Рішення

від 30.11.2018 по справі 926/1469/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Справа № 926/1469/18

За позовом гр. ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради

- гр. ОСОБА_4

- гр. ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства

Cуддя М.І.Ніколаєв

Секретар судового засідання Попова К.Г.

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_6, ордер від 27.07.2018 року

від гр. ОСОБА_2- не з'явився

від відповідача - не з'явився

від гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_5, дов. від 11.10.2018 року, ОСОБА_7, ордер від 26.11.2018 року

від гр. ОСОБА_5 - ОСОБА_5, ОСОБА_7, ордер від 01.11.2018 року

від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради - не з'явився

І. Стислий виклад позицій сторін.

Громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія" (далі - товариство), яке оформлено протоколом №4 від 16.02.2018 року та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, здійсненого 20.02.2018 року за №10381070004010233.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням загальних зборів учасників товариства від 16.02.2018 року його призначено директором товариства. Проте, ні він, ні інший учасник товариства - гр. ОСОБА_2, не були присутні на зборах 16.02.2018 року, хоча і зазначені в протоколі №4. Відповідно до вимог статуту товариства загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів. Враховуючи неявку двох учасників товариства, які володіють в сукупності 66,66% голосів, позивач вважає, що загальні збори 16.02.2018 року не могли бути повноважними, відтак рішення, на підставі якого змінено директора товариства, є неправомірним, оскільки прийняте за відсутності кворуму.

Крім того, позивач вважає, що в порушення вимог статуту товариства його ніхто і в будь-який спосіб не повідомив про проведення 16.02.2018 року спірних загальних зборів учасників товариства та про їх порядок денний, що свідчить про недотримання процедури скликання загальних зборів та є підставою для визнання ухваленого загальними зборами рішення недійсним в судовому порядку.

Враховуючи, що спірне рішення безпосередньо порушує права позивача, зокрема, право брати участь в управлінні товариством, останній звернувся для захисту своїх порушених прав до суду.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов.

Від третьої особи - гр. ОСОБА_2 пояснення на позов не надійшли. Разом з тим, суду подано заяву свідка - гр. ОСОБА_2 від 26.09.2018 року (а.с.87), в якій він зазначив, що:

- його ніхто не повідомляв ні усно, ні письмово, в порядку, визначеному законом, про проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 16.02.2018 року;

- 16.02.2018 року він особисто перебував у м. Запоріжжя, тому на спірних загальних зборах учасників товариства присутнім не був;

- не давав згоди на призначення директором товариства ОСОБА_1;

- спільно з ОСОБА_1 вони володіють 66,66% частки у статутному капіталі товариства, тому за їх відсутності загальні збори учасників товариства 16.02.2018 року не є повноважними в силу відсутності кворуму, а прийняті рішення є недійними.

У поясненнях на позов від 26.09.2018 року (а.с.88-89) гр. ОСОБА_5 проти позову заперечила, обґрунтовуючи це тим, що 15.01.2018 року на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулись позачергові загальні збори товариства, на яких були присутні усі учасники товариства. На даних загальних зборах розглянуто, серед іншого, питання негайного звільнення з посади директора гр. ОСОБА_5 Зокрема, учасники товариства обговорили, узгодили та ухвалили рішення про звільнення гр. ОСОБА_5 з посади директора після подачі річних звітів 15.02.2018 року. У зв'язку з тим, що юридична особа не може залишатись без директора, гр. ОСОБА_5 стверджує, що гр. ОСОБА_1 запропонував свою кандидатуру на посаду директора товариства.

У свою чергу, як вбачається з пояснень гр. ОСОБА_5, у протоколі від 16.02.2018 року відображено засідання загальних зборів учасників товариства від 15.01.2018 року, при цьому на даний час вона не виконує обов'язків директора товариства, адже з 15.02.2018 року звільнена за власним бажанням з даної посади.

Гр. ОСОБА_4 в поясненнях на позов від 09.10.2018 року (а.с.132-133) проти задоволення позову заперечив та зазначив, що 15.01.2018 року за адресою м. Чернівці, вул. Комарова, 15 відбулись загальні збори учасників товариства, на яких розглянуто питання відкликання та обрання директора товариства. Матеріали щодо проведення загальних зборів фіксувались мобільним телефоном та велись паперовим способом секретарем зборів. Для належного виконання своїх обов'язків перед товариством гр. ОСОБА_5 запропонувала передати повноваження новому директору після подачі річної звітності і сплати податків 15.02.2018 року. На посаду директора свою кандидатуру запропонував гр. ОСОБА_1 Заперечень з боку учасників товариства не було, тож на зборах 15.01.2018 року надано згоду від усіх учасників товариства на оформлення відповідних документів з зазначенням гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 такими, що були присутніми на зборах 16.02.2018 року, оскільки останні вважали недоцільним приїжджати в Чернівці для фіксування вже обумовленого рішення.

Також гр. ОСОБА_4 зазначив, що інші учасники товариства - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не виконали своїх обов'язків перед товариством стосовно формування статутного капіталу. В реєстраційних даних, що містяться на сайті Міністерства Юстиції України, датою закінчення формування статутного капіталу товариства зазначено 11.05.2017 року. Поряд з цим, ОСОБА_2 взагалі не вніс свою частку, а позивач вніс лише 0,238 частки. Відтак, гр. ОСОБА_4 вважає, що голоси учасників, які мають заборгованість перед товариством, не повинні враховуватись при визначенні результатів голосування для прийняття рішень на зборах учасників товариства.

Окремо гр. ОСОБА_4 наголосив на конфлікті інтересів, оскільки позивач - учасник товариства і є відповідачем, адже товариство представляє його директор, яким на даний час є гр. ОСОБА_1

В додаткових поясненнях (а.с.144-145) гр. ОСОБА_5 зазначила, що протокол від 16.02.2018 року є похідним від протоколу від 15.01.2018 року і фактично є його продовженням чи доповненням. У встановлений ст. 38 Кодексу Законів про працю України гр. ОСОБА_5 надіслала на адресу товариства заяву про звільнення з посади директора. Зміни, що відбулись 16.02.2018 року, були вчасно внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тож їх скасування призведе до порушення вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин і договору, у сфері оплати праці та порушенням заборони вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Вимога позивача про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань порушує порядок розірвання трудових відносин, передбачений ст. 38-40 Кодексу Законів про працю України.

У поясненнях на позов Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради просить розглянути справу без участі його представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, усі ухвали суду ( у т.ч. про відкриття провадження у справі від 31.08.2018 року, про відкладення підготовчого провадження від 18.09.2018 року та від 02.10.2018 року, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті від 17.10.2018 року), були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 58018, м. Чернівці, вул. Комарова, 15

Разом з тим, усі конверти з вищевказаними ухвалами повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за зазначеною адресою не проживає, змінили адресу .

Згідно з пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідачу у встановлений законом спосіб направлено на адресу його місцезнаходження примірники усіх ухвал суду, проте відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами брати участь у розгляді справи та подати відзив на позов, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судових засіданнях представникам позивача та третіх осіб роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Сторони, за правилами статей 120 , 121 Господарського процесуального кодексу України були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8 , 222 Господарського процесуального кодексу України , здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відкриття провадження у справі та підготовче провадження.

Ухвалою від 31.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради, судове засідання призначено на 18.09.2018 року.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 та на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 02.10.2018 року.

У зв'язку з неявкою відповідача ухвалою від 02.10.2018 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 11.10.2018 року.

У судовому засіданні 11.10.2018 року за клопотанням гр. ОСОБА_5 оголошено перерву до 17.10.2018 року.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 02.11.2018 року.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 02.11.2018 року розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача та за клопотанням представника гр. ОСОБА_5 оголошено перерву до 19.11.2018 року, про що письмово повідомлено відповідача.

У судовому засіданні 19.11.2018 року суд закінчив заслуховувати вступне слово представників третьої особи, розпочав з'ясовувати обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2018 року.

У судовому засіданні 26.11.2018 року суд продовжив з'ясовувати обставини справи та досліджувати докази, наявні в матеріалах справи. За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2018 року.

У судовому засіданні 30.11.2018 року суд закінчив з'ясовувати обставини справи та перевіряти їх доказами, представники учасників справи виступили з заключним словом.

Зокрема, присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у той час як гр. ОСОБА_5 та представник (адвокат) гр. ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених в поясненнях на позов. При цьому, адвокат гр. ОСОБА_4 усно зауважив, що вимога про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не відноситься до юрисдикції господарського суду.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до наказу від 29.11.2016 року №1-29-11-2016 в ПАТ КБ Приватбанк відкрито розрахунковий рахунок №26008051515508.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.06.2017 року (а.с.161-165):

- 11.05.2016 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія";

- статутний капітал становив 300 000 грн., дата закінчення його формування - 11.05.2017 року;

- перелік учасників: гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4, розмір внеску кожного становив 100 000 грн.;

- керівником товариства зазначено гр. ОСОБА_5

Відповідно до статуту товариства (в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників від 04.09.2017 року, протокол №3) місцезнаходженням товариства є м. Чернівці, вул. Комарова,15.

Згідно п. 4.5 статуту учасниками товариства є гр. ОСОБА_1 (проживає в м. Вінниця), гр. ОСОБА_2 (проживає в м. Запоріжжя) та гр. ОСОБА_4

Для забезпечення фінансово-господарської діяльності товариства, а також для гарантії його майнових зобов'язань, за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал у розмірі 126 000 грн. (п. 4.1 статуту).

Розмір статутного капіталу товариства розподіляється між учасниками товариства наступним чином: ОСОБА_1 - 42 000 грн., 1 (одна) частка; ОСОБА_2 - 42 000 грн., 1 (одна) частка; ОСОБА_4 - 42 000 грн., 1 (одна) частка.

Відповідно до п. 5.1 статуту учасник товариства має право: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку товариства; вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства.

Учасник товариства зобов'язаний: додержуватись вимог установчих документів і виконувати рішення зборів учасників товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у т.ч. вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими статутними документами; не розголошувати відомості, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; утримуватись від дій, що можуть пошкодити товариству.

Відповідно до п.6.1 статуту управління товариством здійснюють загальні збори учасників товариства, голова та директор товариства.

Вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або їх представників. Учасники товариства мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному капіталі товариства. Загальні збори учасників правомочні розглядати і приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства в порядку, визначеному актами законодавства і статутом (п.6.2 статуту).

До компетенції загальних зборів учасників, серед іншого, належить обрання та відкликання директора (п. 6.3.10 статуту).

З питань, зазначених у п.6.3.1, 6.3.2, 6.3.7 пункту 6.3 статуту рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосували учасники, що володіють в сукупності більш як 50% загальної кількості голосів. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (п.6.3 статуту).

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють більш як 60% голосів. Учасники товариства, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою зборів та секретарем. Голова зборів організовує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у бідь-який час надана учасникам товариства (п. 6.5 статуту).

Загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори учасників товариства скликаються також на вимогу директора. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники персонально повідомляються головою товариства або директором рекомендованими листами з повідомленням про вручення та факсом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання загальних зборів учасників. Не пізніш як за сім днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Загальні збори учасників збираються за місцезнаходженням товариства або в разі необхідності - в іншому місці, вказаному у повідомленні про скликання загальних зборів учасників, але в будь-якому випадку на території України. Уся робота з підготовки та скликання загальних зборів учасників товариства проводиться головою та директором товариства ( п. 6.6 статуту).

Відповідно до п.6.10 статуту хід загальних зборів та прийняті рішення, включаючи підсумки голосування по кожному питанню, оформлюються протоколом зборів.

Якщо загальні збори учасників товариства не відбулись через відсутність кворуму, передбаченого цим статутом, голова товариства та/або директором товариства повинні скликати повторні збори учасників (п.6.16 статуту).

Дана редакція статуту товариства (затверджена рішенням загальних зборів учасників від 04.09.2017 року, протокол №3) є чинною, доказів протилежного суду не надано.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.01.2018 року директором товариства зазначено гр. ОСОБА_5, дата закінчення формування статутного капіталу - 11.05.2017 року (а.с.38-39).

Також в матеріалах справи наявна копія протоколу загальних зборів товариства №1 від 15.01.2018 року (а.с.158-160), відповідно до якого на загальних зборах, що відбулись в м. Чернівці, по вул. Комарова, 15, були присутні гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4, тож загальні збори визнані правомочними.

Як вбачається з протоколу №1:

- загальні збори учасників відбулись з наступним порядком денним: - обрання голови та секретаря зборів; затвердження регламенту зборів; зміна засновників товариства; відкликання та обрання директора товариства; обрання відповідального за реєстрацію змін у товаристві;

- секретарем зборів обрано ОСОБА_5, головою зборів - ОСОБА_4;

- загальні збори дозволили ОСОБА_5 фіксувати хід та рішення зборів, письмово та засобом мобільного зв'язку;

- відхилено пропозицію ОСОБА_2 щодо виключення ОСОБА_4 зі складу засновників;

- ОСОБА_1 запропонував відкликати директора ОСОБА_5 та висунув свою кандидатуру на посаду директора. ОСОБА_5 пояснила, що миттєве звільнення неможливе, оскільки триває річна звітність, тож запропонувала відтермінувати звільнення на 15.02.2018 року та прийняти 16.02.2018 року на посаду нового директора ОСОБА_9 З даного питання в протоколі зазначено, що збори вирішили звільнити діючого директора ОСОБА_5 15.02.2018 року та прийняти на посаду нового директора ОСОБА_9;

- відповідальним за реєстрацію змін в органах державної реєстрації обрано ОСОБА_4;

- голосували з усіх питань за 100: зі 100%.

У свою чергу, гр. ОСОБА_1 свою участь у загальних зборах учасників товариства 15.01.2018 року заперечив, зазначивши, що мала місце зустріч, а не загальні збори учасників.

Перелік учасників, які зареєструвались для участі у загальних зборах 15.01.2018 року, суду не надано.

Доказів фіксації ходу зборів будь-яким способом ( у т.ч. мобільним телефоном) суду не надано.

Приватний нотаріус Хоменко М.О. 16.10.2018 року засвідчила справжність підпису ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даному протоколі від 15.01.2018 року.

Рішення загальних зборів товариства, оформлене протоколом №1 від 15.01.2018 року, не є предметом спору в межах даної справи. Доказів того, що дане рішення визнано недійсним в судовому порядку, суду не надано.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів товариства №4 від 16.02.2018 року до порядку денного спірних зборів включено наступні питання:

- обрання голови та секретаря зборів;

- зміни у виконавчому органі товариства;

- надання повноважень щодо державної реєстрації.

В протоколі №4 зазначено, що на зборах присутні гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4

Перелік учасників, які зареєструвались для участі у загальних зборах 16.02.2018 року, суду не надано.

Як стверджує позивач (заява свідка від 18.09.2018 року, а.с.72), він 16.02.2018 року перебував у м. Чернівцях, проте участі у спірних загальних зборах не приймав.

Згідно довідки ПАТ КБ Приватбанк від 06.04.2018 року гр. ОСОБА_2 16.02.2018 року знімав кошти з карти у відділенні банку в м. Запоріжжя.

В заяві свідка гр. ОСОБА_2 також підтвердив факт відсутності на загальних зборах.

Факт відсутності на загальних зборах учасників товариства 16.02.2018 року позивача та гр. ОСОБА_2 також підтвердили у своїх поясненнях гр. ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5

Спірним рішенням загальних зборів товариства, що затверджені протоколом №4 від 16.02.2018 року, вирішено:

- звільнити з посади директора товариства ОСОБА_5 та призначити на посаду директора товариства ОСОБА_1;

- обрати ОСОБА_4 відповідальною особою за проведення реєстрації змін товариства в органах державної реєстрації.

Протокол підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_11 як головою зборів.

Справжність підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_11 16.02.2018 року засвідчено приватним нотаріусом Хоменко М.О.

Доказів повідомлення позивача у встановленому статутом порядку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства 16.02.2018 року та їх порядок денний суду не надано.

Відповідно до наказу №2-0000000027 гр. ОСОБА_5 з 15.02.2018 року за власним бажанням звільнена з посади директора товариства.

20.02.2018 державним реєстратором Чернівецької міської ради ОСОБА_12Г здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів (зміна керівника юридичної особи) за реєстраційним номером №10381070004010233.

Із заявою про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу від 19.02.2018 року звернулась гр. ОСОБА_11

Станом на момент вирішення спору гр. ОСОБА_1 зазначений як керівник товариства (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.08.2018 року, а.с.35-37).

Також судом на підставі виписок по рахунку (а.с.168-169) встановлено, що на р/р №26008051515508 в ПАТ КБ Приватбанк в якості внесків до статутного капіталу протягом грудня 2016 року - січня 2018 року надійшло 25 500 грн.

Як стверджує гр. ОСОБА_5 дана сума надійшла від гр. ОСОБА_4

Згідно виписки АТ Ощадбанк від 27.12.2016 року гр. ОСОБА_4 вніс до статутного капіталу товариства в якості внеску 14 400 грн. на рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до копій прибуткових касових ордерів №236 від 30.11.2017 року та №22 від 29.12.2016 року гр. ОСОБА_4 вніс до статутного капіталу 2100 грн.

Позивач доказів сплати своєї частки у статутному капіталі товариства не надав, факт внесення гр. ОСОБА_4 до статутного капіталу товариства своєї частки не спростував.

ІV. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами

Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, заперечення відповідача та третьої особи, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі є корпоративним, стосується законності рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №4 від 16.02.2018 року, та проведення реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу.

IV. Норми права, які застосовує суд.

З метою правильного та всебічного вирішення спору суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з тим, згідно з вимогами ч. 1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів відносить справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи (п. 3.2. від 24.10.2011 року № 10 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

17.06.2018 року вступив в силу Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень даного закону протягом року з дня набрання ним чинності положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Спірне рішення прийнято загальними зборами учасників товариства 16.02.2018 року, тобто до набрання чинності Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , тож до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про господарські товариства" № 1576-ХІІ від 19.09.1991року (в редакції від 23.03.2017 року).

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть, також, мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" , господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГК України , господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Згідно ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Як визначено ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" , товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 144 ЦК України , ч.1 ст.87 ГК України , статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" , статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦК України , установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Аналогічні визначення мають ч. 1 ст. 72 ГК України та ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про господарські товариства" .

Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України , ч. 1 ст. 88 ГК України та Законі України "Про господарські товариства" .

Відповідно до ст.97 ЦК України , управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону , належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

За приписами ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Положеннями ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент скликання оскаржуваних рішень) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно зі ст. 64 вказаного Закону , учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

У пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що законодавство не передбачає обмеження кількості голосів учасників ТОВ або ТДВ лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства. Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники ТОВ або ТДВ мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Розмір часток кожного з учасників товариства визначається у статуті товариства. Законодавець врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками ТОВ, обмеживши його одним роком з дня державної реєстрації ТОВ (абзац перший частини третьої статті 144 ЦК України , частина перша статті 52 Закону України "Про господарські товариства" ). Отже, господарський суд, визначаючи повноважність загальних зборів, не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

Конституційний Суд України 5 лютого 2013 року прийняв рішення у справі №1-3/2013 (1-рп/2013) за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58 , частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства" , та вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII з наступними змінами, згідно з яким "учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі", у системному зв'язку з положеннями частини третьої статті 13 , частин другої, четвертої, сьомої статті 41 , частини першої статті 68 Конституції України , частини першої статті 3 , частин третьої, шостої статті 13 , частини третьої статті 14 , частини третьої статті 16 , частини першої статті 115 , частини першої статті 117 , частини першої статті 140 , частин першої, другої статті 144 , частини третьої статті 147 , частини першої статті 334 , частини четвертої статті 715 Цивільного кодексу України , статті 11 , частини першої статті 12 , частини першої статті 50 , частини четвертої статті 53 цього закону треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 N1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства" , якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно абз. 1, 2 п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними у судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у п.п. 18, 25 Постанови Пленуму від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40 , 45 Закону "Про господарські товариства" ).

V. Оцінка та висновки суду

Оцінюючи подані представниками учасників справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України , належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України , основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як зазначено вище, відповідно до положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п.6.6 статуту товариства про проведення загальних зборів учасники персонально повідомляються головою товариства або директором рекомендованими листами з повідомленням про вручення та факсом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання загальних зборів учасників.

За приписами ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що в сукупності володіють більш як 60% голосів. Учасники товариства, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою зборів та секретарем. Голова зборів організовує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства (п. 6.5 статуту).

Як встановлено судовим слуханням, належних доказів повідомлення гр. ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 16.02.2018 року, матеріали справи не містять, відповідачем та третіми особами такі докази суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів участі гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у загальних зборах учасників товариства, що відбулись 16.02.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення загальних зборів товариства від 16.02.2018 року прийнято за умови відсутності кворуму (60%), як цього вимагає ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 6.6 статуту.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України відповідач та треті особи належних доказів на спростування викладених обставин не надали.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року).

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 )

Пунктом 19 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" обумовлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та положення статуту товариства, встановивши, що позивач, який є власником частки у статутному капіталі товариства, не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, які проведені за відсутності необхідного кворуму, суд прийшов до висновку, що прийняте 16.02.2018 на загальних зборах учасників товариства рішення суттєво порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні товариством, у т.ч. призначати та звільняти директора товариства.

Суд виходить з того, що встановлена ст.167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі 911/3872/17.

Оскільки на загальних зборах учасників товариства, які відбулися 16.02.2018 року, був відсутній визначений статутом товариства кворум, що у відповідності до наведених норм є безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, суд вважає вимогу позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія" обґрунтованою.

В частині посилання гр. ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5 на невиконання гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 своїх обов'язків перед товариством стосовно формування статутного капіталу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Згідно зі ст. 64 вказаного Закону учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 у справі № 1-3/2013 (1-рп/2013), прийнятого за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58 , частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства" , відзначена імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства" , якими передбачено дії, що їх належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є правом товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству завадити прийняти рішення про виключення учасника.

У свою чергу, суду не надано доказів вчинення товариством дій, що їх належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку.

З урахуванням вищевикладеного щодо доводів про неврахування голосів учасників, які мають заборгованість перед товариством, при визначенні результатів голосування для прийняття рішень на зборах учасників товариства суд зазначає наступне.

З правової позиції Конституційного Суду України (про те, що при визначенні повноважності загальних зборів ураховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів, тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства) вбачається, що після спливу річного строку кількість голосів учасників, які не внесли вкладу, не може бути пропорційною розміру часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства. Конституційний Суд України застосовує обмежувальне тлумачення і звертає на це увагу словом "тільки".

Суд враховує, що в пункті 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" міститься висновок про те, що господарський суд, визначаючи повноважність загальних зборів, не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

Дане роз'яснення за правовою природою має рекомендаційний характер.

В рішенні від 05.02.2013 Конституційний Суд України також відзначив, що питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації товариства учасник не виконав свого обов'язку стосовно формування статутного капіталу, а загальні збори учасників Товариства не прийняли передбачених ч. 3 ст. 144 ЦК України і ч. 2 ст. 52 Закону рішень, відповідно до пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України підлягає законодавчому врегулюванню.

При цьому, неврегульованість зазначеного вище питання на рівні Закону України "Про господарські товариства" не позбавляє суд права вирішити спір по суті з урахуванням всіх конкретних фактичних обставин справи.

Аналогічну позицію викладено в Постанові Вищого господарського суду України у справі №911/2902/16 від 10.07.2017 року.

У свою чергу та враховуючи, що судовим слуханням встановлено порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, суд дійшов висновку, що невиконання учасником товариства свого обов'язку щодо формування статутного капіталу не звільняє товариство від обов'язку у встановленому статутом порядку і строк повідомити такого учасника про проведення загальних зборів, оскільки його не виключено зі складу учасників товариства.

Суд не приймає до уваги посилання третьої особи гр. ОСОБА_5 на порушення норм трудового законодавства, оскільки даний спір є корпоративним, а не трудовим, та виник у зв'язку з порушенням права позивача на участь в управлінні товариством.

Крім того, суд відхиляє доводи гр. ОСОБА_5 про те, що протокол від 16.02.2018 року є похідним від протоколу від 15.01.2018 року та фактично є його продовженням, оскільки кожне рішення загальних зборів учасників товариства є окремим актом товариства, що зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому, скликання і проведення кожних загальних зборів учасників товариства вимагає дотримання встановленої законом і статутом процедури, що, в першу чергу, спрямовано на забезпечення корпоративних прав учасників, у т.ч. брати участь в управлінні товариством.

Враховуючи, що позивач, як учасник товариства, звернувся до суду за захистом своїх порушених корпоративних прав з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, що були проведені з порушенням встановленого законом і статутом порядку та за результатами яких позивача неправомірно призначено директором товариства, суд не приймає до уваги посилання гр. ОСОБА_4 на конфлікт інтересів з посиланням на те, що гр. ОСОБА_1 одночасно є і позивачем, і відповідачем, адже як директор товариства повинен представляти його інтереси.

Наявні в матеріалах справи заяви гр. ОСОБА_13 від 11.10.2018 року та гр. ОСОБА_14 від 15.10.2018 року не спростовують порушення відповідачем передбаченого статутом строку повідомлення про проведення загальних зборів.

Усі інші доводи та міркування третіх осіб гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не спростовують вищенаведених висновків суду.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Стосовно позовної вимоги про скасування державної реєстрації щодо внесення змін про юридичну особу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарського суду відноситься вирішення справ зі спорів з вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не встановлено права та/або обов'язку державного реєстратора самостійно скасовувати реєстраційні дії у зв'язку з визнанням судом недійсною підстави їх проведення.

Як встановлено судом, 20.02.2018 державним реєстратором Чернівецької міської ради ОСОБА_12Г здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документів (зміна керівника юридичної особи) за реєстраційним номером №10381070004010233.

Зазначені реєстраційні дії проведені на підставі визнаного судом недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом №4 від 16.02.2018 р.

Скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, внесених на підставі недійсного рішення загальних зборів, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України є відновленням становища, яке існувало до порушення - тобто належним, необхідним за обставинами справи і ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, вимога позивача про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу є похідною від основної вимоги та також підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що прийняте з порушенням процедури скликання та за відсутності належного кворуму рішення загальних зборів товариства, яке оформлено протоколом №4 від 16.02.2018 р., порушує корпоративні права позивача як учасника товариства, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, суд керуючись своїм правом, покладає судовий збір на відповідача у справі, з вини якого, на думку суду, виник даний спір.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов гр. ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія" (58018, м. Чернівці, вул. Комарова,15 код 40474206), яке оформлено протоколом №4 від 16.02.2018 року

3. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, здійснений 20.02.2018 року за №10381070004010233.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Раделія" (58018, м. Чернівці, вул. Комарова,15 код 40474206) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3524 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2018 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв