Рішення

від 21.11.2018 по справі 927/540/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2018 року м. Чернігів справа № 927/540/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка , за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Першого заступника прокурора Чернігівської області 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9 в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7 До Товариства з обмеженою відповідальністю Пасифік 14031, м. Чернігів, проспект Миру, 310-а про стягнення 651 039 грн. 23 коп.

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1 - гол. спец-т юр. відділу управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (дов. від 28.03.2018р. № 1-24/365)

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат (ордер від 14.08.2018р.), ОСОБА_3 - директор

В судовому засіданні взяла участь ОСОБА_4 - начальник відділу Прокуратури Чернігівської області, посв. від 24.09.2018р. № 051009

Рішення виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 22.10.2018р. по 08.11.2018р. та з 08.11.2018р. по 21.11.2018р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.11.2018р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 липня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Пасифік про стягнення 651 039,23 грн. збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 12.03.2015р. по 31.10.2017р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,9253 га, розташовану в м. Чернігові по проспекту Миру, 310-а, внаслідок чого органом місцевого самоврядування неотримані грошові кошти.

Розрахунок розміру збитків був проведений у відповідності з рішенням Чернігівської міської ради від 31.03.2011р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010р. , яким встановлено, що розрахунок розміру податку на землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко - планувальних зон. При розрахунку суми збитків враховані вимоги рішень Чернігівської міської ради від 29.07.2011р. Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розмірів орендної плати в місті Чернігові та від 30.01.2015р. Про місцеві податки зі змінами та доповненнями. Тобто, розмір збитків був визначений за ставками орендної плати, які діяли на момент їх виникнення (4 відсотки від нормативної грошової оцінки). Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 12.12.2017р. № 550 затверджено акт від 06.12.2017р. № 20 про визначення збитків власнику землі. Дане рішення не оскаржувалось відповідачем в судовому порядку.

На думку прокурора, ненадходження до бюджету міста Чернігова відповідних платежів свідчить про порушення інтересів держави, а оскільки Чернігівською міською радою тривалий час неналежним чином здійснюється захист цих інтересів, наявні підстави для представництва прокурором в суді законних інтересів держави у зв'язку з їх порушенням.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, судом підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

У встановлений судом процесуальний строк відповідачем поданий відзив на позовну заяву від 09.08.2018р., зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. Також, відповідач зазначає, що позовні вимоги прокурора про стягнення грошової суми у вигляді збитків не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Прокурором в позові не вказано, яку площу займають належні відповідачеві будівлі, як і не вказано матеріальних носіїв інформації в яких відображено або зафіксовано факти використання ТОВ Пасифік земельної ділянки за адресою: проспект Миру, 310-а в м. Чернігові, межі, площу та її конфігурації. До позовної заяви не додано доказів, які підтверджували б факт передачі земельної ділянки попередньому власнику нерухомого майна для його обслуговування. Також, відсутні докази про те, що земельна ділянка взагалі була сформованою відповідно до ст. 79 1 Земельного кодексу України.

Прокурором не враховано, що ділянка місцевості за адресою: проспект Миру, 310-а в м. Чернігові використовується для розміщення власних будівель не тільки відповідачем, а і ТОВ Укравтосервіс , ПБП Центр-Євро-Транс-2 . Між будівлями цих власників земельна ділянка використовується як проїзди та майданчики для розміщення автомобілів і іншого майна.

Відповідач неодноразово звертався до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради з метою оформити право користування земельною ділянкою. Після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою товариство зіткнулося з проблемою визначення меж та конфігурації земельної ділянки, наявністю фактичних суміжних землекористувачів яким суміжні земельні ділянки вже відводилися та були сформовані, пошуків представників вказаних суміжних землекористувачів, складною процедурою погодження проекту, необхідністю проведення археологічної експертизи. За порадою спеціалістів Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради ТОВ Пасифік звернулося із новою заявою про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з тією ж орієнтовною площею, що і в проекті відведення. Втім, складання технічної документації не вирішило проблему щодо визначення меж та конфігурації земельної ділянки, оскільки суміжні землекористувачі уникають від погодження спільних меж. Чернігівська міська рада, в свою чергу, усунулась від вирішення даної проблеми та надання практичної допомоги для складання технічної документації.

Крім того, відповідач звертає увагу, що Чернігівська міська рада не вживала ніяких заходів для укладення з відповідачем договору оренди землі, тобто, не приймала рішення з даного питання та не направляла проекту договору.

21 серпня 2018 року Чернігівською міською радою до Господарського суду Чернігівської області подана відповідь на відзив від 20.08.2018р. № 146/06-03 в якій позивач вказує, що згідно ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зважаючи на вищезазначені вимоги законодавства, новий власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до умов договору оренди від 21.10.2011р. № 1803, укладеного між ТОВ ВАТЕС та Чернігівською міською радою, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації об'єктів нерухомості. Пунктом 14 цього Договору визначено цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (комерційне використання). Крім того, пунктом 7 Договору № 1803 (для відповідного цільового використання земельної ділянки) було передбачено орендну плату в розмірі 4 відсотка нормативної грошової оцінки землі.

Земельна ділянка, у відповідності до статті 79 Земельного кодексу України, це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору оренди.

Земельна ділянка по проспекту Миру, 310-А, площею 0,9253 га, є сформованою, ділянці присвоєно кадастровий номер: 7410100000:01:004:0099.

ТОВ Пасифік при зверненні до Чернігівської міської ради із заявою 02.07.2015р., було надано копію кадастрового плану земельної ділянки площею 0,9253 га, що свідчить про обізнаність Відповідача про формування земельної ділянки.

Не оформлене TOB Пасифік право користування землею призвело до завдання територіальній громаді в особі Чернігівської міської ради збитків у вигляді неотриманої плати.

На думку позивача, відновлення порушених прав органу місцевого самоврядування за таких обставин і в такий спосіб не створює для ТОВ Пасифік жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом даного позову є стягнення грошових коштів, які товариство мало би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач, відповідно, відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Також, позивач вважає, що нарахування збитків було здійснено згідно приписів чинного законодавства України та за наявності вини товариства.

06 вересня 2018 року прокурором до Господарського суду Чернігівської області також подана відповідь на відзив від 05.09.2018р. № 05-86-2018 в якій прокурор вказує, що ним у позовній заяві належним чином обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Спірні правовідносини фактично пов'язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно і в повному обсязі надходити кошти від орендної плати за використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Чернігова. Інтереси суспільства, а саме територіальної громади міста та держави в цілому, полягають у забезпеченні ефективного використання землі та отриманні плати за її використання, тому невжиття Чернігівською міською радою заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді. При цьому, за наявності факту безоплатного використання ТОВ Пасифік земельної ділянки, незважаючи на тривалий характер зазначеного порушення, Чернігівська міська рада не звернулася до суду із позовом про стягнення упущеної вигоди, усунення порушень інтересів держави та поновлення її прав.

Таким чином, підставою для представництва є об'єктивна обставина порушення інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з позовом до суду. Відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку оформити правовстановлюючі документи для використання земельної ділянки, чим порушує вимоги земельного законодавства та права територіальної громади м. Чернігова, і у спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються.

Додатково прокурор вказує, що його позовні вимоги повністю відповідають положенням чинного законодавства України та правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у його постановах по аналогічним справам.

14 вересня 2018 року відповідачем подані заперечення від 13.09.2018р., зі змісту яких вбачається, що колишнім власником нежитлових приміщень за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 310-а являлося TOB ВАТЕС . В подальшому TOB ВАТЕС було визнано банкрутом і його нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою було придбано на аукціоні ОСОБА_3. Тобто, ТОВ Пасифік , як юридична особа, не придбавало відповідні нежитлові будівлі у попереднього їх власника (TOB ВАТЕС ), а тому на них не поширюється обов'язок укладення договору оренди земельної ділянки на тих же самих умовах, які були визначені у договорі оренди земельної ділянки з ТОВ ВАТЕС .

Прокурор просить стягнути з відповідача збитки у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) у зв'язку з тимчасовим невикористанням власником земельної ділянки, як зайняту самовільно (без правовстановлюючих документів). На думку відповідача, у таких відносинах можуть бути застосовані положення Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Заявлені ж збитки розраховані, виходячи із затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 9 квітня 1993 року № 284 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Але такий Порядок до заявлених правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не застосовується. Тобто, розмір заподіяних збитків розрахований не у відповідності до вимог законодавства.

Чернігівська міська рада не заперечує, що вона не приймала жодного рішення про надання нам в оренду земельної ділянки, не надсилала нам проекту договору оренди та не встановлювала ніяких строків на укладення відповідного договору. Отже, є хибними доводи Чернігівської міської ради та прокурора про нашу бездіяльність стосовно не оформлення прав на спірну земельну ділянку.

В підготовчому судовому засіданні 14.08.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 06.09.2018р.

21 серпня 2018 року відповідачем подано до суду клопотання про витребування доказів згідно якого відповідач просив витребувати з Комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради інвентаризаційну справу за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що серед заперечень проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву, було зазначено, що за адресою: просп. Миру, 310-а, м. Чернігів, крім ТОВ Пасифік будівлями та спорудами (об'єктами нерухомості) володіють інші особи: ТОВ Укравтосервіс та ПБП Центр-Євро-Транс-2 . У зв'язку з чим, вказані особи також користуються земельною ділянкою за вказаною адресою. Тоді як у позові заявлено, що лише відповідач користується такою земельною ділянкою.

Для перевірки наведених у позові та відзиві на нього доводів, повного та всебічного з'ясування всіх обставин спору виникає обґрунтована потреба у дослідженні матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомості за адресою: проспект Миру, 310-а, місто Чернігів. Названі матеріали за наявною у відповідача інформацією, зокрема, з технічного паспорту, завірена копія якого була представлена суду разом із відзивом на позовну заяву, знаходяться в КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради. При цьому Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, не передбачено видачу інвентаризаційної справи суб'єктам прав на об'єкти нерухомості щодо яких ведеться така справа. Тому у відповідача відсутні практичні процесуальні можливості отримати інвентаризаційну справу та представити її суду.

Крім того, 03.09.2018р. відповідачем подано до суду клопотання про подання додаткових письмових доказів в якому вказано, що додані до клопотання докази мають важливе і вирішальне значення для повного і всебічного з'ясування всіх обставин спору у даній справі та прийняття судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення по суті. Неподання таких доказів разом із відзивом на позовну заяву обумовлено необхідністю вжиття додаткових заходів для їх встановлення, відшукування та збору, обмеженість строку для складання та подання відзиву, що свідчить про поважність причин неподання заявлених доказів раніше.

В підготовчому судовому засіданні 06.09.2018р. представник відповідача підтримав заявлені клопотання та заявив усне клопотання про поновлення строку на їх подання.

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення всіх клопотань відповідача.

Згідно ст. ст. 73, 74, 80, 91 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши клопотання відповідача про подання додаткових письмових доказів, суд постановив протокольну ухвалу про його задоволення, оскільки відповідні докази були отримані представником відповідача на його адвокатський запит після спливу строку на подання відзиву на позов.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, оскільки в клопотанні не було наведено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, причин неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Натомість, із поданих відповідачем документів вбачається, що він самостійно звертався до Комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради з метою ознайомлення з інвентаризаційною справою. Доказів відмови у задоволенні його заяви подано не було.

Крім того, слід вказати, що інвентаризаційна справа фактично є сукупністю письмових документів щодо об'єкта нерухомості. Відповідачем не було чітко вказано який саме документ із реєстраційної справи він просить суд витребувати.

В підготовчому судовому засіданні 06.09.2018р. у зв'язку з виникненням питання щодо належності земельної ділянки за користування якою прокурор просить стягнути збитки до земель комунальної власності, на підставі ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив строк для подання прокурором та позивачем письмових пояснень щодо цього питання до 13.09.2018р.

Також, в підготовчому судовому засіданні 06.09.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про продовження проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 05.10.2018р.

В підготовчому судовому засіданні 05.10.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, який був отриманий останнім лише 27.09.2018р. після виникнення питання щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності.

Також, в підготовчому судовому засіданні 05.10.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 18.10.2018р.

В підготовчому судовому засіданні 18.10.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 22.10.2018р.

В підготовчому судовому засіданні 22.10.2018р. суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку на подання доказів та про задоволення клопотання позивача про залучення до матеріалів справи витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, який був отриманий останнім лише 19.10.2018р. після виникнення питання щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності.

Також, в підготовчому судовому засіданні 22.10.2018р. прокурором та сторонами подані письмові заяви про згоду на розгляд справи по суті одразу після проведення підготовчого судового засідання 22.10.2018р. Тому суд постановив протокольну ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті одразу після проведення підготовчого судового засідання 22.10.2018р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7407576212018 від 19.10.2018р. (а.с. 223), 03 серпня 2009 року Чернігівським міським відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК була проведена державна реєстрація земельної ділянки комунальної власності площею 0,9253 га, розташованої за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а. Кадастровий номер: 7410100000:01:004:0099. Цільове призначення: комерційне використання. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для експлуатації об'єктів нерухомості. Власник: Чернігівська міська рада.

При цьому, під час розгляду справи було встановлено, що відомості про те, що земельна ділянка площею 0,9253 га, розташована за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а, кадастровий номер: 7410100000:01:004:0099, належить до державної форми власності, які містилися в Публічній кадастровій карті України та Державному земельному кадастрі (Витяг НВ-0002104242018 від 27.09.2018р. (а.с. 209)), є недостовірними.

21 жовтня 2011 року між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою діяльністю ВАТЕС (Орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки № 1803.

Згідно умов даного договору Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування до 28.02.2016р. земельну ділянку загальною площею 0,8751 га (0,8500 га та 0,0251 га - проїзд спільного користування без реального виділення в натурі), розташовану за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а (а.с. 128 - 130).

Земельна ділянка була передана в оренду для експлуатації об'єктів нерухомості. Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (комерційне використання).

Передача земельної ділянки в оренду була здійснена без розроблення проекту її відведення на підставі рішення Чернігівської міської ради від 28.02.2011р.

Право власності ТОВ ВАТЕС на нерухоме майно за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 143 - 145, 150 - 152).

Товариство з обмеженою відповідальністю Пасифік зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 27.01.2015р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 102 0000 011751.

Основним видом діяльності товариства являється надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

12 березня 2015 року відповідачу були видані свідоцтва про право власності на наступне нерухоме майно загальною площею 3 509,7 м 2 , розташоване в місті Чернігові по проспекту Миру, 310-а:

адмінбудівля літ. А-1, А-2 загальною площею 220,7 м 2 ;

гаражі, побутові приміщення літ. Б-2 загальною площею 365,8 м 2 ;

склади літ. Б1-1 загальною площею 491,1 м 2 ;

склади літ. Б2-1, Б3-1, Б4-1 загальною площею 1727,3 м 2 ;

побутові приміщення літ. Д-1 загальною площею 84,9 м 2 ;

склади літ. И-1, И1-1 загальною площею 610,9 м 2 ;

прохідна літ. З-1 загальною площею 9,0 м 2 ;

асфальтобетонне покриття території між будівлями (інв. № 386).

02 липня 2015 року відповідач звернувся до Чернігівського міського голови з заявою від 02.07.2015р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,9253 га для експлуатації нежитлових приміщень комерційного призначення, яка розташована за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а.

Рішенням LII сесії Чернігівської міської ради VI скликання від 28.08.2015р. (п. 1.73) відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,9253 га, по проспекту Миру, 310-а для експлуатації нежитлових будівель комерційного призначення з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Рішенням Чернігівської міської ради від 21.09.2017р. (п. 2.11) відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, орієнтовною площею 0,9253 га, по проспекту Миру, 310-а для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації нежитлових будівель комерційного призначення) з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

20 жовтня 2017 року Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося до відповідача із запитом від 18.10.2017р. № 6366 в якому просило надати інформацію щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки

Листом від 17.11.2017р. № 6953 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що 06.12.2017р. відбудеться засідання комісії на якому буде розглядатися питання щодо розрахунку суми збитків нанесених Чернігівській міській раді при використанні відповідачем земельної ділянки площею 0,9253 га по проспекту Миру, 310-а.

Даний лист був отриманий відповідачем 22.11.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 12.12.2017р. № 550 (п. 1.1) затверджено акт № 20 від 06.12.2017р. комісії про визначення розміру збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради, заподіяних при використанні відповідачем земельної ділянки площею 0,9253 га по проспекту Миру, 310-а, з порушенням земельного законодавства за період з 12.03.2015р. по 31.10.2017р. включно в сумі 651 039,23 грн.

13 грудня 2017 року відповідачем було подано Чернігівській міській раді два листи від 12.12.2017р. в яких відповідач висловив свою незгоду із необхідністю відшкодовувати збитки.

15 грудня 2017 року Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило на адресу відповідача повідомлення від 13.12.2017р. № 7408 в якому пропонувало у 10-денний термін з дня його надходження розглянути і повідомити про результати розгляду міську раду.

Разом з повідомленням відповідачу були надіслані копії акту про визначення розміру збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради № 20 від 06.12.2017р. та рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 12.12.2017р. № 550.

Повідомлення було отримано відповідачем 18.12.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приписами ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

У відповідності з ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Приписом ст. 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності з ст. ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Як було вказано вище, в березні 2015 року відповідач набув право власності на нерухоме майно за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а. Згідно пояснень представника відповідача, право власності на нерухоме майно було набуте відповідачем шляхом внесення до його статутного капіталу засновником - ОСОБА_3, яка, в свою чергу, придбала дане нерухоме майно на аукціоні з продажу майна TOB ВАТЕС проведеного в межах справи про банкрутство останнього.

Таким чином, колишнім власником нежитлових приміщень за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 310-а, які на даний час належать відповідачеві, являлося TOB ВАТЕС .

Дана обставина не заперечується прокурором та позивачем. Зокрема, прокурор у своїй позовній заяві та у відповіді на відзив, а також позивач у відповіді на відзив посилаються на ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, яка регулює питання переходу права користування земельною ділянкою в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Аналіз положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку про те, що після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому, у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Відповідний висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 07.11.2018р. по справі № 910/20774/17.

Оскільки зміна власника нерухомого майна відбулась до закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі між Чернігівською міською радою та ТОВ ВАТЕС від 21.10.2011р. № 1803 (до 28.02.2016р.), ОСОБА_3, а в подальшому ТОВ Пасифік , з моменту набуття права власності набули також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Наявність договору оренди землі виключає можливість задоволення позовних вимог про відшкодування збитків за період строку дії договору, адже належним способом захисту прав орендодавця має бути стягнення заборгованості по орендній платі.

За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування збитків за період з 12.03.2015р. по 28.02.2016р. в розмірі 193 796,07 грн. (149 398,94 грн. + 44 397,13 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 31, 34 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Сторонами не було подано доказів як поновлення у встановленому порядку договору оренди землі, так і повернення відповідачем земельної ділянки позивачеві. Отже, з 01.03.2016р. відповідач користується земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї.

В судовому засіданні представником позивача були надані пояснення згідно яких земельна ділянка загальною площею 0,8751 га (0,8500 га та 0,0251 га - проїзд спільного користування без реального виділення в натурі), розташована за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а, передана в оренду ТОВ ВАТЕС згідно договору оренди земельної ділянки від 21.10.2011р. № 1803, фактично є земельною ділянкою комунальної власності площею 0,9253 га, кадастровий номер: 7410100000:01:004:0099.

При цьому, наявність розбіжностей між площею земельної ділянки вказаної у витязі з Державного земельного кадастру та договорі оренди від 21.10.2011р. № 1803 представником позивача пояснюється тим, що ТОВ ВАТЕС було передано в користування лише частину проїздів спільного користування.

За змістом ст. ст. 79, 79 1 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 0,9253 га, розташована за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 310-а, зареєстрована у Державному земельному кадастрі і їй присвоєно кадастровий номер 7410100000:01:004:0099, тобто ця земельна ділянка є сформованою (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7407576212018 від 19.10.2018р. (а.с. 223)).

В той же час, із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 136262466 від 02.09.2018р. (параметри запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, земельна ділянка 310-а) (а.с. 150 - 152) не вбачається, що право власності на цю земельну ділянку було зареєстровано за територіальною громадою міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради.

За таких обставин, у відповідності з ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування цієї земельної ділянки повинно здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування.

Як було вказано вище, 28.08.2015р. Чернігівською міською радою відповідачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,9253 га, по проспекту Миру, 310-а для експлуатації нежитлових будівель комерційного призначення з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, а 21.09.2017р. - дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, орієнтовною площею 0,9253 га, по проспекту Миру, 310-а для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації нежитлових будівель комерційного призначення) з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначаються Законом України Про землеустрій .

Згідно ст. ст. 20, 25, 26, 29 цього Закону, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:

у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;

в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно - технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, а вимоги до їх змісту встановлені в ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Вимоги до змісту технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначені в ст. 55 Закону України Про землеустрій .

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що в даному випадку саме на землекористувача - ТОВ Пасифік покладається обов'язок вчинення певних дій з замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою шляхом укладення з її розробником відповідного договору.

Однак, відповідачем не було надано доказів укладення відповідного договору або наявності об'єктивних причин неможливості його укладення.

Посилання відповідача на те, що земельна ділянка за адресою: проспект Миру, 310-а в м. Чернігові використовується для розміщення власних будівель не тільки відповідачем, а і ТОВ Укравтосервіс , ПБП Центр-Євро-Транс-2 і між будівлями цих власників земельна ділянка використовується як проїзди та майданчики для розміщення автомобілів і іншого майна, не може бути взято судом до уваги, оскільки цим особам були передані у користування на умовах оренди інші сформовані земельні ділянки. При цьому, чинним законодавством передбачена можливість встановлення земельних сервітутів на вимогу відповідача після належного оформлення права користування землею.

Також, відповідач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав або інтересів у випадку ухилення суміжними землекористувачами від погодження спільних меж.

Поданими відповідачем доказами підтверджується, що він лише в червні та липні 2018 року, тобто безпосередньо перед зверненням прокурора до суду з позовом про відшкодування збитків, звернувся до суміжних землекористувачів для вирішення питання погодження спільних меж земельних ділянок.

До повноважень Чернігівської міської ради не належить надання практичної допомоги для складання технічної документації, а прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки в оренду та направлення проекту договору, в даному випадку неможливо без виготовлення технічної документації із землеустрою.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Оскільки на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить відповідачеві, позивач не міг продати на конкурентних засадах право на оренду цієї земельної ділянки і, як наслідок, отримати доходи за її використання іншими особами.

Також, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача між сторонами не був укладений договір оренди земельної ділянки і позивач не отримав дохід у вигляді орендної плати.

Розмір збитків був правомірно розрахований прокурором, виходячи з розміру орендної плати, яку мав би сплачувати відповідач у випадку укладення договору оренди землі. При цьому прокурором були враховані вимоги законодавства та рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010р. , яким встановлено, що розрахунок розміру податку на землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко - планувальних зон. При розрахунку суми збитків також враховані вимоги рішень Чернігівської міської ради від 29.07.2011р. Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розмірів орендної плати в місті Чернігові та від 30.01.2015р. Про місцеві податки зі змінами та доповненнями. Тобто, розмір збитків був визначений за ставками орендної плати, які діяли на момент їх виникнення (4 відсотки від нормативної грошової оцінки).

Посилання відповідача на неправильність визначення площі земельної ділянки за користування якою були нараховані збитки та помилковість визначення коду цільового призначення земельної ділянки, частково беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При розрахунку розміру збитків прокурором правомірно було застосовано коефіцієнт (Кф) із значенням 2,5, виходячи із даних, які містяться в Державному земельному кадастрі: цільове призначення: комерційне використання; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: для експлуатації об'єктів нерухомості, з урахуванням коду класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

В той же час, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок розміру збитків належних до відшкодування, виходячи з площі земельної ділянки право користування якою перейшло до відповідача відповідно до договору оренди землі між Чернігівською міською радою та ТОВ ВАТЕС від 21.10.2011р. № 1803 після набуття права власності на нерухоме майно (0,8751 га): з 01.03.2016р. по 31.12.2016р. - 209 942,33 грн.; з 01.01.2017р. по 31.10.2017р. - 222 494,18 грн.; усього - 432 436,51 грн., оскільки саме таким розміром земельної ділянки користувався попередній орендар.

Додатково суд зазначає, що згідно ст. 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Спірні правовідносини фактично пов'язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно і в повному обсязі надходити кошти від орендної плати за використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Чернігова. Інтереси держави в особі територіальної громади міста полягають у забезпеченні ефективного використання землі та отриманні плати за її використання, тому невжиття Чернігівською міською радою заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді. За наявності факту безоплатного використання ТОВ Пасифік земельної ділянки, незважаючи на тривалий характер зазначеного порушення, Чернігівська міська рада не звернулася до суду із позовом про стягнення упущеної вигоди, усунення порушень інтересів держави та поновлення її прав.

Таким чином, підставою для представництва є об'єктивна обставина порушення інтересів держави у зв'язку з неналежним здійсненням їх захисту позивачем, яке полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з позовом до суду.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 14 Конституції України, ст. 3, 80, 122, 124, 206 Земельного кодексу України, ст. 11, 22 Цивільного кодексу України, ст. 129, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Пасифік про стягнення 651 039,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пасифік (14031, м. Чернігів, проспект Миру, 310-а, код 39603827) на користь Чернігівської міської ради (р/р 31410611700002, Отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/24062200, код 38054398, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код 34339125) 432 436 грн. 51 коп. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пасифік (14031, м. Чернігів, проспект Миру, 310-а, код 39603827) на користь Прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, код 02910114, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114) 6 486 грн. 31 коп. судового збору.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 03.12.2018р.

Суддя А.С.Сидоренко