") та від 12.10.2015 (між АК "Харківобленерго" та ТОВ "ФК "Трансфербутик") були укладені ТОВ "Західні енергетичні транзити" та ТОВ "ФК "Трансфербутик" без мети здійснення законної господарської діяльності, а виключно з метою незаконного заволодіння коштами АК "Харківобленерго", чим завдано значної шкоди і державі, як власнику контрольного пакета акцій позивача та відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України такі договори є нікчемними. Саме внаслідок відсутності юридичних наслідків за укладеними між АК "Харківобленерго" з ТОВ "Західні енергетичні транзити" і ТОВ "ФК "Трансфербутик" договорами доручення посилання відповідачів та суду першої інстанції на них як на підставу належного виконання ПАТ "Черкасиобленерго" і ПАТ "Запоріжжяобленерго" договорів № 1 та № 2 не ґрунтується на нормах закону. Відповідно не можуть бути застосовані і норми щодо перевищення повноважень представником, так як за нікчемними договорами доручення представництво взагалі не виникає.

З урахуванням вищенаведеного, апелянт зазначає, що через неправомірне встановлення судом першої інстанції факту належного виконання боржниками ПАТ "Черкасиобленерго" і ПАТ "Запоріжжяобленерго" зобов'язань за договором № 1 та договором № 2, суд першої інстанції дійшов невірного висновку і щодо припинення забезпеченого ТОВ "Приватний виконавчий сервіс" за договором поруки від 16.09.2016 № 1 зобов'язання на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Так, апелянт стверджує, що зобов'язання за договором № 1 та договором № 2 боржниками належним чином не виконано, а відповідно і поручитель (ТОВ "Приватний виконавчий сервіс") згідно з п. 1.2 договору поруки від 16.09.2016 №,1 та у відповідності до ст. 553, 554 ЦК України відповідає перед кредитором (АТ "Харківобленерго") разом з боржниками та несе солідарну відповідальність.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АК «Харківобленерго» на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2018; судове засідання призначено на 02.10.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 у даній справі прийнято дану справу до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 06.11.2018.

01.10.2018 ПАТ "Запоріжжяобленерго" було направлено відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги позивача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 оголошено про перерву у розгляді справи до 29.11.2018.

ПАТ "Запоріжжяобленерго" надані пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

АТ «Харківобленерго» надало додаткові пояснення до апеляційної скарги, в обґрунтування своїх вимог.

В судове засідання, призначене на 29.11.2018 представники 1-го відповідача та третіх осіб не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується штампом канцелярії Східного апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвал про призначення справи до розгляду та оголошення про перерву у розгляд і справи.

Ухвали суду, які направлялись на адреси ТОВ "Фінансова компанія "Трансфербутик" та ТОВ "Приватний виконавчий сервіс", які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з позначкою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання та інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а не отримання кореспонденції зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності зазначених представників.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.07.2015 між АК Харківобленерго в особі ОСОБА_4С, що діяв на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015, та ВАТ Запоріжжяобленерго (в подальшому перейменовано в ПАТ Запоріжжяобленерго ) в особі виконуючого обов'язки генерального директора ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту, було укладено договір поворотної фінансової допомоги за №1.

Відповідно до пункту 1.1. договору № 1 в порядку та на умовах, визначених договором, сторона-2 (АК Харківобленерго ) передає у власність сторони-1 (ВАТ Запоріжжяобленерго ) грошові кошти (у подальшому фінансова допомога), а сторона-1 зобов'язується повернути їх стороні-2 в строки та порядку, що встановлені цим договором.

У пункті 2.1. договору № 1 сторони передбачили, що сума фінансової допомоги за договором становить 51 000 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1. договору № 1 строк повернення фінансової допомоги визначено сторонами до 31.12.2015.

На виконання умов договору № 1 АК Харківобленерго перерахувало ВАТ Запоріжжяобленерго поворотну фінансову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням № 967 від 23.07.2015 на суму 51000000,00 грн.

27.08.2015 між АК Харківобленерго в особі ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015, та ВАТ Запоріжжяобленерго укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1, якою сторонами змінено строк повернення фінансової допомоги, а саме пункт 4.1. договору поворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015 викладено у такій редакції: строк повернення фінансової допомоги до 30 вересня 2015 року включно. Пункт 4.2. договору виключено . Всі інші умови договору № 1 залишені сторонами незмінними.

12.10.2015 між АК Харківобленерго в особі представника ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності № 01-42юр/4503 від 18.06.2015 (довіритель), та ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту (повірений), укладено договір доручення №ДД-1210/1, відповідно до умов якого повірений, зобов'язується від імені та за рахунок довірителя, здійснити комплекс представницьких заходів з усіх питань, що виникають в процесі правовідносин з суб'єктами господарювання: (зокрема) ВАТ Запоріжжяобленерго .

Пунктом 2.1. сторони договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015 визначили обсяг прав повіреного, зокрема підпунктом 2.1.4. визначено, що повірений має право отримувати, на власний рахунок/рахунки від зобов'язаних перед АК Харківобленерго осіб майно, кошти та інше, в тому числі, стягнене за рішенням суду, передане в ході добровільного досудового виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015 повірений зобов'язаний негайно передати довірителю все отримане в зв'язку з виконанням повіреним своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього договору).

Пунктом 3.2. договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015 передбачено, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на здійснення юридичних дій, визначених у пункті 2.1 цього договору.

13.10.2015 ПАТ Запоріжжяобленерго отримало від ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик (повіреного АК Харківобленерго ) вимогу про необхідність перерахування грошових коштів в сумі 51000000,00 грн. на розрахунковий рахунок повіреного.

Листом-повідомленням № 37/8562 від 15.10.2015, позивач повідомив ПАТ Запоріжжяобленерго про здійснення АК Харківобленерго вимушених заходів щодо стягнення спірних коштів, у тому числі й шляхом укладання договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015 з ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик , оскільки кошти за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015 боржником не були повернуті. Даний Лист № 37/8562 від 15.10.2015 підписаний заступником начальника фінансового управління - ОСОБА_4 (за довіреністю № 01-42юр/4503 від 18.06.2015). При цьому, позивачем в листі № 37/8562 від 15.10.2015 зазначено, що згідно з пунктом 2.1.4. договору доручення від 12.10.2015 повірений має право отримувати на власний рахунок/рахунки від зобов'язаних перед АК Харківобленерго осіб майно, кошти та інше, в тому числі, стягнене за рішенням суду, передане в ході добровільного досудового виконання зобов'язань. Згідно з пунктом 2.2.3. договору доручення від 12.10.2015 повірений зобов'язаний негайно передати довірителю все отримане в зв'язку з виконанням повіреним своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього договору).

На виконання зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015, ПАТ Запоріжжяобленерго перерахувало грошові кошти на загальну суму 51 000 000,00 грн. на розрахунковий рахунок повіреної АК Харківобленерго особи - ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик , про що свідчать платіжні доручення №25801 від 13.10.2015 на суму 26 500 000,00 грн. та №28847 від 12.11.2015 на суму 24 500 000,00 грн. на підставі договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015.

Листом № 13/11-2 від 13.11.2015 ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик , як повірений позивача за договором доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015, повідомив АК Харківобленерго щодо отримання на власний рахунок коштів від ПАТ Запоріжжяобленерго за платіжними дорученнями №25801 від 13.10.2015 на суму 26500000,00 грн. та №28847 від 12.11.2015 на суму 24 500 000,00 грн. на підставі пункту 2.1.4. договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015. Крім того, повірений повідомив про те, що кошти в сумі 6 301 250,00 грн. були перераховані на рахунок АК Харківобленерго платіжним дорученням від 15.10.2015 №44.

Кошти в сумі 6301250,00 грн. були відображені позивачем та ПАТ Запоріжжяобленерго в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

При зверненні до суду з позовом та з апеляційною скаргою по даній справі позивач вказує, що договір доручення від 12.10.2015 (між АК Харківобленерго та ТОВ ФК Трансфербутик ) є нікчемним, виходячи з наступного.

Відповідно до копії вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2018 у справі № 761/19378/17, яка надана позивачем до матеріалів справи, визнано винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 КК України, чим встановлено протизаконна діяльність ОСОБА_7 у вчиненні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Вироком встановлені і обставини укладення договору доручення від 23.12.2015 між АК Харківобленерго і та ТОВ Західні енергетичні транзити , а саме: ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні TOB ХК Енергомережа за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 12, на виконання злочинної вказівки Особи 1, з метою отримання щомісячної винагороди від останньої, в другій половині грудня 2015 року підписав як директор TOB Західні енергетичні транзити виготовлені невстановленими особами договір доручення від 23.12.2015 № 23/12/15 з АК Харківобленерго про нібито уповноваження TOB Західні енергетичні транзити на стягнення за договором поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 № 2 з ПАТ Черкасиобленерго 51 млн. грн. на користь АК Харківобленерго , лист-вимогу на адресу ПАТ Черкасиобленерго від 24.12.2015 щодо стягнення заборгованості у сумі 51 млн. грн. на користь АК Харківобленерго шляхом перерахування на розрахунковий рахунок TOB Західні енергетичні транзити . Підписуючи вказані документи, ОСОБА_7 їх змісту не розумів, в суть не вникав. Зазначені дії вчинив на виконання прохання Особи 1, бажаючи і в подальшому отримувати попередньо обумовлену щомісячну грошову суму.... У зв'язку з наведеним державі заподіяно велику шкоду в сумі 51 млн. грн, яка більше ніж у тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Також зазначено, що допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав. У суді показав, що підписував зазначені в обвинуваченні документи і при цьому не мав наміру здійснювати законну господарську діяльність.

Позивач також вказує, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2017 по справі № 761/19384/17 визнано винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Зокрема вироком встановлено факти надання пропозиції та її погодження ОСОБА_6 про підписання як директором TOB ФК Трансфербутик визначених ним документів без будь-якої господарської діяльності від імені цього товариства, при цьому за вчинення таких дій мав отримувати винагороду у розмірі 5000-10000 грн. Також встановлене неодноразове внесення неправдивих відомостей про бажання ОСОБА_6 здійснювати фінансово-господарську діяльність, очолюючи TOB ФК Трансфербутик .

Позивач зазначає, що з наведеного вбачається, що TOB ФК Трансфербутик наміру здійснювати законну господарську діяльність не мало, а вживало заходів виключно з метою незаконного заволодіння коштами АК Харківобленерго , чим завдало значної шкоди державі, оскільки АК Харківобленерго належить до підприємств державного сектору економіки і контрольний пакет акцій у розмірі 65 % належить державі в особі Фонду державного майна України.

Саме цими особами і були укладені з АК Харківобленерго договори доручення.

З вказаних вище вироків позивач робить висновок про нікчемність вищевказаних договорів доручення. Разом з тим, оскільки грошові кошти ПАТ Черкасиобленерго та ПАТ Запоріжжяобленерго були перераховані на підставі нікчемних договорів доручення від 23.12.2015 (між АК Харківобленерго та ТОВ Західні енергетичні транзити ) та від 12.10.2015 (між АК Харківобленерго та ТОВ ФК Трансфербутик ), то, на думку позивача, зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги не виконані.

Як наслідок, позивач вимагає стягнути ці кошти з ПАТ Запоріжжяобленерго та ТОВ Приватний виконавчий сервіс , м. Харків, як поручителя за зазначеними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що станом на час розгляду справи боржники ВАТ Запоріжжяобленерго та ПАТ Черкасиобленерго фінансову допомогу у встановлені строки не повернули.

Однак, фактичні обставини справи свідчать про те, що ПАТ Запоріжжяобленерго у повному обсязі було перераховано на повірену позивачем особу - ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик суму отриманої фінансової допомоги у розмірі 51000000,00 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 25801 від 13.10.2015 на суму 26500000,00 грн., №28847 від 12.11.2015 на суму 24500000,00 грн, № 44 від 15.10.2015 на суму 6301250,00 грн.

Зазначене перерахування було здійснено за згодою АК Харківобленерго , яке уклало з ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик відповідний договір доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015, та направило на адресу ВАТ Запоріжжяобленерго листом-повідомлення № 37/8562 від 15.10.2015.

При цьому, позивачем в листі № 37/8562 від 15.10.2015 зазначено, що згідно з пунктом 2.1.4. договору доручення від 12.10.2015 повірений має право отримувати на власний рахунок/рахунки від зобов'язаних перед АК "Харківобленерго" осіб майно, кошти та інше, в тому числі, стягнене за рішенням суду, передане в ході добровільного досудового виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору доручення від 12.10.2015 повірений зобов'язаний негайно передати довірителю все отримане в зв'язку з виконанням повіреним своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього договору).

Саме про цей договір позивач інформував ПАТ Запоріжжяобленерго своїм листом № 37/8562 від 15.10.2015, зазначивши про здійснення АК Харківобленерго вимушених заходів щодо стягнення спірних коштів, у тому числі й шляхом укладання з ТОВ ФК Трансфербутік договору доручення №ДД-1210/1 від 12.10.2015.

За таких умов, оцінюючи наявність у діях відповідача ПАТ Запоріжжяобленерго доброї совісті (bona fides) як обов'язкової умови, яка тягне припинення зобов'язання виконанням, колегія суддів зазначає наступне.

За загальним правилом добросовісність боржника презюмується. Обов'язок спростування bona fides покладається на ту сторону, яка її заперечує.

Однак позивач, заперечуючи проти добросовісності боржника, посилається виключно на вироки судів, які описують поведінку посадових осіб обраного самим позивачем представника у процедурі стягнення боргу (ТОВ ФК Трансфербутік ), а також на факти, які свідчать про зловживання своїми правами посадовими особами підприємства позивача.

В цій частині колегія суддів відзначає, що за жодних умов поведінка і наміри названих позивачем посадових осіб не можуть спростувати bona fides відповідача, оскільки як мета дій, так добросовісність (сумлінність) дій юридичної особи визначається через поведінку його органів управління/посадових осіб.

Оскільки матеріали справи не містять доказів змови між посадовими особами ПАТ Запоріжжяобленерго та позивачем чи представником позивача (ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик ), надані позивачем докази притягнення до відповідальності посадової особи представника позивача та здійснення кримінального переслідування посадової особи самого позивача в принципі не можуть свідчити (є неналежним доказом) про відсутність в діях відповідача сумлінності і доброї совісті. Крім того, колегією суддів встановлено, що АК Харківобленерго вчинило ряд дій, які свідчать про кваліфікацію проведеного боржником виконання як добросовісного і належного, а саме.

- надсилання на адресу ВАТ Запоріжжяобленерго листа-повідомлення № 37/8562 від 15.10.2015 про погодження перерахування ними грошових коштів на ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик ;

- отримання від ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик частини отриманих останньою від ВАТ Запоріжжяобленерго коштів в сумі 6 301 250,00 грн.;

- звернення до господарського суду м. Києва в межах справи № 910/30034/15 про стягнення з повіреного - ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик залишку заборгованості по договору поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015 в сумі 44698750, отриманої ВАТ Запоріжжяобленерго , а також 3% річних, та отримання судового рішення про стягнення цих коштів.

Таким чином, викладені вище обставини вказують на те, що договір поворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015 в частині порядку його виконання був сторонами змінений шляхом обміну листами і сторони дійшли згоди щодо можливості повернення фінансової допомоги на рахунок повіреного АК Харківобленерго ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик .

Також вказане свідчить про те, що ПАТ Запоріжжяобленерго у повному обсязі виконало перед позивачем зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 51000000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015, а отже твердження позивача про неналежне виконання ПАТ Запоріжжяобленерго взятих на себе договірних зобов'язань не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Вищезазначене спростовує доводи апелянт стосовно неправомірності повернення боргу третім особам.

Оцінюючи аргумент позивача про те, що відповідач частково здійснив перерахування коштів до отримання довіреності позивача на їх отримання представником (ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик ), колегія суддів зазначає, що перерахування в розмірі 26500000,00 грн., яке відбулось 13.10.2015, було здійснено на підставі договору доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015, дійсність і легальність якого не викликала сумнівів на день здійснення перерахування. Зміст цього договору (п.п. 2.1.4) прямо передбачав наявність у ТОВ ФК Трансфербутік права на отримання грошових коштів і це право не було пов'язано із фактом отримання довіреності.

Оцінюючи аргументи позивача щодо невірного зазначення відповідачем реквізитів платежу колегія суддів зазначає, що представники 2-го відповідача в судовому засіданні пояснили, що зазначення у платіжних дорученнях призначення платежу повернення фінансової допомоги згідно з договором № 370-01/18-5 від 10.07.2015 та вимоги б/н від 24.10.2015 є помилковим, такого договору не існує взагалі, між сторонами відсутні інші відносини позики, окрім зазначеного договору зворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015, тому описка відповідача не впливає на суть спору.

Крім того, колегія суддів відкидає аргументи позивача, викладені як у позові так і у апеляційній скарзі, про те, що оскільки зазначений договір доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015, укладений АК Харківобленерго з ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик нібито є нікчемним на підставі фактів, встановлених судовими вироками, цей договір в силу положень ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України не породжує для сторін будь-яких юридичних наслідків, а тому ПАТ Запоріжжяобленерго , перерахувавши кошти на виконання такого договору, нібито не може вважатися таким, що виконав свої зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 23.07.2015.

При цьому колегія суддів опирається на таке.

Відсутність волі обох чи однієї зі сторін правочину на виконання угоди, наявність в них умислу на укладення іншого правочину, аніж представництво, не передбачена матеріальним законом як підстава визнання правочину нікчемним. Як фіктивний, так і удаваний правочин є оспорюваними, а позивачем не надано суду доказів визнання оспорюваного правочину недійсним.

Аналогічно позивачем не надано належних доказів того, що між посадовими особами позивача та представника існувала змова, спрямована на заволодіння майном позивача, що, гіпотетично, могло б бути підставою застосування до спірних правовідносин приписів ст. 228 ЦК України (нікчемність правочину, спрямованого на незаконне заволодіння майном).

Крім того, колегія суддів звертає увагу сторін спору на те, що ПАТ Запоріжжяобленерго не є стороною договорів доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015, і як наслідок, гіпотетична нікчемність цього договору не породжує для відповідача будь-яких обов'язків, пов'язаних з такою нікчемністю.

Крім того, оскільки перерахування грошових коштів з боку ПАТ Запоріжжяобленерго на користь ТОВ Фінансова компанія Трансфербутик відбувалося за вказівкою АК Харківобленерго , яке до того ж уклало з представником відповідний договір доручення на отримання цих коштів від повірених, тому ризики, пов'язані з неотриманням цих коштів, має нести саме АК Харківобленерго .

Крім того, у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2017 по справі № 761/19384/17 яким визнано винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, взагалі не йдеться про договір доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015 та останнього не притягнено до відповідальності за його укладання.

Таким чином, доводи позивача про нікчемність договору доручення № ДД-1210/1 від 12.10.2015 є безпідставними.

За таких обставин, в задоволенні повних вимог до публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 23.07.2015 у сумі 51 000 000,00 грн. слід відмовити в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю заявленого позову.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Приватний виконавчий сервіс , як поручителя заборгованості 51 000 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 та 51 000 000,00 грн. за договором фінансової допомоги №1 від 23.07.2015, колегія суддів зазначає наступне.

16.09.2016 АК Харківобленерго (кредитор) уклав з ТОВ Приватний виконавчий сервіс (поручитель) договір поруки № 1, у зв'язку з забезпеченням виконанням боржниками зобов'язання з повернення фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків ПАТ Черкасиобленерго (боржник-1) за зобов'язанням, передбаченим пунктом 2.1. цього договору та ВАТ Запоріжжяобленерго (боржник-2) за зобов'язанням, передбаченим пунктом 2.2. цього договору в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, компенсаційних нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки під основним зобов'язанням-1 в цьому договорі сторони розуміють зобов'язання ПАТ Черкасиобленерго щодо повернення фінансової допомоги на користь АК Харківобленерго у розмірі 51000000,00 грн., що виникло на підставі договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 23.07.2015 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.08.2015.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки під основним зобов'язанням-2 в цьому договорі сторони розуміють зобов'язання ВАТ Запоріжжяобленерго щодо повернення фінансової допомоги на користь АК Харківобленерго у розмірі 51000000,00 грн., що виникло на підставі договору поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.08.2015.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що у разі порушення будь-ким з боржників основного зобов'язання, боржники і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Порука, як спосіб забезпечення зобов'язань врегульована нормами параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що факт належного виконання боржниками ПАТ Черкасиобленерго та ВАТ Запоріжжяобленего зобов'язань за договорами поворотної фінансової допомоги №1,№2 від 23.07.2015 підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що порука за договором № 1 від 16.09.2016 є такою, що припинила свою дію з припиненням забезпеченого нею зобов'язання на підставі ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителя ТОВ Приватний виконавчий сервіс колегія суддів відмовляє.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерної компанії Харківобленерго є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, тому колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні позову акціонерної компанії Харківобленерго відмовити.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2018 у даній справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу АК «Харківобленерго» на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2018 по справі №922/3152/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2018 по справі №922/3152/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 04.12.2018.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал