Ухвала

від 28.11.2018 по справі 640/21653/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21653/18

н/п 1-кс/640/12922/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 про зобов`язання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 13.11.2018, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 20.11.2018 надійшла вказана скарга, в якій заявник просить зобов`язати слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 терміново зареєструвати в ЄРДР відомості про злочини, викладені в його заяві від 13.11.2018.

На обґрунтування скарги заявник зазначає, зокрема, що 13.11.2018 до слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 він подав заяву про реєстрацію кримінального провадження. На час подання вказаної скарги до суду витягу з ЄРДР йому не видано.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 доводи скарги підтримав, просив вимоги задовольнити.

Слідчий Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату час та місце розгляду скарги, до канцелярії суду 22.11.2018 від слідчого надійшла заява, в якій вона просить розглядати скаргу ОСОБА_3 без її участі у зв`язку зі службовою зайнятістю. Проти задоволення скарги заперечує , вказуючи, що 13.11.2018 до Київського ВП ГУНП в Харківській області на її ім`я надійшли матеріали заяви про реєстрацію кримінального правопорушення від ОСОБА_3 за №К-1922 від 13.11.2018, в якій він просив зареєструвати в ЄРДР кримінальне провадження щодо працівників Пенсійного фонду Немишлянського району м. Харкова, експертів МСЕК, які не виконують вимоги його заяви від 20.07.2018 до Голови Немишлянської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про встановлення причин, часу настання, групи інвалідності та ступеню обмеження життєдіяльності людини за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень), а також щодо колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 375, ст. 396 КК України. Нею було написано відповідний рапорт про те, що вивченням матеріалів встановлено, що заява не містить фактів, які свідчили б про наявність ознак складу кримінального правопорушення. Крім того, вказана заява подана з порушенням вимог, оскільки особа не попереджена в порядку ст.383, 384 КК України про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. В ході розгляду вище вказаного рапорту, матеріали заяви ОСОБА_3 було передано до чергової частини Київського ВП ГУНП в Харківській області для внесення в ЖЄО. У черговій частині Київського ВП ГУНП в Харківській області матеріали заяви ОСОБА_3 було внесено до ЖЄО за №39277 від 15.11.2018. Матеріал було розписано на іншу службу. ОСОБА_3 було повідомлено про результат розгляду його заяви шляхом надсилання йому відповіді поштою 16.11.2018 на адресу АДРЕСА_1 , що підтверджується чеком (а.с. 8).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів справи слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 із заявою про реєстрацію кримінального провадження від 13.11.2018, в якій просив зареєструвати в ЄРДР кримінальне провадження щодо працівників Пенсійного фонду Немишлянського району м. Харкова, експертів МСЕК, які не виконують вимоги його заяви від 20.07.2018 до Голови Немишлянської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про встановлення причини, часу настання, групи інвалідності та ступеню обмеження життєдіяльності людини за ч. 3 ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень) КК України, а також щодо колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 375, ст. 396 КК України (а.с. 3).

Згідно повідомлення слідчого СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 15.11.2018 №1294-5, адресованого ОСОБА_3 , слідчим, 06.11.2018 було прийнято до свого провадження кримінальне провадження № 42018220000001294 від 19.10.2018, за ч. 1 ст. 364 КК України за фактом того, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.10.2018 зобов`язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 27.08.2018 щодо зловживання владою службовими особами департаменту житлового господарства Харківської міської ради. 13.11.2018 до Київського ВП ГУНП в Харківській області на її ім`я надійшли матеріали заяви про реєстрацію кримінального правопорушення від ОСОБА_3 за №К-1922 від 13.11.2018, в якій він просить зареєструвати в ЄРДР кримінальне провадження щодо працівників Пенсійного фонду Немишлянського району м. Харкова, експертів МСЕК, які не виконують вимоги його заяви від 20.07.2018 до Голови Немишлянської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про встановлення причин, часу настання, групи інвалідності та ступеню обмеження життєдіяльності людини за ч.3 ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень), а також щодо колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч.2 ст.375, ст.396 КК України. Нею було написано відповідний рапорт про те, що вивченням матеріалів встановлено, що заява не містить фактів, які свідчили б про наявність ознак складу кримінального правопорушення. Крім того, вказана заява подана з порушенням вимог, оскільки особа не попереджена в порядку ст.383, 384 КК України про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. В ході розгляду вище вказаного рапорту, матеріали заяви ОСОБА_3 було передано до чергової частини Київського ВП ГУНП в Харківській області для внесення в ЖЄО. У черговій частині Київського ВП ГУНП в Харківській області матеріали заяви ОСОБА_3 було внесено до ЖЄО за №39277 від 15.11.2018. Матеріал було розписано на іншу службу. Досудове розслідування по кримінальному провадженню №42018220000001294 від 19.10.2018 триває (а.с. 34).

Як зазначено вище, ОСОБА_3 просив внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за його заявою від 13.11.2018, в тому числі, щодо колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 3).

З наданих даних слідує, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 01.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , залишено без задоволення; ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29.03.2017 залишено без змін (а.с. 28-31).

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , колегія суддів зазначила, зокрема, що у червні 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Центру медико-соціальної експертизи Немишлянського району м. Харкова, Харківської місцевої прокуратури № 3, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення коштів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_8 визнано неподаною та повернуто позивачам.

ОСОБА_3 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.2017.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.09.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.017 залишено без руху та надано строк для сплати судового збору, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не сплатили судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.2017. Апеляційний суд вказав, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 320 грн.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 подали касаційну скаргу, уточнену в грудні 2017 року, в якій просили скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.09.2017 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_8 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 та вирішити питання по суті. Посилались на порушення судами норм права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29.09.2017.

У лютому 2018 року від Центру медико-соціальної експертизи надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу відхилити, а оскаржену ухвалу залишити в силі. Заперечення мотивовано тим, що в касаційній скарзі не зазначено конкретно, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Не вказані відповідні статті, пункти нормативних актів, які порушені.

Колегія суддів відхилила аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Встановивши, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не сплатили судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.07.2017, апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху та обґрунтовано, на підставі частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), визначив розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги в розмірі 320 грн.

Доводи касаційної скарги не давали підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержанням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважала, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін (а.с. 28-31).

За змістом пояснень, матеріалів справи, заявник не погодився із вказаною постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.10.2018, якою касаційну скаргу, в тому числі, ОСОБА_3 залишено без задоволення, звертаючись до слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 із заявою про реєстрацію кримінального провадження стосовно, в тому числі, суддів, які виносили вказану постанову від 01.10.2018.

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Отже, ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудового розслідування. За змістом вказаних норм, до ЄРДР вноситься тільки заява або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за № 680/28810, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Таким чином, обов`язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

В ст. 3 КПК України визначено, що терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення, зокрема,

п. 15 - прокурор прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень;

п. 17 - слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральноїпрокуратури України06.04.2016№ 139, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України05.05.2016 за № 680/28810 (далі - Положення),Реєстр створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Згідно п. 8 розділу 1 Положення, Реєстраторами Реєстру (далі Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 9 розділу 1 Положення, Користувачами Реєстру (далі Користувач) є: керівники прокуратур та органів досудового розслідування; прокурори; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро; інші уповноважені особи органів прокуратури та досудового розслідування, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чинного законодавства.

Згідно п.1розділу 2Положення,до Реєструвносяться відомості,зокрема,про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При зверненні із заявою заявником не в повній мірі були виконані вимоги ч. 5 ст. 214 КПК України, заява про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом не є повідомленням про злочин, оскільки не містить відомостей, які характеризують кримінальне правопорушення, та не містить відомостей, які вказували б на наявність в діях працівників Пенсійного фонду Немишлянського району м. Харкова, експертів МСЕК, колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 об`єктивних ознак складу кримінального правопорушення (злочину), як це передбачено положеннями ст. 11 КК України.

За вказаних обставин, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого, що міститься в її листі на адресу ОСОБА_3 від 15.11.2018 № 1294-5, про те, що заява не містить фактів, які свідчили б про наявність ознак складу кримінального правопорушення; крім того, вказана заява подана з порушенням вимог, оскільки особа не попереджена в порядку ст.383, 384 КК України про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (а.с. 34). Досудове розслідування по кримінальному провадженню №42018220000001294 від 19.10.2018 триває (а.с. 34).

З огляду на викладене, слідчий суддя, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, вважає, що правові підстави до задоволення скарги ОСОБА_3 про зобов`язання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 внести відомості до ЄРДР за його заявою від 13.11.2018, відсутні.

При цьому,слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що незалежність та недоторканість суддів гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання, поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.

Незгода із судовим рішенням сама по собі не може бути підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Більш того, у відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із завою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про зобов`язання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 13.11.2018 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Повний текст ухвали складено не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1