Постанова

від 28.11.2018 по справі 617/53/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 617/53/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Вовчанськ" на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 15.05.2018р. (суддя Уханьова І.С.; м. Вовчанськ; повний текст рішення складено 15.05.2018) по справі № 617/53/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Вовчанської міської ради Харківської області, треті особи Комунальне підприємство "Вовчанськ", ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання протиправним та нечинним рішення Вовчанської міської ради Харківської області від 28.07.2017 року № 9.4-VII,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Вовчанського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Вовчанської міської ради Харківської області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Комунальне підприємство "Вовчанськ" (далі по тексту - третя особа, КП "Вовчанськ") в якому просив суд:

- визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт - рішення 27 сесії Вовчанської міської ради № 9.4-VІІ від 28.07.2017 "Про затвердження в новій редакції Положення про порядок надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради"; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 15 травня 2018 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано нормативно-правовий акт - 27 сесії Вовчанської міської ради № 9.4-VII від 28.07.2017 року "Про затвердження в новій редакції Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради".

Стягнуто з Вовчанської міської ради Харківської області, код - 04058663 судові витрати на користь ОСОБА_2 в сумі 1762 гривні 00 копійку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третьою особою - КП "Вовчанськ" подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 15.05.2018 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги КП "Вовчанськ" посилається на прийняття відповідачем спірного рішення у відповідності до вимог Закону України "Про поховання та похоронну справу" та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу" якими регулюється діяльність ритуальної служби та інших учасників ринку ритуальних послуг. Вказане рішення було опубліковано Вовчанською міською радою Харківської області у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" на офіційному сайті відповідача, що не було враховано судом під час прийняття рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Аналогічні за змістом відзиви на апеляційну скаргу подано третіми особами - ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи КП "Вовчанськ" перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 27 сесією 7 скликання Вовчанської міської ради Харківської області рішенням № 9.4-VII від 28.07.2017 року прийнято рішення Про затвердження в новій редакції Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради , яким вирішено:

1. Визнати таким, що втратило чинність рішення ХХVІІІ сесії VІ скликання від 12.07.2012 року № 9-VІ "Про затвердження Положення про порядок надання ритуальних послуг на території міста Вовчанська".

2. Затвердити в новій редакції Положення про порядок надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради (додаток 1).

3. Затвердити необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються на території Вовчанської міської ради (додаток 2).

4. Визначити комунальне підприємство "Вовчанськ" спеціалізованим комунальним підприємством з надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради.

5. Рекомендувати суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність із надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради укласти договори надання ритуальних послуг з комунальним підприємством "Вовчанськ".

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Вовчанської міської ради, яка прийняла рішення № 9.4-VII від 28.07.2017 року Про затвердження в новій редакції Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради є незаконним, оскільки це рішення не відповідає акту вищої юридичної сили Закону України Про поховання та похоронну справу .

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду місцевим судом, як адміністративним.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006р. у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

Матеріали справи свідчать, що позивач в січні 2018 року звернувся до суду загального суду як адміністративного з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, прийнятого відповідачем рішення.

Між тим, з 15 грудня 2017 року набув законної сили КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-19.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача з позовом до суду) визначено вичерпний перелік справ предметно підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, відповідно до КАС України в редакції від 15.12.2017р. предмет розгляду цієї справи не відноситься до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду.

Даний адміністративний спір підсудний окружному адміністративному суду відповідно до законодавчого розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Тобто, в даному випадку, судом, встановленим законом , в порядку ч.1 ст. 6 Конвенції, і який повинен був розглядати даний спір є Харківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Враховуючи, що дану справу розглянуто неповноважним судом внаслідок порушення правил предметної підсудності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з нормами ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі від 16.04.2009 № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні": Органи місцевого самоврядування є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад... Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу".

Згідно із ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Правовідносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, урегульовано Законом України "Про поховання та похоронну справу" (далі - Закон), який також встановлює загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих та гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

За визначенням ст.1 Закону поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону, організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:

1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;

2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання;

3) створюють ритуальні служби;

4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим законом;

5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 4 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, (далі - Необхідний мінімальний перелік вимог), надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб'єктами господарювання інших форм власності.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору - замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

До Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (далі - Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг), належать:

1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;

2. Оформлення свідоцтва про поховання;

3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили);

4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу;

5. Кремація тіл померлих;

6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю;

7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорії.

8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України;

9. Запаювання оцинкованої труни;

10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Таким чином, ритуальні послуги згідно з Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг надаються або безпосередньо ритуальною службою відповідної територіальної громади, або суб'єктами господарювання, що уклали договір про надання ритуальних послуг з ритуальною службою або сільським головою.

Матеріали справи свідчать, що рішенням XXVII сесії VII скликання Вовчанської міської ради Харківської області від 28.07.2017 № 9.4-VII Комунальне підприємство "Вовчанськ" визначено спеціалізованим комунальним підприємством з надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради.

Відповідно до п.п. 1-5 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (далі - Положення), ритуальна служба в Україні відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу" - це спеціалізоване комунальне підприємство, що створюється органом місцевого самоврядування в порядку, установленому Законом.

Ритуальна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншими законами України, нормативно-правовими актами, що приймаються на виконання законів України, а також цим Положенням.

Ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу".

Основними завданнями ритуальної служби в Україні є: здійснення організації поховання померлих і надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності.

Ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов'язана: укладати договори-замовлення на організацію та проведення поховання (далі - договір-замовлення); організовувати поховання померлих згідно з договорами-замовленнями; створювати рівні умови для поховання померлого незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; розширювати номенклатуру ритуальних послуг для громадян з різними фінансовими можливостями; у разі відсутності на ринку послуг регіону необхідної Замовнику ритуальної послуги - забезпечувати надання цієї послуги власними силами; забезпечувати конфіденційність інформації про померлого; організовувати виконання роботи з благоустрою місць поховань відповідно до кошторису; забезпечувати функціонування місць поховань відповідно до порядку, визначеного відповідним виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, згідно зі статтею 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу"; безоплатно виділяти місця для поховання померлого чи урни з прахом померлого на кладовищі (у колумбарії); реєструвати поховання та перепоховання померлих у Книзі реєстрації поховань та перепоховань; видавати користувачу місця поховання свідоцтво про поховання; видавати на замовлення громадян довідки про наявність поховання померлого на кладовищі в зазначеному населеному пункті; реєструвати намогильні споруди в Книзі обліку намогильних споруд; у разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування та викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів готувати та подавати до виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради відповідний акт про суму та характеристику збитку; на підставі договору-замовлення забезпечувати безперешкодний доступ на територію кладовища (крематорію) суб'єкта господарської діяльності (далі - виконавця послуг), з яким укладено договір про надання ритуальних послуг; здійснювати інші функції відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" надання ритуальних послуг відповідно до Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.

Таким чином, надання ритуальних послуг, не передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється суб'єктами господарювання без укладення договорів про надання ритуальних послуг з ритуальними службами.

Як вбачається з п. 1.3 Положення про порядок надання ритуальних послуг на території м. Вовчанська, затвердженого рішенням 27 сесії Вовчанської міської ради № 9.4-VII від 28.07.2017 року "Про затвердження в новій редакції Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради" (далі - Положення), організацію поховання померлих, надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, непередбачених таким переліком, а також реалізацію предметів ритуальної належності у місті здійснює комунальне підприємство "Вовчанськ".

Згідно із пунктом 1.4. Положення, надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності може також здійснювати суб'єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, який згідно із Законом України "Про поховання та похоронну справу" уклав договір з ритуальною службою про надання цих послуг.

Відповідно до пункту 1.8. Положення, суб'єкту господарювання забороняється надавати ритуальні послуги без укладення із ритуальною службою договору про надання ритуальних послуг та відповідного договору-замовлення з виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть.

Зі змісту викладених положень слідує, що надання ритуальних послуг, непередбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, а також виготовлення предметів ритуальної належності на території, підпорядкованій Вовчанській міській раді, здійснюється суб'єктами господарювання після укладення договорів про надання ритуальних послуг з КП "Вовчанськ".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказане Положення встановлює додаткові, непередбачені Законом України "Про поховання та похоронну справу" вимоги щодо надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг, непередбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, а також виготовлення предметів ритуальної належності на території, підпорядкованій Вовчанській міській раді, на підставі договорів про надання ритуальних послуг з ритуальною службою, укладання яких чинним законодавством не передбачено.

Згідно із ч. 9 ст. 264 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

У відповідності до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що п. п. 1-3 рішення 27 сесії Вовчанської міської ради № 9.4-VII від 28.07.2017 року "Про затвердження в новій редакції Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради" не відповідають вищезазначеним вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про його скасування в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині рішення 27 сесії Вовчанської міської ради № 9.4-VII від 28.07.2017 року, на переконання колегії суддів, права позивача у спірних правовідносинах не порушують з огляду на втрату чинності Положення про надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради, затвердженого спірним рішенням, яке, як зазначено вище, встановлює додаткові, непередбачені чинним законодавством вимоги щодо надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг, а тому позовні вимоги щодо скасування п. п. 4-6 рішення відповідача не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ч. ч. 3, 6 КАС України.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вовчанськ" задовольнити частково.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 15.05.2018 по справі № 617/53/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати п.п. 1, 2, 3 рішення Вовчанської міської ради Харківської області № 9.4-VII від 28.07.2018 "Про затвердження в новій редакції Положення про порядок надання ритуальних послуг на території Вовчанської міської ради".

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вовчанської міської ради судові витрати на користь ОСОБА_2 в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 04.12.2018.