Постанова

від 27.03.2019 по справі 910/5809/15-г

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5809/15-г

Провадження № 12-21гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотніков О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на постанову Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 вересня 2018 року, прийняті за наслідками розгляду скарги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за позовом Приватного підприємства Фреш Лайн до Державної адміністрації залізничного транспорту України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень (1), Державне підприємство Український транспортно-логістичний центр (2), про стягнення 4268624,14 грн.

1. Історія справи та доводи учасників спору щодо скарги

1.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 6 квітня 2016 року у справі № 910/5809/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2017 року, постановив стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - ДАЗТУ) на користь Приватного підприємства Фреш Лайн (далі - ПП Фреш Лайн ) 4268624,14 грн заборгованості та 73080,00 грн судового збору.

1.2. На виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва видав наказ № 910/5809/15-г від 13 квітня 2017 року.

1.3. 28 квітня 2017 року державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Печерський РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53854397; стягнув з боржника виконавчий збір у розмірі 434170,41 грн.

1.4. Вищий господарський суд України постановою від 29 червня 2017 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, поновив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 6 квітня 2016 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2017 року у справі № 910/5809/15-г.

1.5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 19 вересня 2017 року відмовив у задоволенні заяви державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі № 910/5809/15-г.

1.6. Київський апеляційний господарський суд постановою від 13 грудня 2017 року скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та виніс нову ухвалу, якою задовольнив заяву державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, замінив сторону виконавчого провадження ВП № 53854397 - боржника ДАЗТУ (код ЄДРПОУ 00034045) на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця (далі - ПАТ Укрзалізниця ) (код ЄДРПОУ 40075815).

1.7. 13 грудня 2017 року державний виконавець Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві виніс постанову по зазначеному виконавчому провадженню про заміну сторони виконавчого провадження та направив платіжну вимогу в банк про стягнення з рахунків ПАТ Укрзалізниця 4776124,55 грн заборгованості. Грошові кошти в примусовому порядку списані з ПАТ Укрзалізниця .

1.8. 15 лютого 2018 року ПАТ Укрзалізниця подало скаргу на дії державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві, в якій просило суд: визнати незаконними дії державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві в рамках виконавчого провадження ВП № 53854397; скасувати постанову державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 28 квітня 2017 року ВП № 53854397 в частині стягнення з ПАТ Укрзалізниця суми виконавчого збору у розмірі 434170,41 грн.

1.9. На обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що постанова від 28 квітня 2017 року ВП № 53854397, відповідно до якої стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 434170,41 грн, не була отримана і не могла бути отримана ПАТ Укрзалізниця , оскільки товариство не було стороною у справі № 910/5809/15-г, з огляду на що цей факт позбавив можливості ПАТ Укрзалізниця , з метою уникнення стягнення 10 % виконавчого збору, виконати рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд міста Києва ухвалою від 18 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року, провадження за скаргою ПАТ Укрзалізниця на дії державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві закрив, зазначивши, що цей спір віднесено до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

2.2. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 вересня 2018 року, Акціонерне товариство Українська залізниця (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство Українська залізниця ; далі - АТ Українська залізниця ) звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить ці судові рішення скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги АТ Українська залізниця зазначило, що оскільки судовий наказ було видано господарським судом, то оскарження рішень державного виконавця щодо виконання такого наказу відноситься до юрисдикції господарських судів. Скаржник посилається на неправильне застосування норми статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки норми цієї статті мають обмеження в їх застосуванні та передбачають право звернення до адміністративного суду тільки в порядку позовного провадження. А отже, закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, порушив правила предметної юрисдикції.

4. Позиція Великої Палати Верховного Суду в справі

4.1. Оскільки АТ Українська залізниця оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа разом із касаційною скаргою була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

4.2. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.3. Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

4.4. Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

4.5. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 2 червня 2016 року

№ 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII), згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

4.6. Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

4.7. З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 та у справі № 127/9870/16-ц.

4.8. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що спір щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

4.9. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

4.10. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, а відтак правомірно закрив провадження за скаргою ПАТ Укрзалізниця на дії державного виконавця Печерського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві щодо винесення постанови від 28 квітня 2017 року ВП № 53854397 в частині стягнення виконавчого збору.

4.11. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.12. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

4.13. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

4.14. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судового рішення у цій справі та не ухвалює нового, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі № 910/5809/15-г - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач О. С. Золотніков І. В. Саприкіна О. Р. Кібенко О. М. Ситнік В. С. Князєв В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська Н. П. Лященко