Рішення

від 29.11.2018 по справі 1140/2671/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року м. Кропивницький справа № 1140/2671/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (27612, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1)

представник : ОСОБА_2

відповідач: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28, каб. 303)

представник: Панфілов О.Г.

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, через представника ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Управління ДАБІ у Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що у липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ДАБІ у Кіровоградській області із заявою, у якій просив невідкладно здійснити позапланову перевірку протиправних дій депутата Могутненської сільської ради ОСОБА_5 на предмет самовільної забудови, облаштування господарського двору, самовільної зміни цільового призначення об'єкту, розташованого у с. Могутнє Кіровоградського району Кіровоградської області, та вчинити дії, передбачені статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Листом №1011.30/4/52 від 16.08.2018 року Управління ДАБІ у Кіровоградській області повідомило позивача про відмову у задоволенні його звернення. Позивач стверджує, що нездійснення відповідачем належного архітектурно-будівельного контролю на зазначеному об'єкті будівництва призвело до порушення прав його доньки, оскільки наявність цього самочинно збудованого об'єкта біля навчального закладу, де вона навчається, впливає на погіршення стану її здоров'я та успішності. Позивач, наполягаючи на тому, що порушення відповідачем норм діючого законодавства призвело до зниження життєвого рівня його родини та завдало йому моральної та матеріальної шкоди, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління ДАБІ у Кіровоградській області щодо незаконного застосування повноважень, наданих державою на виконання функцій держави щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відносно самовільної забудови ОСОБА_5 господарського двору по АДРЕСА_2 (земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3);

- зобов'язати Управління ДАБІ у Кіровоградській області протягом місяця після отримання рішення суду провести належну претензійну роботу відносно вказаної самовільної забудови та подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням;

- стягнути з Управління ДАБІ у Кіровоградській області на його користь матеріальну шкоду у розмірі 3000 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Ухвалою судді від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі за цим позовом та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що посадовими особами Управління ДАБІ у Кіровоградській області, починаючи з 2017 року неодноразово здійснювалися заходи державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах, розташованих за адресами: вул. Шкільна та вул. АДРЕСА_4 в с. Могутнє Кіровоградського району Кіровоградської області, передбачені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, та вживалися відповідні заходи реагування. Заперечуючи доводи позивача щодо допущеної бездіяльності з боку Управління ДАБІ у Кіровоградській області, що виразилася у незверненні з позовом до суду про знесення самочинного будівництва, стверджуючи про безпідставність позовних вимог, представник відповідача просив суд у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 02.11.2018 року за клопотанням представника відповідача справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2018 року з повідомленням сторін.

Представник позивача 15.11.2018 року подав відповідь на відзив, в якій зазначав, що відповідач не взяв до уваги численні порушення ОСОБА_5 вимог земельного та містобудівного законодавства та всупереч статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не звернувся з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об'єкту. З цих підстав просив позов задовольнити, змінивши таким чином позовні вимоги:

- визнати дії/бездіяльність відповідача протиправною, на неналежне застосування повноважень, наданих державою на виконання функцій держави, щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відносно самовільної забудови ОСОБА_5 господарського двору за адресою розташування: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3);

- зобов'язати Управління ДАБІ у Кіровоградській області протягом місяця після отримання рішення суду провести належну претензійну роботу відносно вказаної самовільної забудови та подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням;

- стягнути з Управління ДАБІ у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3304 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся до Управління ДАБІ у Кіровоградській області із заявою, у якій зазначав, що ОСОБА_5 без оформлення належної документації самовільно зайняв земельну ділянку, на якій здійснив самовільну забудову і облаштував господарський двір. Також він має у власності земельну ділянку, на якій розміщувалася сільська лазня, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 але змінив цільове призначення споруди і облаштував господарський двір, де зберігається його механізована техніка, паливно-мастильні матеріали та ядохімікати, що межують з харчоблоком Могутненського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів", що несе пряму загрозу небезпеки організації харчування та здоров'ю учнів учбового закладу. У зв'язку з цим просив невідкладно здійснити позапланову перевірку протиправних дій ОСОБА_5 на предмет самовільної забудови і облаштування господарського двору, самовільної зміни цільового призначення об'єкту; скласти адміністративний протокол, притягнути винних до адміністративної відповідальності (накласти на винних штрафні санкції) та проінформувати з цього приводу прокурора м. Кропивницький; у зв'язку із суспільним резонансом залучити заявника до перевірки, за результатами якої надати йому письмову відповідь.

Вказана заява зареєстрована відповідачем 20.07.2018 року за №С-70. (а.с. 82)

Листом №1011-1.30/4/52 від 16.08.2018 року Управління ДАБІ у Кіровоградській області надало ОСОБА_1 відповідь на його звернення, повідомивши про вжиті заходи. (а.с. 13)

Позивач, отримавши цю відповідь та вважаючи, що позивач при перевірці його звернення допустив протиправну бездіяльність, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг передбачені статтею 19 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої зазначені суб'єкти в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судом установлено, що подане позивачем до Управління ДАБІ у Кіровоградській області звернення стосувалося порушень у сфері містобудівної діяльності, допущених громадянином ОСОБА_5

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктами 5, 7, 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Судом установлено, що за зверненням позивача Управлінням ДАБІ у Кіровоградській області було призначено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яку доручено провести головним інспекторам будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Фроловій Т.В. та Таровику С.В., про що їм видані відповідні направлення для проведення позапланового заходу №266, №267 від 25.07.2018 року зі строком з 25.07.2018 року по 08.08.2018 року. (а.с.83, 84)

Згідно з доповідною запискою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Фролової Т.В., адресованою начальнику Управління ДАБІ у Кіровоградській області, проведення заходу позапланової перевірки 26.07.2018 року не відбулося у зв'язку з тим, що двері та ворота на об'єкті, розташованому за адресою: вул. Шкільна, 2-А, с. Могутнє Кіровоградського району Кіровоградської області, були зачинені та ніхто не відчиняв, а об'єкта за адресою вул. Шкільна, 2, с. Могутнє Кіровоградського району Кіровоградської області фактично не встановлено. (а.с. 85)

Згодом листами №1011-1.30/2/1.18/1315, №1011-1.30/2/1.18/1316 від 30.07.2018 року Управління ДАБІ у Кіровоградській повідомило громадян ОСОБА_2 (представника заявника) та ОСОБА_5 про здійснення посадовою особою Управління виїзду 06.08.2018 року для проведення перевірки заяви ОСОБА_1 (а.с. 86, 87)

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Таровиком С.В. 06.08.2018 року складено акт №242/2018-Кдр за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих на будівельних робіт на об'єкті: будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Згідно з цим актом на час проведення перевірки ОСОБА_8 був відсутній, прохідна частково була зачинена, всі в'їзди на територію були зачинені, що унеможливило проведення перевірки. Участь у проведенні заходу брав представник позивача на довіреністю ОСОБА_9 (а.с. 88 - 92)

Про розгляд звернення та вжиті заходи позивачу надана відповідь №1011-1.30/4/52 від 16.08.2018 року. (а.с. 93)

Отже, матеріали адміністративної справи свідчать про те, що відповідач, розглядаючи звернення позивача та здійснюючи у зв'язку з цим заходи державного архітектурно-будівельного контролю, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Про результати розгляду звернення позивачу надано мотивовану відповідь у строк, установлений Законом України "Про звернення громадян".

У ході розгляду справи у межах спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем з приводу розгляду звернення щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, фактів допущення відповідачем протиправних дій/бездіяльності щодо позивача не встановлено. Тому у задоволенні позову за первісною вимогою про визнання протиправними дій/бездіяльності та за похідними вимогами про зобов'язання вчинити певні, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (27612, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28, каб. 303) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повний тест рішення складено 04.12.2018 року.