Рішення

від 04.12.2018 по справі 642/4206/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"04" грудня 2018 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2018р. Справа 642/4206/18 Провадження №2/642/1512/18 Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.

За відсутності позивача ОСОБА_3, яка заявила про розгляд справи за її відсутності, відповідача Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва повідомленого про день та час розгляду справи;

розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду позивачка заявляє позовні вимоги до відповідоча, а саме:

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 218,18 грн., доплату за вислугу років 25% у сумі 54,55 грн. та доплату за суміщення посад у сумі 33,85 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5232,24 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 6744,60 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 середний заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 2145грн. 99 коп.

В мотивуванні заявлених позовних вимог позивачка вказала, позивачка працювала в Державному підприємстві МО України Харківське управління механізації та будівництва інспектором з кадрів з 01.12.2005 року (Наказ про призначення №124 від 01.12.2005 року), і була звільнена згідно наказу № 0108-1/18 від 01.08.2018 року в зв'язку з ліквідацією підприємства (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Вказаним наказом також передбачена виплата компенсації за всі дні невикористаної відпустки.

Згідно довідки відповідача від 01.08.2018 року ДП МОУ Харківське управління механізації та будівництва станом на 01.08.2018 року (день звільнення) має заборгованість перед позивачкою, звільненою з посади 01.08.2018 року, в сумі 9888,15 грн., а саме: заробітна плата за 01.08.2018 року в розмірі 218,18 грн., доплата за вислугу років 25% у розмірі 54,55 грн., доплата за суміщення посад 33,85 грн., компенсація за невикористану відпустку за 26 днів, що становить 5232,24 грн., та вихідна допомога в розмірі 100% середнього місячного заробітку в сумі 6744,60 грн.

На день звільнення відповідач не виплатив позивачу наявну перед ним заборгованість, яка складає після утримання податків та зборів 9888,15 грн. Трудова книжка належним чином не оформлена - не зроблений запис про звільнення.

Відповідно до Порядку, заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 6744,60 + 306,58 = 7051,18 грн., в середньому 3525,59 грн. на місяць. Кількість відпрацьованих робочих днів у липні та серпні 2018 року дорівнює 23 дні., в середньому 11,5 робочих днів на місяць. Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата складає 3525,59 грн./11,5 днів = 306,57 грн./день.

При розрахунку середнього заробітку за період затримки розрахунку з моменту звільнення до моменту подання позивачем заяви від 10.08.2018 року необхідно враховувати, що кількість робочих днів у період затримки дорівнює 7 днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 306,57 грн. х 7 робочих днів = 2145,99 грн.

Згідно довідки від 01.08.2018 року позивач має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку за 26 календарних днів у розмірі 5232,24 грн.

Отже вбачається, що дані вимоги чинного законодавства відповідач не виконав, оскільки заробітна плата у встановлені строки ним не виплачувалася та остаточний розрахунок з позивачем так і не був проведений, через що утворилась заборгованість в розмірі 9888,15 грн., в тому числі заборгованість із заробітної плати у розмірі 218,18 грн., доплата за вислугу років 25% у розмірі 54,55 грн., доплата за суміщення посад 33,85 грн., компенсація за невикористану відпустку за 26 днів, що становить 5232,24 грн., та вихідна допомога в розмірі 6744,60 грн. Також відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку по дату подання позову до суду в розмірі 2145,99 грн. Загальна сума заборгованості складає 12034,14 грн. Вказана сума має бути стягнута з відповідача на користь позивачки.

Відповідач у виконання вимог статті 178 ЦПК України, заперечень суду не надав, у зв'язку з чим, розгляд заявлених вимог відбувається судом на підставі наданих доказів з боку позивача.

Судом в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів встановлені наступні факти та обставини:

Позивачка перебувала у трудових правовідносинах з Державномим підприємством МО України Харківське управління механізації та будівництва та працювала на підставі безстрокового договору на посаді інспектора з кадрів з 01.12.2005 року згідно Наказу про призначення №124 від 01.12.2005 року, і була звільнена згідно наказу № 0108-1/18 від 01.08.2018 року в зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказаним наказом також передбачена виплата компенсації за всі дні невикористаної відпустки.

Згідно довідки відповідача від 01.08.2018 року ДП МОУ Харківське управління механізації та будівництва на день звільнення 01.08.2018 року має заборгованість перед ОСОБА_3, звільненою з посади 01.08.2018 року, в сумі 9888,15 грн., а саме:

- заробітна плата за 01.08.2018 року в розмірі 218,18 грн.;

- доплата за вислугу років 25% у розмірі 54,55 грн.;

- доплата за суміщення посад 33,85 грн.;

- компенсація за невикористану відпустку за 26 днів, що становить 5232,24 грн.;

- вихідна допомога в розмірі 100% середнього місячного заробітку в сумі 6744,60 грн.

На день звільнення відповідач не виплатив позивачу наявну перед ним заборгованість, яка складає після утримання податків та зборів 9888,15 грн.

Позивач в обґрунтуванні вимог наводить розрахунок заборгованості.

Крім того, трудова книжка позивачки належним чином не оформлена - не зроблений запис про звільнення.

Дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає:

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги статті 13 ЦПК України: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами статті 21 ч.1, 3 КЗпП України визначено:

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ч.2 статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР Про оплату праці передбачено: додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього Закону).

Згідно з п. 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

За змістом вимог ст. 47 КЗпП України визначено: Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про відпустки передбачено право працівника на виплату грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки у разі звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

Також згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору .

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає відповідальність відповідно до статті 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Отже, відповідно до вказаного Порядку, заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 6744,60 + 306,58 = 7051,18 грн., в середньому 3525,59 грн. на місяць. Кількість відпрацьованих робочих днів у липні та серпні 2018 року дорівнює 23 дні., в середньому 11,5 робочих днів на місяць. Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата складає 3525,59 грн./11,5 днів = 306,57 грн./день.

При розрахунку середнього заробітку за період затримки розрахунку з моменту звільнення до моменту подання позивачем заяви від 10.08.2018 року необхідно враховувати, що кількість робочих днів у період затримки дорівнює 7 днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 306,57 грн. х 7 робочих днів = 2145,99 грн.

На підставі вище зазначеної статті 44 КзПП України, Позивач має право на отримання вихідної допомоги при звільнені у розмірі 100% середнього місячного заробітку, що складає 6744,60грн.

Згідно довідки від 01.08.2018 року позивач має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку за 26 календарних днів у розмірі 5232,24 грн.

Отже вбачається, що дані вимоги чинного законодавства відповідач не виконав, оскільки заробітна плата у встановлені строки ним не виплачувалася та остаточний розрахунок з позивачем так і не був проведений, через що утворилась заборгованість в розмірі 9888,15 грн., в тому числі заборгованість із заробітної плати у розмірі 218,18 грн., доплата за вислугу років 25% у розмірі 54,55 грн., доплата за суміщення посад 33,85 грн., компенсація за невикористану відпустку за 26 днів, що становить 5232,24 грн., та вихідна допомога в розмірі 6744,60 грн. Також відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку по дату подання позову до суду в розмірі 2145,99 грн. Загальна сума заборгованості складає 12034,14 грн.

Вказана сума має бути стягнута з відповідача на користь, позивача, а тому вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 3,10, 11, 57, 84 п.1, 88 п.1.2, 169, 174, 212-215, 218, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 218,18 грн., доплату за вислугу років 25% у сумі 54,55 грн. та доплату за суміщення посад у сумі 33,85 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5232,24 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі 6744,60 грн.

Стягнути з Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва , код ЄДРПОУ 24975516, на користь ОСОБА_3 середний заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 2145грн. 99 коп.

Стягнути з державного Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва на користь держави судовий збір у сумі 704грн. 80коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом який його ухвалив, за письмовою заявою Державного підприємства МОУ Харківське управління механізації та будівництва про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 30ти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М.Євтіфієв