Ухвала

від 28.11.2018 по справі 760/4158/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:453:0054 площею 0.1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ТОВ «ЯР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 39486517), шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, заборонено проведення будь-яких будівельних, земельних, робіт а також заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року, якою накладено арешт на земельну ділянку.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу апелянт вказує на те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем вказаного об`єкту нерухомості, підставами виникнення права власності слугував договір дарування від 08.02.2016 року №211. Також зазначає, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії, у зв`язку з чим на її майно не може бути накладено арешт.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що клопотання розглянуто у відсутність власника майна, копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 отримала 30.10.2018 року, у зв`язку з чим, вважає, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому просить його поновити.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянтв судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав,а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Солом`янського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100090001914 від 22.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

06.04.2017 року слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП у м Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_8 ,звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:453:0054 площею 0.1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ТОВ «ЯР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 39486517).

06.04.2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є доказом вчиненого кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Зокрема, слідчий суддя, як на правову підставу накладення арешту на майно, посилається на ст. 170 КПК України в чинній редакції кримінального процесуального закону. Між тим, орган досудового розслідування в своєму клопотанні про арешт майна, як на правову підстав для арешту майна, посилається на редакцію статті 170 КПК України, яка вже втратила чинність.

Разом з тим, частиною другою статті 171 КПК України передбаченого, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, як вбачається з вказаного клопотання, із врахуванням наведених вище обставин, органом досудового розслідування наведена норма закону не дотримана, оскільки слідчим в своєму клопотанні належним чином не вказано підстав та мети арешту майна, тобто, як вважає колегія суддів, клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:453:0054 площею 0.1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ТОВ «ЯР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 39486517), складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, а відтак у його задоволенні необхідно було відмовити, що безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:453:0054 площею 0.1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ТОВ «ЯР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 39486517), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно, а саме земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:453:0054 площею 0.1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 та ТОВ «ЯР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 39486517), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1383/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1