Постанова

від 04.12.2018 по справі 910/5809/15-г

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа№ 910/5809/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від стягувача: згідно протоколу судового засідання від боржника: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-1: згідно протоколу судового засідання від третьої особи -2: згідно протоколу судового засідання від ВДВС: згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Українська залізниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 суддя Якименко М.М. повний текст складений 27.09.2018 за скаргою публічного акціонерного товариства Українська залізниця на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/5809/15-г Господарського суду міста Києва за позовом приватного підприємства "Фреш Лайн", м. Київ

до державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень",

м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр", м. Київ

про стягнення 4 268 624,14 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві закрито; роз'яснено скаржнику, що даний спір віднесено до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Закриваючи провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд виходив з того, що боржником оскаржуються дії державного виконавця саме щодо стягнення виконавчого збору, та на виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Вказаний спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, а відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (надалі-скаржник/ПАТ Українська залізниця ) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу № 910/5809/15-г до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ПАТ Українська залізниця вважає, що оскаржуваний судовий акт є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм процесуального права, а саме-ст.ст. 326, 327, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України та норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 2, 11, 74 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 задоволено клопотання ПАТ "Українська залізниця" та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5809/15-г; розгляд скарги призначено на 04.12.2018.

Стягувач, ВДВС та треті особи 1, 2 не подали суду відзивів на апеляційну скаргу ПАТ Українська залізниця . Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні уповноважені представники скаржника вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав. Просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу № 910/5809/15-г до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Стягувач, представник відділу ДВС та треті особи 1, 2 в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від стягувача, ВДВС та третіх осіб 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності стягувача, ВДВС та третіх осіб 1, 2

Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення уповноважених представників скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5809/15-г від 06.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 910/5809/15-г позовні вимоги приватного підприємства "Фреш Лайн" задоволено повністю. Стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту на користь приватного підприємства "Фреш Лайн" 4 268 624,14 грн. заборгованості та 73 080,0 грн. судового збору.

16.04.2018 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року, Господарським судом міста Києва видано наказ.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду що, 28.04.2017 року Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 53854397 про стягнення з державної адміністрації залізничного транспорту ( а.с. 26-27).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2017 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, поновлено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 910/5809/15-г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2017 відмовлено в задоволені заяви державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєва О.О. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі № 910/5809/15-г.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 ухвала Господарського суду м. Києва від 19.09.2017 скасована та винесена нова ухвала, якою заява державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволена, замінено сторону виконавчого провадження ВП №53854397 боржника - Державну адміністрацію залізничного транспорту України (код ЄДРПОУ 00034045) на його правонаступника публічне акціонерне товариство Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено, як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що 13.12.2017 року Печерським районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову по зазначеному виконавчому провадженні про заміну сторони виконавчого провадження, та направлено платіжну вимогу в банк про стягнення з рахунків публічного акціонерного товариства Укрзалізниця суми заборгованості 4 776 124,55 грн. Грошові кошти в примусовому порядку списані з ПАТ Укрзалізниця .

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2017 року ВП № 53854397, боржником значиться Державна адміністрація залізничного транспорту України, яка на той момент і станом на дату розгляду скарги залишається окремою юридичною особою по відношенню до ПАТ Укрзалізниця .

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду, що 15.02.2018 ПАТ Укрзалізниця звернулася до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії державного виконавця, в якій просило суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження ВП №53854397.

- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 28.04.2017 ВП №53854397 в частині стягнення з ПАТ "Укрзалізниця" суми виконавчого збору 434 170,41 грн.

В обґрунтування поданої скарги на дії державного виконавця публічне акціонерне товариство зазначає, що постанова від 28.04.2017 року ВП № 53854397, відповідно до якої стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 434 170,41 грн., не була отримана і не могла бути отримана ПАТ Укрзалізниця , оскільки товариство не було стороною в справі № 910/5809/15-г, з огляду на що даний факт позбавив можливості ПАТ Укрзалізниця , з метою уникнення стягнення 10 % виконавчого збору, виконати рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві закрито; роз'яснено скаржнику, що даний спір віднесено до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Однією з гарантій прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 339, ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас ч. 2 ст. 74 вказаного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 921/16/14-г/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В своїй скарзі боржник просить скасувати постанову державного виконавця у виконавчому провадженні № 53854397 в частині стягнення з ПАТ "Укрзалізниця" суми виконавчого збору 434 170,41 грн.

Враховуючи, що боржником оскаржуються дії державного виконавця саме щодо стягнення виконавчого збору, вказаний спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України .

Стосовно доводів скаржника про те, що місцевим господарським було порушено вимоги ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України якою визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, слід зазначити наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) зробила висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічний висновок зроблено також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.09.2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форм, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 123, 126, 129, 240, 267-271 273, 275, 276, 281-284, 339 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/5809/15-г залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/5809/15-г повернути до Господарського суду міста Києва

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст судового рішення складено та підписано- 05.12.2018 .

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко