Рішення

від 27.11.2018 по справі 810/4401/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року № 810/4401/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Крикун О.Г.,

представників третьої особи-1: Струкової В.Д., Граната В.О.,

третьої особи-2: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доСофіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особиОбслуговуючий кооператив "Товариство користувачів централізованими мережами "Софіївка", ОСОБА_5 провизнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, провулок Шкільний, 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Обслуговуючий кооператив Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, 6, приміщення 15), ОСОБА_5 у якому позивач просить:

- визнати протиправним та нечинним з дня прийняття пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.05.2018 №146.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі №810/4401/18.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пункт 1 рішення відповідача від 15.05.2018 №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКЦМ Софіївка є протиправним, оскільки прийнятий з перевищенням повноважень щодо встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єкту природних монополій.

Позивач також зазначає, що в порушення визначеної законом процедури відповідачем не доведено до відома споживачів інформацію про зміну тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та не оприлюднено проект оскаржуваного рішення.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оспорюване рішення прийнято з дотриманням відповідної процедури та у межах повноважень органу місцевого самоврядування.

Третя особа, Обслуговуючий кооператив Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка , надала пояснення по суті спору, відповідно до яких встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення відбулося в межах повноважень відповідача. Третя особа також стверджує, що відповідачем були виконані всі належні дії, передбачені законодавством, щодо порядку доведення до громадськості тарифів. Зокрема, всі процесуальні строки були дотримані, жодних прав споживача не порушено. Відтак, третя особа вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа, ОСОБА_5, надала пояснення, відповідно до яких оспорюване рішення є незаконним, оскільки прийнято виконавчим комітетом, не зареєстрованим як юридична особа у встановленому законом порядку. Крім того, третя особа вважає, що відповідач в обмеженому варіанті оприлюднив наміри ОК ТКЦМ Софіївка про зміну тарифів у друкованому виданні районного значення, тим самим умисно обмежуючи споживачів у законному способі інформування щодо зміни тарифів.

У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Представники третьої особи, Обслуговуючий кооператив Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка , в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.

Третя особа, ОСОБА_5, позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 15.05.2018 прийнято рішення №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКЦМ Софіївка (а.с.12).

Рішенням відповідача від 15.05.2018 №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКЦМ Софіївка затверджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення в розмірах: - тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж централізованого водопостачання за грн/м 3 з ПДВ - 10,18 грн.; - тариф споживачам з використанням внутрішньо-будинкових мереж централізованого водовідведення за грн/м 3 з ПДВ - 10,18 грн.

На думку позивача, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та без дотримання передбаченого порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги №1875 від 24.06.2004 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (частина 2 статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Так, частиною 1 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

У свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту а статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що орган місцевого самоврядування має законодавчо закріплене право затверджувати тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за виключенням тих тарифів, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Так, пунктом 1.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Постанова №307) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб'єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік.

Відповідно до пункту 1.5 Постанови №307 Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) для суб'єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП, визначені пунктом 1.4 цих Ліцензійних умов.

Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

З наведеного вбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на комунальні послуги лише тим суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування яких вона здійснює. В іншому випадку встановлення тарифів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Київської обласної державної адміністрації від 04.12.2014 №415 Про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення Обслуговуючому кооперативу Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка видана ліцензія серії АЕ №292443 на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення з 04.12.2014 по 03.12.2019 (а.с.38).

Оскільки ліцензування діяльності Обслуговуючому кооперативу Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка здійснювалось Київською обласною державною адміністрацією, суд дійшов висновку, що встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення ОК ТКМЦ Софіївка відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування, передбачених підпунктом 2 пункту а статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Зважаючи на викладене суд відхиляє посилання позивача на те, що питання встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про порушення порядку встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням їх необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692, затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Вищевказаний Порядок №390 визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №390 суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами (пункту 2.2 Порядку №390).

Згідно з пунктом 2.4 Порядку №390 суб'єктами господарювання, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них. Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Абзацом 3 пункту 2.4 Порядку №390 визначено, що суб'єкт господарювання може обрати один із вище перелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах суб'єктів господарювання та інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. При цьому за допомогою інших способів, передбачених в абзаці п'ятому цього пункту, суб'єкт господарювання повідомляє споживачів про намір зміни тарифів на відповідні комунальні послуги та обов'язково вказує на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Отже, механізм доведення до споживачів інформації про зміну тарифів свідчить про обов'язок суб'єкта господарювання здійснити розрахунки витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг, подати їх до органу, уповноваженого встановлювати тарифи та протягом 5-ти днів з дня подання розрахунків проінформувати споживачів про намір здійснити зміну тарифів, зокрема про загальний розмір тарифу, обгрунтування причин зміни тарифу та іншу додаткову інформацію.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка здійснив розрахунок економічно обґрунтованих витрат на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення та листом від 23.04.2018 №10 подав їх на розгляд до органів місцевого самоврядування (а.с.63-67).

З матеріалів справи вбачається, що інформація про зміну тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення була розміщена виконавцем 31.03.2018 у друкованому засобі масової інформації - газеті Новий день , тобто до дня подання відповідних розрахунків до органу уповноваженого встановлювати тарифи (а.с. 33).

Дослідивши зміст оголошення розміщеного у газеті Новий день , судом встановлено, що Обслуговуючим кооперативом Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка не зазначено структуру тарифу (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); не зазначено жодного обґрунтування причин зміни тарифу (відсоток відшкодування затвердженим тарифом собівартості, плановий економічно обґрунтований тариф, причини перегляду тарифу, відсоток зростання основних складових тарифу, відсоток підвищення тарифу тощо). Окрім того, в оголошенні відсутнє посилання на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод міг би ознайомитися споживач.

Наведене судом вище свідчить про те, що процедура коригування тарифу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на стадії доведення наміру такого коригування до споживачів, здійснена з порушенням вимог, передбачених Порядком №390, в частині надання споживачам повної, змістовної та достовірної інформації про зміну тарифу.

Не зважаючи на те, що наведені норми права встановлюють обов'язки виконавців, як учасників відносин коригування діючих тарифів, отримання висновків щодо економічної обґрунтованості при встановленні нових тарифів та інформування про зміну останніх споживачів є елементами процедури встановлення/коригування тарифів органом місцевого самоврядування.

Спеціальним законом у сфері діяльності органів місцевого самоврядування є Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Послідовно, частиною третьою статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не вчинено дій, передбачених Законом України Про доступ до публічної інформації , а саме - не опубліковано проект нормативно-правого акту, яким встановлено скориговані тарифи.

При цьому, доводячи правомірність прийнятого рішення, відповідач посилається на те, що 31.03.2018 Обслуговуючим кооперативом Товариство користувачів централізованими мережами Софіївка була оприлюднена інформація щодо наміру коригування тарифу, тобто на виконання іншими учасниками правовідносин своїх обов'язків.

Суд зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, однак не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, згідно з частиною 2 статті 57 Конституції України є нечинними та не можуть застосовуватись.

Однак, суд звертає увагу, що дотримання третіми особами чинного законодавства, жодним чином не нівелює необхідності дотримання відповідачем норм Закону України Про доступ до публічної інформації під час виконання ним своїх владних повноважень.

За таких обставин, виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області порушено порядок прийняття нормативно-правового акту, що свідчить про незаконність рішення від 15.05.2018 №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКМЦ Софіївка .

Щодо посилань позивача на відсутність державної реєстрації виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Приписами частини першої статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Отже, утворення виконавчого комітету новою міською радою є обов'язком, визначеним законодавством.

Судом встановлено, що рішенням ІI сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання Києво-Святошинського району Київської області від 26.11.2015 № 8 утворено виконавчий комітет Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання Києво-Святошинського району Київської області та затверджено його персональний склад (а.с.62).

Таким чином, рішення від 15.05.2018 №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКМЦ Софіївка прийнято в межах повноважень виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Звертаючись до суду, позивач просить визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №146 від 15 травня 2018 року з моменту його ухвалення.

З цього приводу суд зазначає, що положеннями пункту другого частини другої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень.

Окрім цього, відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням наведеного, пункт 1 рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.05.2018 №146 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які надаються ОК ТКМЦ Софіївка , слід визнати протиправним та нечинним. Разом з чим, позовна вимога в частині визнання оскаржуваного рішення протиправним та нечинним з моменту його ухвалення, задоволенню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення покладено на відповідача, який у даному разі, не довів суду правомірність винесеного рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1116968592.1 від 23.08.2018 (а.с.4).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним з дня прийняття пункт 1 рішення Виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.05.2018 №146.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження 08131, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району (ідентифікаційний код 04362131, місцезнаходження 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, провул. Шкільний, буд. 5) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним з дня прийняття пункт 1 рішення Виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.05.2018 №146.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1, місце проживання: 08131, АДРЕСА_1) за рахунок асигнувань Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, провулок Шкільний, будинок 5; ідентифікаційний код 04362131) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено - 05.12.2018.

Суддя Леонтович А.М.