Рішення

від 04.12.2018 по справі 813/2011/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2011/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Жовковська Ю.В.

з участю представників

від позивача - Уралова В.А., Кузьменко А.В.,

від відповідача - Жеребецький Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) "Кам'яний Львів" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Кам'яний Львів" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 29.05.2017 року за №0008221412 та №0008231412.

Позивач в позовній заяві стверджує, що усі господарські операції з контрагентами підтверджені належно оформленими видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними, підписаними та завіреними печатками, згідно яких ТзОВ "Кам'яний Львів" формувало податковий кредит із відповідним відображеним у податкових деклараціях із податку на додану вартість та реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, а також у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за вказаний період. У бухгалтерському обліку придбаний товар та продукція були відображені по дебету 28.23 рахунків та кредиту 63 рахунку. Зокрема, щодо підтвердження здійснення здачі-приймання предмету підряду (фасування партій лаку та очисників, фасування щебеню мармурового, мармурової крихти та мармурової гальки, а також порізка, додаткова обробка та фасування плит з каменю сланцю та пісковика) до перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні. Стосовно транспортування, зазначає позивач, відсутність товарно-транспортної накладної транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність продажу такої продукції за наявності інших належних доказів. Стосовно наявності (відсутності) відходів у виконавця при виконанні робіт по порізці, додатковій обробці (включаючи розколювання) каменю, які є власністю замовника позивач стверджує наступне: відходи які можливо виникли в процесі та обробки зараховано до собівартості реалізованої продукцію тобто є частиною ціни товару, отже невідповідності у складених документах - не вбачається. З приводу зазначеної ревізором невідповідності місця складання акту прийому-передачі матеріалів та акта прийому-передачі продукції місцю складання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) при проведенні перевірки ревізору було надано пояснення про те, що відвантаження матеріалів та отримання розфасованої продукції фактично здійснювалось на території замовника, що не суперечить нормам здійснення господарської діяльності, але ревізором ГУ ДФС у Львівській області ці пояснення не було враховано. З приводу юридичної значимості, дефектності і недостовірності первинних документів на придбання робіт, то, на думку позивача, не визначає конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмових запереченнях на позов зазначає, що з урахуванням наявної інформації контрагенти позивача фактично не могли здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), начебто отриманих від постачальників, та через відсутність у них майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок - відсутність постачання товарів (робіт, послуг) в адресу підприємств-покупців. Проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків з його постачальниками, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє. Таким чином, за відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку. А відтак, на думку відповідача, контрагенти позивача проводили транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального товарного характеру.

Зазначене вище, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена у кримінальному провадженні.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно та є законними.

Ухвалою від 06.06.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 26.06.2017 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються наступні обставини справи. За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Кам'яний Львів по взаємовідносинах із ТзОВ Едвіс , ТзОВ Лаванда-Континент , ТзОВ Андром і К за період з 01.05.2014 року по 30.04.2015 року, Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт від 13.05.2017 року за №549/13-01-14-12/38165254 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2017 року:

- за №0008221412, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 857982 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 732507 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125475 грн. 00 коп.;

- за №0008231412, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 963989 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 771191 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 192798 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.3 ст.44, підп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на 501899 грн. 00 коп. та за 2015 рік на суму 230608 грн. 00 коп.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 771191 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіряючими встановлено обставини, що свідчать про нереальне вчинення операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт у ТзОВ Лаванда-Континент , ТзОВ Едвіс , ТзОВ Андром і К і які не дають права ТзОВ Кам'яний Львів на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних від наведених контрагентів. А відтак, на думку контролюючого органу, надані до перевірки товариством документи по взаємовідносинах з вищенаведеними контрагентами мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях, які стосуються спірних правовідносин.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагентів - ТзОВ Лаванда-Континент , ТзОВ Едвіс , ТзОВ Андром і К .

Між ТзОВ Едвіс (постачальник) та ТзОВ Кам'яний Львів (покупець) 30.06.2014 року був укладений договір поставки за №3006 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, що поставляється постачальником.

Між ТзОВ Едвіс (виконавець) та ТзОВ Кам'яний Львів (замовник) 30.06.2014 року був укладений договір виконання робіт (підряду) за №300614 відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботи, характер яких визначений у п.2.1 цього договору.

Між ТзОВ Андром і К (виконавець) та ТзОВ Кам'яний Львів (замовник) 28.11.2014 року був укладений договір виконання робіт (підряду) за №281114 відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботи, характер яких визначений у п.2.1 цього договору.

Між ТзОВ Андром і К (постачальник) та ТзОВ Кам'яний Львів (покупець) 28.11.2014 року був укладений договір поставки за №2811 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, що поставляється постачальником.

Між ТзОВ Лаванда-континент (постачальник) та ТзОВ Кам'яний Львів (покупець) 24.02.2014 року був укладений договір поставки за №2802 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, що поставляється постачальником.

Позивачем на підтвердження реального виконання вищенаведеного договору поставки надано додатки до договорів, акти приймання-передачі матеріалів для фасування каменю, видаткові та податкові накладні, протоколи погодження договірної ціни виконаних робіт, акти приймання-передачі інструментів для пакування, акти приймання-передачі матеріалів для порізки, додаткової обробки та фасування каменю, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), акти прийому-передачі продукції, акти приймання-передачі лаку, очищувачів та тари для фасування, рахунки-фактури, тощо.

Окрім того, в матеріалах справи наявні нотаріально завірені заяви директора ТзОВ Лаванда-Континент Юрова О.М. та директора ТзОВ Едвіс Гладкого Ю.О., в яких вони підтверджують реальність здійснених операцій між їхніми товариствами і позивачем.

Також, позивачем надано докази використання у своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від вищенаведених контрагентів, зокрема видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

При цьому, викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються на даних АІС Податковий блок , АІС ЄРПН, АІС ОР Податки , АІС Бест Звіт , АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань, Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДФС України , акта позапланової документальної перевірки ТзОВ Лаванда-Континент від 28.07.2015 року за №1419/22-01/31805375, акта перевірки ТзОВ Едвіс від 21.07.2015 року за №196/22-08/38066754, акта перевірки ТзОВ Андром і К від 14.07.2015 року за №9/13-25-22-00/37278432, а не на дослідженні господарських операції безпосередньо між позивачем та зазначеними контрагентами, що дозволяє суду констатувати факт відсутності аналізу причинно-наслідкового зв'язку між господарською діяльністю позивача та його контрагентів.

Що стосується наявного в матеріалах справи вироку Галицького районного суду м.Львова від 07.07.2016 року у справі №461/4081/16-к, яким директора ТзОВ Андром і К ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, то він не є належним доказом на підтвердження нереальності господарських операцій, оскільки, як вбачається із змісту даного вироку, в ньому не досліджувались операції між позивачем та ТзОВ Андром і К .

При цьому, суд вважає, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили. Вироками у кримінальних справах, які набрали законної сили, встановлюється об'єктивна сторона складу злочинів посадових осіб контрагентів платника податків. При цьому, аналізуючи зміст вироку, необхідно встановити чи були дії таких контрагентів спрямовані на реальне настання наслідків або лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій, а також дослідити ким саме і у який період підписано первинні документи, які підтверджують факт понесення витрат, тощо.

Враховуючи викладене, суд не може покласти в основу судового рішення аргументи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності згаданих господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати згадані обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

При цьому, платником податків було докладено усіх зусиль в межах його можливостей щодо з'ясування обставин, які мали значення для здійснення відповідних господарських операцій (обставини правосуб'єктності контрагентів), за винятком тих обставин, з'ясувати які він не мав можливості (наявність трудових та матеріальних ресурсів, тощо).

Крім того, суд вважає, що прийшовши до висновку про завищення податкового кредиту по господарських операціях позивача з ТзОВ Андром і К , контролюючим органом не було враховано того, що згідно з наявних в матеріалах справи акта позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Андром і К від 14.07.2015 року за №9/13-25-22-00/37278432 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року у справі №813/4520/16 суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті ТзОВ Андром і К за результати господарських операцій з ТзОВ Кам'яний Львів , вже стягнуті з відповідача в користь державного бюджету. А тому, вказуючи в акті перевірки про завищення податкового кредиту по вказаних господарських операціях, в даному випадку, є нічим іншим як подвійним оподаткуванням.

Наведене вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 963989 грн. 00 коп. (основна сума боргу та штрафні (фінансові) санкції), не відповідає критерію обгрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), оскільки прийняте без врахування вищенаведених обставин.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Як передбачено підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.137.1 ст.137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Підпунктом 138.10.3 п.138.10. ст.138 ПК України встановлено, що до складу інших витрат включаютьсявитрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

У відповідності до вимог підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З врахуванням того, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами позивача ТзОВ Лаванда-Континент , ТзОВ Едвіс , ТзОВ Андром і К , та з якими контролюючий орган пов'язує порушення податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток, суд вважає неправомірним висновок відповідача про заниження податку на прибуток в розмірі 732507 грн. 00 коп.

Як наслідок протиправним є застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Інші мотиви відповідача судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються наведеним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення від 29.05.2017 року за №0008221412 та №0008231412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кам'яний Львів (код ЄДРПОУ 38165254), що знаходиться за адресою Львівська область, Жидачівський район, с.Сидорівка, вул.Шевченка, 3, 27329 (двадцять сім тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 57 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено та підписано 05 грудня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк